Перейти на мобільну версію сайту


20.03.2015

ОБ’ЄДНАТИСЯ, ЩОБ ВИЖИТИ ЧИ ЖИТИ?

Як сільські та селищні ради на практиці втілюватимуть постулати закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Сьогодні у місцевого самоврядування дві ключові теми для обговорення: як вижити до кінця 2015-го чи, принаймні до жовтня, і з ким об’єднуватись, аби вберегти хоч якісь ресурси.
Тема добровільного об’єднання громадян набула неабиякої актуальності після підписання Президентом Петром Порошенком відповідного Закону на початку березня.

Закон спрямований на децентралізацію публічної влади, він регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст.
Після цього документу стало зрозумілим одне: так, як жили раніше, більше не будемо.

ВИЖИВУТЬ НЕ ВСІ

Після прийняття закону окремі сільські голови на Хмельниччині розпочали процедуру добровільного об’єднання територіальних громад. Про намір спільно здійснювати фінансову й Герб Кам’янець-Подільського району.господарську діяльність заявили п’ять сільських рад Хмельницького району. Їхні керманичі кажуть, що планують завершити об’єднання до вересня цього року. Наразі вони готують відповідні документи на облдержадміністрацію та Міністерство регіонального розвитку. Також відомо, що по лінії Євросоюзу сільські ради, які добровільно об’єднаються в територіальні громади, отримають фінансову допомогу в розмірі від 15 до 30 млн. грн.

Чи поспішає Кам’янеччина до такого рішучого кроку і яким він буде, цього тижня намагався з’ясувати «КлюЧ».

Аби дізнатись, чи мають цьогоріч шанси вижити всі сільські та селищна рада без дотацій з районного бюджету, ми поспілкувались із головним фінансистом району, начальником управління фінансів Олександром Федиком.

- На жаль, поріг виживання цього року пройдуть не всі, - констатує Олександр Григорович. - По фінансовим розрахункам видно, що вже чотири сільські ради не виживуть без дотацій з районного бюджету.

У аутсайдерах сьогодні знаходяться Княжпіль, Нефедівці, Подільське та Крушанівка. Зауважу, що окрім Крушанівки, троє відновили свою діяльність як територіальні громади у період з 1990 до 1996 року в зв’язку із розукрупненням сільських рад.

На відміну від них, усі шанси на успішний розвиток мають громади Гуменецької, Кам’янської, Панівецької, Слобідко-Кульчиєвецької та Довжоцької сільської ради. Уже сьогодні на їхніх рахунках акумульовано мільйон і більше гривень.

Зрозуміло, що сьогодні очільникам територіальних громад потрібно працювати по-новому, шукати на власних територіях додаткові резерви. Не всі до кінця усвідомлюють, як це має бути на практиці, адже, відверто, як у тій приказці, звикли увесь час брати рибу, замість одного разу взяти вудку й навчитися її ловити.

Нині на місцях залишається значна частина податків - від акцизного збору, нерухомості, сільськогосподарської діяльності. Інший момент, що не всі цим скористалися, адже, наприклад, окремі сільські ради встановили пільги на податок на нерухомість такі, що цього податку ніхто й не буде сплачувати.

На думку головного фінансиста району, аби запущений механізм вдало працював, потрібно, щоб і голова територіальної громади, і депутати сільських рад усвідомили, що вони відповідають за добробут на місцях, що завтра громада спитає з них, а не чиновників району чи області, чому в селі немає доріг, не світять ліхтарі, не працюють клуб чи школа, не задіяні соціальні працівники, догниває інфраструктура.

У МЕЖАХ 20 КМ

Як минулого, так і цього року сільські та селищні голови брали участь у семінарах, під час яких обранців від народу вчили, як у майбутньому можуть співпрацювати територіальні громади. Сьогодні керівники громад мають на руках купу літератури, за якою можна зорієнтуватися, в якому напрямку діяти. На рівні профільного міністерства розроблені не лише методики Кам’янець-Подільський район на мапі.формування спроможних територіальних громад, а й типові договори про співпрацю. Щодо останніх, то вони можуть укладатись як по окремим пунктам, як-от делегування певних повноважень чи реалізація спільних проектів, так і загалом - утворення кількома суб’єктами співробітництва спільного органу управління. Кількість суб’єктів при цьому обмежується хіба що географічно.

Наразі визначено, що першочергово адміністративними центрами спроможної територіальної громади можуть бути наявні міста обласного значення; населенні пункти - районні центри; міста районного значення та населенні пункти, що історично мали статус районних центрів.

Відстань від інших сіл до цих центрів має бути не більшою 20 км по дорогах з твердим покриттям, а населений пункт, що визначається адміністративним центром, має бути забезпечений відповідною ресурсною інфраструктурою.

Якщо певні громади мають намір об’єднатися, вони повинні враховувати характерні особливості рельєфу, межі землекористування, нерозривність території існуючих сільських, селищних рад.
Чи буде при цьому збережені існуючі межі районів? Питання, на яке не можна дати стверджувальної відповіді, адже, відповідно до законодавчих документів, територіальним громадам дозволяється перетинати межі існуючих сучасних районів «якщо при цьому місцезнаходження населених пунктів стає ближчим до центрів спроможних територіальних громад».

РАЙОН РОЗІЙДЕТЬСЯ ПО ШВАМ?

Чи втратить Кам’янеччина прикордонні села, як от Супрунківці, Чабанівка, Гута-Чугорська, Завалля, Шустівці та інші? У такого припущення є всі шанси на існування, переконаний начальник районного відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Борис Бец.

- Кам’янець-Подільський район географічно досить специфічний, - пояснює Борис Борисович. - Наприклад, у Староушицькому напрямку ми маємо два яри - Совиний і Суржинецький, які повністю відрізають населені пункти одні від одних; є Дністер з численними притоками, який також утворює умовні межі між селами, є річка Ушиця, через яку ми не маємо жодного прямого транспортного сполучення з Новоушицьким районом.

Ці та багато інших моментів у майбутньому матимуть вирішальний вплив на формування меж територіальних об’єднань.

Взявши до рук карту, і самі переконалися в раціональності слів Бориса Борисовича. До прикладу, з ким об’єднуватись Чабанівській сільській раді? З одного боку - річка Жван, з іншого - річка Ушиця. Ці водні артерії сформували своєрідний прямокутник для сіл Лисківці, Чабанівка, Липи та Гута-Чугорська. Їм або й далі триматися спільно, та шукати шляхи наповнення сільського бюджету, або ж «свататись» до дунаєвецького Сокільця й обопільно розвивати інфраструктуру.

Староушицька селищна рада або збереже нині діючу територіальну цілісність, або ж «набиратиме» до себе в партнери слабкі поближні села - ті ж Нефедівці, Подільське, Грушку. За таким сценарієм останні автоматично стають депресивними, адже Стара Ушиця й без них має достатньо розвинену інфраструктуру. Розвивати її на території приєднаних сіл навряд чи буде Адміністративно-територіальна реформа.доцільно.

Отож, у сс.Грушка, Каштанівка, Рункошів, Подільське, Лучки, Нефедівці та Крушанівка більше шансів на успішне об’єднання із адмінцентром у Крушанівці.
Об’єднані річками, могли би так саме й з’єднатися Крушанівська та Калачковецька, Устянська і Сокільська сільські ради, та це навряд чи буде доцільним.

Є декілька варіантів об’єднання для жителів Китайгородської сільської ради, громада якої майже сто років тому мала районний статус. Якщо фінанси дозволяють, можна функціонувати як самостійна територіальна одиниця, як ні, то варто було би йти у спілку з сусідами - Калачковецькою чи Дерев’янською сільськими радами. Об’єднавшись з останньою, можна сформувати адміністративний центр у с.Вихватнівці, розташованому на трасі.

Як діятиме за таких умов громада Супрунковецької сільської ради, поки що невідомо. Вона чи не першою може показати приклад порушення територіальної цілісності району, об’єднавшись із громадою Макова.

Чим ближче до міста, тим більше шансів уникнути об’єднання й зберегти монолітність. Тож Кульчієвецька, Слобідко-Кульчієвецька, Гуменецька, Довжоцька, Голосківська, Великозаліснянська та Заліська Друга сільські ради можуть укладати хіба що договори на здійснення спільних проектів, і аж ніяк не на укрупнення територій. Щоправда, при цьому їм під силу поглинути сусідні дрібні громади, або, принаймні, поставити під сумнів доцільність самостійного існування Абрикосівської, Зіньковецької, Княжпільської, Думанівської чи Нігинської сільських рад.

Минулого тижня місто визначилося із зонуванням власних територій та умовними межами. За логікою укрупнення воно би мало поглинути приміські села, та чи захочуть останні, як от Кам’янка, Колибаївка, Панівці, добровільно стати містянами, маючи власну, досить солідну місцеву казну?

Спільно вести господарство могли би сусідні Жванецька та Гринчуцька, Рудська, Ходоровецька і Ластовецька, Рихтівська та Слобідко-Рихтівська, Заліська та Кадиєвецька громади.

Що ж до Завальської сільської ради, до складу якої входять села Завалля, Вітківці, Кудринці та Червона Діброва, то вона, як і Супрунковецька, має всі шанси розірвати територіальну цілісність району, але вже з протилежного боку. Цілком самодостатньою є Орининська територіальна громада, яка, навпаки, має всі шанси забрати з Чемеровеччини Жердя, Красноставці, Кочубіїв та тісно співпрацювати із сусіднім Заліссям Другим.

Укрупнитися і спільно вести фінансові й господарські розрахунки можуть Підпилип’янська, Приворотська та Шустовецька сільські ради, що межують одна з одною.

САМ СОБІ ПАН

Спеціалісти стверджують, ми повертаємося в минуле, до тих територіальних меж, які існували до захоплення території України радянською владою. На початку ХХ століття Кам'янецька округа поділялась на 17 районів, серед яких був Довжецький, Жванецький, Китай-Городський, Маківський, Орининський, Смотричеський, Старо-Ушицький. За попередніми підрахунками після територіального об’єднання ми матимемо не 43 громади, як є сьогодні, а принаймні, вдвічі менше.

За умови, що органи місцевого самоврядування можуть створювати структурні підрозділи, виникає питання доцільності існування такого органу як районна рада та адміністрація. Територіальна громада має повне право ввести у штатний розпис, наприклад, посаду соціального працівника, завідувача відділу спорту, культури чи освіти, управлінця, який би займався питаннями житлово-комунального характеру.

За новим Законом саме голова територіальної громади спільно з сільськими депутатами вирішуватимуть питання ремонту доріг, встановлення вуличного освітлення, утримання шкіл та дитсадків, медичних і культурних закладів. Відпаде необхідність їздити з простягнутою рукою «в район» і просити чергову дотацію. З’явиться відповідальність за посаду, яку людина обійматиме, бо сьогодні ми вибираємо голів хіба для того, щоб вони протирали власні штани, представляючи інтереси села в районі.

Теги: добровільне об’єднання громадян, децентралізація влади, Кам’янець-Подільський район, адміністративно-територіальна реформа

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.