Перейти на мобільну версію сайту


22.06.2018

ПОКИ НЕ ВИГНАЛИ, СИДИМО

отг14 червня депутати обласної ради затвердили перспективний план Хмельницької області, за яким сформовано остаточні межі майбутніх громад Кам’янець-Подільського району.

До 21 населеного пункту Гуменецької ОТГ додалися ще два Циківської сільської ради Чемеровецького району. 

На межі між Колибаївською та Слобідсько-Кульчиєвецькою ОТГ опинилася Панівецька сільська рада, мешканці якої свого часу розділилися на два табори в бажанні приєднатися, адже одні хотіли до Колибаївки, інші – до Слобідки-Кульчиєвецької. Проте депутати під час сесії ухвалили рішення про приєднання до останньої, про що є відповідний офіційний документ.

Несподівано чи прогнозовано, але в місті опинилася Кам’янська сільська рада. Нагадаємо, раніше депутати цієї сільської ради дали згоду на приєднання до сусідньої Слобідсько-Кульчиєвецької ОТГ, а через кілька тижнів кам’янський очільник Юрій Волощук вже просився на приєднання в голови та депутатів Гуменецької сільської ради. У результаті знайшовся третій вихід – приєднання до міста. Хоч наразі жителі Кам’янки не збираються погоджуватися з таким рішенням, бо ж мають намір залишатися сільськими мешканцями. Ось, як коментує ситуацію депутат райради, житель Кам’янки Микола Жоган: «Ми категорично проти, щоб Кам’янка була в складі міста. Узагалі, звідки з’явилася ця ідея, для більшості жителів нашого села невідомо. Прикро, що маніпулюють думкою селян, вводячи їх в оману. До Кам’янки з міста дорога така, що не проїдеш – яма на ямі, але ремонтувати її ніхто навіть не збирається. То чи будуть звертати на нас увагу, як опинимося у складі міста? Навряд чи».

У підвішеному, хоч і затвердженому стані опинилися дві повноцінні громади – Орининська та Довжоцька. До складу майбутньої Орининської ОТГ увійдуть Орининська, Приворотська, Шустовецька та Підпилип’янська сільські ради. Навколо Довжоцької громади об’єднаються Довжоцька, Зіньковецька, Кадиєвецька, Заліська, Рихтівська, Слобідко-Рихтівська та Завальська сільські ради. Якщо цьогоріч ніхто з них добровільно не об’єднається, то, швидше за все, будуть чекати до 2020 року та вже примусового об’єднання. 

ЩО ЗАВАЖАЄ?
У той час, як уже 6 громад району активно розвиваються та господарюють, залучаючи на проекти власні та державні кошти, голови необ’єднаних протирають штани і спідниці, тягнучи до останнього. Якщо раніше ходили чутки, що процес об’єднання гальмують районні очільники, то тепер зрозуміло, що і сільські керманичі не відстають, тримаючись за власні посади.

Варто переглянути декларації сільських голів за минулий рік, щоб зрозуміти і знайти відповіді на всі питання. Деякі з керівників не соромляться отримувати зарплату, навіть більшу ніж в очільника району, а ще наганяти статки матеріальними допомогами у межах 18-20 тисяч грн за рік. Як для річного бюджету в 500-800 тис. грн, звичайно, що всім вистачить. А про розвиток населених пунктів при цьому хтось думає?

Щоб не бути голослівними, пояснимо цифрами. Отож, Орининська громада: зарплата Ориниського сільського голови Валер’яна Мокрицького за минулий рік склала 122 тис. грн плюс матеріальна допомога в 22 тис. грн; зарплата Приворотського сільського голови Лариси Вусатої – 112 тис. грн + допомога в майже 19 тис. грн; Підпилип’янського сільського голови Івана Спасюка – 102 тис. грн + 20 тис. грн матеріалки; Шустовецького сільського голови – 102 тис. грн. При цьому кожен з них має сільський річний бюджет менше мільйона грн (Орининська с/рада – більше мільйона). То, якщо порахувати, яку частку з бюджету з’їдають заробітні плати голови й апарату сільських рад, а що залишається власне на розвиток громади і чи залишається взагалі?

Подібна ситуація і в майбутній Довжоцькій громаді, голова якої вже рік «тероризує» сусідів з проханням об’єднатися. Але всі колеги сидять у кріслах, тримаючись за посади. Також зрозуміло чому. За минулий рік заробітна плата сільських голів цього округу також не пасла задніх: Довжоцький сільський голова Руслан Рябий задекларував 123 тис. грн зарплати, Заліський голова Михайло Олійник – майже 100 тис. грн, Рихтівська голова Любов Слободян – 118 тис. грн, Слобідсько-Рихтівська голова Лідія Богонос 120 тис. грн, Зіньковецький голова Віталій Маслянко – 135 тис. грн, Кадиєвецька голова Валентина Мартинюк – 157 тис. грн, і найбільше – Завальський голова Ірина Павлюк 148 тис грн зарплати і майже 19 тис. грн матеріальної допомоги. При цьому найбільший бюджет і кількість жителів має лише Довжоцька сільська рада. То хіба будуть ці керівники добровільно об’єднуватися? Навряд чи.

А так, можна і ніби в селі керувати, і зарплату непогану отримувати, і скаржитися, що держава грошей не дає, тож немає з чого в селах хоч щось робити. Правильно, робити немає з чого, а зарплату і матеріальну допомогу виділяти є з чого...

ЛЕБІДЬ, РАК І ЩУКА
Процес об’єднання в районі зайшов у завершальну фазу, але тягнеться, як у байці про лебедя, рака і щуку. Ініціативні сільські голови, як хотіли реформи, так і продовжують рухатися в цьому напрямку, але підтримки від колег, з якими би мали працювати в майбутньому спільно й на одну громаду, так і не можуть дочекатися.

– Скільки ж можна проситися? – бідкається Орининський сільський голова Валер’ян Мокрицький. – Не один рік об’єд­нання блокує Приворотський сільський голова Лариса Вусата. Я що буду з ними боротися? Як їм реформи не потрібні зараз, то нехай чекають, коли нас об’єд­нають примусово. Рано чи пізно це станеться.

– Уже рік я прошуся у своїх сусідів об’єднатися і працювати як інші громади, – каже Довжоцький сільський голова Руслан Рябий. – Рік тому казали: «Дайте ще трішки нам попрацювати». Сьогодні те ж саме говорять. А за цей час могли би разом щось зробити для людей. Бюджет нашої сільської ради майже такий, як нинішній усіх сільських рад, що увійдуть у майбутню Довжоцьку ОТГ. І я хожу прошуся, а у відповідь чую: «Нам вистачає»... Тільки, на що вистачає, якщо скільки всього не зроблено?

Наступного дня, після прийняття перспективного плану Руслан Рябий відвідав сесію Слобідсько-Рихтівської сільської ради. Разом із тамтешніми депутатами знову говорили про об’єднання та можливості, які матиме громада. Поговорили, покивали головами, а через кілька днів до сільської ради надійшла відповідь від сусідів про те, що вони ще не готові об’єднатися. Головне, що рішення прислали, датоване 2017 роком, а цього року питання децентралізації навіть на сесію не виносили. Напевне, ще треба трішки попрацювати й посидіти на зарплаті та матеріальній допомозі...

Під час прес-конференції «Перспективний план: для чого він і що змінилося після голосування депутатів Хмельницької облради», яка відбулася 15 червня у Хмельницькому Центрі розвитку місцевого самоврядування, голова обласної ради Михайло Загородний зазначив, що об’єднані територіальні громади, утворені відповідно до перспективного плану, – це прораховані економічно-спроможні громади. 

«Створені відповідно до законодавства об’єднані територіальні громади мають можливість наповнення місцевих бюджетів і напряму зацікавлені у своєму розвитку, оскільки 60% бюджету одержує саме місцева громада. За рахунок фінансової децентралізації наповнення місцевих бюджетів об’єднаних територіальних громад за останні роки збільшилося більш, ніж у два рази. Хмельниччина, яка за даними Мінрегіону займає друге місце у процесі децентралізації, сьогодні має успішні громади, які діляться позитивним досвідом розвитку своїх територій з іншими регіонами», – зазначив Михайло Загородний.

Вочевидь, не всі в нашому районі поспішають розділити децентралізаційний успіх.


Теги: перспективний план Хмельницької області, ОТГ

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.