Перейти на мобільну версію сайту


11.05.2018

РЕПОРТЕР КРОКУЄ СЕЛИЩЕМ ЦУКРОЗАВОДУ

SAM_5473Цього тижня репортер продовжує крокувати селищем цукрового заводу.

ПРОВУЛОК КРАЙНІЙ
30 листопада 1961 року безіменному провулку в селищі цукрового заводу надано назву Крайній. І дійсно, він крайній в тій частині міста на межі міста з селом.

Провулок Крайній починається від вулиці Маршала Харченка і впирається у вулицю Юрія Громового. Він невеличкий і має 180 метрів. Проходить повз газконтору. Тут широчезна облаштована територія. Прохід у провулок відразу й не помітиш, якщо не знаєш, що він там є. Тут одноповерхова приватна щільна забудова. Дорога колись була асфальтована, а тепер лише назва. Його, напевне, інколи підсипали щебенем. На провулку знаходиться сучасна лінія електропередач, є газ, вода. Щоб там був порядок чи благоустрій, то про це мова і не йде, хоча господарі приватного сектору могли би навести лад на прилеглій до домоволодіння території. Провулок виходить на пустир, де хтось щось намагався будувати, і лише фундаменти виглядають з-під землі. Біля фундаментів величезний шмат землі, на межі якого огорожа школи №12. Тут навіть тротуар є і на ньому немає бруду. Будинки в провулку мають скромну архітектуру того часу.

SAM_5474ПРОВУЛОК СТЕПОВИЙ
Назву Степовий провулок отримав 30 листопада 1960 року. Провулок Степовий як близнюк Крайнього. Такі ж будинки, такий благоустрій, така ж дорога. На тому пустирі, де закінчується провулок, люди облаштували собі городи. На провулку рівненька площина і охайно. Він дещо довший за Крайній і має 280 метрів. Тут спокійно і затишно.

ВУЛИЦЯ ЮРІЯ ГРОМОВОГО (ЗАТОНСЬКОГО)
30 листопада 1961 року міськвиконком надав одній із вулиць селища цукрового заводу ім’я Володимира Петровича Затонського (жив 1888-1938 рр.) – більшовицького державного і партійного діяча, наркома освіти УРСР (1922-1923, 1933-1938), який певний час жив у Кам’янці-Подільському та навчався в місцевій гімназії. 2016 року її перейменували на вулицю геройськи загиблого в Афганістані 28 травня 1983 року прикордонника кам’янчанина Юрія Громового.

SAM_5496Перпендикулярно до провулків Крайній і Степовий йде вулиця Юрія Громового, яка має 580 метрів. Вона починається від вулиці Князя Володимира і тягнеться до провулка Крайнього. На початку вулиці знаходяться багатоповерхові житлові будинки. В одному з дворів нещодавно вклали бруківку, а от вже біля наступного дому її немає. Той асфальт, який зняли, поки що звалений у дворі, за сміттєвими баками. Сама дорога вулиці Громового порепана і понівечена, ями мешканці позасипали будівельним сміттям. Рятуються хто як може. Після багатоповерхівок починається приватна житлова забудова, такої ж архітектури, як і на попередніх провулках. Здебільшого тут забудований лише лівий бік вулиці. Видно, що мешкають тут незаможні люди. Правий бік займає величезна земельна ділянка – де городи, де садочки, а де пустир. Ця ділянка очікує свого господаря, можливо, нею порадують учасників АТО, якщо вона, звичайно, вільна.

SAM_5521ВУЛИЦЯ МАКСИМЧУКА
(Мануїльського)

Раніше ця вулиця носила назву Мануїльського, але 30 січня 2003 року постановою міськради їй надано ім’я українського миротворця, що загинув 28 вересня 1997 року в Югославії, який народився в Кам’янці і виріс на цій вулиці.

Вулиця Максимчука має 650 метрів і тягнеться від Князя Володимира аж до провулка Крайній вздовж території ЗЗСО №12.

Якщо перейти через порожню земельну ділянку та задній двір стадіону школи №12, то можна вийти на кінець вулиці Максимчука. З цього боку шкільна огорожа вже давно розібрана, на її місці гори сухого листя. 

SAM_5498З іншого боку вулиці кілька приватних будинків зі зразковим порядком на городах. Далі по курсу хтось розробив собі під город землю на трикутнику без огорожі. А от як обійти ці домоволодіння, то впираєшся в гаражні кооперативи, яких тут вдосталь. А якщо пройти ще далі, можна побачити чималий смітник з одного боку та напівзруйновані дуже низькі хатинки. Як там жили люди, незрозуміло, але в тих будівлях працівники цукрового заводу і звичайні мешканці цього селища вирощували свиней краденими буряками з заводу. Тепер немає що і де красти, тому будівлі напівзруйнувалися. Далі по ходу руху – великий сад школи і вулиця виходить на вул.Князя Володимира. Дорога тут як після бомбардування, кілька гуртожитків з непарного боку, а з парного – жахлива двоповерхівка, яка як чиряк для тамтешніх мешканців. Це теж гуртожиток, але в ньому можна знімати післявоєнні фільми жахів. Там протікав дах, жахлива каналізаційна система, санвузли і місця загального користування просто капут. У страшних темних коридорах на шнурках сушиться одяг. Просто ЖАХ! Як там люди живуть?!

SAM_5518ВУЛИЦЯ БУДІВЕЛЬНИКІВ
30 листопада 1961 року міськвиконком надав одній із вулиць селища цукрового заводу назву Будівельників. Тоді ж надана назва й провулку, бо в радянські часи було досить поширеним давати провулкам назву вулиці, яка проходить поруч.

Вулиця йде повз школу №12 і з’єднує вулицю Маршала Харченка із вулицею Максимчука. Вона має 460 метрів. З непарного боку наприкінці вулиці розташована школа.

Вулиця Будівельників і провулок Будівельників, як близнюки, схожі на провулки Крайній і Степовий, паралельно до яких вони проходить. Дорога тут погана, в ямах. Щоправда, на вулиці є тротуар. Також на цій вулиці є газ, вуличне освітлення. По ній обмежений рух великовантажного транспорту і обмежена швидкість руху, адже тут знаходиться школа, в якій навчаються діти.

SAM_5516ВУЛИЦЯ УСТИМА КАРМАЛЮКА (КУЙБИШЕВА)
Це об’їзна дорога державного значення. На ній розташовані промислові підприємства, складські приміщення, теплиці, сюди виходить бокова огорожа величезної території «Електронного заводу». Прилегла територія позаростала самосівними деревцями. Вулиця дуже запилена, вона з’єднує вулицю Івана Франка з Маршала Харченка. Навпроти огорожі «Електронного заводу» знаходиться величезна земельна ділянка, ще не забудована, а от далі в глиб – котеджне містечко, де продається житло. Сказати, що дорога тут жахлива – нічого не сказати. Тут в асфальтовому покритті дороги глибокі колії в двох напрямках. Особливо жах бере, коли спостерігаєш, як спускаються фури. Це відбувається дуже повільно і з шаленим скрипом. Навіть уявити важко, що тут робиться взимку, як ті дальнобійники справляються з кермуванням на цій ділянці дороги. Досить того, що тут взагалі не враховані вагові параметри транспорту і дорогу просто розчавлює, ще й кут, під яким вона збудована, досить гострий. Крім того, тут досить важкий поворот. Обіцяють об’їзну відремонтувати, але тут потрібно її будувати як злітну смугу. Вулиця має 1150 метрів довжини.

SAM_5520ВУЛИЦЯ ЦЕНСЬКОГО
Вулиця є нібито продовженням Князя Володимира чи Устима Кармалюка. Вона має 700 метрів. Це промислова вулиця, правий її бік зайняв цукровий завод, нині вже мертвий. Його розтаскали, розкремсали, роздерибанили. На лівому боці вулиці в парку виріс храм Володимира Великого, далі – пекарня з магазином, а ще далі – величезна земельна ділянка, один шматок якої обгороджений і на ньому щось намагалися будувати, інший поки що стоїть пусткою. Раніше біля цукрозаводу було охайно, а тепер він вздовж огорожі позаростав хащами, приміщення заводу орендуються. Коли дивишся на цю індустріальну жалюгідність, серце кров’ю обливається. Вбили і знищили підприємство, яке могло працювати на благо Кам’янеччини.

SAM_5512ВУЛИЦЯ СТУСА
15 вересня 2009 року вулиці Проектно-Західній-1 було надано ім’я Василя Семеновича Стуса – українського громадського діяча, дисидента, письменника, автора поетичних збірок «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Час творчості», «Палімпсести». Вулиця знаходиться на так званому кагатному полі навпроти заводу «Електрон», її навіть ще на карті немає. Тут збудовані якісь дивні будівлі, схожі на бараки, але сучасні. Та й благоустрій тут хороший, щоправда пилюка від об’їзної дороги стовпом стоїть і шуму достатньо. Така структура була би доброю для студентського містечка. Можливо, в цьому місці оселились би молоді сім’ї, якби тут були прийнятні ціни. Є можливість цій вулиці вирости, адже далі по курсу знаходиться пустир, на якому хтось повивозив достатньо сміття.


Теги: крокуємо містом, селище цукрозаводу

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Квартиру (2-кімнатну)

Продам 2-к квартиру / роздільні / 52/31 = 18 + 13/7 р-н Пархоменко / Епіцентр
Зручне планування (сорочечка) у дворі дитячий майданчик,, лічильники на холодну і гарячу воду, бойлер, балкон виходить у двір, засклений, поруч продуктові магазини, "Епіцентр"




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.