Перейти на мобільну версію сайту


03.02.2017

КРОК ДО РЕФОРМИ

операціяНині дуже багато експлуатується тема реформи в медицині, і вже почались кроки вперед, у тому числі й у нашому місті. Першими вони зроблені в первинній ланці надання медичної допомоги. Про це ми неодноразово писали.

Наприкінці минулого року влада особливо почала дбати про дитинство і материнство. Було прийнято рішення про об’єднання пологового будинку, гінекологічного відділення (ОХМАТДИТ), дитячої поліклініки і стаціонару. З великими потугами для новоствореного перинатального центру знайшли нового головного лікаря, перспективного і грамотного акушер-гінеколога Олександра Гурського. Тож на його плечі поклали піклування про дитинство і материнство. 

З появи на світ нового життя, тобто народження дитини, наші керманичі почали крокувати вперед. Для цього відремонтували післяпологові палати для перебування матері і дитини, навіть зробили супер комфортну палату, в якій за певну плату можна перебувати всій родині новонародженого, щоб батько був поруч. Аби підігріти їжу, тут є кухонька, також санвузол, душ, телевізор, інтернет, тобто домашні умови. Під пильним наглядом медиків мама і дитя. Там же, в пологовому, є гарно відремонтовані палати дещо меншої комфортності, але зі всім, що потрібно на три дні перебування – санвузол та тепла вода. Наприкінці минулого року тут обладнали сучасний пологовий зал, досить комфортний і не, як ми звикли в сіро-білій гаммі, а яскравий.

Пологи - це фізіологічний процес і завдання медиків допомогти цей процес здійснити. Не кожна жінка може й хоче сама народжувати, тоді дитина з’являється на світ кесаревим розтином, тобто оперативно. Операція лягає на плечі акушерів, їх у нас достатньо. Майже всі лікарі володіють методом роддопомоги, але щодо розтину, то лише Людмила Пинзар, Тетяна Ткачук, Олександр Гурський та Наталя Черниш можуть з ним впоратися. Як не дивно, є й такі, які незрозуміло чому вчилися у вишах, адже капарно зашивають навіть операційну рану. Та попри все, є всі шанси, що наші діти в перші хвилини появи на світ потраплять у надійні руки.

НЕГАЙНО ПОВЕРНІТЬ ЗАВАЛЕЦЬКОГО!
Але це про початок життя, а от щодо здоров’я тих, хто дає життя дітям, тут досить багато питань. Як кажуть, добре, коли добре, та коли виникають проблеми з жіночим здоров’ям, ним має перейматися гінекологічна служба. Вона розподіляється на консервативну та оперативну допомоги. І якщо з першою її частиною ще все гаразд, тобто є лікарі, до яких сміливо можна звертатися, а якщо не пощастило потрапити до одного профі, то можна знайти другого, третього, то щодо більш серйозної проблеми – потреби в операційному втручанні, тут маємо на стотисячне місто суцільний нуль, ні 0,5.

У зв’язку з реформуванням дещо посунули пенсіонерів, натомість прийшла молодь. З одного боку, це дуже добре - нові ідеї, сучасні підходи до роботи та ще багато плюсів, але, чи готова хоч одна людина лягти під ніж недосвідченого молодого лікаря, який збирається вчитися на тобі? Зрозуміло, що і їм потрібно на комусь учитися, але... 

На мою думку, насамперед лікар повинен не один рік бути асистентом у професіонала, перш ніж самому ставати до операційного стола. У нас є хірурги, які мають асистентський досвід і навіть вже самі працювали - це головний лікар перинатального центру Олександр Гурський та завідувач гінекологічним відділенням Тетяна Ткачук. Вони готові проводити самостійні операції, але класичні, без якихось побічних проблем, а от вже тоді під рукою має бути наставник, або асистентом – професіонал. Таким був начмед, хірург-гінеколог, лікар величезної практики і досвіду Василь Завалецький.

Славнозвісна реформа зжерла Василя Михайловича, бо він досягнув пенсійного віку. Його перевели на 0,5 ставки в денний стаціонар, щоб дати дорогу молодим, майбутнім професіоналам. Що ж нині робити хворим жінкам, які потребують хірургічного втручання? Сподіватися, на те що все обійдеться під скальпелем молодих?! 

Зрозуміло, що реформи вимагають чогось нового, плин часу потребує вливання нової крові, але вливання. Тобто залишається існуюча і вливається частина нової, але коли кров повністю замінюють, може статися відторгнення й навіть смерть. Отже, для того, щоб новостворений перинатальний центр продовжував повноцінно функціонувати, потрібно забезпечити наслідування поколінь. Досвідчені лікарі могли би передати свої знання і вміння молодим. І якщо в акушерстві це більш-менш легше досягти, то в оперативній гінекології дуже важко, й тут потрібна багаторічна практика, величезні знання і вміння, яких молоді лікарі ще не мають і десятком проведених операцій цього не навчитися. Тут щоразу потрібні колосальні знання, прораховувати все на кілька кроків вперед і вміти приймати рішення в нестандартних ситуаціях, бо в твоїх руках життя людини, а не піддослідної миші, яку можна списати як витратний матеріал. Жодного натяку проти вислову «дорогу молодим» не маю. Саме ця молодь в майбутньому стане світилом в медицині, але нині як кажуть, «извольте».

лікарняТож негайно до операційного столу потрібно повернути вчителів-професіоналів, які би навчили своїх наступників міцно тримати скальпель у руках.

І не потрібно всіх пенсіонерів чесати під одну гребінку. Є такі, які самі повинні звільнити місце для молоді, але є й такі, які ще можуть приносити користь, бо мають світлий розум, тверду руку і не тільки бажання, а й можливість працювати і вчити. І ще, для таких Завалецьких, вже коли вони стануть більш поважного віку і не зможуть довго стояти біля операційного столу, потрібно буде зробити спеціальний пристрій, який би допомагав бути присутнім в операційній, щоб знання могли переймати молодші колеги.

Нині навіщо людині, сповненій здоров’я, вміння і знань, на півставки працювати та ще й вчити когось?

Сьогодні реформа грає з жіночим здоров’ям злий жарт... Припустимо, маємо двох хірургів-гінекологів Гурського і Ткачук. Гурський, як адміністратор, поїхав вирішувати важливе для життєдіяльності центру питання, а Ткачук застудилася. Що робити пацієнтці, якщо потрібна негайна операція? Або миттю відправлятися за тридевять земель, або, ризикуючи, лягати під ніж практиканта. Зрозуміло, що піддослідним кроликом навряд чи хтось захоче бути і своє здоров’я зробити полігоном для навчань майбутніх професіоналів, хіба що вже привезуть тебе бездиханним і без свідомості.

Отже, виходить, що нині дають дорогу молодим і байдуже, що вони не мають досвіду і майже нічого не вміють, головне, що їм потрібне робоче місце, і вони мають за спиною волохату руку або впливового сусіда, або коханця, які, не дай Боже, прикриють...

Тож подумайте, любі жінки, чи хочете ви, щоб чиясь племінниця, сусідка, сестра прийшла працювати у будь-яке відділення не надавати нам з вами допомогу, а відбувати робочий час та ще й за це отримувати зарплату.

Можливо, вже настав час публічного захисту на здобуття посади лікаря, медсестри. Бо ж не секрет, таланту важко пробитися, на відміну від тугеньких батьківських гаманців нашої «еліти». Але вони є і пробиваються.

РЕАНІМАЦІЯ
Жодне втручання в організм людини не обходиться без анестезії. За це відповідають фахівці реанімаційного відділення, яким завідує досвідчений анестезіолог з великим стажем роботи, знаний в місті лікар Олег Васильович Кушнірук. Під його керівництвом працює 6 анестезіологів, усі вони тямущі й перспективні. За словами Олега Васильовича, він як собі довіряє Юрію Личук, заслуговує на похвалу Вячеслава Ясінський, Володимир Євчук.

Теги: медична реформа, ОХМАТДИТ

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.