Перейти на мобільну версію сайту


19.04.2013

БІОЛОГІЧНА БОМБА ОСЕЛИЛАСЯ НА КАМ’ЯНЕЧЧИНІ

Катастрофа! Іншим словом цю ситуацію не назвеш. Була в нашого міста та району одна біда – зі смородом спиртзаводу. А тепер матимемо ще одну – бомбу уповільненої дії від Гуменецької птахофабрики.
Уявіть собі, шість мільйонів курей щодня виробляють 350-400 тонн посліду, який потім вивозять на поля. Разом з ним туди потрапляють пір’я і дохла птиця.
Повз місця, де складують курячі відходи, - ні пройти, ні проїхати - сморід виїдає очі, не дає tsekhmister.jpgможливість дихати. Усе це «добро» розтягують ворони, пацюки, дичина. Більше того, це нібито «добриво» заражає грунт, воду, повітря…
І невідомо, що чекало би нас і наших дітей через кілька років, якби небайдужі люди не забили на сполох. Перші тривожні дзвіночки почалися ще минулого року: мешканці села Велика Слобідка надіслали до редакції нашої газети фотографії з «місця події» та скаргу про те, що якісь невідомі люди вивозять на сільські поля курячий послід. Проходиш повз – і сморід виїдає очі. Невдовзі подібні скарги лунали від жителів Колодіївки та Крушанівки. Але, як то кажуть, вивозили не на городи простих людей, а на орендовані поля. І що тут вдієш? Господар якою хоче органікою, такою й підживлює землю.
Такий німий крик душі, можливо, продовжився би й цього року, якби не одне але...
Справа дійшла до того, що курячий послід почали вивозити на поле, яке належить коледжу ПДАТУ. Куряче «добро» щедро полилося на землі сільськогосподарського призначення, що розташовані у с.Залісся Друге.
Директор коледжу ПДАТУ Тарас Муравка узявся виясняти, звідки й хто дав добро на таке «добро».

ДЛЯ ДОВІДКИ: Відповідно до ст.84 Земельного кодексу України, земельні ділянки, що закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами, перебувають у державній власності. Вони, в свою чергу, не можуть бути передані у приватну власність.
З 1954 року за коледжем ПДАТУ були закріплені певні земельні ділянки по території району. На них студенти проводили наукові досліди та практичні навчання з садівництва чи городництва. Так, в урочищі «Сад-гора» (знаходиться біля с.Довжок) студенти ще тоді сільськогосподарського технікуму почали висаджувати яблуневий, сливовий та грушевий сади. У 1997 році разом з ерою розпаювання колгоспів прийшла й ера «забирання» земель. Так технікум позбувся науково-дослідних полів у Кадиївцях, Суржі та Довжку. Що ж до останнього села, то тут «забирання» виявилося не повним.

- 2008 року тодішній голова райдержадміністрації почав так зване «роздержавлення» державних земель, - розповідає Тарас Муравка. – Так, було видане розпорядження про передачу районній держадміністрації 312 га землі в с.Кадиївці. Довжоцька сільська рада теж приймає рішення забрати у коледжу ПДАТУ 29 га «довжоцької» землі та господарський двір (з клінікою, DSC_0133.JPGлабораторіями, ангарами, током, навчальною фермою). До речі, тут базується навчально-практичний центр, створений 1998 року, який обслуговує навчальні заклади трьох областей - Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької.
2009 року суд визнав неправомірними дії Довжоцької сільської ради і скасував ці рішення.
Проте боротьба за ласий шматок землі не припинилася. Через півроку в нас намагалися вилучити 9 га землі, нібито під будівництво осель для багатодітних родин. У результаті різних махінацій 55 осіб отримали державні акти на землю, що належить коледжу ПДАТУ, без будь-яких погоджень.
5 березня цього року ми дізнаємось, що в урочищі «Сад-гора» один із приватних підприємців возить курячий послід з птахофабрики. На запитання, яке він має право це робити, той спокійнісінько відповідає, що підживлює власну землю, яку придбав у приватних осіб! Ще вчора це була земля навчального закладу, а сьогодні...
Землю загаджують не лише послідом, разом з ним по полю де-не-де валяються тушки мертвих курей. А ще - пір’я, яке взагалі роками не гниє, від чого навкруги шириться ще більш нестерпний сморід.
За правилами й нормами виробництва, відходи мають утилізуватися, а не розвозитися на поля району та їх забруднювати. Крім землі, забруднюється і вода в криницях, річках.
Що ж тоді ми залишимо нашим дітям. Як на таких полях наші студенти, вони ж - чиїсь діти, проходитимуть виробничу практику? Де контролюючі органи?
Після такого набату, за справу взялася громадськість. За дорученням ректора ПДАТУ Миколи Бахмата та директора коледжу Тараса Муравки було створено комісію, до складу якої увійшли науковці кафедри моніторингу навколишнього середовища та збалансованого природокористування. Вони мали встановити рівень екологічного ризику та можливі наслідки DSC_0378.JPGскладування відходів птахофабрики на землях сільськогосподарського використання, визначити відповідність здійснюваної діяльності вимогам екологічного законодавства, будівельним нормам і правилам, оцінити можливі наслідки впливу розміщення та зберігання відходів птахофабрики на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів.
Результати перевірки виявилися не просто невтішними, а катастрофічними!
Так, комісія встановила, що відходи, розміщенні на землях сільськогосподарського використання, відноситься до групи «Високоякісні землі».
За станом на 11 березня цього року площа забруднення становила близько 0,5 га, а об'єм відходів за візуальною оцінкою – приблизно 100 тонн. Щодоби вивозиться і складується близько 30-40 т відходів, які містять переважну кількість свіжого пташиного посліду, а також пух і перо. Спостерігаються залишки тушок птиці. Гідроізоляція території відсутня.
Варто зауважити, що обстежувана земельна ділянка розміщена на території НПП «Подільські Товтри», тож повинна мати особливий режим охорони, використання і відтворення. Чи не можна кваліфікувати факт розміщення на території національного природного парку курячих відходів, як знищення національного надбання? І де гарантії того, що гори курячого помету та тушки мертвих курей не стануть збудниками інфекційних хвороб, які за мить можуть поширитися територією району?!
Тож не дивно, що комісія, створена керівництвом навчальних закладів, після отриманих досліджень зробила досить невтішні висновки: «Розміщення і зберіганні відходів птахофабрики на землях сільськогосподарського використання здійснюється всупереч та з порушенням численних нормативних вимог та законодавчих актів, призводить до забруднення особливо цінних земель, підземних і поверхневих вод, знищення флори і фауни».

ДОБРИВО ЧИ ОТРУТА
Зрештою все ті ж науковці - будівничі сільськогосподарської галузі - не можуть відкидати того факту, що курячий послід є гарним органічним добривом. Але яким і у якій кількості? З цього приводу доцент кафедри землеробства і агрохімії ПДАТУ Віктор Яворов зазначає: «Завдяки високій ефективності курячий послід рекомендується вносити в грунт, але в нормі: для зернових культур – 8-12 т/га, просапних, овочевих, кормових, сіяних пасовищ і сінокосів – 15-20 т/га. Періодичність внесення 1 раз на 3-4 роки».
Чи співпадає ця цифра із щоденними 30-40 т відходами? Та й добрий господар не вносить у грунт курячий послід у чистому вигляді, тим паче з пір’ям чи шматками курятини. Ні, перш ніж стати добривом, послід проходить певну обробку. То чи варто казати, що гуменецька органіка в натуральному вигляді – найкраще підживлення земель Кам’янеччини.
Не варто відкидати і той факт, що на великих промислових фабриках у їжу птиці додають значну кількість біостимуляторів, антибіотиків, які пришвидшують її ріст. Чи не відбудеться через це згодом і певної трансформації із грунтом, грунтовими водами чи рослинами?
Відповідно до санітарно-епідеміологічних та екологічних норм, промислові відходи потребують належної утилізації. Спеціальна технологія розроблена і для курячого посліду. Як нам стало відомо з неофіційних джерел, районна птахофабрика має можливість належної утилізації продуктів переробки. Але відходи потрібно возити аж за Хмельницький, а це – не мало, не багато – більше 100 кілометрів дороги та додаткові витрати. Будь-якому бізенсмену хочеться не лише монополізувати ринок, а й зменшити собівартість продукції, при цьому диктуючи власну ціну на ринку. Тож чому би не зекономити гроші за рахунок інших, тих, котрі мовчатимуть і лишень нюхатимуть. Нам же, істинними кам’янчанам, нюхати не звикати. Ми із смородом поріднилися ще з часів довжоцького спиртзаводу. До Довжка звикли, а до Гуменців що, слабо?

НЕПРОСТИЙ ВИБІР МІЖ ДОРОГО ТА БЕЗПЕЧНО
Жарти-жартами, а виходи із цієї ситуації варто шукати і починати це робити необхідно вже. Через неправильне зберігання пташиного посліду за рік-два Кам’янеччина може стати епіцентром екологічної катастрофи!
Звичайно, можна зберігати послід старим дідівським методом – будувати гноєсховища. Під час утилізації курячого помету в кагатах передбачати пошарове внесення соломи, тирси, листя. Проте цей спосіб утилізації потребує не лише матеріальних затрат, а й часу. Адже переробка на органіку відбуватиметься не за день-два.
Можна вдатися до більш радикального, ефективного та екологічно безпечного способу – переробки на біореакторах. Та, на жаль, будівництво таких заводів чомусь ховають за сімома замками, прикриваючись надзвичайно дорогою вартість проекту.
DSC_0385.JPGОкрім цього, можна гранулювати сухий послід та продавати населенню й сільгосппідприємцям у якості органічного добрива, але це, знову ж таки, додаткові затрати, на які, не важко здогадатися, птахофабрика не поспішає йти. Куди ліпше й економніше вивезти вантажівку гною, висипати його посеред поля і – шукай вітру в полі та насолоджуйся «ароматами».
Аби припинити свавілля на полях коледжу ПДАТУ Тарас Муравка написав звернення до нардепа Володимира Мельниченка, міського голови Михайла Сімашкевича, голови РДА Михайла Желізника, начальника управління агропромислового розвитку РДА Ігоря Гая, Хмельницької міжрегіональної природоохоронної прокуратури та міської прокуратури, начальника держінспекції сільського господарства та голові комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
Адже кам’янчанин як вид хомосапієсу за такого господарювання може зникнути взагалі.

Теги: ЗАТ "Авіс", птахофабрика, курячий послід

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.