Перейти на мобільну версію сайту

RSS

Особистість

УСЕ В НЕЇ ВИЙШЛО ГАРНО
Наша ювілярка Валя Ногачевська народилася в сім’ї, де у великій пошані були такі правила: велика любов до праці, повага до людей, чесність та порядність. Батько Михайло Євстафійович пройшов тернистий шлях життя, сам досягав своєї мети.

СМИЦЬКИЙ – НАШ ХЛОПЕЦЬ
15 квітня – 100 років карному розшуку. Минулого номера газети ми розпочали публікації про знаних пінкертонів нашого міста. Першим на шпальти газети потрапила легенда карного розшуку Йосип Жезіцький. Наступний достойний чоловік, учень Йосипа Івановича – підполковник Валерій Смицький. Валерій Сильвестрович також був учнем і послідовником начальників карного розшуку Володимира Васіка (покійний), Володимира Білюка, Івана Адамовського, Віктора Діденка. У трьох останніх наш герой був заступником. 
Автор:  Тетяна ШУХАНОВА

ДЯДЯ ЙОСИП, ВІН ЖЕ ЖЕЗІЦЬКИЙ, ВІН ЖЕ ЛЕГЕНДА КАРНОГО РОЗШУКУ
15 квітня працівники карного розшуку відзначатимуть 100 років з дня його заснування. Отже, вони відзначатимуть своє професійне свято, яке було започатковане саме в цей день 1919 року Радою народних комісарів УРСР. Відтак було видано декрет «Про організацію судово-карного розшуку».
Карний розшук – гвардія органів внутрішніх справ, яка стоїть на сторожі інтересів держави.
Автор:  Тетяна ШУХАНОВА

Я МОЛИЛАСЯ, ЩОБ З МОЄЇ ВИНИ НЕ ПОМЕРЛА НІ ДИТИНА, НІ МАМА
6 березня 80-річчя відсвяткувала дуже хороша людина, фахівець своєї справи, любляча матуся і бабця, поважна жінка Марія Концунтейло.
Марія Никанорівна – лікар гінеколог із 60-річним стажем роботи. Після закінчення медінституту працювала лише в Орининській лікарні. У її трудовій книжці лише один запис.

З ДИРЕКТОРА В ДИРЕКТОРИ
Напередодні 8 березня на ДП «НТК «Завод точної механіки» з’явився новий директор. Ним став Валерій Кішко.
Валерій Петрович народився 21 червня 1958 р. Після закінчення СШ №2 в 1975 р. вступив до К-ПВВІКУ ім.Харченка. 
Автор:  Тетяна ШУХАНОВА

У ВСЬОМУ МАЄ БУТИ БАЛАНС
«Робота – це все моє життя», – каже про себе Галина Федорчук. Аксакал податкової служби, до безтями закохана в цифри, вона віддала їм більше 35 років свого життя. І жодного дня не пошкодувала про зроблений вибір. 13 березня Галина Іванівна святкуватиме 55-ліття. За святковим столом зберуться найдорожчі люди, які були для неї опорою й підтримкою увесь час, так саме, як і вона для них. І це буде найкращий подарунок до дня народження.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

МАТУСЯ МІЦНО ОБІЙНЯЛА СИНА...
Минулої п’ятниці покоління шестидесятих років, яке було задіяне радянським урядом до виконання інтернаціонального обов’язку, відзначало тридцяту роковину з дня виводу радянських військ з Афганістану. За офіційними даними, останнім радянським солдатом, який залишив територію Афганістану, став генерал-лейтенант Борис Громов. Але насправді кілька тисяч радянських прикордонників та бійців спецпризначення залишалися в Афганістані ще до квітня 1989 року.

ТАКИМ ВІН БУВ...
Чомусь, на жаль, починаємо цінувати людей тільки тоді, коли їх втрачаємо. Здається, що наші батьки, близькі, друзі, колеги будуть з нами вічно. Нас підтримуватимуть, надихатимуть і просто стоятимуть поруч. А коли їхній час приходить, намагаємося по крупинці зібрати спогади про них. І не тому, що нічого не зробили чи не досягли, навпаки їхнє життя було суцільним подвигом. Просто вони завжди залишалися у тіні, щоб своєю працю прокладати дорогу іншим. Одним із таких людей був полковник міліції та секретар ради ветеранів та асоціації «Чорнобиль» Віталій Артамонов, якому 5 лютого виповнилося б 70 років. 

ДВІ ВІЙНИ СЄРОВА
15 лютого 30 років тому останній радянський воїн залишив Афганістан. Афганська війна тривала 10 років. Триває і сьогодні, але, слава Богу, вже без участі наших солдат. А тоді ж, йдучи у пекло, вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя.

ВІН ПЕРЕЖИВ СМЕРТІ СВОЇХ ТОВАРИШІВ
Дев’ятнадцятирічним юнаком Василь Ганаба потрапив в Афганістан виконувати інтернаціональний обов’язок. У ті роки багато хлопців із робітничо-селянського походження відправляли служити Батьківщині саме в Афганістан, де виконувалися домовленості радянського вищого керівництва та була справжня м’ясорубка. Тоді кращий генофонд нації та робочі руки держави просто фізично знищили, а кому вдалося вижити, ті залишилися знищеними морально. 

НА ВІСТРІ ЖИТТЯ
До 70-річчя Василя Добровольського
Про цього чоловіка варто було б написати документальну книгу. Основою її мав би стати огляд і аналіз написаного й опублікованого ним самим – знаним у області й за її межами журналістом, людиною мислячою, змістовною, непересічною. Можливо, така книга колись буде створена. Зміст її, фактично, вже є. Він оприявнений на сторінках газет, журналів, книг. У багатьох вдячних серцях...

ДВІ ВІЙНИ ЮРІЯ ЛЕСИКА
Вчора Юрій Лесик відзначив 51 День народження. Він учасник двох війн – воїн-інтернаціоналіст і учасник бойових дій в зоні АТО, пройшов ці два пекла і залишився живим. Напевне, бабуся вимолила в Бога життя своєму онуку, а батьки виховали справжнього, мужнього чоловіка, який заради щасливого життя на українській землі не шкодував свого живота. Тож вітаємо нашого героя із Днем народження, бажаємо здоров’я, родинного затишку і щоб вдача супроводжувала його по життю.

ВІН БАЧИВ СМЕРТЬ ТОВАРИША
Наша розповідь ще про одну відому постать, воїна-інтернаціоналіста, який у свої вісімнадцять пройшов через пекло афганської війни, Віктора Манчука.
Не пожаліла доля простого сільського хлопчину. Жовторотий юнак, у якого ще молоко не обсохло на губах, змушений був разом із такими ж як і всі тодішні хлопці відправлятися у безглузде афганське пекло.

ВОЛОДИМИР ЛЕНЮК: «ТРЕТІЙ ТОСТ У АФГАНІ ПІДНІМАЛИ НЕ ЗА ЛЮБОВ»
Щороку 15 лютого ми вшановуємо учасників бойових дій на території інших держав. І недаремно, адже за їхніми плечима – неоціненний досвід участі у військових конфліктах, що складається з крові й поту, фізичних та душевних травм, недоспаних ночей та сліз дружин і матерів.

НА ЙОГО ОЧАХ ГИНУЛИ ПОБРАТИМИ
Вегерук Микола Іванович народився в лютому 1965 року на Чемеровеччині. Після 8-го класу вступив у Чемеровецьке медичне училище. Отримавши диплом, у квітні 1984 року його призвали до лав Збройних сил Радянського Союзу. Військову службу розпочав в одній із військових частин Вінницької області, де впродовж 2 місяців проходив курс молодого бійця. Після закінчення навчання групу, в складі якої був Коля Вегерук, направили у військову частину ТуркВО міста Ташкент.


Статті 46 — 60 з 427
Початок | Поперед. | 2 3 4 5 6 | Наст. | Кінець Всі

Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








 

ВСІХ ГРОШЕЙ НЕ ЗАРОБИШ
ВСІХ ГРОШЕЙ НЕ ЗАРОБИШ

З 5 вересня офіційно стартувала передвиборча кампанія, а це означає, що з кожним днем з усіх можливих і неможливих медійних ресурсів і соціальних мереж ми будемо чути цілу купу обіцянок, звинувачень у бік опонентів, діставання з чужих шаф брудного одягу та ще багато іншого. А найпарадоксальніше те, що більшість людей не лише до цього звикли. Вони цього ще часто-густо з нетерпінням чекають. Тому що це дає привід зайвий раз відволіктися від головних проблем сьогодення і забити цим голову. Так простіше....



Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.