Перейти на мобільну версію сайту


02.02.2018

РЕПОРТЕР КРОКУЄ ПО СМИРНОВА

SAM_4588ГУМЕНЕЦЬКИЙ
Цього разу йдемо провулком Гуменецький. Назву свою він отримав від розташованого неподалік села Гуменці постановою виконкому міської ради 26 жовтня 1956 року. Провулок має 130 метрів, розпочинається від вулиці Хмельницької і закінчується на вулиці Мічуріна, впирається в огорожу школи №10. Провулок не широкий, у плані були тротуари і дорожнє покриття, але нині, як і скрізь, тротуари захоплені, на їхньому місці з’явилися квітники та хащі. Дорога тут не асфальтована, але їздити нею можна. Тут є сучасні будинки та ті, які вже реставруються. Освітлення провулок не має, але є посередині вулиці один ліхтар. Є похилені стовпи та таблички з назвою провулка.

ГОЛОВАНІВСЬКОГО-БАРСЬКОГО
26 жовтня 1956 року запроектованому провулку в селищі Смирнова дали назву Шкільний, а 17 лютого 1967 року назвали ім’ям Григорія Адамовича Голованівського-Барського (жив 1896-1966 рр.) – уродженця Кам’янця, друкаря, більшовика.

SAM_4589Провулок має 250 метрів, йде паралельно до провулка Гуменецький від вулиці Хмельницької і до вулиці Лисенка. Перший квартал від Хмельницької і до Мічуріна займає приватна забудова, а от вже квартал від Мічурина і до Лисенка з непарного боку нумерації займає тильна сторона школи №10, зокрема, біля шкільного стадіону. Правий бік знову приватна забудова. На провулку колись була асфальтована дорога, але залишилися лише сліди від неї. З правого боку господарі домоволодінь подбали про прилеглу територію, облаштували квітники та тротуари. Одним словом біля цих господарів краса. Але всю картину вулиці псує господар з лівого боку. Тут сміття вище будинків. Не подумайте, що репортер перебільшує, цей будинок дійсно потонув у смітті. Пластикові пляшки, різний мотлох, а сморід – по всій окрузі розповсюджується. Тамтешні мешканці неодноразово викликали різні служби, аби позбутися сміття. Проте ситуація то покращувалася, то погіршувалася. Господар поздає пластик і решту вторсировини, але згодом знову зносить і історія продовжується. Кілька років тому інспекція з благоустрою міста вже домовлялася з приймачем пластику, щоб він вивіз його з домоволодіння, але... Навпроти його господи була земельна ділянка, яку почали забудовувати, то й мотлох і там складувався, і сортувався. Весело було тамтешнім мешканцям жити.

З правого боку наступного кварталу люди, відбудовуючи свої помешкання, прихопили собі земельки, а це означає, що і пішохідну зону також. Далі її немає, вона заросла деревами-самосівами, хоча один господар посередині кварталу навів лад біля свого обійстя, залишив місце для проходу, облаштував прилеглу територію плиткою, а далі – знову хащі та городи.

SAM_4580МІЧУРІНА
5 червня 1947 року постановою міськради одній із запроектованих вулиць було надано ім’я видатного селекціонера Івана Володимировича Мічуріна (жив 1855-1935 рр.).

Вулиця Мічуріна має зю-подібний вигляд, вона починається від Хмельницького шосе і тягнеться до провулка Заводського неподалік від Нігинського шосе, має 1000 метрів. Декілька сотень метрів не вистачило, аби довести вулицю до Нігинського шосе. І тому вона починається з тупика, тобто на її шляху виникли будинки, які мають адресу Нігинське шосе, щоправда невеличкий прохід на Нігинське шосе з Мічуріна є. Отже, вулиця починається від старого закинутого саду. На початку вулиці низькі, старої забудови будинки, щоправда досить охайні, вже далі висота будинків почала збільшуватися. Прилегла територія тут доглянута, але тротуарів немає, чи то їх прихопили, чи може взагалі не було, та біля окремих домогосподарств вузенькі тротуарчики є, навіть люди лавки повстановлювали для відпочинку.

На розі вулиць Мічуріна і Павлова знаходиться невеличка капличка під склом, а далі з непарної нумерації добрячий шмат суспільної території обгороджено парканом. А от із парної облаштовано пристойний тротуар, за ним доглядають господарі. Тут охайно, як і охайно далі з лівого боку, господарі навіть квітники розбили. Далі ж уже ліва сторона аж до Голованівського-Барського прихоплена. Асфальтове покриття з дороги зійшло, але вона чиста і гладенька, напевне, тут ще не рили під комунікації. 

SAM_4597Від рогу Голованівського-Барського до Короленка цілий квартал праворуч займає територія школи №10. Вздовж огорожі тротуару немає, там ростуть кремезні дерева. Зліва, як і скрізь у приватному секторі, десь є благоустрій, десь – хащі, десь зберігається будівельний матеріал, а десь складується сміття.

Від Короленка і далі ситуація з тротуарами вже гірша, вони тут взагалі відсутні, прилегла територія до домогосподарств здебільшого захаращена, дорожнє полотно звужене, ями закидані будівельним сміттям. Огорожі і будинки ще з тих часів, первісних, коли роздали ділянки під забудову. Чим далі йдеш вглиб вулиці, тим дорога все гірша і гірша та більше звужується, а от вже наприкінці вулиці господарі навели порядок. У них лад на подвір’ях, які потопають у квітах. Впирається вулиця в тупик, але з нього теж можна вийти між багатоповерхівками на Хмельницьке шосе просто до «Епіцентру».

SAM_4616ПРОВУЛОК МІЧУРІНА
Провулок має 250 метрів і тягнеться від вулиці Хмельницької і до Лисенка, паралельно до вулиці Мала, та має два квартали. Багато будинків у провулку в стадії реставрації. Дорога тут вузька, тротуари практично відсутні. Є вуличне освітлення та каналізація.

ЛИСЕНКА
5 червня 1947 року постановою міськради одній із вулиць селища Смирнова надали ім’я відомого біолога, агронома, творця псевдонаукового вчення в біології Трохима Даниловича Лисенка (жив 1898-1976 рр.). Але назву вулиці кам’янчани сприймають нібито вона названа на честь основоположника української класичної музики Миколи Віталійовича Лисенка. Також ім’я Лисенка носить і провулок.

SAM_4604Вулиця Лисенка досить престижна, на її початку сучасні будинки, чи вірніше маєтки за височенними парканами. Лисенка має 975 метрів, дорога біля цих господарств погана, але є. Тротуари на початку Лисенка збереглися, а от біля маєтків вже тротуар зник, проте квітник облаштовано.

Далі видно, що колись асфальтове покриття вулиця мала, а тепер воно покоцане. Знову ж, люди проводили у свої домівки воду, каналізацію, тому були перекопи, а от відновити дорожнє покриття, або проконтролювати, щоб його відновили, ні в кого духу не вистачило. Хоча біля таких маєтків господарі могли б самі відремонтувати дорожнє покриття, бо ж самі і б’ють свої автівки. Але то їхня справа, хоча вони, напевне, чекають виборів, щоб хтось із депутатів купив їхні голоси за асфальтову дорогу. Взагалі вулиця досить доглянута, лише в окремих випадках вона зарахащена.

Від Голованівського-Барського до Короленка цілий квартал ліворуч займає територія школи №10, тротуару тут немає, але місце під нього залишилося, щоправда заросле травою. А от в середині кварталу від Короленка до провулка Мічуріна суцільне бездоріжжя. Від рогу Лисенка з вулицею Малою ситуація краща. Тут хоча і немає чіткого асфальтового покриття, але дорога є. Лисенка виходить просто на «Епіцентр» і в кінці вулиці є майданчик для ТПВ та окремо баки для пластику.

SAM_4619ЧЕРНЯХІВСЬКОГО
5 червня 1947 року новій вулиці на Смирнова було присвоєно ім’я генерала армії, двічі Героя Радянського Союзу Івана Даниловича Черняхівського (жив 1906-1945 рр.). Таку ж назву отримав і тамтешній провулок.

Вулиця Черняхівського розташована паралельно до вулиці Лисенка і тягнеться від Нігинського шосе, у районі магазину «Хороший», і аж до залізниці в районі колишньої території аеропорту. Орієнтиром слугують новий завод «КВС», «Вторчермет». Вулиця Черняхівського має 2280 метрів, вона колись уся була заасфальтована і мала тротуари. Нині тротуари, як і скрізь, зайняті господарями, або понівечені чи заросли бур’янами, самосівними деревами, засаджені картоплею. На Черняхівського з’явилися новозбудовані сучасні будинки, з гарною огорожею, вздовж цих домоволодінь з обидвох боків тротуари ще залишилися, ними спокійно можна йти аж до будинку №14. Далі тротуар обривається як праворуч, так і ліворуч аж до вулиці Павлова, а вже в наступному кварталі місцями тротуар є, але здебільшого господарі, напевне, вирішили, що він не потрібен і його не стало. Хоча дехто хоч стежечку лишив.

ПРОВУЛОК ЧЕРНЯХІВСЬКОГО
По ходу руху ліворуч є проїзд з Черняхівського на Вутіша під назвою провулок Черняхівського. Він має 110 метрів, не має тротуарів, провулок не широкий, швидше за все, його свого часу господарі самі звузили за рахунок розширення власних домоволодінь. Будинки там минулого часу забудови, таблички з нумерацією відсутні, хоча є декілька із назвою провулка.

Далі по вулиці від Короленка до провулка Котляревського цілий квартал займає дитячий садок. Вздовж його території є тротуар, тож за безпеку дітей можна бути спокійними. Також тут і півкварталу дороги вистелено новим асфальтом, а далі вже дорога, як і скрізь.

SAM_4622Щойно перетнувши Хмельницьке шосе, вже розпочалася багатоповерхова забудова. Праворуч від Хмельницького шосе і до проспекту Грушевського колись були пустирі, окрім території ПТУ, але там був хороший тротуар та дорога. А тепер там дорога така, наче падали снаряди. Проїхати цією ділянкою нереально. Сюди міг би проходити маршрут громадського транспорту, але це небезпечно, бо ями досить глибокі і тут можна залишити колеса. Свого часу тут мала бути асфальтова дорога, як сполучення до «КВС», але біля «КВС» прилеглу територію вилизали, а поруч так і залишили багнюку до колін, яка, до речі, розвозиться на новооблаштовану дорогу. До слова, на тому відрізку дуже давно дорога була жахлива, згодом туди провели бетонку, але й її понівечили вантажівки, які возили металобрухт та деревину з тамтешньої бази. Там теж був величезний пустир та лісосмуга. Пустир потрішки почали обживати. Можна сказати, що це промислова зона. На місці, де звели «КВС», колись люди тримали городи. Там дуже добре видно, де успішний господар, а де так... У цьому останньому кварталі проходить чотири гілки залізниці, які прокладені на підприємства. А вулиця закінчується в хащах, хоча колись тут була широка дорога. Взагалі ця місцина засипана білим порошком. Ймовірно, це викиди з «Гипсовика». Цьому яскраве свідчення на ялинках, деревах та дахах. Лівий бік кварталу від Нігинського шосе до проспекту Грушевського поки що не має забудови, хоча багатоповерхівки є, але вони мають іншу адресу. Цю захаращену територію мають забудовувати. Права сторона має кілька будинків, але пройти тротуаром проблема, бо ж він у жахливому вигляді. Ноги там поламати легко, потрібно лише заґавитися.

На Черняхівського є вуличне освітлення, щоправда лише до проспекту Грушевського, багато нахилених стовпів, які було б непогано реставрувати. Вулицею можна спокійно пройти не боячись, що тобі собаки полатають штани, адже якщо вони і є, то на прив’язі.


Теги: крокуємо містом, Смирнова

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.