Перейти на мобільну версію сайту


15.12.2017

РЕПОРТЕР КРОКУЄ ЦЕНТРОМ СТАРОГО МІСТА

троицький майданМАЙДАН ТРОЇЦЬКИЙ
Щойно перейшовши знаменитий Новопланівський міст, ти опиняєшся в Старому місті. Перед тобою відразу площа, яка носить назву майдан Троїцький. Він оточений різними історичними двоповерхівками, однак жодна з них не має приписки до цього майдану, але від нього бере початок вулиця Троїцька. На площу виходить колишній готель «Бельв’ю», його адреса – вулиця Троїцька, 2. Нині там різні державні установи. Відразу за мостом праворуч – автобусна зупинка, а ліворуч – колишній райунівермаг «Смотрич», який довгий час руйнувався, але невдовзі тут буде елітне житло. Далі, проминувши вулицю Зарванська, перед очима постає Троїцька церква, від якої й отримав майдан та вулиця свої назви. У 1923 році він мав назву площа Куйбишева, а через 12 років знесли і церкву. До 1990 року площа носила назву імені радянського партійного та державного діяча Валер’яна Куйбишева. Але 11 вересня 1990 р. міська рада повернула майданові його історичну назву – Троїцький.

Невеличкий відрізок шляху, який з’єднував Троїцький майдан із Новопланівським мостом, стали називати Троїцьким узвозом. Назву Троїцький спуск міська дума надала 15 лютого 1900 р., а 1902 р. затвердило Міністерство внутрішніх справ Росії. Перейменовуючи Троїцький майдан у 1923 р. на площу Куйбишева, одним махом перейменували і Троїцький узвіз на спуск Куйбишева.

троїцькаВУЛИЦЯ ТРОЇЦЬКА

Невеличка Троїцька вулиця об’єднує Троїцький майдан і Польський ринок, далі вона переходить у Старобульварну та Замкову вулиці.
Назв вулиця мала небагато: здавна – святої Трійці, в XIX ст. – Конторська, на початку XX ст. – Троїцький провулок, у радянський час – імені Володарського. 11 вересня 1990 р. вулиці повернули назву Троїцька. Вулиця і майдан мають 500 метрів.

За рогом готелю «Бельв’ю» колись були руїни, згодом там встановили вагончик і в кутку була кафешка «Оріон», а з часом тут з’явилася стилізована під старовину будівля за високою кам’яною огорожею – кафе «На Троїцькій». Далі з фасадного боку виходять будинки, в яких є магазинчики, за ними – багаторічна огорожа, яка псує вигляд вулиці. Наступною будівлею є будівля районної держадміністрації. На її місці раніше стояв палац, збудований 1810 р. подільським маршалком Каєтаном Старжинським. Під час війни палац було знищено, як і багато інших будинків, але на цьому місці 1957 р. збудували двоповерховий будинок. Не так давно на вулиці з’явився престижний готельний комплекс «Клеопатра», який двічі удостоювався золотої таблички «Ревізора». Це дійсно елітний ресторанно-готельний триумфальнакомплекс. Тут проводяться різні престижні міські заходи. А от вже від готелю й до рогу із Старобульварною вулицею знаходиться обдерта будівля міської друкарні, яку свого часу за рахунок міста було доведено до належного стану, задля того, щоб місту не було соромно за обшарпану будівлю, але час і недогляд її знову обдерли.

Лівий бік вулиці після Троїцького храму має огороджені старі будинки, на їхніх подвір’ях захаращено різним хламом, далі – двоповерхова будівля, в якій знаходиться ресторан «Гостинний двір», але незрозуміло, чи він нині діє. Раніше це був пристойний заклад, який не мав відбою від відвідувачів. Далі, минувши провулок Гімназійний, побачимо кілька двоповерхових будинків, які теж потребують капітального ремонту. Правий бік має нормальне асфальтове покриття, а от лівий бік, щойно ступивши з майдану, закінчується асфальт, але тут старі кам’яні плитки, які хочуть, щоб їх підрихтували.

старобульварнаСТАРОБУЛЬВАРНА

Старобульварна отримала свою назву від того, що це шлях до Старого бульвару, влаштованого 1831 р. на високій терасі навпроти костьолу тринітаріїв. Вона має 300 метрів.

З 20 березня 1923 р. до 11 вересня 1990 р. вулиця носила назву Урицького. Вулиця також мала назви Тринітарська та Поліційна. І хоч вона називалася Поліційною, але в народі її називали П’яною. Колись на цій вулиці була невеличка кількість будинків, але це було до війни. Вона починається від вулиці Польський ринок, точніше від скверу Магдебурзького права. Справа, до колишньої будівлі, у якій був сільгосптехнікум, а згодом міський архів, який теж капітально відремонтували, аби при проведені загальноміських свят не було соромно, побудували магазин срібла. Можливо, під час будівництва, а може й від старості будинок почав обвалюватися перехожим на голови. Особливо він піддався руйнації, коли його передали педуніверситету. І скільки міська влада не намагалася повернути його, нічого не вдається. Особливо небезпечним будинок став, коли пройшов ураган і з нього зірвало накриття. У цій будівлі також був і громадський туалет, досить таки пристойний, але...

Далі колись були нетрі, але людей з них відселили і на тому місці побудували готелі з ресторанами. Це європейський рівень і тут приємно знаходитися.

Між кафешками «Ніка» і «Кава у поліцмейстера» розташувався риночок, з яким постійні проблеми. Можливо, тому, що він і кафешки заважають виходу з колишніх промислових потужностей К-ПЕМЗу, які викупили і планують щось зробити таке... Закінчується вулиця кафешкою «Шинок», поблизу якого – пам’ятник визволителям міста, який намагалися знести, але спілка афганців не дала зруйнувати пам’ятник, а просто його відреставрувала. Пам’ятник же, зрозуміло, заважає новозбудованому будинку, і господарі доклали макимум зусиль, аби пам’ять стерти, бо ж власні статки дорожчі за пам’ять тих, хто забезпечив їм безхмарне небо над головою і пристойне життя. Хоча тішити себе перемогою афганців немає чого, бо з часом знесуть сильні світу цього і цей пам’ятник. Лівого боку вулиця не має, бо все, що там є, належить до майдану Польський ринок. Вулиця гарна, має хороше освітлення, хороші тротуари, тут приємно гуляти.

замковаЗАМКОВА

Замкова вулиця починається від Вірменського ринку, вона йде вниз аж до мосту, далі через Замковий міст аж до Папаніна, що на Підзамчі. Вулиця має 625 метрів

Отож, Замкова спочатку круто збігає вниз аж до Замкового мосту, залишаючи праворуч Старий бульвар, Вірменський бастіон і Міські ворота, а ліворуч – Тринітарський костьол (нині греко-католицька церква святого Йосафата), садибу з двоповерховим будинком між Тринітарською та Успенською вулицями (з адресою Тринітарська, 2) та колишню каземат-лабораторію, в якій нині розмістилося популярне кафе «Під брамою». Вулицю називали раніше Старобульварний спуск, але з 1700 р. первісно мав назву Замкова вулиця. 1 хоч 11 вересня 1990 р. президія міськради всього лиш перейменувала Старобульварний спуск на Замкову вулицю (точніше, повернула топографічному об’єктові найдавнішу назву), сталося так, що Замковий міст, а також низка історичних пам’яток на захід від нього змінили адресу, «перебігши» з вулиці Папаніна на Замкову.

татарськаВулиця не має житлової забудови і взагалі сучасної забудови. Тут бруківкою встелено дорогу і тротуари, тут є оглядовий майданчик, де люблять фотографуватися туристи і весільні процесії. За мостом головна пам’ятка міста – Стара фортеця, яку більш-менш відреставрували, і тут проходять різні загальноміські заходи, тут багато туристів. Свого часу в ній навіть проводили різні корпоративи. За мостом – праворуч урвище і старовинна огорожа, яку вже дорозбирають туристи. Там же постійно було підтоплення дороги, але її підремонтували, відвели воду і вже так не топить. Тут вулиця і закінчується руїнами Підзамецької брами.

ТАТАРСЬКА

Якщо від коледжу культури повернути праворуч, потрапляєш на Руський ринок, звідки бере свій початок вулиця Татарська. Ця вулиця має 480 метрів, вона дуже багата на історичне минуле. Починається вулиця Татарська від парафіяльного костьолу. Вона мала назви Стефана Баторія, Кармелітська, Новособорна, Соборна, Фарська, Петропавлівська, Карла Маркса, а 11 вересня 1990 р. їй повернуто найдавнішу назву – Татарська.

п+пВулиця мала б мати гарний туристичний маршрут, але поки що туристи не дуже її полюбляють, адже вона досить занедбана. Лише кінець вулиці, неподалік від Тріумфальної арки, яка веде на подвір’я Петропавлівського Кафедрального костьолу, гарно вмощений бруківкою, але це швидше за все, заслуга господарів готельного комплексу «Клеопатра». Далі вулиця в поганому стані: обдерті будинки, жахливе дорожнє покриття, сміття і хащі. Дворики занедбані, огорожі негарні.

На території історичного факультету вже багато років ведеться будівництво храму, через що тут постійна багнюка, далі вниз по парній стороні вулиці знаходяться кілька двоповерхових будинків, теж вони мають досить неприглядний вигляд. Вони потребують справжнього господаря, бо ж тамтешні люди за ними не доглядають. Вікна в будинку теж просяться помитися, а фасад – поремонтуватися. Та й у дворі суцільний хаос. Ще нижче – будівлі колишнього ЖЕКу. Вони в жахливому стані, адже там багато років немає господаря, щоправда, кажуть, що вже знайшовся хазяїн. То можливо, будівля заживе. Далі, за високим кам’яним парканом, державна виконавча служба. Раніше у цій будівлі був міськводоканал. Ще далі йде житлова забудова. Двоповерхові багатоквартирні будинки давно благають про ремонт, а от інші приватні будинки відреставровані й мають пристойний вигляд. Біля них і прилегла територія доглянута. Лівий бік вулиці теж має багатоквартирні будівлі з захаращеними дворами і купою сараїв. Далі – Петрорпавлівська церква, яку гарно відреставрували. На розі з вулицею Петропавлівською відреставрована будівля, в якій колись було ательє індпошиву, потім – в’язальний цех, а за ними – міська лазня. Її довели до ладу, і вона нині пристойно виглядає.

Тут дорога вмощена бруківкою, але таки потребує капітального ремонту.

лазня татарська1 татарська2


Теги: крокуємо містом, Старе місто

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.