Перейти на мобільну версію сайту


20.04.2018

А Я КУПЛЮ ЕЛЕКТРОШОКЕР

собакиДо редакції влетіла жінка і, не стримуючи емоцій, почала кричати: «Де та зоошизанута?! Нехай собі позабирає тих собак з Соборної, і не лише. У місті просто неможливо пройти. Куди оком не кинь, там зграя собак. Раніше їх хоч відстрілювали, тому й було менше, а тепер ці зоошизи придумали стерилізацію і притулки за наші податки. Нехай беруть собі їх додому. Щойно я вийшла з «Тано», як на мене накинулися пси. Усі люди розбіглися. У мене в самої є собаки, але я їх не випускаю на вулицю, щоб вони лякали городян і створювали проблеми. Про який гуманізм може йти мова? Це не гуманізм, це собачий терор. Уявіть собі, кількома днями раніше я двічі бачила собачі бої біля ринку, там, де велике скупчення людей. 

Але повернуся до нападу на мене. Здоровенних п’ятеро собак бігають у центрі міста по Соборній, ще одна зграя – по Уральській. Лежбище псів навколо міськвиконкому та біля дитячої поліклініки. У кожної зграї є своя територія, як у безхатьків сміттєві баки. Відтепер я думаю придбати собі електрошокер. Напевне, й туристам нашого міста потрібно повідомляти, що сюди небезпечно їхати голіруч, бо ж є ймовірність бути атакованими бродячими собаками. То ж чому через одну якусь пані має страждати увесь Кам'янець? Чому туристи мають розносити по світу славу міста бродячих псів, які не дають проходу, навіть у центрі міста? Чому на наших дітей кидаються собаки, а зоошиза розповідає про гуманізм? Гуманізм до кого? Пані вирішила погратися життями наших дітей та нашими? 

Ваша газета колись писала, що «Місто для людей, а не для собак». І дійсно це так, адже ми не Індія, і собаки – це не священні корови, які ходять вулицями, вони ж кусаються. Цікаво, що би зробив собаколюб, якби його дитину пошматував пес? Чи продовжував би він свою благородну справу? Що б він робив, якби пес перелякав дитину і та почала затинатися? Тоді б він збирав гроші на стерилізацію собак чи на лікування своєї доньки або сина?

Сесія міської ради виділила 120 тисяч гривень на чиєсь хобі, замість того, щоб звільнити місто від небезпеки, чи просто зробити його безпечним для кожного. Тому вважаю, негайно потрібно дати цій пані термін, щоб вона щось придумала зі своїми улюбленцями, щоб кам’янчани могли спокійно ходити містом, щоб тварини не лякали дітей і не кидалися на них. У майбутньому ж влада має прийняти суворіші правила для можливості завести домашнього улюбленця і їхнього утримання. Кожен, хто бажає це зробити, має зареєструвати тварину, тобто паспортизувати і повинен прозвітувати, куди вона поділася. І це має стосуватися не лише тих собак, які поселяють у квартири, але й усіх без винятку. Уже не один рік ваша газета піднімає тему бродячих собак, яка, як виявляється, дуже хвилює владу та жителів нашого міста.

Цього разу ми вирішили вийти за рамки теми і заслухати думку посадовців та звичайних кам'янчан не лише про безпритульних собак, а й про тих «чотирилапих друзів», яких горе-господарі випускають за межі власного подвір’я, змушуючи і собаку шукати щось поїсти, і наражаючи цим самим кожного з нас на небезпеку бути покусаним.

По коментар ми звернулися до заступника міського голови з питань житлово-комунального господарства Сергія Бабія.

– Безпритульні тварини – це болюча проблема, майже для кожного міста України, – каже Сергій Віталійович. – Кам’янець не є винятком. Для вирішення цього питання необхідно звернути увагу не лише на ставлення до безпритульних собак, а ще й на підвищення відповідальності за утримання домашніх тварин. Адже багато собак, котрі бігають вулицями нашого міста, можливо, колись мали господарів, але опинилися на вулиці внаслідок рокового випадку або жорстокості людини. Згідно з «Правилами тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах» від 17.06.1980 р., власники тварин зобов’язані тримати собак на прив’язі і спускати їх з прив’язі лише в закритих дворах, що виключають можливість втечі.

Щодо безпритульних собак, то нині, крокуючи до Європи, ми змушені ставати європейцями і виконувати вимоги, зокрема, гуманно ставитися до тварин. Тому, відповідно до Закону, хто не буде цього робити, то йому пряма дорога за грати на 6 років. А я не знаю такої людина, яка би хотіла добровільно у в'язницю. Тому нині вже розроблена програма «Утримання тварин». Хто виграє її, той повинен займатися не лише стерилізацією собак, але й відловом. Щодо громадської організації «Душа бродяги», то вона займається захистом тварин і нічого спільного з владою не має.

Що таке гуманне ставлення? Це будівництво притулків для тварин. Минулого тижня ми були в Чернівцях, їм вдалося створити такий притулок на 260 тварин, але це проблеми не вирішило. У Чернівцях не менше бродячих собак, ніж у нас. Навіть притулок проблеми не вирішить. Це німе питання, яке на сьогодні не має вирішення.

Тому звертаюся до кам’янчан, власників домашніх тварин, з проханням належного утримання своїх улюбленців з метою недопущення збільшення чисельності безпритульних тварин на вулицях нашого міста.

Як усім нам відомо, дуже часто страждають від собак люди, які постійно відвідують приватні подвір’я жителів населених пунктів – листоноші, контролери низки установ, лікарі.

собаки-1Ось коментарі кам'янчан щодо проблеми безпритульних тварин.

Лікар:
– Я і мої колеги неодноразово потерпали від нападу собак. Особливо небезпечний приватний сектор. Тут безконт­рольно бігають собаки, які кидаються на перехожих, «латають» штани. Але потерпають ще й листоноші, контролери. Чому люди мають бути покусаними? За це повинні відповідати господарі, які заводять собі чотирилапих друзів.

Алла Ш., 50 років:
– Живу я в районі автоагрегатного заводу. Ситуація з собаками в нас просто жахлива. Тут їх розвелося безліч, напевне, звозять зі всього міста. Собаки на нас і наших дітей нападають час від часу. Нам постійно доводиться проводжати дітей до школи і зустрічати їх, хоча вони самі можуть ходити, бо відстань невелика. Ці собаки приходять у наш двір і шукають їжу. На них теж дивитися важко, аж серце кров’ю обливається. Але, попри все, наших дітей нам більше шкода, бо навіть страшно подумати, чим може закінчитися укус собаки.

Тетяна К., 45 років:
– Мене ситуація з собаками, що бігають вулицями міста, особливо обурює. Адже я сама – жертва гострих собачих зубів. Трапилося це неподалік від мого дому, майже в центрі міста. Я йшла тротуаром. Із одного з дворів вибіг песик, укусив мене за п’яту і втік. Я викликала поліцію. Поліцейські поговорили з власником, той визнав, що це його собака. Сусіда попередили, вдруге його оштрафували, але він не каявся – справа дійшла до суду. Вирок був на моєму боці, пса мали усипити. Господар цього не зробив, та й я не дуже наполягала, бо песика шкода, але він і досі продовжує хапати перехожих за ноги.

Настя, 23 роки:
– Якось я вийшла з маршрутки, зима, рано темніє. Щойно автівка від’їхала, як мене оточила зграя собак. Я почала несамовито кричати, жоден із сусідів навіть не вийшов, бо чули, як їхні собаки гавкають і нападають. Я почала відходити і відбиватися сумкою. Вони мене загнали у рів, але мені вдалося з нього вибратися. І раптом пішла друга хвиля наступу, але звідкись з’явився перехожий, і пси порозбігалися. Тепер я боюся ходити тією вулицею, доводиться додому йти в обхід за кілометр. Вважаю, що до господарів, які заводять собак і які викидають їх на вулицю, необхідно жорсткіше ставитися.

Ігор Ш., 40 років:
– Боротися і з бродячими собаками, і з господарями, які неналежно утримують власних псів, необхідно. Завжди страшно стає, коли бачиш, як по вулиці йде дитина, а назустріч їй – пес, майже з неї зростом, біжить. Допускати, аби наших дітей на вулицях калічили собаки, не повинна ні міська влада, ні ми – громадськість! Чесно кажучи, не знаю, як би я себе повів, як би на мою дитину напали собаки. Я неодноразово спостерігав за зграєю собак на Соборній, особливо лячно, коли діти вибігають з магазину, за ними мчать матусі, а їм на зустріч зо п’ять псів і починають скакати на дітей. У мене кров стигне. Вважаю таку ситуацію просто недопустимою для міста, тим паче для центру. Собак на вулиці не повинно бути і про це має подбати влада. Не варто зважати на істерики захисників собак. Заберіть їх собі додому. Наші життя мають бути дорожчими за собачі.

Дарина, 35 років:
– Набридли вже ці пси на вулицях! Чого це я маю йти і озиратися, бо хтось погрався песиком і викинув? А ви, суспільство, витрачайте свої податки на невдалі забаганки. Негайно потрібно прибрати собак з вулиць міста, мені байдуже яким чином. Потрібен облік і паспортизація тварин, тоді буде порядок і менше псів на вулицях.

собаки-2Микола Ч., 52 роки:
– Я людина не боягузлива і не слабка, але на мене біля ринку напав здоровенний пес. Люди розбіглися. Добре, що в моїх руках була тверда сумка і я зміг відбитися. Постраждала лише сумка і нерви. Думаю, що модні розмови про собачі притулки проблеми не вирішать. Потрібні радикальні заходи, для цього є влада, яка не повинна йти на повідку в захисників тварин. Мені не подобається, що безпека людини нині не важить нічого, бо знаходяться крикуни, які вдають благородність, але вона межує швидше із жорстокістю. Бо ж собаки теж живі істоти, які потребують піклування і їжі, а вуличні пси цього позбавлені.

Отже, якщо ми вважаємо себе європейською спільнотою, то й поводитися маємо як європейці: чесно виконувати вимоги законодавства, паспортизувати своїх тварин, якісно годувати, не знущатися над ними, вчасно проводити щеплення і у разі смерті правильно утилізувати. За кордоном ніде не побачиш на вулицях собак.

І на останок, у місті вже знайшли місце під собачий притулок, ймовірніше воно буде за містом. Насправді проблему бродячих собак стерилізацією не вирішити. Вони все одно будуть злі і кусатимуться.

Теги: крик душі, бродячі собаки

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Інше

Качественные подставки для косметики из пластика. Смотреть в каталоге.
http://promplastic.com/content/29-podstavka-dlya-kosmetiki




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.