Перейти на мобільну версію сайту

RSS

Особистість

МАТУСЯ МІЦНО ОБІЙНЯЛА СИНА...
Минулої п’ятниці покоління шестидесятих років, яке було задіяне радянським урядом до виконання інтернаціонального обов’язку, відзначало тридцяту роковину з дня виводу радянських військ з Афганістану. За офіційними даними, останнім радянським солдатом, який залишив територію Афганістану, став генерал-лейтенант Борис Громов. Але насправді кілька тисяч радянських прикордонників та бійців спецпризначення залишалися в Афганістані ще до квітня 1989 року.

ТАКИМ ВІН БУВ...
Чомусь, на жаль, починаємо цінувати людей тільки тоді, коли їх втрачаємо. Здається, що наші батьки, близькі, друзі, колеги будуть з нами вічно. Нас підтримуватимуть, надихатимуть і просто стоятимуть поруч. А коли їхній час приходить, намагаємося по крупинці зібрати спогади про них. І не тому, що нічого не зробили чи не досягли, навпаки їхнє життя було суцільним подвигом. Просто вони завжди залишалися у тіні, щоб своєю працю прокладати дорогу іншим. Одним із таких людей був полковник міліції та секретар ради ветеранів та асоціації «Чорнобиль» Віталій Артамонов, якому 5 лютого виповнилося б 70 років. 

ДВІ ВІЙНИ СЄРОВА
15 лютого 30 років тому останній радянський воїн залишив Афганістан. Афганська війна тривала 10 років. Триває і сьогодні, але, слава Богу, вже без участі наших солдат. А тоді ж, йдучи у пекло, вірили, що несуть визволення приниженим та поневоленим, що йдуть не вбивати, а захищати нове життя.

ВІН ПЕРЕЖИВ СМЕРТІ СВОЇХ ТОВАРИШІВ
Дев’ятнадцятирічним юнаком Василь Ганаба потрапив в Афганістан виконувати інтернаціональний обов’язок. У ті роки багато хлопців із робітничо-селянського походження відправляли служити Батьківщині саме в Афганістан, де виконувалися домовленості радянського вищого керівництва та була справжня м’ясорубка. Тоді кращий генофонд нації та робочі руки держави просто фізично знищили, а кому вдалося вижити, ті залишилися знищеними морально. 

НА ВІСТРІ ЖИТТЯ
До 70-річчя Василя Добровольського
Про цього чоловіка варто було б написати документальну книгу. Основою її мав би стати огляд і аналіз написаного й опублікованого ним самим – знаним у області й за її межами журналістом, людиною мислячою, змістовною, непересічною. Можливо, така книга колись буде створена. Зміст її, фактично, вже є. Він оприявнений на сторінках газет, журналів, книг. У багатьох вдячних серцях...

ДВІ ВІЙНИ ЮРІЯ ЛЕСИКА
Вчора Юрій Лесик відзначив 51 День народження. Він учасник двох війн – воїн-інтернаціоналіст і учасник бойових дій в зоні АТО, пройшов ці два пекла і залишився живим. Напевне, бабуся вимолила в Бога життя своєму онуку, а батьки виховали справжнього, мужнього чоловіка, який заради щасливого життя на українській землі не шкодував свого живота. Тож вітаємо нашого героя із Днем народження, бажаємо здоров’я, родинного затишку і щоб вдача супроводжувала його по життю.

ВІН БАЧИВ СМЕРТЬ ТОВАРИША
Наша розповідь ще про одну відому постать, воїна-інтернаціоналіста, який у свої вісімнадцять пройшов через пекло афганської війни, Віктора Манчука.
Не пожаліла доля простого сільського хлопчину. Жовторотий юнак, у якого ще молоко не обсохло на губах, змушений був разом із такими ж як і всі тодішні хлопці відправлятися у безглузде афганське пекло.

ВОЛОДИМИР ЛЕНЮК: «ТРЕТІЙ ТОСТ У АФГАНІ ПІДНІМАЛИ НЕ ЗА ЛЮБОВ»
Щороку 15 лютого ми вшановуємо учасників бойових дій на території інших держав. І недаремно, адже за їхніми плечима – неоціненний досвід участі у військових конфліктах, що складається з крові й поту, фізичних та душевних травм, недоспаних ночей та сліз дружин і матерів.

НА ЙОГО ОЧАХ ГИНУЛИ ПОБРАТИМИ
Вегерук Микола Іванович народився в лютому 1965 року на Чемеровеччині. Після 8-го класу вступив у Чемеровецьке медичне училище. Отримавши диплом, у квітні 1984 року його призвали до лав Збройних сил Радянського Союзу. Військову службу розпочав в одній із військових частин Вінницької області, де впродовж 2 місяців проходив курс молодого бійця. Після закінчення навчання групу, в складі якої був Коля Вегерук, направили у військову частину ТуркВО міста Ташкент.

РАЙСТ З НОВИМ КЕРІВНИКОМ
Кам’янець-Подільське районне споживче товариство очолила Світлана Лайтер.
Світлана Миколаївна народилася 10 липня 1976 року у місті Ізяслав Хмельницької області. Свою трудову діяльність у системі споживчої кооперації розпочала 1996 року. 

ВТРАТ УНИКНУЛИ
У результаті більш ніж дев'яти років запеклих боїв, що спричинили колосальні людські, економічні та моральні витрати, військовий контингент так і не домігся скільки-небудь істотного результату. Афганістан, за словами окремих політологів, став «чорною дірою», яка з неймовірною швидкістю поглинає мільйони радянських рублів і тисячі людських життів.

ВИПАЛА ДОЛЯ ТАКА
З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з людської пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі. Така доля спіткала і 54-річного уродженця села Колубаївці Анатолія Ціхоцького. 

ЛЮДИНА СЛОВА
Незважаючи на певну популярність та активну громадську позицію, він не любить давати інтерв'ю, мовляв, краще свої слова підтверджувати справами, а не порожніми балачками, що й успішно робить у житті. Але окремі життєві звершення вимагають публічності. Наприклад, депутатство. У 2015 році спортсмен і бізнесмен Андрій Бойко вперше стартував у політиці, випередивши конкурентів по округу, й у підсумку став депутатом міської ради.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

62 РОКИ НА СТОРОЖІ
85 років прожити на світі, пережити голод, війну і знову голод, мати за 62 роки роботи лише один запис у трудовій книжці і щоб тебе поважали люди й колеги, та ще й донині бути в строю – дорогого коштує. А от Тамілі Чоп, завідувачці фельдшерським пунктом у Слобідці-Гуменецькій, матері двох дітей та бабусі це вдалося. Визначну дату свого життя Таміла Іванівна святкуватиме в родинному колі 23 вересня.
Важка доля перепала на початок життя цієї гарної і міцної духом жінки.
Автор:  Тетяна ШУХАНОВА

У ТОПІ І З ВІДЗНАКОЮ
Наталія Рудніцька, вчителька зарубіжної літератури й української мови із ЗОШ №17, про яку ми розповідали в минулому числі газети «КЛЮЧ», потрапила у ТОП-10 учителів країни за версією премії Global Teacher Prize Ukraine 2018.
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА


Статті 46 — 60 з 421
Початок | Поперед. | 2 3 4 5 6 | Наст. | Кінець Всі

Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








 

БУДЬТЕ ЛЮДЬМИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ!
БУДЬТЕ ЛЮДЬМИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ! Запорука існування нормального соціуму, на мою думку, залежить від правильно сформованих людських цінностей. З ними не народжуються, а просто з кожним прожитим днем, тижнем, місяцем, роком вони нашаровуються в кожної людини. І, звісно, у всіх це відбувається по-різному. В одних – засади цих цінностей залежать від виховання батьків, вчителів, друзів, у інших – це відбувається залежно від обставин, в які вони потрапляють. Вже самого оточуючого соціуму. І не завжди той досвід, який ми отримуємо, ма...



Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.