Перейти на мобільну версію сайту


10.07.2015

ДОПОМОЖЕМО ОЛЕГУ ВОЛОШИНУ СТАТИ НА НОГИ

Війна на сході вже принесла безліч біди та горя українському люду. Маємо чимало загиблих, а скільки поранених і скалічених душ? Скільки родин поставлено на коліна? Сини, чоловіки, батьки, брати яких захищали суверенність нашої держави тепер залишені наодинці зі своїми величезними проблемами. Одним порібно виплатити, як то кажуть гробові, а про інших потрібно дбати до кінця їхнього життя. Та спочатку всім як героям Олег Волошинвручають заслужені нагороди, а вже через час про них просто забувають...

На привеликий жаль, серед героїв, які опинилися в надто скрутній ситуації, є і родина Олега Волошина. Вже 5 місяців його дружина Марина не відходить від лікарняного ліжко свого чоловіка. За цей час впродовж чотирьох місяців в лікарні Дніпропетровська загоювалися відкриті рани вцілілих кінцівок. Уже місяць як Олега перевели у військовий шпиталь м.Ірпінь. Марина й тут не відходить від свого коханого. Нині вже майже загоїлася рана на пораненій, обмороженій п’яті правої ноги. Спеціалісти готуються до знаття мірок для протезу, але це станеться лише тоді, коли Олег зможе повноцінно стати на ногу. Зараз чоловік намагається розробити коліно, проходить сеанси масажу.

Протезування планується провести в Україні, бо можливий варіант протезування в Польщі родині не підійшов, через те що в них немає коштів, аби щороку їздити до сусідньої держави на профілактичне обслуговування протезів. Тому, щойно буде дозвіл медиків, відомий в Україні лікар Олександр Стеценко зможе поставити Олега на ноги. Але вартість цієї операції, на жаль, непідйомна для родини - протез руки коштує 460 тис. грн, а ноги - ще більше. Та поки що Олегу встановлять так звані учбові протези, вартість яких становить майже 17 тис. грн. Можливо, ці кошти й проплатить держава, за яку втратив кінцівки її захисник. Хоча це найменше, що вона може зробити для нього. Бо молодий, трудолюбивий, повний сил чоловік, якому лише 33 роки, міг би ще багато користі принести суспільству, власній родині, дітям, допомогти на старості батькам, але тепер йому самому потрібна допомога. Його конче потрібно поставити на ноги, і в цьому ми з вами мусимо допомогти.

Нагадаємо, під час виконання бойового завдання в зоні антитерористичної операції в м.Дебальцево кам’янчанин Олег Волощук разом із бойовими товаришами потрапив під Діти Олега Волошина отримали подарунки від волонтерівартобстріл терористів, і його було важко поранено. Олегу розірвало кисть лівої руки та відірвало одну ногу. Пораненого бійця було доправлено гелікоптером до Дніпропетровської лікарні ім.Мечникова. Відлік часу йшов на хвилини, адже в нього була величезна втрата крові. За життя чоловіка, йомовірність якого була близькою до позначки нуль, годину боролася бригада лікарів. Життя Олега Волошина було врятоване, лікарі навіть намагалися врятувати його ногу, яка ледве трималася. Усі сподівалися на диво, але його не сталося. Через кілька діб стало зрозуміло, що нога не прижилася. Він вже пройшов довготривале лікування, реабілітацію й очікує на протезування. А це, всі ми розуміємо, величезні гроші, яких родина не має.

33-річний Олег Волошин народився 20 квітня в с.Думанів. Закінчивши 9 класів місцевої школи, вступив до Балинського професійно-технічного училища, де здобув професію механізатора. Після цього працював на фірмі «Кернел» трактористом. Коли на нашу землю прийшла чорна біда, Олег Михайлович, як і багато інших наших земляків, пішов захищати країну.

14 серпня мобілізованого Волошина направили навчатися на Яворівський полігон, згодом - на Миколаївський, потім у Херсонську область. Олег став командиром установки ПЗРК, його перенаправили в Дебальцево.

Вдома на Олега крім батьків, чекають два синочки. Відповідальність за них, любов та жага до життя можливо й дали поштовх зібратися із силами. Коли чоловік прийшов до тями, то попросив у медиків олівець і папір. Поранений написав: «Мене звати Олег, я маю дружину Марину, маю двох синочків. Родом я з Хмельницької обл. Камянець-Подільського р-ну с.Думанів. Я вас усіх люблю».

Олег та Марина свято вірять, що він обов’язково навчиться ходити, він зможе, бо має велику жагу до життя.

А ще не залишаються осторонь наші кам’янецькі волонтери. Інна Жмурко, яка безпосередньо опікується Олегом, уже декілька разів відвідувала його в лікарні. Також вона відвідувала батьків Олега та передавала подарунки для його дітей.

Тож давайте і ми, кам’янчани, не залишимося осторонь біди нашого земляка і його родини. Усі, кому небайдужа доля Олега Волошина, можуть допомогти йому.

Ось рахунок куди можна переказати хто скільки зможе: р/р 26004052422567 (у гривнях),
р/р 26006052422565 (у доларах) у ПАТ «ПриватБанк», МФО 315405, ЄДРПОУ 39694998 Благодійне товариство «Шлях довіри», призначення: «Благодійна допомога». Контактна особа Інна Жмурко (Т.067-855-7355)

Теги: Олег Волошин, допомога АТО, благодійність

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.