Перейти на мобільну версію сайту


27.01.2017

ЧИТАТИ З ПЕЛЮШОК ІЗ ГАЛИНОЮ ТКАЧУК

Галина Ткачук«Нація духовно бідна, якщо люди не читають», - у цьому переконана педагог із більш, ніж як 40-річним стажем Галина Ткачук. Сьогодні Галина Петрівна на заслуженому відпочинку, але все її життя було нерозривно пов’язане з навчанням та вихованням дітей.

Як привити малечі любов до читання, з чого починати батькам та вчителям у навчальних закладах, аби книга стала справжнім другом - на ці та багато інших питань дає відповіді Галина Ткачук - відомий педагог, відмінник освіти України, професор, автор багатьох наукових праць з проблем початкової освіти та методичних посібників, зокрема таких, як «Робота з дитячою книжкою на уроках позакласного читання», «Формування екологічної культури учнів засобами дитячої літератури». Її навчально-методичні комплекти «Віконце у великий світ» (хрестоматія для позакласного читання у 2 кл.), «Уроки позакласного читання у 2 кл.» та «Методика позакласного читання в початковій школі» рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

- Галино Петрівно, за час роботи на педагогічній ниві Ви виховали не одне покоління. Напевне, різниця між колишніми і теперішніми дітьми разюча?

- Безперечно, сьогодні діти мають більше можливостей, аніж мали ми у своєму дитинстві. Пам’ятаю, моє дитинство, яке припало на тяжкі роки німецької окупації та післявоєнної розрухи. До школи пішла в голодний 46-ий. Про книжки, зошити та олівці тоді ми тільки мріяли. Мої батьки все віддавали, аби привезти з базару кращі пера, зошити. Досі пам’ятаю, як мама купила маленький кошичок, у який я складала все своє нехитре учнівське приладдя. Тепер же часи змінилися, у крамницях всього вдосталь, особливо для дітей. Книжки на будь-який смак та вік, головне - бажання їх читати.Семінар у Мушкутинцях

- На Вашу думку, з якого віку потрібно привчати дітей до читання?

- Культ книги має бути з раннього дитинства. З маленькими дітками потрібно говорити про те, як поводитися з книгою - не виривати сторінки, не бруднити їх, це навчить малюків бути бережливими та дбайливими. Можна, звичайно, читати вголос, але найкраще для початку працювати із зображеннями - що намальовано, які звірі чи люди. Далі працюємо зі звуками. Зазвичай, у дитячих книжечках для кращої візуалізації зображені тваринки - котик, песик, корівка, кізочка, півник, тобто такі, звуки яких легко вимовити. Як каже корівка - му-у-у-у-у, а кізочка - ме-е-е-е-е.

У такій простій грі дитина вчиться розрізняти звуки, чути їх, і вже пізніше складати у склади. Узагалі, будь-які дії з книгою на перших етапах життя дитини мають проходити у вигляді гри.

- У такий спосіб можна навчити читати дитину, якій ця наука дається з великими труднощами?

- Звичайно. Дитина повинна навчитися чути звук, перш ніж поєднати його з іншим та створити слово. Поняття звуку можна привити навіть під час співу. До речі, цей метод найкраще демонструє, як відрізняти голосні звуки від приголосних: перші набагато довше й легше звучить під час співу, другі - короткі. Можна малювати, ліпити з пластиліну, складати кубики, на яких буде зображення літер, - і все це граючись.

З учнями Маківського колегіуму- Що краще й легше сприймають малюки спочатку - прозові чи поетичні твори?

- Перше ознайомлення зі звуком краще, все ж таки, проводити через віршоване слово. Вивчайте разом з малюками короткі віршики, повторюйте їх під час прогулянки, аби вони краще запам’яталися.

- А з яких авторів порадите розпочати?

- Сьогодні є дуже багато сучасних і класичних дитячих письменників та поетів, зокрема, раджу творчість Наталі Забіли, Лесі Українки, Миколи Вінграновського, Василя Симоненка, Грицька Бойка, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Ліни Костенко та багатьох інших. Щороку проходить форум дитячої книжки - надзвичайна подія для усіх поціновувачів книги, яка відкриває нам нових авторів.

Переконана, що основне завдання педагога - вчасно побачити в дитини вогник до пізнання, підтримати її та заохотити. Пам’ятаю, колись дітей щотижня водили до бібліотеки, де знайомили їх із новими книгами. І ось у одній із таких бібліотек готую матеріали для дисертації, як приходить група школярів разом зі вчителями. Діти вибирають книжки - хтось переглядає, хтось читає. Одна з вихователів питає у хлопчика, що він читає, і коли чує, що «Барон Мюнхаузен», випалює: «Така дурна книжка, як і ти!». З’ясувалося, що хлопчик перечитує її вп’яте, й вона дитині до душі. Але, у виховательки, напевне, були свої смаки, хоча, думаю, охоту до читання у такий спосіб вона навряд чи могла би прищепити...

Дитина, особливо першокласники, повинні відчути продовження материнства у школі та класі. І вчитель має бути тим орієнтиром, який допоможе зробити перші кроки в дорослому світі.

- Галино Петрівно, Ви виховали й дали путівку в життя не одній когорті педагогів. Можна одразу побачити, буде зі студента гарний вчитель чи ні?

- Ми звикли казати, що вчителями народжуються. Можливо, в цій тезі є частина істини. Я з дитинства мріяла бути вчителькою, завжди з дітьми гралася «в школу», хоча батьки мої були простими трудівниками в колгоспі.

Гарними вчителями стають діти педагогів, адже змалечку «варяться» в педагогічному котлі, бачать, як працюють їхні батьки, хоч це також не може бути основним критерієм у визначенні майбутньої професії.

Переконана, що вчителя гартує наполеглива праця, у першу чергу, над собою та бажання самовдосконалюватися. За час викладацької діяльності жодного разу не йшла на лекцію зі старим конспектом, постійно мала щось вдосконалити, розповісти про новинки та цікавинки.

- Від простого вчителя до професора, напевне, також шлях нелегкий? З чого починали трудову діяльність?Кафедра К-ПНУ

- Після закінчення Кам’янець-Подільського педагогічного училища працювала вчителем початкових класів у своєму рідному селі Цвіклівці, потім - у сусідніх Острівчанах, а згодом у 7-ій школі в Кам’янці-Подільському. Працювала піонервожатою на громадських засадах, була відповідальною за виховну та культмасову роботу, за випуск шкільної газети, профоргом. Пізніше - керівником агітшколи молодого комсомольця, позаштатним кореспондентом районної газети «Прапор Жовтня», головою кущового методоб’єднання вчителів початкових класів. 1964 року вступила до Кам’янець-Подільського педагогічного інституту на факультет української філології, який без відриву від виробництва успішно закінчила 1968 року. Уже тоді голова державної екзаменаційної комісії Варвара Хоменко запропонувала вступати до аспірантури. За сімейними обставинами продовжувала працювати вчителем початкових класів, за сумісництвом - вчителем української мови та літератури. Погодинно спробувала читати курс методики викладання української мови в початкових класах та дитячу літературу на факультеті підготовки вчителів початкових класів.

З 1976 року працюю в нашому університеті. 1985 року успішно захистила кандидатську дисертацію на тему «Формування пізнавальної самостійності учнів початкових класів на уроках позакласного читання». Моїм науковим керівником була відома вчена, професіонал у царині початкової освіти - Надія Скрипченко.

Мала можливість зробити свій вклад у створення підручників для початкової школи (букварів, читанок), альбому-картин з розвитку мовлення учнів початкових класів, укладання програм з позакласного читання, розробки й публікації методичних рекомендацій до уроків позакласного читання.

У творчому доробку маю понад двісті праць - це навчальні посібники, методичні рекомендації для вчителів, статті у фахових науково-методичних журналах «Початкова школа», «Дошкільне виховання», «Педагогічний вісник», збірниках наукових праць та інші. Загалом педагогіці віддала 42 роки життя.

- Галино Петрівно, як вважаєте, чи можливе у час шалених інформаційних технологій, появи електронних гаджетів зникнення друкованої книги?

- Думаю, неможливе. Книжка не має права на забуття, її життя має бути вічним. Як би наука не йшла вперед, все одно залишатимуться люди, які цінуватимуть друковане слово, купуватимуть своїм дітям книги, через які вони будуть здобувати нові знання. Дитяча книжка допомагає нам і нашим дітям пізнавати цей світ - такий багатогранний і прекрасний, як і сама книга.

Теги: читати з пелюшок, Галина Ткачук

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.