30.03.2018

БЕРІТЬ У КИШЕНІ, ЧИМ ВИТЕРТИ ЖО...

І хоча Всесвітній день туалету (World Toilet Day) встановили 19 листопада, ми сьогодні поговоримо про них. Всесвітній день туалету було проголошено в 2001 році в ході міжнародної конференції, яка проходила в Сінгапурі й була присвячена проблемам нужників. До речі, місце проведення конференції було обрано не випадково: Сінгапур славиться бездоганною чистотою відхожих місць. Раніше можливість відвідування громадського туалету була доступна не всім, бо задоволення це було зовсім не з дешевих, тому відвідини туалету могли дозволити собі люди забезпечені, решта ходила до вітру і з гігієнічних міркувань використовувала лопушок, згодом – газетку. У радянські часи був такий період, коли туалетний папір був дефіцитом і потрібно було вистояти величезну чергу, щоб придбати цей аксесуар гігієни. А от різної періодики люди виписували досить багато, тому й використовували газети замість туалетного паперу. Нині його вже вдосталь і не потрібно вистоювати за ним черги.

Отже, якщо є туалет, то в ньому має бути туалетний папір, але якось так водиться, що окрім установ харчування туалетний папір мало де спостерігається. Цього разу ми пройшлись по амбулаторіях сімейної медицини міста і подивилися, як виконуються норми санітарної гігієни в медичних закладах, які мають стати на новий шлях руху.

Почнемо з елементарних речей гігієни в амбулаторіях – наявність туалетного паперу та мила. Відсутність туалетного паперу в туалеті є недопустимим, але це не про наші медзаклади. І ми в цьому пересвідчилися.

Амбулаторія №1 знаходиться в селищі цемзаводу на вул.Миру, 2. Ця амбулаторія розташована в колишній відомчій поліклініці, тут приймає 4 лікарі, кабінети розташовані на двох поверхах, на яких є туалети. В амбулаторії досить чисто, в туалетах теж, проте на другому поверсі з двох рукомийників працює лише один. Там є обмилки в брудній мильниці, в кутку біля непрацюючого рукомийника бридотний віник, унітаз чистий і кришка теж, але там смердить і немає паперу. На першому поверсі приблизно така ж ситуація, але там не смердить і на унітазі немає кришки.

Амбулаторія №2 переїхала з вулиці Павлова у новозбудований квартал на вул.Саксаганського, 2в. Цю амбулаторію облаштував кілька років тому власник БК «Марс-ЛТД» Олександр Кондратов для мешканців будинків, які він же збудував. Хворих приймає в цій амбулаторії 4 лікарі. Тут чистота і порядок, дві санітарні кімнати (для персоналу – зачинена). А от у туалеті для відвідувачів є охайний рукомийник з обмилком у мильниці, є також тримач для туалетного паперу, але його самого немає. Також у цих приміщеннях встановлені бойлери.

Амбулаторія №3 знаходиться на мікрорайоні Жовтневому, на вул.Васильєва, 15. Її теж не так давно здали в експлуатацію. У цій амбулаторії приймає 8 лікарів. Ситуація тут краща. Принаймні, туалети існують (для медперсоналу – зачинений та відвідувачів). Є рукомийник і шмат мила в брудній коробочці. З туалетним папером проблема. Можливо, його пацієнти крадуть, а можливо, його просто немає. Рукомийники в кабінетах теж є для медперсоналу.

На мікрорайоні є ще одна амбулаторія №4 на вул.Космонавтів, 8. Вона набагато старша за №3 і облаштована в колишньому приміщенні опорного пункту міліції. Тут приймає теж 8 лікарів, і вони в кабінетах мають де помити руки й чим. У туалеті біля раковини є рідке мило, і відвідувачі амбулаторії мають чим помити руки, але немає туалетного паперу. Туалет тут спільний для медиків і пацієнтів. Там достатньо різного хламу, є навіть пляшка з водою, якщо хтось захоче намочити руки. А ще там є вішак, щоправда не для одягу, бо на ньому сушать різне ганчір’я. Ой, бридота! Після відвідин цього туалету хочеться негайно в душ.

Амбулаторія №5 на Біланівці – вул.Тімірязєва, 38. Її здано 9 років тому. Тут приймає один лікар, в кожному кабінеті і денному стаціонарі є рукомийники та рідке мило. В туалеті є також умивальник і туалетний папір, щоправда його купує сам лікар, як і мило. Засоби гігієни поки що не крадуть. Це наразі єдина амбулаторія, яка відповідає цьому статусу, решта більше схожі на міні-поліклініки.

Амбулаторія №6 знаходиться на Черемушках за адресою вул.Героїв Небесної Сотні, 45. Медзаклад облаштував приватний підприємець, який придбав колишню аптеку «Матері і дитини» за умови, що облаштує там амбулаторію сімейної медицини. У ній приймає 6 лікарів, які мають можливість помити в кабінеті руки. Також тут є кімната з написом «Службове приміщення» і «Вхід заборонено». У ній і заховався туалет, в якому ані мила, ані туалетного паперу немає. Та тут проблема набагато глибша: якщо «Вхід заборонено», то хоч у штани нароби, не те, що пальцем підітрися і об стіну витри його, як у радянських туалетах і робили. 

Амбулаторії №7 і №8 створилися, коли з вул.Князів Коріатовичів витурили тамтешню амбулаторію, яка створювалася також у частині центральної аптеки. Там вона трішки побула, а тепер частину лікарів перевели на вул.Огієнка, 20 (міська поліклініка, 2-ий поверх, праве крило). Тут знаходиться і керівництво ПМСД, усіх разом ми нарахували 13 лікарів. Умивальники і мило в кабінетах лікарів є, а от у туалетах (їх два М і Ж) сморід нестерпний, вода у кранах є, та до них бридко торкатися. Мило відсутнє, як і туалетний папір. Двері тут не те, що жахливі, а просто ганебні. Їх прибиральниці, напевне, обприскують дизрозчинами з відер, з яких миють підлогу. І це на очах в адміністрації БУ «ЦПМСД». Можливо, вона й не користується цими туалетами. Щодо санітарок, то вони тут мов міністри котяться з відрами коридором, вихлюпуючи з них брудну воду. І якщо тобі «пощастило», коли така жіночка проходить повз тебе, то начувайся або тікай, щоб тебе не зачепили чи відром, чи ганчіркою.

Дещо краща ситуація в амбулаторії №8, яка знаходиться на вул.Лесі Українки, 41 (дитяча поліклініка). Тут приймає 4 лікарі. Туалет у дорослих відокремлений, він на першому поверсі, досить просторий, навіть занадто. Паперу і мила, як і скрізь, немає. Руки теж помити немає можливості, бо кран не працює.

Амбулаторія №9 на вул.Князів Коріатовичів, 25. Цю амбулаторію будівельник звів власним коштом задля зручності своїх мешканців. Тобто, щоб медицина була в кроковій доступності до людей. Тут приймає 4 лікарі. Амбулаторія сучасна, охайна, доглянута. У ній за всіма сучасними нормами є прибраний санвузол з чистим рукомийником та унітазом, щоправда туалетного паперу немає, лише в брудній мильничці шматок мила. І не дуже приємно, коли туалетна кімната закладена відрами та смердячими ганчірками. Також слід зазначити, що ця амбулаторія досить тісненька, особливо коридор.

Амбулаторія №10 знаходиться на Руських Фільварках на вул.Франка, 10. Тут приймає 7 лікарів. Коридорна система кабінетів, на першому поверсі – реєстратура, туалет на поверсі біля ліфта. Він жахливий, напевне, немає санітарки. Навколо унітазу сеча, сморід нестерпний, зливний бачок на мотузочках, кран рукомийника заіржавів і не відкривається. Про папір і мило годі говорити. Проте, коли ми обурилися, що немає де помити руки, то були вражені, а точніше шоковані – молоденька лікарка люб’язно запропонувала помити руки в її кабінеті. Видно, що лікар знає про гігієну і санітарію. Також вона повідомила, що в них зараз ремонт. Але ремонт ремонтом, а туалети мають утримуватися в чистоті, щоб не нагадували радянські на вокзалах. 

Амбулаторія №11 знаходиться в селищі цукрового заводу на вул.Миру, 2. Туалет там є, хоча він дуже тісний. Стан його гидотний, напевне, немає чим мити. Хоча прибрати з нього всілякий бридкий інвентар не завадило б. Рукомийник теж гидотний, у ньому якась миска з водою, напевне, щоб відвідувачі мили руки. А милом і туалетним папером там і не пахне. Хоча в кабінетах, де приймають три лікарі, є де й чим помити руки.

Амбулаторія №12 на Підзамче, вул.Папаніна, 78. Її теж було здано 9 років тому, і це була амбулаторія з житлом для сімейного лікаря. Проте через 7 років тамтешній сімейний лікар став головним лікарем міської лікарні, а сімейні лікарі туди доїжджають. Приймає там зараз 2 лікарі, а от мешкає тепер вже зовсім не сімейний лікар Підзамча, а головний зовсім іншої медичної установи. Тут чисто, є де мити руки, є мило в кабінетах, у туалеті. Проте зливна система унітазу погано працює, тому спостерігаються всередині «торпеди» і жахливий сморід. Паперу туалетного немає, але тримач для нього є.

У всіх амбулаторіях, де приймає не один лікар, є реєстратура. 

Скажете, що питання, яке ми підняли, дискусійне. І дійсно, можна знайти купу виправдань, але їх шукати не потрібно, а просто брати і робити. Впевнена, що якісь засоби гігієни ПМСД закуповує, можливо, потрібно переглянути перелік закупівель, бо ж існують державні санітарні норми і правила: «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу». Зокрема в розділі V «Гігієнічні вимоги до водопостачання і каналізації», в пункті 5.5 зазначено: «Усі санвузли забезпечуються електрорушниками або паперовими рушничками, туалетним папером, засобами для миття рук. Зливні бачки повинні бути обладнані педальними спусками. Двері кабінок санвузлів повинні відкриватись назовні».

От і виходить, що ніхто про нас з вами не хоче дбати, тому, вирушаючи до амбулаторії, подбайте, щоб у вашій сумці чи кишені був туалетний папір і деззасіб для рук. Незрозуміло, для чого керівництво чи менеджери, якщо вони не бажають вирішувати елементарні питання, не кажучи про щось більше.