Перейти на мобільну версію сайту


01.12.2017

РЕПОРТЕР ПРОДОВЖУЄ КРОКУВАТИ ВУЛИЦЯМИ СТАРОГО МІСТА

вірменський ринок2ВІРМЕНСЬКИЙ РИНОК
Цього тижня репортер свій похід розпочав із Вірменського ринку. Його назва пов’язана з появою в ХІV ст. у місті вірмен, які заснували тут одну з потужних колоній. З ринку і на південь Старого міста розташовувалися вірменські квартали. Це місце було центром торгівлі вірмен у Кам’янці-Подільському. Один час він носив назву Соборна площа, яка пов’язана з Іоанно-Предтеченською церквою. Майдан часто відігравав роль плацу, на якому відбувалися різноманітні паради, звідси й отримав ще одну назву Плацпарадний. Пізніше була назва Губернаторська площа, поруч з якою розміщувалися губернські установи (канцелярія, суд), а також палац подільського губернатора. Постановою від 30 травня 1898 року Губернський майдан перейменували в Миколаївський. 20 березня 1923 року майдану надано ім’я Троїцького, 20 грудня 1927 року перейменовано на Радянську площу. У списку вулиць 1935 року Вірменський ринок фігурує під назвою майдан Свердлова.

Нині Вірменський ринок має 230х40 метрів. Тут проходили різні ярмарки, виставки, концерти.

вірменський ринокВін починається від вулиці Старобульварної і закінчується на П’ятницькій, впершись у музей. Площа постійно перетворюється, тут проходять ремонти і ведеться відбудова історичних, колись зруйнованих будівель. З правого боку – кафе «Мрія козака», далі – районна рада, між нею і пожежною частиною хтось вже багато років намагається вести будівництво, яке є ганебним чиряком на тілі цієї площі. На цій площі, окрім районної ради, дві будівлі швейної фабрики, зліва і справа. Сюди частенько заїжджають фури на завантаження, що, через їхню велику вагу, псує бруківку. Місто її час від часу ремонтує і намагається зробити цукерочку. А на приміщенні швейної фабрики – меморіальна дошка Симону Петлюрі. На площі розвертається маршрутка №7, маршрут якої планують продовжити вниз по вулиці Довгій. А ще не так давно на площі був відстій маршруток, який з часом перенесли в двір Автокефальної церкви, де зараз частина сувенірного містечка. Взагалі цю історичну площу необхідно вже привести до ладу, адже тут можна влаштовувати історичні реконструкції.

іоано-пердтечІОАННО-ПРЕДТЕЧЕНСЬКА 

Іоанно-Предтеченська вулиця є нібито продовженням Вірменської площі і тягнеться від вулиці Довгої до площі, на ній лише дві будівлі з обох боків. Назву вулиця отримала від однойменної церкви, яка була тут розташована. 26 червня 1935 року міська рада ухвалила, щоб церкву знесли. Спочатку це був провулок, а 9 квітня 1936 року Іоанно-Предтеченський провулок перейменували на Червоних прикордонників. 11 вересня 1990 року президія Кам’янець-Подільської міської ради повернула історичну назву вулиці – Іоанно-Предтеченська. Вулиця має схил, тут невдовзі буде курсувати маршрутка №7 на Довгу, але на дорозі спостерігаються ями, та є сподівання, що їх полатають. Чогось особливого на цій вулиці немає, бо вона власне слугує винятково транспортним коридором між вулицями.

зарванська1ЗАРВАНСЬКА

Якщо з Вірменської площі повернути на П’ятницьку, якою ми пройшли минулого тижня, та пройти частиною Польського ринку, то можна потрапити на вулицю Зарванську. Вона має 530 метрів.

Отже, вулиця тягнеться від майдану до майдану через майдан. Так коротко можна означити Зарванську вулицю. Починається вона на майдані Руський ринок, перетинає Троїцький майдан, а закінчується на майдані Польський ринок. Зарванська – це найдавніша відома назва вулиці. Вона є у згадках про Кам’янець 1700 року після того, як турки повернули місто полякам. Отже, корені давньої назви вулиці варто шукати саме в польській мові, це слово означає розгардіяш, безладдя. Можна зробити висновок, що на вулиці Зарванській був яскраво виражений розгардіяш.

У ХVІІІ-ХІХ ст. Зарванську називали Поштовою. Кам’янець із XVIII ст. до середини XIX ст. був міжнародним поштовим транзитним пунктом, через який пошта йшла в Румунію, Польщу, Австрію. Саме на вулиці Зарванській, що стала Поштовою, в двоповерховому будинку була розташована пошта (Зарванська, 11; нині на першому поверсі колишнього приміщення пошти кафе-бар «На Зарванській»). Відповідно і Троїцький майдан, через який проходила Поштова вулиця, називався Поштовим. 1850 року пошту перенесли в будинок на розі нинішніх Зарванської вулиці та Поштового узвозу, це – Зарванська, 5).

зарванська2Оскільки на вулиці стояв Троїцький православний монастир (сучасна адреса Зарванська, 10а), а при ньому здавна активно діяло Троїцьке братство, то побутували й народні назви Зарванської вулиці – Троїцька, Братська. У другій половині XIX ст. з Поштової вулиці офіційно виділили її південну частину (від Троїцького майдану до Польського ринку) і стали називати Троїцькою вулицею, де був Троїцький монастир). Північна ж частина вулиці (від Троїцького майдану до Руського ринку) так і залишилася Поштовою (саме в цій частині було нове приміщення пошти).

На вулиці Зарванській знаходиться 21 будинок, з них 3 – пам’ятки містобудування та архітектури державного значення, а 7 – місцевого. Більшість будинків вулиці двоповерхові, хоча є й три- і одноповерхові.

Ліворуч на Зарванській, 3 нині головний корпус коледжу культури. Колись тут було відділення Південноросійського промислового банку.

На Зарванській, 5 був будинок пошти та телеграфу. Нині це не дуже пристойна чотириповерхова будівля, видно де є господар – там і вікна поміняні та чисті, а в інших...

Далі по курсу, якщо перейти через площу, колишній райунівермаг «Смотрич», відкритий 1959 року. Це був відомий в місті потужний, двоповерховий торгівельний центр, де можна було в радянські часи придбати дефіцитні товари. А ще там був пивний підвальчик, куди полюбляли ходити чоловіки, дружини яких скуповувалися в райунівермазі. З розвалом Союзу розвалився й універмаг, потім це стало ганебним чиряком при в’їзді у Старе місто. Маса ідей, як його використовувати, була в різних підприємливих людей. Його придбали кияни, але їм байдуже було, як виглядає наше місто і що там розвівся гадючник. Владі вдалося провести перемовини, і кияни здалися та перепродали «Смотрич» кам’янецькій будівельній компанії «Дан-Сервіс», яка взялася за відбудову елітного житлового комплексу. Це має бути майже півкварталу престижного житла.

гімназійнийУ будинку №13 колись був палац Чарторийських, згодом – Будинок культури УТОГу, пізніше його передано Українській греко-католицькій церкві.

Закінчується вулиця обшарпаною будівлею, в якій знаходиться продуктовий магазин. 

З парного боку вулиці теж обшарпані будинки, які колись намагалися реставрувати, але час знову вимагає ремонту.

Нині йде ремонт у довжелезній будівлі, яка колись належала монастиреві святої Трійці. Раніше її здавали під майстерні і крамнички, у радянський час тут було фотоательє, ательє мод та майстерня з ремонту взуття. У цьому ж дворі – келії Троїцького монастиря. Далі – знаменитий магазин «Мисливець» у двоповерхівці, а на другому поверсі – районне товариство мисливців і рибалок. Ще кілька двоповерхівок з обдертими фасадами, у яких мешкають «старогородці». У будинку на розі Зарванської і провулку Гімназійного наприкінці XIX ст. була аптека провізора Пінхаса Хомського. Вона й досі там є.

Кінець вулиці Зарванської має досить гарну дорогу, вона вся вистелена бруківкою. Відразу відчувається старовина. Ще б господарі будинки привели до ладу. Тут гарні ліхтарі, під старовину. А ще там нещодавно з’явився на вулиці біля будинку сажотрус.

гімназійний1ПРОВУЛОК ГІМНАЗІЙНИЙ

Якщо після аптеки повернути вправо, то потрапляємо в провулок Гімназійний. Він з’єднує Троїцьку і Зарванську вулиці. Колись він був набагато довшим і тягнувся від вулиці Довгої до Кузнечної, але його забудували. Нині Гімназійний невеличкий, має 60 метрів. Він ще носив назву Троїцький і Конторський. У радянські часи, від 9 квітня 1936 року, він носив назву Шолом-Алейхема, а вже від 11 вересня 1990 року йому повернули історичну назву.

На провулку колись була жахлива дорога, але тепер з неї зробили лялечку, вона рівнесенька, вся встелена бруківкою, з чудовим освітленням, гарними, облаштованими під старовину ліхтарями. Якби ще деякі будинки господарі відремонтували, це був би взірцевий провулок. А на розі Троїцької на одному з будинків намальована картина, яка приємно тішить око.

Свого часу в одному з дворів був жах: падав балкон, жінка в домі утримувала кіз, які спали просто на її ліжку. Але ця проблема з часом розсмокталася. Господарі намагаються кожен двір привести до ладу, щоб відповідати загальному вигляду вулиці

фонтанВУЛИЦЯ ПОЛЬСЬКИЙ РИНОК

Якщо з Гімназійного повернути вліво по Троїцькій, то можна опинитися на середині вулиці Польський ринок. Вона починається від Довгої і впирається в костел Петра і Павла. Третину довжини вулиці займає сквер Магдебургського права. Цей трикутник біля міської друкарні був нічийним, тобто міським і захаращеним. Але кілька років тому і до нього дійшли руки. Там свого часу хотіли встановити пам’ятник папі Римському Іоану Павлу ІІ, але ця ідея не прижилася, і тут облаштували за кошти підприємців міста фонтан з підсвіткою, встановили лавочки, розбили клумби, шикарні ліхтарі. І вийшов такий собі європейського зразка куточок.

SAM_4181


Теги: крокуємо містом, Старе місто

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.