Перейти на мобільну версію сайту


12.05.2017

КРОКУЄМО ПО ТІМІРЯЗЄВА

тімірязєва (1)«КлюЧ» продовжує рубрику «Репортер крокує містом», але в дещо зміненому форматі. Раніше ми показували окремі моменти, які вражали в хорошому чи негативному аспектах, коли вони траплялися на очі. А тепер ми будемо крокувати вулицями нашого міста й показувати нашій владі, над чим потрібно працювати, адже ремонти, оновлення й перетворення зазвичай дістаються тим вулицям, яким пощастило бути в центрі міста чи на шляху туриста. Околицям Кам’янця чи маленьким вуличкам та провулочкам, де немає будь-яких закладів, десятиріччями не торкається ні думка, ні рука господарника. Можливо, майбутні публікації стануть настільним посібником для керівників житлового господарства та депутатів, які спонукатимуть владу звернути увагу на проблеми мешканців транспортних артерій міста. 

Отже, перша вулиця, якою крокує «КлюЧ» - Тімірязєва. Чому саме вона? Тому що на ній мешкаю я – репортер. Вона одна із найдовших і друга від північного боку, колись нового плану міста.

Первісно було три вулиці: Велика Білановецька, Училищна (Шкільна), Предтечинська (Франка). 9 лютого 1928 р. Предтечинську перейменували на Франка (оскільки вул.Франка вже була на Руських фільварках її 1936 р. перейменували на Тімірязєва). 1977 р. до Тімірязєва приєднали Велику Білановецьку, і вона стала однією з найдовших вулиць міста - має 3,2 км. Починається від каньйону річки Смотрич і впирається в залізничний вокзал. По цій вулиці колись був рух громадського транспорту, від залізничного вокзалу курсував автобусний маршрут №5. Нині це місцями пішохідна вулиця, місцями - змішана, де пішоходи й автомобілі курсують одним шляхом. Коли будували вулицю за радянських часів, вона була класичною, як потрібно – дорога і тротуари. Зрозуміло, дорогою рухався транспорт, а тротуаром – пішоходи. На Тімірязєва 80% була приватна забудова і, незважаючи на це, було передбачено тротуари. Згодом їх захопили домовласники: хтось облаштував там квітники, а хтось просто перегородив, щоб ніхто не ходив повз вікна, а в деяких місцях, де тротуари не доглядали і власники їх не підмітали, ті заплили багнюкою, яка згодом заросла будяками. Щоправда, вздовж багатьох багатоповерхівок тротуари залишилися. 

Почнемо з нинішніх багатоповерхівок, а отже з кінця вулиці, яка закінчилася двома гуртожитками – колишнього заводу «Сільгоспмашу», який впритул збудували до студентського гуртожитку ТУ №15. До них обидвох є під’їзд транспорту, але тротуару тут немає, бо ж і немає автомобільного сполучення. Але цей шмат вулиці схожий на апендицит, бо ж на її шляху було зведено п’ятиповерхівку, а згодом і гуртожитки, яким потрібно було дати адресу, тому й вийшов такий апендицит, що починається від ЖЕКу «Добробут». До речі, між «Добробутом» і огорожею ТУ №5 з обидвох боків був тротуар, а на проїжджій частині, яка давала транспортне сполучення до ЖЕКу і «Міськтепловоденергії», багато років була величезна баюра, але нині там заасфальтували, і озерце зникло. Як і зник тротуар від багатоповерхівки, вздовж ТУ і аж до багатоповерхівок, які закінчуються на проспекті Грушевського. Щоправда, з лівого боку вулиці, тобто з непарних номерів будинків, де розташований ЖЕК, «Міськтепловоденергія», дитячий садок, тротуар існує, але як і з правого боку за проспектом, так і з лівого він закінчується, бо ж там приватна забудова до провулку Лагерний, яка відібрала в пішоходів безпеку.

тімірязєва (2)Уздовж багатоповерхівок до вул.Гагаріна тротуари існують, але з правого боку він ще є вздовж гуртожитку коледжу культури, проте від нього і аж до Лесі Українки знову в пішоходів відібрано шлях, як і немає тротуару по правому боці, лише відновлено його вздовж дитячого садочка, але на підході до нього з жодного боку тротуару немає, тому змушені батька вести своїх дітей у садочок проїжджою частиною. 

Немає тротуару й далі, збоку парних номерів, лише вздовж єдиної багатоповерхівки між Гагаріна і Лесі Українки можна пройтися тротуаром, решта - захоплені, хоча від Лесі Українки і аж до Ісая Кам’янчанина можна перейти на лівий бік і бути в безпеці. Так саме можуть крокувати пішоходи від Шевченка до Шмідта в безпеці, бо далі знову тротуар захопили приватники аж до Суворова. Далі вздовж військових будинків і аж до каньйону, тобто до початку Тімірязєва тротуари захоплені. Тому змушені дорослі й діти ходити проїжджою частиною. Особливо це небезпечно на відрізку від Кам’янчанина до Суворова, адже тут пролягає шлях студентів харчового коледжу від гуртожитку до навчального закладу, щоправда задля безпеки тут у часи пік встановлені заборонні знаки для руху автотранспорту, тобто вранці, коли діти йдуть на навчання, й після обіду, коли повертаються в гуртожиток. Хоча тут були тротуари, але їх знищила безгосподарність керівництва КЕЧі, бо саме вздовж цієї території змушені встановити стрічки, які перекривають шлях тротуарам через падіння балконів і цегли з будівлі.

Колись тут була взірцева оаза краси, але... Далі тротуари знищені господарюванням домоволодарів. Трапилася така ситуація винятково через те, що комунальні служби міста заплющували очі на діяння людей. Безперечно, що в багатьох випадках городяни досить пристойно облагородили прилеглу територію до своїх господ.

Щодо проїжджої частини вулиці, то тут ситуація дуже різниться - від доброї дороги до суцільного бездоріжжя.

тімірязєва (3)Отже, на ту частину, яка ближче до центру міста, немає нарікань, окрім постіно проблемного місця, яке дещо нижче КЕЧі, у районі магазину «Студент». Тут скільки дорогу не ремонтуй, все одно вона схожа на військово-польову. Негайного ямкового ремонту Тімірязєва потребує й між військовими будинками і стадіоном харчового коледжу. На межі з вулицею Фабриціуса (Патріарха Мстислава) суцільний жах. Після кожного дощу в цьому місці сповзає все сміття з верхніх вулиць і тут з’являється ямковий трамплін. Далі теж асфальт десятиліттями сходив із кам’яної бруківки, тому до будинку №67 асфальтове покриття відсутнє. Але найбільше пощастило відрізку дороги від амбулаторії сімейної медицини номер будівлі 38 і до №68. Цей відтинок дороги допомогли збудувати колишній заступник голови обласної ради Олег Хавронюк та колишній заступник міського голови Віктор Дибаш. Напевне, краще покриття в місті ще треба пошукати, але вибитих грошей вистачило лише на цей шмат дороги. Щоправда, є проблема - цей асфальт з часом змиють стічні дощові води, адже тут немає конче потрібного водовідведення.

Щодо дороги від амбулаторії і до початку вулиці, то тут вона відсутня з півстоліття. Якщо вона раніше була просто ґрунтовою і рівненькою, бо транспорту було набагато менше, то останнє десятиріччя вона як після бомбардування. Інколи бульдозером по цій частині пройдуться, щоб ями позагрібати. Зрозуміло, що в радянські часи її не було прокладено, то тепер, коли вона не є транспортною артерією міста, а по ній рухається з десяток автівок, ніхто її асфальтувати не буде. А таких багатіїв, які би в складчину її заасфальтували, теж немає, то бодай хоча б засипали її чимось, щоб їздити можна було. 

тімірязєва (4)Ще одна проблема білановецької частини Тімірязєва – сухі дерева. Якщо комусь потрібно знімати фільм жахів, то вам на Тімірязєва. Вздовж огорожі харчового коледжу напівзламані, сухі кремезні дерева. Такі ж дерева вздовж території амбулаторії сімейної медицини і біля дитячого клубу «Водограй». Скільки як усно, так і письмово не зверталися з проханням видалити сухі дерева, навіть комісія виїжджала, щоб встановити факт і про це було складено відповідний акт. У результаті комунальники поставили дерева на чергу, але вона якась дуже довга (з минулого року), як і дорога до цих дерев, бо ж у місті вже зрізали їх купу. Сподіватимемося, що попри все, черга дійде.

Ще однією проблемою цієї частини району і зокрема вулиці Тімірязєва залишається транспортне сполучення. Якщо від Суворова і до Привокзальної на Тімірязєва можна дістатися маршрутками чи соціальним транспортом, то від Фабриціуса і до початку вулиці лише пішки, або десятим маршрутом, який їде по Північній і лише до Войкова (Каньйонна). Дуже важко старшим мешканцям білановецької частини Тімірязєва діставатися до амбулаторії сімейної медицини, чи взагалі від амбулаторії до поліклініки, щоб здати аналізи і пройти діагностичне обстеження. Хоча, якщо підремонтувати кілька клаптиків дороги, то й сюди можна розробити транспорте сполучення, тим паче, що цього року проведено капітальний ремонт Чапаєва (Андрея Шептицького) куди можна спрямувати маршрут, щоб рух по Тімірязєва був одностороннім із поворотом на Чапаєва і Північну. Бо ж, щоб з Пінічної доїхати на маршрутці №10 до центру міста, потрібно об’їхати увесь мікрорайон через Польські фільварки. Щодо пасажиропотоку, то він буде забезпечений ще й за рахунок мешканців Зіньківців, які користуються міським транспортом.

І ще, за радянських часів тут не спромоглися провести каналізаційну мережу, тому й досі користуються вигрібними ямами. Отже, швидше за все, ця частина вулиці Тімірязєва нагадує глухе село.

Теги: крокуємо містом, вул.Тімірязєва

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.