Перейти на мобільну версію сайту


29.12.2017

РЕПОРТЕР КРОКУЄ НІГИНСЬКИМ ШОСЕ

SAM_4275Цього тижня репортер пройшов досить довгою вулицею, яка називається Нігинське шосе. І дійсно, вона шосе, бо має чотири смуги руху та пристойну ширину. Якби ще тут дорожнє покриття відповідало стандарту, то вона була б швидкісною, адже на ній велику частину займає нежитлова зона.

26 жовтня 1956 року вулицю Ворошилова, що простягається в напрямку Нігина, перейменовано на Нігинське шосе. Вулиця має 5400 метрів при ширині дорожнього полотна 14 метрів і нібито переходить у Суворова, де й закінчується на розі з Північною.

Свій початок вулиця бере в районі села Лисогірка. Правий бік вулиці займає міське кладовище, а зелену зону на початку зайняли якісь гаражі, приватне СТО. Зліва ж поле, поки що це вільна земля, перед полем – лісопосадка із самосіву й тополь, досить кремезних і старих. У цій посадці час від часу «ґазди» скидають сміття, скелети тварин, відходи від будівництва вивозять машинами. Свого часу за цією лісопосадкою доглядала начальник тамтешнього ЖЕКу Емілія Мазур, вона зі своїми працівниками частенько влаштовувала там генеральне прибирання. А от вздовж огорожі кладовища зелена зона завжди прибрана, хоча і має чималу територію. Міському кладовищу вже 41 рік і за прогнозами його може вистачити ще на кілька років. За кладовищем розташоване міське сміттєзвалище. Його ресурс теж вже вичерпаний, адже рік його народження 1952-ий (65 років), і нині вже серйозно постало питання про функціонування як одного, так і другого. Можливо, на сміттєзвалищі збудують лінію з переробки твердих побутових відходів, і тоді вітер не буде розвішувати поліетиленові пакети й папір по деревах вздовж вулиці. До периметру полігону ТПВ досить широка лісопосадка з кремезних тополь, які вітер поламав, і хащі. SAM_4277Колись тут було безпечно йти до кладовища, а тепер досить лячно пробиратися крізь хащі. Якось дивно, що таку велику територію ще ніхто не прихопив. Як і не прихопили землю біля автодрому ТСОУ, який там знаходиться з 1973 року. Автодром гарно обладнаний, тут навчалися курсанти, які збиралися на службу в армію, згодом вже там проходили практичні навчання водіїв автошколи при ТСОУ. Вздовж огорожі автодрому стіною стоять гарнющі ялинки. Далі шосе перериває вулиця Заводська. На розі Нігинського шосе і вулиці Заводської, аж майже до Голосківського шосе, промислова зона – величезна територія «Комбінату будівельних матеріалів». З нього й починається парна нумерація, він числиться під №2. Колись престижне виробництво нині на колінах. Сама територія прихистила різні ремісничі цехи, там хащі і розруха. За огорожею – величезний захаращений трикутник, повз який проходить залізнична гілка, яка теж поросла самосівом.

Від Голосківського шосе і до Васильєва теж немає жодної житлової забудови, лише гаражний кооператив, кафе, СТО та молитовний будинок. Якраз біля нього порядок і чистота. Далі – знову пустир, але тут нічого збудувати не можливо, бо заважає залізнична гілка. У глибині цієї території кілька багатоповерхівок. Є там і величезна зелена зона, перед будинком №20, яку планували забудувати, вирізали там дерева, але тамтешні мешканці збунтувалися і не дали цього зробити. Проте будівельник очистив хащі. Квартал від Васильєва до Дружби народів займає відпочинкова зона мікрорайону Жовтневий. Тут незабаром має вирости, вздовж бокової частини льодової ковзанки, черговий ринок, там вже встановлені кіоски. Далі – будівля під назвою «Кристина», у якому при будівництві мало обов’язково бути дитяче кафе. Але чергова каденція депутатів пішла і про умову забули, тому нині тут всі, хто забажав знімати площу.

SAM_4288Наступний квартал теж цікавий. Тут кілька гуртожитків, з яких і починався мікрорайон Жовтневий. Дев’ятиповерхові гуртожитки збудували для заводських робітників (К-ПЕМЗ, Кабельний і Петровського). Біля них величезна земельна ділянка, яку вже почали деребанити. А була біля гуртожитків відпочинкова зона з фонтаном, лавочками і парком, а тепер одна за одною ростуть якісь шкарабоньки, чи як по правильному – малі архітектурні форми. 

Нині тут повністю зруйновані тротуари і в негоду хоч літай. Далі – велика огороджена територія районної ветеринарної клініки. Тут, напевне, й житло для працівників. Це одноповерхові будівлі, які потребують добрячої реставрації. Після огорожі – житлові дев’ятиповерхівки, які зводили підприємства для своїх працівників та кооперативне житло.
Щоправда, вздовж багатоповерхівок тротуари існують і навіть сходи там є, але потребують ремонту. Є біля них і величезна земельна ділянка, яку ще ніхто не придумав як використати. Свого часу власниця тамтешнього автосалону провела капітальне прибирання й облаштувала прилеглу територію. Жінка вивезла звідтіля десятки самоскидів сміття, а завезла чорнозем і засіяла травою. Та тепер ту територію ніхто не доглядає, а трішки вище люди розбили собі городи.

Праворуч мав бути поворот на вулицю Космонавтів, але це був проект. Вулицю почали робити, спланували її, засипали щебенем, але нині вона не проїзна, бо тут хащі непролазні. Після Космонавтів більшу частину кварталу до вулиці Фабриціуса займає недіюче польське кладовище на території якого знаходиться костел, який відреставрували і він має шикарний вигляд, сяє в будь-яку погоду. А у дворі щороку католики облаштовують вертеп. У цьому ж дворі – дитячий садок для дітей католиків. Завершується квартал старою двоповерхівкою.

SAM_4287Наступний, останній квартал, займає рембаза. Колись потужний військовий об’єкт теж потихеньку роздерибанили. Тут організувалися різні малі підприємства. Тротуар вздовж рембази колись був досить доглянутим, але тепер він закинутий, а наприкінці огорожі взагалі понівечений. На ньому в темноті можна в’язи скрутити. І по коліно в болото залізти.

Якщо перейти на непарний бік вулиці, то ще донедавна суттєва територія була загороджена, адже тут багато років йшло будівництво житла. А тепер вже огорожу прибрали і проводять благоустрій території, хоча коли мають облаштувати тротуар невідомо, але він був досить пристойний. Ця територія колись теж була огороджена, було КПП і вона належала колись артбазі. Саме тут була солдатська їдальня, згодом її переобладнали під приватний будинок, й досі стоїть двоповерховий гуртожиток для працівників артбази. Вже коли між нинішньою артбазою і рембазою виріс промисловий квартал кабельного заводу, цей будинок називали Титаніком. У ньому вічно щось ставалося. Далі були КЕЧівські будинки, в яких мешкали вільнонаймані працівники. Гуртожитки залишилися, а між ними виросли багатоквартирні будинки. Якщо заглянути в двір, то тут ще було достатньо земельних ділянок, які нині вже огороджені, а це означає, що хтось будуватиметься. Чималий шмат займає довгобуд молитовного будинку. Далі були жахливі халупи, які вже перетворилися в пристойні маєтки. Тротуари біля них жахливі. А за порогом хоч трава рости. У темноті обов’язково SAM_4291перечепишся, адже освітлення місцями слабеньке, а місцями його взагалі немає. Свого часу тут дуже страшно було ходити ввечорі, адже на кладовищі збиралися сатанисти і знущалися над перехожими та нищили пам’ятники. Далі колись був пустир, а тепер там йде житлова забудова в глибині, а попри край виросла АЗС, СТО, Сільпо і церква, яка дуже давно будується.

Наступні кілька кварталів густо заселені, тут як багатоповерхівки, так і приватне житло. Тротуари є, брудні, але є. Коли вже доходиш до Голосківського шосе, побачиш храми, їх декілька, і колишні сади Дембіцьких, які оберігали, тепер вже забудовують. Тут має вирости житловий престижний квартал з повною інфраструктурою, але це в майбутньому. У наступному кварталі колись було вантажне АТП, навколо був парк і квітники. АТП наказало довго жити, квітники зникли, їх розшарпали на шматки. 

Довжелезна дорога Нігинського шосе нормальна, лише кілька перехресть потребують ремонту. На початку вулиці, точніше на розі міста і села дорога жахлива, та й і далі вже давно просить ремонту, бо ямок там достатньо. Від мікрорайону Жовтневого і до кладовища можна проходити автослалом. Лівим боком вулиці кілька років тому провели сучасний водопровід.

Щодо освітлення, то це проблема цього району. По Нігинському шосе курсують маршрутки №2, 4, 6, 10. Тут є багато зупинок, і всі вони якісь злиденні, лавки завжди брудні, не те, щоб сісти, але й валізу поставити не захочеш.

SAM_4295 SAM_4296 SAM_4298


Теги: крокуємо містом, мікрорайон Жовтневий

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.