Перейти на мобільну версію сайту


23.06.2017

РЕПОРТЕР КРОКУЄ ПО КНЯЗІВ КОРІАТОВИЧІВ

чкалова7Цього тижня репортер крокує однією з найстарших вулиць Нового плану, а, можливо, й однією з перших вулиць – Князів Коріатовичів. За увесь час існування вулиця мала шість назв: Банківська, Транспортна або Велика транспортна дорога на Бессарабію, Князів Коріатовичів, Нероновича, Блюхера, Чкалова. А ще її хотіли назвати проспектом Леніна, вулицею 50-річчя Перемоги. 1 червня 1992 року рішенням міськвиконкому було відновлено назву – Князів Коріатовичів. 

Отже, на початку XX ст. ця вулиця називалася Велика транспортна дорога на Бессарабію, Банківська, Транспортна. Як стверджують історики, назву Велика транспортна дорога на Бессарабію вулиця носила наприкінці XIX – на початку XX ст., адже саме в цьому напрямку йшла дорога з Кам’янця на Бессарабію. 20 серпня 1901 р. назву Банківська ухвалила міська дума. На початку цієї вулиці протягом 1898-1901 рр. І.П.Калашниковим було збудоване приміщення відділення Державного банку. 20 березня 1923 року вулиця названа ім’ям Євгена Васильовича Нероновича (1888-1918) – політичного діяча, члена Центральної і Малої Ради від УСДРП, голови організаційного комітету III Всеукраїнського військового з’їзду. Належав до лівого крила членів Центральної Ради. Розстріляний військами УНР у селі Великі Сорочинці в березні 1918 р. 9 квітня 1936 р. вулиці Нероновича було надане ім’я В.Блюхера. Блюхер Василь Костянтинович був маршалом Радянського Союзу, командувачем Особливої далекосхідної Червонопрапорної армії, кавалер 5 орденів Червоного Прапора, ордена Червоної Зірки та ордена Леніна. Безпідставно репресований. У списку вулиць від 23 вересня 1949 р. фігурує під назвою Чкалова. 1 червня 1992 р. Кам’янець-Подільська міська рада вулицю Чкалова перейменувала на Князів Коріатовичів – чотирьох братів-литовців – Юрія, Олександра, Костянтина і Федора, які володіли Поділлям в другій половині XIV ст.

коріатовичівВулиця Князів Кориатовичів починається від Новопланівського мосту і закінчується будинком №78 та має довжину 2750 метри, але вона перетинається залізничною гілкою на Ларгу. До переїзду відстань становить 1600 метрів, а після нього – 1150 метрів. Вулиця досить широка, приблизно 16 метрів, має чотири смуги для руху. Починається нумерація з будівлі ПАТ «Укрсоцбанку», його адреса Князів Коріатовичів, 1. Наступний будинок – міська бібліотека. Обидва будинки є пам’ятниками містобудування й архітектури. Вони занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. Це банківський комплекс зведений 1898-1901 рр. У двоповерховому будинку діяло відділення Держбанку (нині Укрсоцбанк), а в триповерховому мешкали працівники Держбанку. У цей будинок 1969 року переведено міську бібліотеку. Далі з обидвох боків паркова зона. З лівого боку вона тягнеться до вулиці Лесі Українки. Тут за бібліотекою нині розкинувся сквер Молодіжний, і планується зведення музею Слави. Колись на тому місці було кафе «Морозиво», з пащі лева текла джерельна вода, а тепер там височіє пам’ятник воїнам-афганцям. Права сторона вулиці починається від мосту з лісопарку. Над вулицею стоїть на пагорбі олень і спостерігає за тим, що діється навколо. чкалова5Далі від Шевченка і до Лесі Українки ще один сквер – Гунські криниці. Тут здавна існує відпочинкова зона для кам’янчан. Сквер досить доглянутий, незважаючи на те, що кожен ранок прибиральникам доводиться вигрібати купи різного сміття, лушпиння від насіння, хоч урни там є. Ліва сторона цього ж кварталу теж у радянські часи була відпочинковою зоною. Колись довжелезний каскад сходів вів до чайної «Чайка» на місці якої нині збудовано капличку. А далі відбудовано собор Олександра Невського. Нижче від собору вздовж алеї встановлені й доглянуті лавочки. Тут в тіні кремезних дерев можна заховатися від літньої спеки, а в негоду листя закриє від дощу. Від Лесі Українки до Огієнка ще один квартал не має житлової забудови. Праворуч сквер Танкістів. Вічний вогонь та меморіал Слави, теж досить доглянута територія, а зліва – головна площа міста – майдан Відродження і будівля міськвиконкому. Вона вже давно просить модернізації, але на це немає грошей. Проте дуже приємно, що площу озеленюють і доглядають за нею, як би не було, але ж це обличчя міста. 

Майдан Відродження і доріжки у сквері Танкістів вкладені великою бетонною плиткою, яка в багатьох місцях надщерблена, але ходити можна. Від Лесі Українки і до проспекту вулиця розподілена досить широкою зеленою смугою, висадженою ялинками та самшитом. На самшит жалілися водії, він закривав їм огляд, а ще слугував туалетом та нічліжкою для безхатьків. Але тепер тут почалася інтенсивна очистка, сміття повигрібали, кущі повирізали, поки що на перехрестях, щоб звільнити огляд і забезпечити безпеку дорожнього руху. Від мосту і до Огієнка стерпна пішохідна зона, дорога вистелена бруківкою аж до проспекту чкалова1Грушевського. Бруківку з десяток років тому переклали. Але, напевне, дощові потоки зробили свою справу, на спуску з правого боку є просідання, а з лівого вона схожа на пральну дошку. На стику Коріатовичів та Шевченка була постійна проблема, коли зі всього міста туди йшла дощова вода, зливова каналізація не справлялася з цими потоками. Але кілька років тому тут проклали нову ливньовку і ця проблема виникає рідше, хоча й має місце, і тут змиває бруківку. А нещодавно взагалі якісь мерзотники викрали решітки із зливової каналізації. Так як і викрали кущі квітів біля пам’ятника афганцям.

Перша будівля з правого боку починається зі школи №2, її адреса Князів Коріатовичів, 2, а з лівого боку від Огієнка вже почалася житлова забудова. Два квартали п’ятиповерхівок дійшли до проспекту Грушевського і праворуч від Гагаріна одна п’ятиповерхівка і кілька приватних будинків. Перші поверхи цих кварталів облаштовані під бізнесові об’єкти. Тут магазини, кав’ярні, перукарні, офіси і там, де є справжній господар, там і прилегла територія в порядку – викладена тротуарною плиткою.

чкалова4Далі починається найпроблемніший квартал від проспекту Грушевського і до вулиці Привокзальної. Тут гарної якості найширше дорожнє полотно в чотири смуги руху. Вздовж дороги з середини кварталу торгівельні кіоски, які займають своєю торгівельною діяльністю ще півтротуару. Початок тротуарів облюбували жіночки, які торгують сільгосппродукцією і на Центральний ринок їх і калачем не заманиш. З правого боку вздовж стадіону тротуар у поганому стані, неможливо пройти. Незважаючи, що з обох боків тротуару жвава торгівля, пішохідну зону ніхто не хоче привести до ладу. Підприємців, які там мають свій бізнес, потрібно змусити подбати про людей, які дають їм можливість заробляти гроші, щоб не ламали ноги й не забруднювали взуття.

Хоча з лівого боку вже почалося вкладання плиткою тротуару. На це громада витрачає з міської казни 100 тисяч гривень, хоча на це мають витрачатися ті, хто веде там свій бізнес. Тому тих, хто виставлятиме свою продукцію на новий тротуар, потрібно буде нещадно штрафувати. Крім того, тут, коли готували тротуар до вистелення нової пішохідної зони, знайшлися такі власники торговельних точок, які погрожували подати тих, хто вкладає плитку, до суду через те, що вони перекрили проїзд до їхнього закладу і в них набагато зменшився дохід. Інший підприємець, біля якого вже була вкладена плитка, вимагав щоб йому її віддали...

чкалова6Якщо дорога тут чудова, то цього не скажеш про тротуари, вони кричать: «Пробі!».

Про проблеми залізничного переїзду вже говорено-переговорено. Тут затори в часи пік. Вони є небезпечною перешкодою для екстреної доставки хворих до лікарняного містечка на Матросова. Дорога тут теж стерпна до рогу з Матросова. Та вона обслуговується Укравтодором, і на неї вже виділено 15 мільйонів гривень. З правого боку вздовж приватна забудова і аж майже до Матросова гарна пішохідна зона, викладена тротуарною плиткою, а зелена зона висаджена кулястими кленами. Свого часу це зроблено за ідеї заступника міського голови Сергія Бабія. Майже всі деревцята вижили, хоча одне сухе ми знайшли. Тут приємно йти, але вздовж передостаннього будинку не вистачило сил вкласти плиткою.

Інший бік вулиці – промислова зона, хоча будівлю колишньої меблевої фабрики перепрофілювали й перебудували на житловий будинок. Житлова забудова розташована і на Князів Коріатовичів, 25. Носить вона назву «Новобудова». Це житловий комплекс зі своєю інфраструктурою, лише не вистачає свого дитячого садка і школи. Комплекс і надалі розбудовується. Уздовж приватних домогосподарств, як і на інших вулицях, де є господар, там збережено тротуар і він прибраний, де ні – там хащі і аж майже до Матросова. А далі, як кажуть, без ста грамів не розберешся. За вулицею Матросова правий бік – вулиця Князів Коріатовичів, праворуч – вже район – Мукша Китайгородська. За метрів двісті після Матросова знак з інформацією, що місто Кам’янець-Подільський закінчується, але вулиця Князів Коріатовичів не закінчується. Останній парний номер будинку 78, а непарний – 79, причому з одного боку. Біля останніх багатоповерхівок навіть очам не повірити, мешканці просто вилизали територію, яка потопає в трояндах. Із нумерацією будинків тут чорт ногу зламає, але цей, під кодовою назвою Жовтневий комплекс, так раніше називався цей район, забудований багатоповерхівками, окремі дворові проїзди гарно вкладені тротуарною плиткої, інші – взагалі навіть у спекотну погоду мають калабані й погано облаштовані.

чкалова чкалова3 чкалова2


Теги: крокуємо містом, вул.Князів Коріатовичів

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.