Перейти на мобільну версію сайту


12.01.2018

КРОКУЄМО ПО СМИРНОВА

мапаМинулого тижня репортер розпочав обходити селище Смирнова. Колись це був хутір Дембицького. Назва пов’язана з Карлом Дембицьким, який володів цими землями. 1932 року Карла Дембицького визнали куркулем, а його господарство конфіскували (хутір і будинок). У 1937 році його було закатовано в застінках НКВС. Хутір заселили ще у ХVІІ ст., а на початку ХІХ ст. тут був фільварок з 245 кріпаками. 25 березня 1949 року хутір Дембицьго перейменували на селище Смирнова на честь загиблого визволителя міста Михайла Смирнова. На його честь також названо сквер Смирнова, який розташований біля собору Олександра Невського.

Частина селища Смирнова від вулиці Руслана Коношенка і до вулиці Смирнова має вигляд двох трикутників. Один досить правильної форми, обмежений вулицями Руслана Коношенка і Хмельницькою та сходиться на Хмельницькому шосе. Саме тут на розі вулиць чи вершині трикутника знаходиться в дворах багатоповерхівок та поміж гуртожитків дитячий садок, старожили кажуть, що він називався «Калинка», але добрі депутати тих скликань передали його педуніверситету і тепер, як міський голова Михайло Сімашкевич не б’ється, повернути його у власність міста не вдається. Дуже гарна територія навколо цього приміщення, але недоглянута, хоча вікна вже поміняні на пластикові. Навколо огорожі сміття і жахи, які влаштовують тамтешні мешканці. Там же недалечко смердить КНСка і є трансформатор, але підійти до них неможливо, стежка заросла і болота по коліно. Там же на провулку Гайдара є зливова каналізація, але вона знаходиться вище рівня дороги, тому там постійно стоїть вода. На території колишнього садочка притулок знайшли собі собаки.

Ділянки домогосподарств на Смирнова зовсім невеличкі, напевне, роздавалися для будинку і грядки біля нього, хоча є й такі, біля яких є земля, але здебільшого вони тут набудовані впритул один до одного, сусід, як на долоні.

коношенкаРУСЛАНА КОНОШЕНКА

Вулиця Руслана Коношенка з 27 липня 1959 року носила ім’я Пархоменка. Рішенням виконкому Кам’янець-Подільської міськради одній із нових вулиць північної частини селища Смирнова надано ім’я Олександра Яковича Пархоменка (жив 1886-1921 рр.) – червоного командира, який загинув в бою з махновцями. 16 жовтня 1991 року було запропоновано переназвати вулицю Пархоменка на Крип’якевича, однак пропозиція не була реалізована. У жовтні 2016 року вулицю Пархоменка пропонували перейменувати на Євгена Коновальця, Героїв Крут, Петра Григоренка, але назву вона отримала на честь загиблого в зоні АТО кам’янчанина Руслана Коношенка.

Вулиця Руслана Коношенка має 1200 метрів. Це крайня вулиця селища, вона з’єднує Хмельницьке шосе з Нігинським. Правий її бік – це колись був пустир, згодом стала промислова зона. Тут автосервіс, виробничі бази підприємств, згодом з’явився митний пост. Усі вони знаходяться на немалій відстані один від одного. Ліва сторона – це приватна житлова забудова, аж до останнього провулка перед Нігинським шосе. Ця територія віддана під житлову забудову – багатоповерхову і котеджну. Обіцяють збудувати мікрорайон з повною інфраструктурою, але це ще не скоро. Та тротуар біля цієї ділянки важко тротуаром назвати, хоча повністю на всій вулиці він був, причому непоганий. Нині його ніхто не доглядає, не очищає від багнюки, тому чимала частина тротуару заросла і захаращена. Дорога тут не краща, багнюки заводськадостатньо, бо її теж ніхто не доглядає. Напевне, одну третину займає багно обабіч дороги. Крім того, сюди прямує великовантажний транспорт, який теж розбив це дорожнє покриття, і тепер тут яма на ямі. Хоча є ділянки більш-менш прохідні. Але було би непогано провести очистку цієї багнюки. Обабіч тротуару була зелена зона, але від дороги вона біля багатьох домогосподарств захаращена, а від самих домогосподарств багато хто прихопив ще й на огірочки. Одні захопили менше, інші – більше, але це точно зроблено без відповідних на те документів. І з пішохідною зоною на цій вулиці проблеми, адже на прилеглих вулицях проходу немає через непролазну багнюку в цих місцях, а в окремих взагалі проходу немає. Та це все залежить не лише від комунальних служб, але й від самих мешканців, бо ж кожен господар сам повинен доглядати прилеглу територію до свого домогосподарства. А роблять це тому, що сюди не доходять ті, хто має слідкувати за дотриманням закону.

Проте на домогосподарствах прикріплені нові сучасні таблички із зазначенням вулиці і номера будинку. Вперше за час крокування містом зіштовхнулися з такою ситуацією.

заводськаЗАВОДСЬКИЙ

Провулок Заводський йде паралельно Нігинському шосе від вулиці Руслана Коношенка і аж до Лисенка. Він має 800 метрів. Назву Заводський присвоєно рішенням виконкому від 26 жовтня 1956 року, і жива вона донині, адже жодна політична сила нічого не має проти нейтральної назви вулиці. Колись цей провулок мав дорожнє покриття, але напевне його перерили вздовж і поперек так, що ним не пройти. У деяких місцях можна побачити залишки тротуару. Взагалі тут баюра на баюрі, яма на ямі, багнюки в коліно, гарантовано можна набрати повне взуття. Поки що ліва сторона має приватну житлову забудову, досить старенькі будинки, хоча є парочка вже сучасних. Правий бік – це були сади Дембицьких, де раніше не дозволялося будувати, але прийшов час, коли місту нікуди рости, і тепер тут йде забудова, але наразі ця місцина захаращена.

заводська2ГЕРОЇВ КРУТ

Від провулка Заводського трикутником з антеною тягнеться вулиця Героїв Крут. Раніше вона носила назву вулиця Фурманова, але її позаминулого року декомунізували. Висловлювали пропозиції назвати вулицю Олега Ольжича, Юрія Володиєвського, Василя Липківського. 27 липня 1959 року рішенням виконкому Кам’янець-Подільської міської ради одній з нових вулиць селища надали ім’я Дмитра Андрійовича Фурманова (жив 1891-1926 рр.) – російського письменника, автора романів «Чапаєв», «Заколот». 16 жовтня 1991 року було запропоновано вулиці Фурманова надати ім’я Володимира Гериновича, який з 1923 до 1929 був ректором Інституту народної освіти, також він був і головою Кам’янець-Подільського краєзнавчого товариства, автор багатьох наукових праць про Поділля та Кам’янеччину. 12 грудня 1932 року його заарештували, з 1933 до 1946 року він перебував у таборах ГУЛАГу. 7 липня 1949 року він помер у Львові. Однак пропозиція назвати вулицю Гериновича не була реалізована.  

Вулиця Героїв Крут дуже заплутана, вона йде від вулиці Малої і тягнеться до провулку Заводського, створюючи трикутник, який перерізаний ще двома відрізком Героїв Крут, поміж яких проходить вулиця Короленка. Краще б кожному відрізку надали свою назву, щоб не ходити колами. Жодної таблички із зазначенням назви цієї вулиці не знайти, та й взагалі тут чорт в’язи може зламати з тією нумерацією. Вулиця має 1470 метрів, в одних місцях вона богунаширша, в інших, де встигли прихопити землю, вона вужча, асфальтове покриття колись тут було, але люди проводили газ, воду, каналізацію і рили, рили... Тепер знищене асфальтове покриття, проте всі блага цивілізації є в домівках, огорожі дуже різні, здебільшого ще з тих часів, є й понівечені, поламані, а є й досить таки пристойні. Вулиця Героїв Крут, як і інші на Смирнова нагадують сільські вулиці. На Героїв Крут багато собак, ям, бруду, немає тротуарів та транспортного сполучення. Напевне, тут навесні дуже гарно і затишно.

БОГУНА

Вулиця Богуна знаходиться у трикутнику Героїв Крут і має вигляд двох незавершених трапецій. Один відрізок тягнеться від частини Героїв Крут і до провулку Заводського, далі йде паралельно до Заводського та повертає на Заводський і робить це двічі. Ще один шматок починається від вулиці Короленка і завершується на Богуна. Що стосується нумерації, то потрібно постаратися, щоб знайти потрібний будинок. Вулиця Богуна має в сумі 680 метрів протяжності. Оце дійсно жесть, чи напевне архітектор був під шофе. Тож можна ті шматки вулиці назвати кожен своїм іменем. А краще б коли планували селище, потрібно було чітко розграфити вулиці і земельні наділи так, щоб була хоч якась геометрія, а не хтось нахляпав. Вулиця, як і решта на Смирнова, колись мала асфальтове покриття, яке свого часу розрили, облаштовуючи малаінфраструктуру, а згодом воно почало сповзати і залишилися лише спогади і багнюка з ямами. Приватна забудова тут теж дуже різна – від старої, але охайної до сучасної, напевне відреставрованої. На цій вулиці можна знайти таблички з назвами вулиці.

МАЛА

Вулиця Мала йде паралельно до Хмельницького шосе, починається вона від вулиці Руслана Коношенка і закінчується на Хмельницькому шосе. На картах ця вулиця значиться як Мала. Первісно це був провулок Малий, таку назву було затверджено 5 червня 1947 року, а 27 липня 1959 року постановою міськвиконкому вулицю продовжено на північ. 17 лютого 1967 року їй присвоєно ім’я Йона Еммануїловича Якіра (жив 1896-1937 рр.) – радянського військового діяча, командира першого рангу, репресованого 1937 року. 16 жовтня 1991 року було запропонована надати вулиці ім’я української письменниці Ольги Кобилянської, проте пропозиція не була реалізована.
Вулиця дуже брудна, на ній багато ям, вона пересікається з вулицями Хмельницькою, Мічуріна і Лисенка.

Теги: крокуємо містом, Смирнова

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.