Перейти на мобільну версію сайту


18.08.2017

РЕПОРТЕР КРОКУЄ ПО ВОКЗАЛЬНІЙ

вул-10У страшенну спеку репортеру довелося крокувати досить незручною і без будь-якого сполучення вулицею Вокзальною, яка має 2600 метрів. Але це без врахування зигзагів і закутків, які має вулиця, а їх тут чотири. Вулиця після повороту то повертається назад, на північ, то йде кудись у бік.

Вокзальна проходить повз залізницю, філію ТОВ СП «Нібулон» і йде аж до лісопосадки, впираючись у вул.Черняхівського, точніше звідти починається. Отже, проходить на схід від залізничних колій та залізничного вокзалу. 

З 1 до 11 номери будинків, де мешкали родини залізничників, на величезній відстані від обжитої частини міста і є лише непарна нумерація. Немає там жодної міської інфраструктури, окрім водопроводу й газу. До школи діти ходять або в Кам’янку, або в найближчу ЗОШ №16. Найближчий магазин теж неблизько, аж на залізничному вокзалі.

вул-8Лівий бік від житла залізничників і досить величезний шмат займає філія ТОВ СП «Нібулон». На ньому і навколо – чистота і порядок, далі – невеличка лісосмуга, частина якої обгороджена височезною огорожею, за якою хащі та купи сміття. Думаю, що там добре вписалися би гаражі для учасників АТО, звичайно, якщо земля нічийна. Далі – ще одне мініпоселення зі стареньких одноповерхових будиночків, після яких теж височенна огорожа. За нею величезна промислова зона з баштовим краном, а наприкінці цього кварталу за такою ж огорожею міжколгоспбуд і закинутий Сільгаз. Дорога від «Нібулону» повертає в село Кам’янку, і вона в ідеальному стані, тут навіть перегони можна влаштовувати. Але спочатку потрібно «міни» прибрати, бо хтось кіньми тут їздить. При повороті на Кам’янку обабіч ще міська територія із приватною житловою забудовою від будинку №25 до 31, а далі вона переходить на Кам’янську – вулиця Шевченка, колись – Леніна.

вул-4Але повернемося до повороту, звідси й починається суцільний хаос. Уздовж залізничного вокзалу з лівого боку знову невеличке поселення залізничників, у дворі – адмінбудинок колійників і колишні виробничі цехи. Свого часу тут орендував потужності «Полімет». Наприкінці цього уявного кварталу, який впирається в депо, знаходиться молитовний дім. Колись це був дитячий садок залізничників, який довгий час стояв у руїнах, а тепер тут дуже охайно й гарно, щоправда, він ще не відреставрований зовні. Уздовж усього тротуару зелена зона, яка розділяє житло від залізничних колій. Як далі з цього тупика потрапити на Вокзальну було незрозуміло, тож вирішила триматися лівого боку і знайшла шпарину і – о Господи! Це суцільні китайські шанхаї з безліччю якихось сараїв, сарайчиків і смердючих стежечок. Та серед цього хаосу перед очима виросла п’ятиповерхівка, яку теж було збудовано для працівників залізниці. Ці хащі мають досить велику територію, тут можна виділити земельну ділянку для будівництва житла – багатоповерхівки для учасників АТО. 

вул-9Нарешті, поблукавши хащами, вибралася на дорогу. Це і виявилася Вокзальна. Довелося повертатися в бік Кам’янки, адже ця гілка починається від вулиці Шевченка, але сільської. Справа і зліва тут приватні будинки, далі – території різних складів. З парного боку територія колишніх складів міжрайбази, з непарного – за височенними огорожами різні міні-цехи, аж до колишньої будівлі адміністрації ДП КВЗП «Кам’янка», нині там напівдіюче кафе «Троянда», яке й належить КВЗП. Тут же були виробничі потужності, нині там теж різні роздроблені артілі.

Що цікаво, якась дивна нумерація, майже всередині вулиці на будинку №2, перед ним АЗС і шиномонтаж, де суцільне бездоріжжя, далі – гаражі військового містечка. Стільки транспорту і бізнесових структур, які на ньому заробляють, а дорогу полагодити не хочуть. За складами міжрайбази знаходиться будинок барачного типу. Таке враження, ніби то злиденне циганське поселення. Неподалік проходить закинута гілка залізничної колії. Далі за огорожами і в хащах якісь вул-6чи то закинуті, чи ледве діючі організації, в тому числі ТзОВ «Виробничо-заготівельне підприємство Кам’янець-Подільськавторесурс» (Вокзальна, 67). Колись тут були гори битого скла. За цією територією досить пристойна будівля, приватна, з житлом і численними, можливо, складськими приміщеннями. Лівий бік за військовими гаражами – це військове містечко з житловими багатоповерхівками й не лише. Тут їх чимало, але територія захаращена самими ж мешканцями і вздовж огороджена від людського ока. Там маса самочинних гаражів, якихось курників, а також в огорожі є діра, швидше за все, це шлях з гаражного кооперативу до будинків.

У військовому містечку Вокзальна впирається у колишній понтонний полк, який нині просто мертвий. Колись тут був ідеальний порядок і життя вирувало, хоча під’їзних шляхів пристойних тут не було ніколи. А от правий бік знову із цікавинкою, різко повертає вправо і йде вздовж залізничної дороги назад на північ. Справа тут приватна житлова забудова, яка через кілька сотень метрів впирається в ще один молитовний будинок, далі – Жмеринська ділянка вул-7енергопостачання і тут вже огорожа, а отже – тупик. А от вздовж залізниці люди розкопали землю під городи. Колись до Будинку молитви була яма з відпрацьованою мазутою, і туди часто потрапляли люди, які скорочували шлях на Вокзальну через колію. Там й досі є кілька бочок із чорною рідиною, яку вибирають із землі. 

Перед входом у військове містечко – двоповерхова аптека та бляшанка, в якій колись було кафе «Зіронька», нині воно закинуте. Справа – п’ятиповерхівка, на першому поверсі якої магазини. Перед ними колись була чимала й доглянута зелена зона, нині тут непролазні хащі, в яких заховався город. Враховуючи те, що тут все таке захаращене, потрібно виділити цю ділянку під ще один будинок для житла учасникам АТО. Закінчується Вокзальна біля меблевої фабрики «Левада». Тут погана дорога, до речі, вона з’єднує, ні, забезпечує, проїзд до села Мукша Китайгородська, до лікарень у випадку перекриття руху через залізничний переїзд.

До слова, щоб не забудовувати місто гаражами, їх можна звести вздовж залізничної колії. Напевне, ви спостерігали з вікон поїзда при під’їздах до міст забудови гаражними кооперативами, які є щитом від залізниці та безпекою і гарантією, що в тих місцях просто на залізничну колію ніхто не зможе потрапити. Вулиця Вокзальна – це кордон між містом і селом Кам’янка.

вул вул-1

вул-2 вул-3


Теги: крокуємо містом, вул.Вокзальна

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.