Перейти на мобільну версію сайту


21.10.2016

ПЕРЕМОЖНІ ГОЛИ ВІТАЛІЯ ТРУШЕВА

Уже півтора десятиліття кам’янецький футболіст Віталій Трушев (повний кавалер ордена «За заслуги») захищає кольори параолімпійської збірної України з футболу. Яким був цей шлях для Віталія у нашій сьогоднішній розмові.

Футбол Трушев- Коли і де ти почав грати у футбол?

- У футбол я грав у планово-економічному технікумі, куди поступив після закінчення школи. Там я займався у Віталія Цезаровича Барановського і поїхав на чемпіонат України серед областей з інваспорту. Збірна Хмельницької області взяла 2-ге місце. Головний тренер збірної України Сергій Валентинович Овчаренко запросив мене до збірної України в 2002 році. До цього я ходив на баскетбол до Кіма Міттельмана та на гандбол до Сергія Покотильського.

- Як пішли справи у збірній?

- Загалом добре. Першим міжнародним турніром для мене був турнір у Москві. У матчі проти збірної Росії, хоча ми програли 2:4, я забив 2 м’ячі. Завдяки цьому турніру закріпився в збірній та поїхав на чемпіонат світу в Аргентині в жовтні 2003 року. Там ми стали чемпіонами. Потім ми виграли Параолімпійські ігри в Афінах у 2004 році, обігравши у фіналі Бразилію. Згодом були різні турніри. Ми перемагали на чемпіонатах Європи та Континентальному Кубку в 2006, 2009, 2010 та 2013 роках, на чемпіонаті світу 2003-го, Всесвітніх іграх 2005-го та, звичайно, найважливіше – на Параолімпійських іграх 2004, 2008 та 2016 років.

- Параолімпійські ігри в Бразилії-2016 починалися начебто не складно?

- Перша гра в нас була проти Ірландії. Ми знали, що тут треба зробити хорошу різницю м’ячів, щоб у півфіналі не вийти на Іран. Ми виграли - 6:0. Складнішими були два наступні матчі – проти Великобританії, який ми виграли 2:1, та Бразилії. Бразильцям ми забили першими, але коли вони зрівняли рахунок, трибуни заревіли. Вони більше контролювали м’яч, проте ми все одно забили переможний гол.

- Ви вийшли з 1-го місця на Голландію.

- У цій грі в нас було проблем менше. Перемога 4:0 і хет-трік Володі Антонюка.

- Фінал з Іраном?

- Так, ми бачили півфінальну гру Ірану проти бразильців. Тут вони змушені були розкрити свої козирі й віддали багато сил. Іран – хороша команда, і фінальний матч був важкий та напружений. Володя Антонюк відкрив рахунок. Ми контролювали м’яч, мали моменти, але, на жаль, не забили. Вони зрівняли рахунок. Та все ж, у додатковий час Артем Красильников забив переможний м’яч.

- У тебе три параолімпійських золота. Яке з них найцінніше?

- Кожне золото – це успіх команди, це наш бойовий дух. Навіть, срібло Лондона-2012, можливо, трохи прикре, бо я мав травму й дві операції. Я дуже остерігався підвести команду, адже не встиг відновитися на 100%.

- Що тепер у нашої збірної на черзі?

- Чемпіонат світу в Аргентині-2017.

- Що можна сказати про тренувальні збори паралімпійської збірної в Кам’янці?

- Хлопцям сподобалося місто, проживання, але не сподобалося поле нашого Центрального стадіону. Таке поле швидко втомлювало. Добре, що виручали масажисти. Другі збори пройшли в Новомосковську. Там поле хороше – там грає дубль «Дніпра».

Нещодавно президент Петро Порошенко вручив мені орден «За мужність» 3-го ступеня. Хочу подякувати своїм тренерам – покійному Олександру Петрову, а також Василю Коробчуку, Сергію Покотильському, Кіму Міттельману, Віталію Барановському, Валерію Науменку і звичайно Івану Стасюку. Завдяки тренерам я йду правильним футбольним шляхом і можу рости як футболіст.


Теги: нагороди, Віталій Трушев

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.