Перейти на мобільну версію сайту


17.11.2017

КАМ’ЯНЕЦЬКА ДИСТАНЦІЯ В 50 РОКІВ

Коза1Ці світлини зроблено в міських лісопарках біля дитячої спортивної школи в одному й тому ж місці, в одну й ту ж пору року з різницею в 50 років.

Цього фізкультурника-любителя, чоловіка у спортивній формі можна бачити декілька разів на день у різних районах міста. Постійно рухливий, піший спосіб пересування містом – спортивний, стрункий вигляд привертає увагу не тільки кам’янчан, а й гостей міста. Хто він?

Це Михайло Миколайович Коза – токар Волочиського райоб’єднання «Сільгосптехніка», який 1967 р., після обласних змагань на звичайних дорожних велосипедах як призер, член збірної області по «Колосу» з лижних перегонів, за пропозицією та протекцією тренера Л.Ляхненка, приїхав вступати до вельми авторитетного на той час Кам’янець-Подільського сільськогосподарського технікуму на щойно відкрите відділення електрифікації сільського господарства.

Склавши вступні іспити на відмінні й добрі оцінки, лише завдяки неймовірним зусиллям відомих спортивних діячів міста К.П.Нагачевського – чемпіона України, штангіста, І.С.Ходзінського – керівника фізвиховання, був спочатку зарахований учнем зоотехнічного відділення, пізніше в результаті обміну перевівся на відділ електрифікації сільського господарства.

Коза2Навчаючись у технікумі, був старостою групи, Ленінським стипендіатом, рекордсменом з бігу. Активно поєднував навчання з заняттями художньою самодіяльністю, спортом. Оформляв і редагував популярний у ті часи, викривальний «Комсомольський прожектор». Мав п’ять дорослих перших спортивних розрядів: з кросу, велоспорту, академічної греблі (вісімка – розпашна), лижних перегонів, шахів. Закінчив технікум з відзнакою.

Після закінчення технікуму, згідно з рішенням Державної комісії з розподілу молодих спеціалістів (тоді було саме так), був направлений на посаду інженера-електрика в новостворений радгосп-технікум (на базі Кам’янець-Подільського сільськогосподарського технікуму, навчального господарства сс.Зіньківці, Козак, колгоспи ім.Мічуріна – села Довжок, Нагоряни, ім.Дмитрова – села Кадиївці, Суржа). Створення радгоспу-технікуму мало сприяти вдосконаленню навчально-виробничого процесу з метою підготовки висококваліфікованих спеціалістів сільського господарства середньої ланки.

Впевнено й наполегливо розпочав втілення отриманих знань у сільськогосподарське виробництво. На базі доступного електропостачання впроваджував електропривод у виробничі технологічні процеси – виробництво, приготування, роздача кормів, механізоване доїння корів, видалення гною, автоматизація водопостачання, первинної обробки і сушіння зерна, опромінення й електрообігрівання поголів’я молодняка свиней і птиці.

Одночасно активно займався громадською суспільно-корисною роботою, неодноразово обирався партгрупоргом с.Суржа, секретарем відділової партійної організації с.Довжок, депутатом Кадиївецької, Довжоцької сільських рад народних депутатів.

КозаНовітня історія України кваліфікує подібне як хибний, помилковий шлях однопартійного державного суспільно-економічного творення й розвитку, а тому наслідком від цього всього на сьогодні маємо чисельні руїни і спогади, а враження болючі й незабутні.

Михайло Коза беззупинно навчався. Закінчив Кам’янець-Подільський загально-технічний факультет, Івано-Франківський інститут нафти і газу, курси при Мінському вищому політичному загальновійськовому училищі на випадок військових агресій, розгортання другого ешелону; курси заступника командира полку з політичної роботи.

Працюючи безпосередньо на виробництві радгоспу-технікуму, перебуваючи в лавах КПРС, був обраний секретарем парткому однієї з найбільших партійних організацій Кам’янець-Подільського району. Потім робота в партійно-радянських органах (інструктор оргвідділу РККП України, заступник голови райвиконкому в т.ч. з питань підготовки чаші Дністровського водосховища, голова районного комітету народного контролю).

Після розвалу Радянського Союзу, ліквідації органів народного контролю, працював на виробничо-господарських посадах (заступник голови райагробуду, начальник лінійно-технічної дільниці електрозв’язку центральної приміської частини району, директор Кам’янець-Подільського міськрайонного вузла електро­зв’язку). Був старостою директорів Хмельницької дирекції УДПЕЗ «Укртелеком».

За високоефективне керівницт­во Кам’янець-Подільським центром електро­зв’язку, а йому підпорядкований був і Чемеровецький район, нагороджений державним комітетом електро­зв’язку України. Був депутатом Кам’я­­нець-Подільської районної Ради народних депутатів п’яти скликань, членом бюро РК КП України.

Спільно працював, особисто контактував з відомим партійно-радянськими, ідеологічними, господарськими авторитетами району, грамотними, результативними, наполегливими керівниками В.М.Сирновим, І.І.Маль­ченком, В.П.Ма­лим, А.І.Маликом, В.М.Ши­ман­сь­ким, В.Й.Савчуком, Г.С.Ка­рас­тяновим, Я.І.Іванусем, С.А.Щер­ба­нем, Героєм Соціалістичної праці М.В.Підгородецьким, народним депутатом України М.І.Любенчуком, завучем-наставником В.С.Дем’яненко, командиром навчальної роти Старичівського полку зв’язку майором В.М.Вольвичем.

Коза3Брав участь у районних, міських, обласних, республіканських, міжнародних спортивних змаганнях та фестивалях.

З великим задоволенням згадує і розповідає Михайло Коза про 30-кілометрові лижні перегони в смт Ворохта вершинами Карпат, про неповторно захоплююче видовище, одночасний заплив, стрімкий фініш семи академічних вісімок-розпашних на ставах села Ружична, про 15-кілометрову групову велогонку на дорожних велосипедах по Львівському шосе, про чисельну за кількістю учасників молодіжно-студентську естафету по центральних вулицях міста, крос у лісопарку на приз «Золота осінь». По особливому згадує участь у міжнародних шахових фестивалях м.Шепетівка, де молодому першорозряднику Львівської шахової школи поставив найкоротший у практиці подібних шахових змагань, мат у 9 ходів.

Систематично навідується Михайло Миколайович до Старого міста, тут він навчався, тривалий час жив і працював.

Емоційно, з великим задоволенням ділиться враженнями, порівнюючи минулий і теперішній вигляд Старого міста. Радіє його невпинним неповторним господарським змінам.

Тішиться особистим внеском у його вікове оновлення. З його ініціативи, завдяки саме його особистим зусиллям, під його керівництвом капітально відреставровано, окультурено й облаштовано історико-архітектурну пам’ятку XIX ст. «Селянський банк» (будинок старої пошти).

Постійно відвідує шаховий клуб «Гросмейстер». Проводить просвітницьку роботу. Ініціює і розвиває політичні дискусії, переконливо засуджує недружню, агресивну, зухвалу політику сусідніх держав, аргументовано і наполегливо доводить меседжі єднання кам’янчан-шахістів навколо проукраїнських інтересів.

Михайло Миколайович має сина, онучку. Син, Ігор Коза – подільський композитор, музикант, виконавець власних пісень. Онучка Евеліна навчається в комунально-туристичному коледжі.

Активний громадянин, залюблений у свій Кам’янецький край, у своє місто, район, ветеран праці і спорту, патріот України, наставник молоді, Михайло Миколайович Коза для багатьох є добрим порадником, гідним взірцем для наслідування.

Станіслав СТОЯНОВСЬКИЙ,
заслужений працівник культури України,
член НСПЖ України, фотохудожник.


Теги: День зв'язку, Михайло Коза

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Земельну ділянку

Продам земельний участок 12 соток с. Лисогірка, Каменец-Подольский.
Лисогірка - 12 соток під індивідуальну забудову або дачу. По вулиці електромережа, є газопровід, водопровід для поливу. На території сад: вишні, абрикоси, груша, сливи, черешні, яблуні, смородина, дачний будиночок.




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.