® Кам'янчанин, підприємець, меценат Максим Ямковий - людина не публічна. Його не побачиш на акціях протесту, проте він має чітку громадську позицію, він не піариться у ЗМІ, передаючи раз за разом допомогу військовим в зоні ООС, пояснюючи, що добрі справи люблять тишу. Він щиро вболіває за розвиток економіки міста, створює робочі місця, працює на результат. У свої 42 роки він має чим пишатися і про що розповісти.

Цієї каденції Максим Анатолійович балотується кандидатом у депутати до Кам'янець-Подільської міської ради по 4-му територіальному виборчому округу від "Радикальної партії Олега Ляшка". Про те, чому йде в депутати та що планує зробити для міста, у сьогоднішній з ним розмові.

- Кам'янець-Подільський - місто, в якому я народився і виріс. Шкільні роки пролетіли в 14-ій гімназії. Далі було навчання в училищі, згодом - армія, після чого закінчив індустріальний технікум та ПДАТУ, вивчав землеустрій. Довгий час працював на "Подільському цементі", після якого створив уже власне підприємство. Сьогодні воно відоме по всій Україні, адже реалізовуємо будівельні матеріали високої якості. Це якщо коротко про трудовий шлях. А чому політика - все дуже просто: хочу змін для свого рідного міста. Причому радикальних змін. Саме тому й пішов у політику від "Радикальної партії Олега Ляшка".

- Я не звик відступати чи пасти задніх. Не боюся конкуренції. Якщо мене оберуть люди, то буду відстоювати їхні питання в міській раді. Довіра виборців - річ серйозна. Узагалі довіра людей - важливий критерій власного розуміння, що ти робиш у житті й наскільки правильно це робиш. 

- Радикальні й у всіх сферах життєдіяльності міста. У першу чергу, це економічний розвиток. Якщо будуть працювати підприємства в місті, буде наповнення бюджету, буде розвиватися соціальна сфера, робітники будуть отримувати достойну заробітну плату й зможуть забезпечити свою сім'ю. Нібито простий механізм, але скільки перешкод буває на цьому шляху. Якщо працює підприємство, воно комусь точно заважає - як мінімум тим людям, які живуть у промзоні. Це зворотна сторона медалі, про яку не говорять. Не прийнято говорити і про державну підтримку промислової галузі, мовляв, це ж бізнесмени, нехай самі на себе заробляють. З одного боку це так, а з іншого, держава має зацікавити бізнесменів створювати бізнес, аграріїв - працювати біля землі, промисловців - відповідально користуватися надрами, роботодавців - платити пристойну офіційну зарплату робітникам. Немає справедливого ставлення, немає гарантій, що якщо ти сьогодні працюєш, то завтра буде результат. У нас як не криза, то зубожіння. 

Колись Кам'янець був промисловим містом, працювали заводи і фабрики, люди отримували відомчі квартири, був якийсь розвиток. З часом це все кануло в Лету. Сьогодні ми позиціонуємо себе як туристичне місто. Але давайте будемо відвертими: який відсоток податків надходить до міського бюджету та скільки коштів сплачують підприємці, дотичні до туристичної галузі? Незначний, як порівнювати з промисловими підприємствами, які ще працюють на території міста. То можливо, ми не в тому напрямку рухаємося?

- Окрім того, що Кам'янцю-Подільському потрібні робочі місця та гідна заробітна плата, ми маємо забезпечити стабільність у всьому. Влада має працювати так, щоб городяни не думали, хто там у "білій хаті" працює і не дякували за кожен відремонтований клапоть тротуару чи встановлену лавочку.

Місто після реформи децентралізації розширило свої межі. Тепер це не тільки центр, Старе місто, Руські та Польські фільварки, мікрорайони й селища. Тепер це і села - Довжок, Нагоряни, Зіньківці, Рихта і Лісківці, колишня Колибаївська ОТГ. Ви уявляєте, які це масштаби? І перше, що потрібно робити - якісні дороги, щоб можна було безпечно й комфортно дістатися до міста. Влада забула сьогодні про село. Але ми нагадаємо! Соціальний захист має бути в пріоритеті.

-  Ми допомагаємо чим можемо. Була можливість придбати автомобілі, відремонтувати їх і відправити на передову. То чому би й ні? Усе, що робили для військових за цей час, лише з єдиною думкою - швидше б закінчилася ця безглузда війна, яка забрала сотні життів справжніх патріотів України.

Тоді один вантажний автомобіль ГАЗ-66 потрапив у 8-ий окремий полк спецпризначення, де служив відомий кам'янчанин Віктор Міщишин. Хлопці з ДУК-5 Правого сектору, в якому служив покійний «Танчик» та кам’янчанин Геннадій Яцюк (позивний «Явір») отримали позашляховик «Opel Frontera». Ще один позашляховик отримали бійці батальйону «Торнадо» МВС, автівка поїхала в Сіверодонецьк. Також позашляховики отримали ще два спецпідрозділи та батальйон «Богдан».

Крім військових підтримуємо спортсменів - всіляко заохочуємо дітей займатися спортом. Спортивні команди та спортсмени, яким ми допомагаємо, їздять на змагання та здобувають призові місця. Я щиро вірю в те, що якщо мої дії можуть змінити ситуацію на краще завтра, то я буду робити все від мене залежне сьогодні.

- Ми прагнемо змін. І ці зміни починаємо з себе. До міської ради йдемо командою, бо віримо в успіх один одного. Я знаю точно: заможність громадян залежить від справедливості в житті. Кам'янчани повинні мати роботу, зарплату і гідне життя. А Кам'янець-Подільський - докорінно змінюватися.