Перейти на мобільну версію сайту


22.09.2017

РЕПОРТЕР КРОКУЄ ПОЛЬСЬКИМИ ФІЛЬВАРКАМИ

де яка вулицяЦього тижня репортер крокує частиною Польських фільварок, зокрема вулицями Ладигіна, Зіньковецька, Вік­тора Приходька, Горького, Торгова площа, Спартака, Герцена, Бусигіна, провулками Київський та Круглий.

Мій шлях проліг вулицею Суворова, яка й без того має дуже погані тротуари, але тут цілі гори землі вивалили на тротуар, що і пройти важко, не зачерпнувши землі у взуття. Зрозуміло, що до новозбудованих будинків фірма-забудовник веде комунікації, але як і завжди у нас, українців, знову зненацька прийшла осінь і дощі. А дощі розмиють ту глину, і тоді вже черпатимемо багнюку взуттям.

Польські фільварки починаються від частини вулиці Суворова, а саме – від Пушкінської, а перша транспортна магістраль, яка проходить паралельно до вулиці Пушкінської – провулок Київський. 9 квітня 1936 року провулок Другий Зіньковецький було перейменовано на Київський. Він бере свій початок від каньйону і закінчується на Суворова. На початку вулиця, напевне, ніколи й не мала асфальтового покриття, а от із середини провулку і до його кінця воно гарне. Його облаштував директор ТОВ «Український кристал» Володимир Юр’єв. Тоді, коли її прокладали, Володимир Васильович подбав, щоб був широкий і добрячий шмат дороги, але між будинками №5 і №7 мешканці вже встигли його перекопати. Щоправда перекоп заасфальтували, але самі розумієте цілісність вже порушена, а це означає, що з часом тут буде ямка. Отже наприкінці провулку знаходиться завод «Український кристал», де печуть хліб і виробляють різні смаколики, а через дорогу, з іншого (непарного) боку нумерації, знаходиться багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр, і тут порядок. Далі по вулиці хащів немає, але огорожі такі собі, як і будинки старенькі. У провулку є всі блага цивілізації, але забудова тут щільна. Провулок від Ладигіна роздвоюється, напевне, серед широкої смуги руху звели будинок і він розділився.

ладигінаВУЛИЦЯ ЛАДИГІНА

З провулку Київського можна потрапити на вулицю Ладигіна, яка йде паралельно до вулиці Суворова і має 500 метрів довжини. Закінчується Ладигіна на середині Зіньковецької. Її первісна назва – провулок Столярний. 9 квітня 1936 року було перейменовано на Колгоспну, 9 грудня 1981 року вулиця Колгоспна отримала ім’я Івана Івановича Ладигіна – генерал-майора, командира 121-ої Рильсько-Київської тричі орденоносної дивізії, який брав участь у визволенні Кам’янця-Подільського.

Вулиця теж не має асфальтового покриття, вона більш занедбана, аніж провулок Київський, будинки тут старі, старожили розповідають, що під час війни майже все було зрівняно з землею, люди рили собі землянки і в них жили. А вже після війни почалася відбудова, і тому цим будинкам вже більше семидесяти років. Зрозуміло й мода раніше була іншою на будинки. Щоправда, на вулиці є декілька сучасних маєтків, навколо яких достатньо злидарських халуп.

зіньковецькаЗІНЬКОВЕЦЬКА

Вулиця Зіньковецька згадується в списку вулиць за 1903 та 1927 роки і прямує до села Зіньківці. Є ще й Зіньковецький тупик, який теж відомий з 1927 року. Вулиця має 740 метрів і розпочинається від Зіньковецької набережної та йде вздовж скелі круто вверх. Тут з обох сторін хащі і з верхніх вулиць скидається сміття, яке повисло на рослинах каньйону як свідчення того, що зверху живуть не люди, а засранці. До речі, так можна сказати і про решту помешкань над каньйоном. Забудова Зіньковецької починається від урвища і йде до Суворова. Цією вулицею свого часу йшло багато транспорту на Підзамче і на Зіньківці, через понтонний міст, який на річці Смот­рич, коли було перекрито рух Старим містом. Та згодом понтон зносився і ним їздити стало небезпечно, хоча взимку і на спуску теж дуже небезпечно було їздити слизьким бездоріжжям Зіньковецької. Неподалік будинку №2 люди встановили шлагбаум, щоб зменшити рух великогабаритного транспорту. Будинки на цій вулиці розташовані дужу близько до дороги, тому люди багато разів зверталися до влади, аби тут обмежили рух транспорту, бо ж дихати нічим було від пилюки. Будинки тут прості й невеличкі, асфальтового покриття немає.

горького сміттяГОРЬКОГО (СВІДЗІНСЬКОГО) 

Від будинку №2 можна потрапити на вулицю Горького, але тут без сто грамів не розберешся. Вулиця розділена на шматки, не з’єднані між собою, які йдуть якимись лабіринтами, і має 600 метрів. Спочатку вулиця носила назву Перший Георгієвський провулок, 9 квітня 1936 р. її перейменовано на честь радянського письменника, почесного прикордонника Кам’янець-Подільського прикордонного загону Максима Горького (Олексія Максимовича Пєшкова). 2006 року вулиця отримала ім’я Володимира Свідзінського, який деякий час жив і працював у нашому місті.

Вулиця злидарська, будинки досить різні, є більш-менш пристойні, але є й такі, які й будинками назвати не можна, бо вони глиняні і напівуцілілі. Деякі навіть є небезпекою для життя. А ще під час чергової зливи вони можуть розчинитися, бо на ладан дихають. Біля домогосподарств суцільний безлад, складається враження, ніби живуть і множаться чупакабри. Там хащі, там дідько заблукав. Видно, що люди не люблять своєї вулиці, бо не доглядають за нею. Скрізь сміття, безлад, недоглянутість.

круглий2КРУГЛИЙ

Провулок Круглий межує з вулицею Свідзинського. Назву отримав 1900 року, затверджено її Міністерством внутрішніх справ Російської імперії 1902 року. У цьому провулку жив видатний український письменник Володимир Свідзінський. Провулок має 330 метрів. Сказати, щоб він був круглим, важко, швидше за все він закарлюканий. Провулок геть занедбаний, як і вулиця Свідзінського. Тут суцільні хащі й здебільшого розвалюхи, глиняні мазанки, щоправда є і кілька пристойних будинків. На Круглому знаходиться одне з відділень коледжу культури, на якому й меморіальна дошка Свідзінському. Окрім вуличних колонок, у домівках теж є водопровід. Та попри все, тут є всі блага цивілізації, а от самої цивілізації важко знайти. Видно, що люди не дбають про те, що робиться за їхньою огорожею, так як і на Свідзінського. Тут навіть є двоповерховий будинок, на подвір’ї якого могильник для автомобілів. На жаль, знести цей увесь райончик неможливо, бо ж це приватна власність, а самі приватники аж ніяк не прагнуть навести лад. Ганьба!

спартакаСПАРТАКА

9 квітня 1936 року Другий Георгієвський провулок названо на ім’я Матьяша Ракоші (1892-1971 рр.) – генсека ЦК Компартії Угорщини (1945-1948 рр.) та багатьох партійних посад, а в липні 1956 року був звільнений з посади голови Ради міністрів Угорщини. У серпні 1962 р. його виключили з партії, міська рада 27 грудня 1961 року надала провулку Ракоші ім’я Cпартака – керівника найбільшого повстання рабів у Стародавньому Римі.

Провулок Спартака має 90 метрів, починається він від каньйону річки, але вже з боку Старого міста, тут гарний краєвид.

На відміну від останніх двох вулиць і провулку, в провулку Спартака люди дбають про благоустрій. Мешканці Спартака підтримують дорогу в належному стані, самі її підсипають, вздовж парканів немає таких бур’янів, а домогосподарства доглянуті. Таким господарям не гріх і робити благоустрій, бо ж є гарантія, що вони утримуватимуть у належному стані все. Молодці спартаківці!

герценаГЕРЦЕНА

9 квітня 1936 року ще один Другий Георгієвський провулок було перейменовано на честь відомого російського письменника, революціонера Олександ­ра Герцена.

Напевне, ще здавна на Польських фільварках не було порядку з назвами вулиць, або вони були настільки широкими, що між ними повиростали сучасні будівлі, й провулки виявилися далеко один від одного, але з однією назвою. Провулок Герцена має 120 метрів. Він теж бере початок від каньйону, але сполучається з вулицею Смотрицькою довгими саморобними сходами. Тобто з Герцена дуже легко потрапити в Старе місто, але без взуття на підборах. З іншого боку провулок виходить на вулицю Суворова. Від Суворова він у досить пристойному вигляді, але після невеличкого повороту вправо вже втрачає свою привабливість. Там і хати не сучасні, і хащі через одне господарство позаростали.

торгова1ТОРГОВА ПЛОЩА

Повертаючись назад по Суворова, зліва знайшовся ще один провулок під назвою Торгова площа. Він первісно називався Базарною площею. За радянської влади вона отримала ім’я Рикова. У списку вулиць на 23 вересня 1949 року фігурує під назвою Торгова. У ХХ столітті площа була забудована й утворилася вулиця. Вона з одного боку виходить на Суворова і тут майже на розі було поштове відділення, але потім через нерентабельність його після перебудови закрили і в тому приміщенні мала бути амбулаторія сімейної медицини, але не судилося... Приміщення продали і там виріс маєток. На цій вулиці їх декілька, таких престижних. Вулиця має не дуже презентабельний вигляд, біля маєтків облаштована територія, біля інших будівель потребує доброго господаря, бо де мешкає не одна родина, а кілька, то кожен на кожного сподівається і ніхто нічого не робить. Торгова площа має 4 відрізки і 390 метрів довжини.

криленка2КРИЛЕНКА (ВІКТОРА ПРИХОДЬКА)

Первісна назва Криленка – Обжерна, пов’язана вона із розташованою неподалік Торговою площею, за аналогією з Обжерним рядом у Старому місті вулиця була названа Обжерною. Це було місце, де продавали готові страви. 9 квітня 1936 року вулицю Обжерну перейменовано на Кооперативну. 17 лютого 1967 року вулицю Кооперативну названо на честь радянського і партійного діяча (1885-1938 рр.) Миколи Крилена.

Вулиця приватної забудови, з поганим благоустроєм, як і більшість вулиць на Польських фільварках.

Також у цьому районі багато сміття, багато байдужості, мало господарів та мало толку. Тут є декілька магазинів, є непогане транспортне сполучення, є сподівання, що незабаром може з’явитися амбулаторія сімейної медицини, є тут три школи і жодного дитячого садочку, хоча колись їх була аж два. На місці одного виросла сучасна багатоповерхівка, з іншого зробили житло для священика. Є на всі Польські фільварки один дитячий майданчик, один майданчик для збору ТПВ, бо ж колись був на Торговій площі та на роздоріжжі Горького, але через те, що люди не вміють користуватися контейнерами й не усвідомлюють, що сміття буває різне, а контейнери розраховані на побутове і в жодному разі не на будівельне чи садове. Тож насамперед мешканцям цих вулиць потрібно навчитися розрізняти види домашнього непотребу і навчити цього своїх дітей.

Не хотілося б мені жити на Польських фільварках...

горького круглий1 на шляху


Теги: крокуємо містом, Польські фільварки

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:






  1. ВИБОРИ 29 ЖОВТНЯ 2017 РОКУ
    17.10.2017 15:50:00 - 26.10.2017 15:50:00
    Голосів: 3
    1. 29 жовтня відбудуться перші місцеві вибори Слобідко-Кульчиєвецької об’єднаної територіальної громади.
      На посаду сільського голови балотуються п’ятеро кандидатів. За кого б ви віддали голос, якщо би голосували?
      Ігор Гай (Аграрна партія України)
       2 (67%)
       
      Не підтримую жодного з кандидатів.
       1 (33%)
       
      Олег Стебницький (ВО "Свобода).
       0 (0%)
       
      Руслан Нестеров (БПП "Солідарність")
       0 (0%)
       
      Руслан Мельник (ВО "Батьківщина)
       0 (0%)
       
      Михайло Мікшанський (самовисування)
       0 (0%)
       




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.