Перейти на мобільну версію сайту


10.11.2017

РЕПОРТЕР ПЕРЕЙШОВ У СТАРЕ МІСТО

карвасари церкваЦього тижня репортер крокував берегом Смотрича – вулицею Карвасари і ще однією найдовшою вулицею Довгою.

КАРВАСАРИ
Карвасари – це одна довжелезна й депресивна вулиця, на якій розташована дерев'яна Хрестовоздвиженська церква, яку, до речі, добре видно із Замкового мосту.

Карвасари розташувалися, як зазначає Юхим Сіцінський, «біля підніжжя старого Кам'янецького замку, внизу при річці Смотрич, на вузькій прибережній смузі, що пролягла вздовж скель».

Сто років тому Карвасари були містечком, тоді до Карвасарської парафії Кам'янецького повіту входило 5 сіл: Татариски (з 1946 р. Смотрич), Кубачівка (з 1967 р. у складі Смотрича), Янчинці (з 1945 р. Колибаївка), Підзамче (з 1957 р. у складі міста) та Видрівка (з 1928 р. у складі Підзамча).

карвасариБула на Карвасарах і церковнопарафіяльна школа, відкрита 1894 р. у церковному будинку. У містечку Карвасари 1923 р. було 150 господарств, проживало 1566 осіб. Розпорядженням Кам'янецького окружного виконкому 25 травня 1923 р. Карвасари віднесли до Кубачівської сільради Довжоцького району. А ще через три роки, 4 березня 1926 р., Карвасари остаточно й назавжди втратили самостійність і стали частиною (простіше кажучи, вулицею) Кам'янця-Подільського.
Про походження назви «Карвасари» Юхим Сіцінський повідомляє таке: «Карвасари були первісно, в XVI ст., як припускають, місцем складування для східних купців, що тимчасово прибували до Кам'янця і яким не дозволяли в'їжджати до міста; на місці нинішнього поселення Карвасар було збудовано комору для зберігання товарів, або так званий караван-сарай, звідки і походить нинішня назва містечка».

карвасари2З цією версією не погоджується народна етимологія. Жила, мовляв, у цій місцевості відома всьому містові Сара – жінка легкої поведінки. Масові походи до «курви Сари» породили невдовзі назву місцевості, де вона мешкала, – «Курвисари», яка пізніше перетворилися в «Карвасари».

Так це чи ні, важко сказати. Принаймні, всі відомі нам дослідники (скажімо, Іван Гарнага в циклі публікацій «Звідки пішла назва») дотримуються версії про караван-сарай. А може, вони просто соромляться народного слова «курва»? Але повернімося до Сари. Це досить поширене єврейське жіноче ім'я. До того ж, як засвідчує той же Сіцінський (1901), на Карвасарах «у ХУН-ХУІІІ ст. жили євреї, яким також тоді не дозволялося жити в місті, а тільки дозволялося входити до міста вдень на декілька годин. Коли 1797 р. євреям було дозволено жити в Кам'янці, заможніші карвасарські євреї переселилися до міста, а в Карвасарах залишилася одна біднота, і досі тут живуть найбідніші євреї-ремісники – малярі, фарбувальники, шевці». Як бачимо, народна версія походження назви виникла не на голому місці.

карвасари1Окрасою Карвасар є церква Воздвиження Чесного Хреста. Її заклали 1799 р. (і через два роки збудували та освятили) на місці храму, що існував тут у XVII ст. Дзвіницю спорудили пізніше – 1863 р. Це єдиний дерев'яний храм, який зберігся в Кам'янці-Подільському.

Хрестовоздвиженську церкву з повним правом називають перлиною українського дерев'яного зодчества. Як зазначає відомий мистецтвознавець Григорій Логвин, «іграшкова дерев'яна будівля і могутні мури замку, здавалося б, ніяк не можуть становити єдиний ансамбль; тим часом вони якось дуже природно злиті в єдине ціле». Недарма ж місце, де розташовано церкву, багато хто вважає найкрасивішим куточком міста. Хрестовоздвиженську церкву зображувало чимало художників. На жаль, 1988 р. при реставрації дзвіницю відірвали від церкви й поставили окремо. Задум був зрозумілий – показати первісний тризрубний храм у чистому вигляді. Але постав концептуально інший ансамбль, який у такому вигляді ніколи не існував.

карвасари лодкаВулиця Карвасари має 1750 метрів, на неї можна потрапити зі Старого міста через сходи, які знаходяться з лівого боку, не доходячи до Замкового мосту. Спустившись сходами до річки і пройшовши повз електростанцію вузькою доріжкою через два потічки, потрапляєш на невеличку площу біля церкви. Тут бездоріжжя і занедбані будинки, таке враження, нібито ти потрапив у кавказький аул, де житло зліплене із чого небудь. Ще один шлях – через Руські фільварки, на початку вулиці Річної через підвісний місток, та наприкінці Річної, теж через місток, але це шляхи піші. Автомобілем потрапити на Карвасари можна через Цибулівку та з Довжку. Дорога тут погана, асфальтованою вона, напевне, ніколи й не була. Із благ цивілізації тут є електрика, газ та вода, але вода, швидше за все, не скрізь, бо в дворах колодязі, колодязі загального користування і вздовж річки. Тут немає магазинів, медичних і освітніх закладів. Ця вулиця відрізана від комфорту. Якщо на її початку вона забудована з обох сторін, то вже з половини вона має забудову лише з правого боку, бо з лівого – річка і мочарі. Будинки тут старої забудови, є кілька сучасних, є також захаращені й покинуті. Здебільшого тут якісь злидні. У другій половині, де немає забудови вздовж берега, сам берег недоглянутий, хащі й мочарі, вода чомусь цвіте. Слід відзначити, що тут вільно й безпечно можна ходити, бо пси за ногами не бігають, щоправда, на підвісному мості вони відпочивають, чи то охороняють, але коли хтось надходить, то вони встають і звільняють шлях. Напевне, собаки не злі, бо в слід не гавкають і за ногами не біжать.

довгаДОВГА
Колись вулиця мала назву Різницька, ймовірно від того, що тут проживали різники. У ІІ половині ХІХ ст. південну частину Довгої називали Сенаторською – тут розміщувалася судова палата. Суд розміщався в будинку, який 1850 р. збудував доктор медицини Олександр Кремер. Він приїхав до міста 1842 року і згодом став одним із організаторів створення й першим головою Товариства подільських лікарів. Та згодом Кремера визнали прихильником польської пропаганди і вислали до Галичини як громадянина Австрії. Триповерховий будинок зберігся, тепер там райвідділ поліції (Довга, 1).

20 березня 1923 року Довгій надано ім’я Рози Люксембург (жила 1871-1919 рр.) – діячки німецького та міжнародного робітничого руху. 11 вересня 1990 року було відновлено історичну назву – вулиця Довга. На цій вулиці жив відомий в еміграції вчений Євген Онацький.

довга2Вулиця Довга розділена на три частини, які мають 220, 400 і 500 метрів. У підсумку це 1100 метрів. Починається вона з півночі Старого міста, від вулиці Руська, тобто від річки. Тут досить складний рельєф, бо вулиця різко йде вгору, потім крізь тунель Новопланівського мосту і попри спортмайданчик ЗОШ №1. До мосту лівий бік вулиці не має забудови, тут просто урвище і від середини відрізку сходи вниз, на Руську та підвісний місток, який веде на другий бік Смотрича в районі Лебединого озера. Цей шлях полюбляють туристи, особливо погойдатися на містку. Дорога тут вистелена автентичною бруківкою, хоча й намагалися її покрити місцями асфальтом, місцями – бетоном, та їх позмивало, а бруківка залишилася. Щоправда, вона в досить таки поганому стані, але... А от будинки тут перемішані – від жахливих до палаців.

довга7У тунелі під мостом – нужник, там без протигазу пройти неможливо. Напевне, екстримали, які ловлять кайф після польоту над каньйоном, не витримують і відразу знаходять, де заховатися. А далі вулиця дуже престижна, тут над каньйоном повиростали палаци під одним номером 2, але з дробами – 1, 2 …9… Тут, що мур, що будинок, рівнозначні – багацькі. На початку цього відрізку будуються багатоповерхівки і раптом на шляху, просто на дорозі, виріс будинок, кажуть, що в давнину він тут і був, але яке це безглуздя взяти і скривити дорогу. Правий бік цієї вулиці, просто ганебний, але це нікого не турбує з-за височенних парканів. Дорога тут поганенька, особливо це відчутно влітку, коли проїжджає машина – пил стовпом, але з часом, коли завершиться будівництво маєтків, тут з’явиться і гарна дорога, коли всі скинуться і зроблять її, й нумерацію приведуть у відповідність. А ще звідси має переїхати поліція, яка перекривала проїзд на Довгій. Тепер у дворі поліції проводяться розкопки, землю передали колишнім владотримачам. Отже, невдовзі тут має бути скрізний проїзд.

довга4Далі, якщо обійти поліцейський відділ по вулиці Зарванській, можна знову потрапити на Довгу. Там зліва дитячий садок, станція юних туристів і далі починається історична забудова. Тут стоять старі вірменські будинки, нині є навіть покинуті й напівзруйновані.

Справа – колишні виробничі площі «Металоприладу», нині там ХВМ. На Довгій є будинки, яким аж по 300 років. Це будинок №19. Тут мешкав вірмен Максютка Кіркорович. На початку XIX ст. цей будинок і №17 становили єдину садибу титулярного радника Григорія Равича. Але Равич продав садибу місту – і міська управа здавала її в оренду: спочатку губернаторам, а 1832 р. – католицьким черницям-візиткам, які облаштували тут монастир і при ньому школу для дівчат. Візитки 1842 р. переїжджають на Польські фільварки, і міська управа звільнений будинок №19 здає в оренду віце-губернаторам. А в будинку №17 спочатку розташовується губернська публічна бібліотека, згодом – відділення казенної палати, яке відало шинками. У другій половині XIX ст. до 1883 р. обвидві будівлі займало міське поліційне управління.

довга5У підвалі будинку №19 були камери для в'язнів. Обидва будинки придбав 1883 р. з торгів колезький секретар Альберт Городницький. Зі східного боку будинку №19 він збудував веранду з кам'яними сходами, яка збереглася донині. Будинок за останнє століття мав 5 власників. Тут були квартири, був архів, облпромстрахкаса, дитсадок, а тепер – творчі майстерні художників. У будинку №12 теж віднедавна художні майстерні.

Нижче теж старі будинки недоглянуті, обдерті, з брудними вікнами, старими дахами. Дорога тут теж із бруківки йде різко вниз. Досить важко людям старшого віку в негоду долати цей шлях. Тут захаращені подвір’я, а біля багатоквартирних будинків багато сараїв, щоправда, не шанхайчиків, а одна будівля із купою дверей. Туристи ніяк не можуть зрозуміти, навіщо в стіні стільки дверей, бо ж у цивілізованому світі це дивина. Якщо в будинках є газ, то навіщо сараї для зберігання дров та вугілля, а також різного лахміття. Воно має йти в утиль, а не складуватися. Ця вулиця може мати перспективу розвитку, була би дорога. Адже задній двір майже кожного домогосподарства виходить на прекрасний каньйон.

довга гарна довга6 довга8


Теги: крокуємо містом, Старе місто

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.