Перейти на мобільну версію сайту


27.11.2015

СИЛИ Й НАСНАГУ ДАЄ ЗЕМЛЯ

Чи можуть представники малого й середнього аграрного бізнесу в Україні конкурувати з великими агрохолдингами? Як вдається аграріям виживати в доволі складний час із нестабільною економікою та щорічними примхами погоди? Чи залишились ще ентузіасти в агросекторі, які готові до експериментів та щоденної праці біля землі? Відповіді на ці та багато інших питань ми намагалися знайти, спілкуючись із молодим аграрієм Кам’янеччини, керівником СГ «Велес-Агро» Іваном Грубі.

- Іване Георгійовичу, Ви сьомий рік у сільському господарстві. Не жалкуєте, що свого часу обрали саме цей шматок хліба?

- Відверто, ні. Хоч у сільському господарстві чимало ризиків, та де їх немає? Цього року погода не була прихильноюІван Грубі до аграріїв - посушливе літо не принесло втішних показників по врожайності. Разом із цим, цьогоріч у своєму господарстві освоював екзотику - частину площі виділив під посів квасолі та гірчиці.
Вирощуванням гірчиці займаюся другий рік поспіль, 2014-ий був пробним, відпрацьовували промислову технологію виробництва. Цьогоріч мали гірчиці на площі близько 30 га. Цією продукцією забезпечуємо місцевих переробників.

Також технологію вирощування відпрацьовували й по квасолі. І хоч вона цього року не потішила пристойним урожаєм, та сподівання на цю культуру маємо неабиякі.

Загалом, у зв’язку зі зміною погодніх умов, на майбутній рік змінено структуру посівних площ. Для посівів підібрані сорти, однаково витривалі як у дощову, так і спекотну погоду. Збільшено площі озимих культур, в основному сіяли посухостійкі сорти, які цього року дали гарний результат.

ФГ «Велес Агро» (керівник Іван Грубі)Що й казати, від сорту насіння багато чого залежить. Не можна використовувати в якості насіння сорти, які мають 5-6 репродукцію. Насіннєвий матеріал має бути якісним, зберігатися в належних умовах. Особисто я сію частину власного насіння, а частину закуповую в науково-дослідних господарствах. В основному, користуюсь місцевими районованими сортами, які пристосовані до наших погодних умов. Та крім якісного насіння, для отримання гарного врожаю мають бути дотримані й інші складові. Агрономи стверджують, що 60% урожайності залежить від гарного обробітку грунту. Коли рослина пробилася на поверхню, їй потрібно створити належні умови для росту, мінімізувати негативний вплив зовнішнього середовища, дати поживу для росту, захистити від шкідників та бур’янів. Тому для отримання високих врожаїв зернових важлива кожна ділянка роботи. Знехтувавши чимось одним, можна повністю згубити врожай.

- Чи зазнала оновлення матеріально-технічна база підприємства?

- Через великі збитки від посухи, на жаль, не вдалося зробити значного оновлення матеріально-технічної бази. Проте ми реконструювали складські приміщення, пристосувавши їх до сучасних умов. Також придбали трактор, спеціальну 7-метрову борону, вітчизняного виборництва, яку виробляє місцеве підприємство ПрАТ «Нива». До речі, навесні спільно з його директором Анатолієм Пастухом та колегами з Асоціації «Сільськогосподарські товаровиробники Поділля» провели випробовування цієї техніки на полі й на власні очі переконалися в зручності використання борони.

- Цей рік для Асоціації, активним членом якої Ви є, був досить продуктивним, вдалося втілити в життя декілька проектів. Чи зміниться наступного року кількісний склад аграріїв, що входять до складу Асоціації?

- Думаю, що так. Уже виявили бажання приєднатися до нас декілька місцевих фермерів, сподіваємось, що будемо тільки розширюватись. Сьогодні все більшої актуальності набуває кооперативний рух саме в сільському господарстві. За таким принципом працюють у Європі. Кооперація може бути чудовою перспективою розвитку агросектору в Україні. Об’єднавшись, малі й середні керівники агропідприємств району можуть допомагати один одному, надавати практичні порали, консультуватися. Нині завдяки Асоціації ми можемо вирішувати багато спільних ФГ «Велес Агро» (керівник Іван Грубі)питань як суспільного, так і політичного життя регіону.

- Цього року для аграріїв не було як адекватних погодніх умов, так і ціни на урожай.

- Тих, хто залишився у виграші, можна перерахувати на пальцях. Разом з цим, ринки збуту залишилися незмінними. Перший - частину продукції здаю на елеватори, зокрема, ТОВ СП «Нібулон». Другий - продукцію забирають виробники, які займаються відгодівлею худоби. Це, в основному, місцеві підприємці, але є й фермери з Чернівецької та Тернопільської областей, оскільки моє господарство знаходиться на межі трьох областей. І третій шлях - виплати за оренду паїв. Частина пайовиків бажає отримати плату у вигляді грошей, решта - зерном. Хоч малому й середньому аграрієві важко конкурувати із великими агрохолдингами, проте ми намагаємося тримати марку та по можливості всіляко сприяти людям, землі яких орендуємо та обробляємо.  Агробізнес - справа ризикова, але ж хтось мусить нею займатися. Врешті, це продовольча безпека країни. Чим більше товаровиробників буде в селі, тим кращою там буде інфраструктура, тим більше робочих місць буде створено.

- Скільки паїв орендуєте?

- Наразі укладено 43 угоди на площу 108 га. Решта орендованої землі - це державні землі запасу, які свого часу надавалися для створення фермерського господарства. Орендну плату за їхнє використання сплачую на рахунок сільської ради.

- Іване Георгійовичу, цьогоріч Ви плідно попрацювали спільно з сільськими чиновниками, чимало допомогли соціальній сфері села. Такі акції, здається, вже входять у звичку?

- До кого ж будуть звертатися селяни за допомогою чи порадою як не до місцевого виробничника? Це нормальна, а ФГ «Велес Агро» (керівник Іван Грубі)головне цивілізована практика взаємовідносин у суспільстві. Цього року завдяки старанням небайдужих людей вдалося зробити освітлення на території Ластовецької сільскої ради. Спільно із Асоціацією «Сільськогосподарські товаровиробники Поділля» та сільським головою Тетяною Княгинецькою подбали про встановлення ліхтарів у Ластівцях, Збручі та Ісаківцях. Нині в Збручі маємо 10 вуличних ліхтарів, у Ластівцях - 13, а в Ісаківцях - 4.

За минулий рік чимало допоміг і з ремонтом доріг, посильну допомогу отримали місцеві ФАПи. Спільними зусиллями завжди легше досягти наміченого результату, варто лишень виставити правильні орієнтири.

- Які орієнтири на майбутнє вже виставили?

- Є чимало напрацювань для майбутнього розвитку не лише підприємства. Разом із колегами маємо спільне бачення продуктивного розвитку агросектору району. Сподіваємося, що нам вдасться втілити в життя заплановане й об’єднати під крилом Асоціації більшу кількість аграріїв.

- На Вашу думку, які прогалини у вітчизняному законодавстві не дозволяють аграрній сфері міцно триматись на ногах?

- Проблем у вітчизняних фермерів більше ніж достатньо. Це неврегульованість внутрішнього ринку сільгосппродукції, значні сезонні коливання цін на продукцію, майже відсутність державної фінансової підтримки. Загалом фінансовий ринок країни не налаштований на конструктивну співпрацю з сільгоспвиробниками. Відсутність кредитування під адекватний відсоток врази знижує можливість залучити необхідні кошти для придбання техніки, будівництва сховищ тощо.  

Хоч Верховна Рада й продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, проте рано чи ФГ «Велес Агро» (керівник Іван Грубі)пізно ця проблема буде досить серйозною. Звичайно, з одного боку, хочеться бути не орендарем, а власником землі. Та з іншого, існує небезпека взагалі втратити землю. Такі побоювання є не лише в дрібних фермерів, подібних до мене, але й у керівників великих агрохолдингів. Справа в тому, що українські чорноземи на міжнародному ринку землі коштують дуже дорого. Якщо влада не розробить чіткий механізм поступового викупу земельних ділянок вітчизняними виробниками, які вже працюють на цій території, якщо не буде доступу до адекватного кредитування, то на наші землі прийдуть багаті інвестори, здебільшого іноземні, й тоді про продовольчу безпеку країни годі буде говорити.

- Іване Георгійовичу, Ви не так давно займаєтеся сільським господарством. Чи було бажання змінити професію?

- Бувало. Спочатку все вдавалося важко, хоч і зараз нелегко. Іноді, коли опускалися руки, казав собі: «Це останній рік мого фермерства. Досить!». Та коли вийду на поле, постою в тиші, послухаю, як вітер наспівує серед спілих колосків - усі негаразди розвіюються. І всі проблеми стають несуттєвими. Земля дає сили й наснагу рухатися вперед.

Теги: ФГ «Велес Агро», Іван Грубі

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.