Перейти на мобільну версію сайту


07.07.2017

АВТОНОМІЯ І НОВІ ГОРИЗОНТИ

медицинаЩо принесе реформа Кам’янець-Подільському госпітальному округу?

Розмови навколо медичної реформи не стихають. Сьогодні можна почути безліч припущень (правдивих чи не зовсім) про майбутні зміни, створення госпітальних округів, оптимізацію медзакладів та медичне страхування. Як не загубитися в цьому інформаційному просторі, у що вірити та на що розраховувати? На ці та багато інших запитань цього тижня давав відповіді «КлюЧу» директор департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА Яків Цуглевич.

– Якове Миколайовичу, сьогодні Хмельниччина працює в напрямку створення госпітальних округів та, відповідно, Госпітальних рад. Якими будуть перші й для чого потрібні другі?

– Як уже знаєте, в області плануємо створити три госпітальних округи – центральний Хмельницький, який обслуговуватиме 672 тис. населення, південний – Кам’янець-Подільський (324 тис. населення) та північний Шепетівський (296 тисяч). До Кам’янець-Подільського госпітального округу увійдуть Кам’янець та п’ять районів – Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький, Віньковецький, Чемеровецький та Новоушицький. Наразі практично всі територіальні громади визначилися з представниками до госпітальних рад. Дуже важливо, щоб членами Госпітальної ради були медики, також економісти, фінансисти, юристи, які знають проблеми галузі охорони здоров’я, так би мовити, з середини, та можуть надавати практичні поради щодо якісного впровадження реформи.

– Нещодавно Верховна Рада прий­няла закон, який передбачає автономність закладів охорони здоров’я. Чи поліпшить він ситуацію в медичній галузі?

– Звичайно. У квітні цього року було прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я». Він встановлює порядок реорганізації закладів охорони здоров’я, які з державних та комунальних установ перетворяться в казенні підприємства та комунальні некомерційні підприємства, що матимуть фінансову та управлінську автономії. Це дасть можливість закладам мати власні рахунки в банках, вільно розпоряджатися власним бюджетом, самим визначати штатний розпис та політику оплати праці персоналу, залучати інші, окрім бюджетних, джерела фінансування. Відповідно, це стимулюватиме заклади охорони здоров’я і на якісне надання медичних послуг, і на економічну ефективність медичної допомоги. Роль головного лікаря суттєво зміниться.

Сьогодні ж ми маємо ситуацію, коли головний лікар медзакладу не може бути самостійним управлінцем, адже багато питань вдається вирішувати лише після винесення їх на розгляд сесії. І поки депутати проголосують, дати дозвіл на списання давно непрацюючої техніки, чи нехай вона валяється металобрухтом, або ж виділити кошти на придбання медичного обладнання чи ні, то мешканці округу залишаються без якісної і своєчасної допомоги.

До 2020 року в медичній галузі буде впроваджена нова модель фінансування, яка передбачає чіткі та прозорі гарантії держави щодо обсягу безоплатної медичної допомоги, кращий фінансовий захист громадян у випадку хвороби, ефективний та справедливий розподіл публічних коштів та скорочення неформальних платежів, створення стимулів для поліпшення якості медичної допомоги, що надається населенню державними та комунальними закладами охорони здоров’я, підвищення ефективності процесу її надання. Загалом до 2020 року на реформування галузі охорони здоров’я України планується залучити близько 25 млрд грн, з яких 10,3 млрд грн заплановано використати в 2018 році, 8,2 млрд грн – у 2019 році та 7,2 млрд грн – у 2020 році. Завдяки цим коштам вдасться, в першу чергу, значно покращити матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я.

– Першою під процес реформування потрапила екстрена медична допомога. Чи все зроблено в цьому напрямку так, як планувалося. Мова наразі про Кам’янець-Подільський та район.

– Модернізація екстреної допомоги дала свої позитивні результати, нині ця ланка забезпечена ліками та паливно-мастильними матеріалами. Успішно працює обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, який об’єднав всі підрозділи служби в області.

Разом з цим, необхідно провести модернізацію спеціалізованого автотранспорту. На область потрібно придбати хоча би 25-30 карет швидкої допомоги класу В і С. Плануємо створити ефективні відділення екстреної медичної допомоги при багатопрофільних лікарнях вторинного рівня надання медичної допомоги. Такі відділення будемо дооснащувати сучасним обладнанням та апаратурою. Ведуться перемовини, аби в Кам’янці працювало декілька бригад екстреної допомоги в мікрорайонах міста, які би швидше реагували на виклики хворих та, відповідно, ми би мали економію паливно-мастильних матеріалів. Є необхідність розширити мережу пунктів постійного базування бригад швидкої допомоги. Минулого року в області було відкрито два таких пункти, цьогоріч заплановано відкриття ще шести з 14 за нормативами. У Кам’янець-Подільському госпітальному окрузі вони будуть у селах Великий Жванчик Дунаєвецького району та Вільховець Новоушицького. Також, можливо, що ще один пункт базуватиметься у Вихватнівцях Кам’янець-Подільського району.

– Після успішного проведення реформи головною в медичній галузі буде первинна ланка?

– Можна і так сказати. Наразі, відповідно до прийнятих законодавчих документів, в області практично завершено формування первинного рівня охорони здоров’я, діють самостійні центри первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). У Хмельницькому два центри розпочали роботу з поточного року, решта (20 районних та Кам’янець-Подільський міський центри) функціонують понад три роки, й у 2016 році всі акредитовані за діючими вимогами.

Основну увагу акцентуємо на амбулаторіях загальної практики – сімейної медицини. Щодо ФАПів та ФП, то їхня кількість зменшилася за рахунок реорганізації, а не закриття. Малопотужні фельдшерські пункти по області були перетворені в медичні пункти тимчасового базування. Щоправда, роботи в цьому напрямку ще вистачає.

медицина-1– Якове Миколайовичу, з 1 липня поточного року сімейні лікарі мали би працювати за контрактом із хворими, а гроші, як і планувалося, повинні були йти за пацієнтами, проте цього не сталося. У чому причина?

– За концепцією реформи фінансування системи охорони здоров’я регулюватиме стосунки між лікарем і пацієнтом Єдиний національний замовник, який буде планувати та закуповувати медичні послуги й ліки. Нову модель фінансування планувалося запровадити до кінця поточного року для закладів первинного рівня, але ми зіштовхнулися з проблемою нестачі комп’ютерного обладнання та доступу до інтернет-мережі. На сьогодні з 237 амбулаторій області лише 39 підключені до Інтернету. А що вже говорити про віддалені села в районі? Нині для повної інформатизації медичних закладів області потрібно закупити близько 5150 одиниць комп’ютерної техніки. Маю надію, що до цього процесу долучаться районні ради та об’єднані громади. Спільними зусиллями вдасться пришвидшити хід реформи.
Забезпеченість комп’ютерами дасть можливість створити єдину Базу пацієнтів, де буде вказано, хто і з яким лікарем уклав контракт на медичне обслуговування. Велика роль у первинній ланці відводиться саме сімейному лікарю, і бажано, щоб в амбулаторіях працювало два дільничних лікаря, аби була заміна в разі відпусток чи форс-мажорних обставин. Сімейний лікар видаватиме направлення на обстеження до вузькопрофільних спеціалістів.

Загалом на первинному рівні медичної допомоги ми продовжуємо працювати над створенням мережі амбулаторій, оснащенням їх необхідним медичним обладнанням та автотранспортом, укомплектуванням штатних посад, особливо сімейних лікарів у сільській місцевості, та посиленням профілактичної роботи.

– Чи вистачає спеціалістів у сімейній медицині?

– На жаль, ні. Маємо кадровий дефіцит, особливо в первинній ланці та сільській місцевості. По сімейній медицині ми сьогодні укомплектовані лише на 78%, тому треба думати, де взяти дільничного лікаря, терапевта, створити для них відповідні умови праці. А про це також мають дбати і органи місцевого самоврядування, і об’єднані територіальні громади.

– Якщо з первинним рівнем більш-менш зрозуміло, то якими будуть вторинний та третинний рівні надання медичної допомоги?

– Тут ми працюємо над розвитком певних напрямів допомоги, зокрема, на амбулаторному етапі – терапевтичної та педіатричної, на стаціонарному – паліативної, хоспісної та реабілітаційної. Також важливим залишається оснащення закладів високотехнологічною апаратурою, особливо ендоскопічною, рентгенологічною, ультразвуковою високого класу, наркозо-дихальною, лабораторною та іншою. Працюємо над створенням відділень високоспеціалізованої медичної допомоги – нейрохірургучної, урологічної, офтальмологічної тощо. При лікарнях інтенсивного лікування 2-рівня надання медичної допомоги працюватимуть вузькопрофільні спеціалісти, на прийом до яких можна буде потрапити за направленням сімейного лікаря. У Кам’янець-Подільській міській лікарні, де наразі приймальне відділення на Пушкінській, плануємо створити базову лікарню невідкладної вторинної та спеціалізованої допомоги. Центральна районна лікарня зберігає за собою основні профільні відділення, а вузькопрофільні, як уже казав, будуть діяти при лікарнях інтенсивного лікування 2-рівня надання медичної допомоги при міській та Центральній районній лікарнях. Узагалі, доїзд пацієнта до лікарні 2-рівня має становити не більше 2 годин. Тож не менш важливим, разом із проведенням медичної реформи, є питання створення якісних доріг та інфраструктури.

Дуже важливо, аби хоспісна та реабілітаційна допомога залишилася саме в Кам’янці-Подільському. Тут функціонує медучилище і для його студентів хоспіс став би гарною практикою. За кордоном до надання хоспісної допомоги долучаються всі – влада, волонтери, релігійні та благодійні організації. Для невиліковно хворих створюють найкращі умови. У Ізраїлі, до прикладу, під хоспіс відведений найкращий будинок у місті, обладнаний всім необхідним, з величезною парковою зоною, фонтанами, місцями для відпочинку. Хотілося, щоб і в нас було таке ж ставлення до пацієнтів. 

– Сьогодні маємо програму «Доступні ліки». Чи можна сказати, що вона є прикладом надання якісних послуг у медичній галузі?

– Урядова програма запрацювала цього року. Для її реалізації Хмельницькій області надано субвенцію з Держбюд­жету в сумі 16,6 млн грн. У квітня Міністерство охорони здоров'я опублікувало реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню. У реєстрі зазначені розмір відшкодування та суми доплати (за наявності) щодо кожного торгового найменування лікарського засобу, який бере участь у програмі.

Це дало можливість громадянам отримувати низку препаратів безкоштовно або з невеликою доплатою. Програма діє на ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми. 

Щотижня ми проводимо моніторинг виписки пільгових рецептів. До програми залучено 706 лікарів, за рецептами яких забезпечуються хворі в 175 аптеках та 280 аптечних пунктах області.

Медична реформа працює, і за умови належного фінансування та ефективного використання коштів вона буде успішною, адже такий досвід вже давно діє в багатьох розвинених країнах світу.


Теги: медична реформа

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.