Перейти на мобільну версію сайту


20.06.2014

ПЕТРО АТАМАНЧУК: ЛЮДЯНІСТЬ НА ПЕРШОМУ ПЛАНІ

Навчаючись у Кам’янець-Подільському державному університеті, не раз доводилось чути прізвище викладача Атаманчука. Але знаєте, як то буває: якщо особисто не пересікаєшся, то й не знаєш, що за людина.
Якось у компанії одноліток згадували студентське життя й один із знайомих раптом випалив: «Аat4.jpg Атаманчука пам’ятаєте? Оце був викладач! Сила! Я через нього універ не закінчив». «І після цього ти ним так захоплюєшся?» - перепитала, дивуючись, як взагалі таке може бути. «Та я йому вдячний!» - ще більше ошелешив мене однокурсник. - «Бо він справедливий!».
І справді, доктор педагогічних наук, академік, заслужений працівник освіти України Петро Атаманчук - надзвичайно справеливий, людяний, вимогливий до себе та навколишніх. Хоч Петро Сергійович був категорично проти, аби хоч десь згадували про його життєвий шлях, але користуючись журналістською нахабністю, ми не змогли не привітати його із 75-річчям.
Петро Атаманчук, родом із с.Каскада Новоушицького району, народився 26 червня 1939 року, напередодні війни. Чи могло бути щасливе дитинство у дитини війни? Батько хлопчика загинув на фронті в 44-му, тож виростила і дала йому путівку в життя мама at5.jpgЄвгенія Антонівна.
Навчання Петрові давалось легко. Закінчивши школу він вступив до Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту на фізико-математичний факультет. Після закінчення вишу за направленням потрапив вчителем фізики у школу с.Калюс Новоушицького району. А вже через рік його запросили викладати фізику і математику в Новоушицький технікум механізації сільського господарства.
Саме тоді доля звела його з гарною дівчиною Ганною. У 1965 році молодята побралися. Наступного року Петро і Ганна Атаманчуки святкуватимуть золоте весілля, а це, вважай, півстоліття разом.
Ганна Іванівна, за освітою дифектолог, працювала в Новоушицькій школі для глухих дітей спочатку вчителем, пізніше - завучем.
Коли у 1982 року Петру Сергійовичу, на той час кандидату педагогічних наук, запропонували переїхати до Кам’янця-Подільського, дружина без жодних вагань підтримала чоловіка. Вона завжди була і залишається для нього надійною підтримкою.
at6.jpgРазом вони виховали і дали путівку в життя трьом дітям - Сергію, Олексію та Вікторії. Сергій Петрович - співробітник Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника, Олексій Петрович працює заступником начальника - начальником міліції громадської безпеки райвідділу міліції, а Вікторія Петрівна - пішла батьківськими стопами. Вона кандидат педагогічних наук, відмінниця навчання, викладає на філологічному факультеті К-ПНУ ім.І.Огієнка. Є в Атаманчуків внук Олексій та правнучка Алевтина.
Сім’я - чи не основна цінність Петра Сергійовича. У свята родина збирається за великим столом: лунають розповіді, веселий сміх, дитячий щебіт. Петро Атаманчук - душа компанії, любить дотепні жарти, веселі історії та найбільше, коли очі дружини, дітей та онуків світяться щастям.
- У тата людяність на першому плані, - каже син Олексій. - А ще сім’я і робота.
Про відданість роботі годі й говорити. Як зізнається Ганна Іванівна, роботою її чоловік живе 24 години на добу.
Петро Сергійович - автор понад 600 наукових статей, більше 100 підручників і навчальних посібників для вищої школи, має шість монографій, керує провідною бюджетною темою в університеті «Іноваційні технології управління якістю підготовки майбутнього вчителя фізико-технологічного профілю». Що й казати, 32 роки він очолює кафедру методики викладання фізики та дисциплін технологічної освітньої галузі рідного вишу.
Під час роботи в Новоушицькому технікумі під його керівництвом проводився педагогічний експеримент у більш ніж 20 технікумах! Петро Атаманчук - керівник наукової школи «Об’єктивізація контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів». Він дав путівку у життя не одному кандидату та доктору наук.
Відмінник освіти України, лауреат та переможець міжнародних конкурсів педагогічної майстерності, один із провідних методистів країни, високоосвічений, ерудований викладач, назвичайно цілеспрямований, творчий та працьовитий. Він постійно у пошуках нових методів педагогічної роботи, неодноразово брав участь у міжнародних педагогічних конференціях, щоat3.jpg проходили в Болгарії, Словаччині, Росії, Угорщині.
Про Петра Атаманчука як науковця, педагога, організатора, керівника можна довго говорити, адже є про що розповісти. Він з тих людей, які завжди в строю, які не словом, а ділом доводять, на що здатні. Якщо вже взявся за якусь справу, обов’язково доведе її до завершення.
А от у вільний час полюбляє тихе полювання, знає чимало грибних місць у Новоушицьких лісах. Колись захоплювався і полюванням, але має добре серце, рука не піднімається, щоб убити тваринку. Тож від такого відпочинку довелось відмовитись. Зрештою, і на садівництво знаходиться час. На дачі у Фурманівці мають Атаманчуки клаптик саду й городу.
75-ліття Петро Атаманчук відзначатиме в колі найрідніших людей та близьких друзів. Лунатиме чимало щирих, теплих вітань, до яких заздалегідь приєднуємося і ми, творчий колектив газети «КлюЧ».

Теги: Петро Атаманчук, К-ПНУ

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.