Перейти на мобільну версію сайту


30.06.2017

РЕПОРТЕР КРОКУЄ ПО СУВОРОВА

сувороваЦього тижня репортер крокує вулицею Суворова. Вона має 1700 метрів, починається від Північної, на перехресті з Нігінським шосе і, здається, нібито це одна довжелезна вулиця. Суворова є головною вулицею Польських фільварок.

Раніше Суворова мала назви Старопоштова та Георгієвська (тут височіє Георгієвська церква). Але спочатку вона доходила до вулиці Вутіша, яка була схожа на рогатину. Та в 1936 році від Вутіша відрізали частину і таким чином продовжили Георгієвську, надавши їй назву Ворошилова (Климент Єфремович маршал Радянського Союзу). А 27 грудня 1961 року постановою міськради їй присвоєно назву Суворова, на честь полководця, військового теоретика, генералісимуса. 

З правого боку під №2 на увесь квартал від Північної до Тімірязєва розкинувся харчовий коледж. Ця будівля є пам'яткою містобудування та архітектури місцевого значення – колишній монастир візиток. Двоповерховий корпус коледжу має всі ознаки типового монастиря: замкнене планування, внутрішнє подвір'я, розгорнутий по прямій західний фасад.

Орден візиток заснували 1610 р. у Франції у пам'ять про те, як Божа Мати відвідала праведну Єлизавету. Спочатку черниці-візитки були сестрами милосердя, а 1618 р. їм надали право виховувати дівчат. Візитки ходили в чорному й носили срібний хрест на чорній стрічці.

суворова8У Кам'янці візитки з'явилися завдяки старанням графа Миколая Грохольського – губернського предводителя дворянства.

У 1830 р. він власним коштом узявся будувати монастир для візиток. 9 жовтня 1864 р. граф Грохольський помер і будівлю заповів спадкоємцеві зберегти для візиток.

Добудована споруда мала до 50 кімнат. При монастирі були город і великий сад у подвір'ї – 10-кімнатний флігель. У ньому розміщалося управління статистики, але його перевели в будинок зв’язку, а те приміщення передали під квартири. Це рішення зламало цілісній ансамбль кварталу.

Після 1917 р. у будинку розміщалися військові та партійні установи. Зокрема, тут був військовий шпиталь, потім відкрили радпартшколу, яку в 1921-1922 рр. очолював Віталій Вутіш. Це його іменем 20 березня 1923 р. назвали Старопоштову вулицю.

У дворі будинку в лівому флігелі в 1921-1922 рр. жив Володимир Бєляєв, вітчим якого був друкарем у радпартшколі. Письменник описав будинок монастиря у трилогії «Стара фортеця».

суворова1Згідно з ухвалою Ради Міністрів СРСР від 10 жовтня 1946 р., будинок передали індустріальному технікумові під гуртожиток. А 1961 р. тут розмістився технікум харчової промисловості. Його перевели з Києва до Кам'янця-Подільського. Тепер це коледж харчової промисловості. Дуже приємно, що територія закладу та невеличкий парк біля коледжу завжди у відмінному стані. Тут постійно прибрано, покошено, доглянуті й підбілені дерева. Але це було до буревію, нині там частина дерев постраждала і їх вже видалено.

З лівого боку вулиця розпочинається з багатоквартирного двоповерхового житлового будинку, перед фасадом міні-садок, далі йде приватна забудова. Сучасний будинок нової забудови, перед яким встелено пішохідну зону вздовж усієї огорожі. Посередині цього кварталу мала бути зупинка громадського транспорту, але її мучать вже не один рік. Місце забив підприємець – і сам не гам, і другому не дам. От і доводиться пасажирам мокнути під дощем, відчувати незручності, коли вітер, та місити болото. Можливо, настав час передати цю земельну ділянку людині, яка врешті-решт доведе її до ладу, і людям буде комфортно?!

Через дорогу на півкварталу розкинулася військова частина: колись це був потужний Центр підготовки інженерних військ, але його просто-на-просто знищили. Разом із тим, як звідси пішли військові, пішов і благоустрій. Та з минулого року військових сюди повернули, але напівзруйновані будівлі нагадують про руйнацію. Щоправда, вже казарми перекрили і розпочався широкомасштабний ремонт, як і почали до ладу приводити прилеглу територію. Далі по курсу на Суворова, 17 – індустріальний коледж, який поселився тут 1946 року, збудований на початку XX ст. Тут було чоловіче духовне училище. Ним керував історик, у 1918-1920 рр. професор богослов'я Кам'янець-Подільського державного українського університету Опанас Неселовський. 1919 р. училище закінчив Олександр Кисельов (1903-1967) – майбутній український літературознавець, доктор філологічних наук.

суворова2Біля індустріального коледжу завжди взірцевий порядок, чого не скажеш про наступний квартал – від Веліканова до Пушкінської. Асфальту на тротуарі майже не залишилося, досить багато вибоїн, а колись тут була воєнторгівська база і був порядок. Нині її прихопили приватні структури і про людей-пішоходів, які добираються до них, ніхто не дбає.

Права сторона від Тімірязва і до Пушкінської взагалі тротуару не має. Ні, він там є, просто в такому жахливому стані, що в темну пору доби щокроку маєш за щось зачепитися. Так можна і в’язи скрутити. А щодо зеленої зони, то вона взагалі жахлива – ями, відкриті каналізаційні отвори (викрали люки). А тамтешній майданчик для ТПВ, який навпроти індустріального коледжу, постійно закиданий хламом. Як і той, що навпроти харчового коледжу. Приватний сектор зносить туди гілля, будівельне сміття, побиту сантехніку, гнилі дошки, відходи від домашніх тварин. У неділю там був послід від кроликів. Що цікаво, що тут і ще в наступному кварталі навколо засмічено завжди, незважаючи на постійне прибирання комунальників. Напевне, їм потрібно виділити гроші на придбання камер відеоспостереження і по черзі встановлювати їх там, де гидять. А потім ті, хто це робить, або нехай прибире, хоча краще сплатить солідний штраф і наступного разу задумається, чи робити, чи ні. Інакше це явище не подолати. 

суворова4Далі на шляху будівля Суворова, 20. До війни тут була єврейська школа, під час війни – німецькі стайні. У серпні 1945 р. сюди перевели з Круглого провулка спецшколу-інтернат для сліпих дітей, а в 1963 р. її реорганізували в школу для дітей зі слабким зором, тепер це НВК із центром реабілітації дітей зі слабким зором. Друга частина цієї будівлі – багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр. Тут, на відміну від першої, є асфальтований тротуар. Далі аж до каньйону йде приватна забудова. Зрозуміло, що тротуари не в найкращому стані, лише там, де є справжні газди, прибрано. Але є й такі, що біля них на тротуарі повиростали кущі. А щодо частини дороги від Георгіївської церкви і до каньйону – там тротуарів немає, чи то їх взагалі не було, чи то хазяї позаймали. Дорога тут теж жахлива, бо вся дощова вода йде вниз, а водовідведення не зроблене. Є тут і вуличні колонки, ще в більш-менш пристойно збереженому стані. На шляху репортера зустрілася жінка, у якої вдома є водопровід, але, щоб поливати городину, вона брала дармову воду з колонки. Хоча вона не дармова, а, напевне, за неї КП «Міськтепловоденергія» платить, як за втрати. Та ліквідувати колонку не можна, адже в тому кутку є люди, які ще досі не мають води в домівках. Напевне, колонки потрібно закрити на ключ, а видати їх тим, хто користується і платить за воду з колонки.

суворова7Перед церквою на Суворова, 52 розташована колишня школа №3, нині це економічний факультет К-ПНУ ім.І.Огі­єнка. Ще раніше (1939-1941 рр.) там за тодішньою адресою: вул.Ворошилова, 36, був учительський інститут із дворічним терміном навчання, який готував учителів для V–VII класів. Інститут мав мовно-літературний (українське та російське відділення) та історичний факультети. А вже після війни в цьому будинку поселилася школа №3. Тут теж із колись охайного тротуару зліз асфальт. А ще на території факультету є сухі великі дерева, особливо жахливо виглядає суха ялинка, яка може слугувати декорацією для фільмів жахів.

Далі на шляху єдина пам’ятка містобудування та архітектури національного надбання – церква святого Георгія, збудована у 1851-1861 рр., разом із дзвіницею, зведеною 1863 р. До цього тут стояла дерев'яна церква св.Георгія, споруд­жена 1740 р.

15 грудня 1983 р. У Георгіївській церкві було розміщено планетарій, а вже 2 жовтня 1990 р. приміщення передали громаді УПЦ (МП). Нині це кафедральний собор св.Георгія Победоносця. Біля нього стоянка маршрутних таксі і зупинка. На зупинці раніше збиралося чимало сміття, але, напевне, в останній час працівники церковної громади дбають про чистоту. 

На Польських фільварках є гарно обладнаний дитячий майданчик. Малечі тут достатньо, молодь теж там збирається відпочити, але останнім часом він став притулком для ромів. А ще на дитячому майданчику причаївся будиночок невідомого архітектора – громадська вбиральня. Чесно кажучи, досить небезпечний об’єкт, а ще він дуже смердючий і огидний. Б-е-е!

Дорожнє покриття майже на всій вулиці Суворова ціле, але як пральна дошка. Напевне, коли будували дорогу, якийсь технологічний процес пропустили, і дорога попливла. На Суворова досить пристойне транспортне сполучення. До церкви довозить маршрут №18 із центру міста, а ув бік мікрорайону – №№2, 4, 10 та комунальний автобус. Отже, громадський транспорт курсує добре. Це досить затишна вулиця, хоча і є транспортною магістраллю, яка з’єднує мік­рорайон Жовтневий із центром міста та Польськими фільварками. На цій не дуже густо заселеній вулиці є удосталь продуктових магазинів, а восени неподалік БНРЦ з’їжджаються селяни, які продають городину.

Іще порада мешканцям приватного сектору – прибирайте самі прилеглу територію, бо ж не прийде добрий дядько і не прибере біля вашої оселі.

суворова3 суворова5

суворова6 суворова9


Теги: крокуємо містом, вул.Суворова

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.