Перейти на мобільну версію сайту


21.10.2016

ЗНАХІДКИ СЕРГІЯ ШКУРКА. ЧАСТИНА ПЕРША

У 50-70-х рр. ХХ ст. велику роботу з дослідження археологічної спадщини Кам’янця провів Сергій Шкурко. Нині в державному архівів Хмельницької області в особовому фонді Сергія Кириловича зберігається кілька справ, присвячених археології нашого міста. Про них і поговоримо.

За інформацією Сергія Шкурка, 1955 р. біля Ратуші на глибині 1,5 м краєзнавець Борковський зафіксував нашарування трипільської культури (таку ж знахідку він виявив і наступного року). Того ж року під СШ №1 було знайдено зроблені в глині підземні ходи.

1958 р. Сергій Шкурко в парку Танкістів біля пам’ятника проводив нагляд за земляними роботами, зафіксував нашарування трипільської та черняхівської культур, скіфський час та матеріали ранніх слов’ян. Неподалік по вул.Уральська, навпроти скверу Гунські криниці, знайдено римський динарій. Того ж року колекціонер Задорожний біля бастіону Руської брами знайшов 2 дрібні монети Агріппи (І ст. до н.е.), Марка Аврелія (161-180 рр. н.е.) та динари Гордіана ІІІ (238-244 рр. н.е.) і Антонія Пія (138-161 рр. н.е.). За словами Шкурка, «римські могли бути завезені римськими купцями, або в момент завоювання римлянами Дакії в ІІ ст. н. е. на території Кам’янця-Подільського знаходилося поселення, яким теж заволоділи римляни».

шкуркоЯкщо потрапляння динаріїв на терени півдня Поділля через торгівлю ймовірне, то «завоювання» незаселеного в той час півострова військами Траяна виникає сумніви. Помилковим також є твердження, що всі, знайдені на теренах Кам’янця, римські монети «датуються І-ІІІ ст. н.е.», адже бачимо, що монети Агріппи відносяться до І ст. до н.е.

1958 р. Борковський у викиді ґрунту з будівельного котловану по вул.Шпитальна (Шкурко вважав цю ділянку колишнім вірменським кладовищем) знайшов ще одну римську монету.

1959 р. Сергій Шкурко брав участь в археологічних дослідженнях, які проводив історичний музей-заповідник, на території Старого замку. Спочатку роботи планувалося проводити з 15 квітня до 1 вересня, проте архітектор Григорій Логвин переконав директора музею-заповідника Григорія Хотюна продовжити їх до 25 листопада.

Перший етап робіт проводився за участі школярів міста, які працювали на археологічних дослідженнях по 4 години на день. Сергій Шкурко залишив імена деяких учасників-школярів: Анатолій Лабузов (6 кл., СШ №7), Тарас Лагозінський (6 кл.), Василь Василенко (6-А кл., СШ №5), Юрій Орлов (7-Б кл., СШ №8), Сергій Кружкін (7-В кл., СШ №8), Олег Лебедєв (7-А кл., СШ №8), Ігор Семенихин (СШ №9), Олександр Нікітін (СШ №8), Юрій Кондрашов (6 кл., СШ №8), Роман Борковський.

Загалом було закладено вісім шурфів та розчисток. Дослідник подав стратиграфію та знахідки кожної з них. Всі вони були закладені в районі вхідних воріт та башти Папської. У шурфі №3 біля північної стіни костелу св.Станіслава виявили велику кількість ядр. У шурфі №4 біля Папської башти на глибині 1 м знайшли стіну, муровану на глиняному розчині, яку невідомо за якими методами було датовано ХІ ст., що, найімовірніше, є помилкою. У шурфі №5 перший шар (0-0,56 м) був «темно-сірий гумусований суглинок з вуглинками, щебнем, цеглою, черепицею та вапняком»; другий (0,56-0,83 м) – будівельне сміття з щебнем та розчином; третій (0,83-1,3 м) – темно-сірий суглинок з щебнем, цеглою, вуглинками та керамікою; четвертий (1,3-1,57 м) – будівельне сміття.

Тут було зафіксовано полив’яний та безполив’яний посуд XVIII ст., люльки XVIII ст., кахлі ХІХ ст., скляний посуд XVIII-ХІХ ст., шматки черепиці, чавунну гранату (товщина стінки 5,7 мм). У розчистці №5а перший шар (0-0,35 м) - темно-сірий гумусований суглинок з щебнем, цеглою та вапняком; другий (0,35-0,77 м) – будівельне сміття з цеглою та вапняковим розчином. У ній зафіксовано посуд ХІХ ст., шматки двох битих товстостінних фаянсових чашок XVIII ст., шматки турецької люльки XVII ст., черепиця (38х24х1,5). У розчистці №6 перший шар (0-0,83 м) був світло-сірим суглинком із щебнем, цеглою, вуглинками, посудом ХХ ст.; другий (0,83-1,16 м) – деревного вугілля, блюдо ХІХ ст.; третій (1,16-1,66 м) – будівельне сміття з щебнем та вапняковим розчином; четвертий (від 1,66 м) – материкова порода. У шурфі №7 перший шар (0-0,3 м) - гумусований суглинок із щебнем; другий (0,3-1,35 м) – будівельне сміття з щебнем та вапняком; третій (1,35-1,4 м) – сірий гумусований суглинок з вуглинками. З глибини 0,5 м траплялися шматки чавунних гранат, із яких окремі були зірвані, оскільки глибоко сиділи в кам’яній стіні. Стіна була знайдена на глибині 0,3 м. На глибині 1,2 м серед фрагментів гранат була одна ціла з пороховим зарядом, яку піротехніки підірвали на міському полігоні. Діаметр знайдених ядр становив 17-23 см, товщина стінок – 1,1-3 см. Тут було знайдено квадратні цеглини, розміром 19х19х5 см, та пошкоджену цеглу довжиною 25,5-26 см, гашене вапно, прикраси та кераміку XVII ст. У шурфі №8 перший шар (0-0,2 м) - кам’яне мощення; другий (0,2-1,0 м) – темно-бурий шар будівельного сміття з щебнем та посудом кінця ХІХ – початку ХХ ст.; третій (1,0-1,93 м) – будівельне сміття з цеглою та вапняком. Тут зафіксовано цегляну плитку 18х18х4 см (3 шматки), скупчення гашеного вапна, ошлаковану цеглу, чавунні гранати, турецьку люльку.

Основну увагу дослідник присвятив двом об’єктам - підземеллю біля Папської башти та об’єкту, який нині відомий як Боргова яма. Щодо останньої, за словами Шкурка, вперше її розчищали Юхим Сіцінський та Опанас Неселовський у 1929-1930 рр. Її розміри становлять 3,33х2,6х1,65 м. На дні ями на всю площину видовбаний у скелі хрест, заглиблений у материкову породу на 16-25 см. Стіна, що йшла від башти Папської, виходила на край ями. У XVI ст. над склепом стояла «башточка», а товщина стін була потоншена до 0,6-0,9 м. Склепіння зводилося зсередини, оскільки між великими каміннями помітні дрібні плитки. Воно виступало на 0,4-0,5 м над західною стіною, було складене з великих каменів до 0,4 м та мало люк. Кути ями були заокруглені. Краєзнавець пише, що яма відносилася до XIV ст. і була гробницею-усипальницею князів Коріатовичів, що, звичайно, виявилося помилковим твердженням.

Ще одним об’єктом, який вдалося відкрити в ході досліджень, був підземний хід під баштою Папською. У стіні, впритул до башти, зафіксовано два отесаних кам’яних портали дверей на висоті 0,5 м вище денної поверхні. Розібравши біля них тогочасне мощення, виявили ще одне мощення XV ст. та підкам’яні, сильно потерті сходи, що вели вниз (8 шт.). На іншому кінці ступінчастого проходу теж знайшли кам’яні дверні портали, над нижніми з яких було кам’яне вікно з решіткою з 7 металевих прутів. При огляді стелі з’ясували, що хід прорубано в замковій стіні, оскільки прохід був вимурований на іншому камені та іншим розчином. Над проходом склепіння зроблено з цегли-пальцівки. Після ступінчастого проходу йшов коридор довжиною 4,25 м та шириною 1,8-1,88 м, наприкінці якого теж були двері. Коридор був засипаний сміттям, в якому знайшли польські та російські монети, скляний та гончарний посуд, патрони від гвинтівки зразка 1869 р., військову печатку та люльки, деякі з яких «були пізніми та мали штамп Сатанів» (аналогічна люлька була знайдена під час археологічних досліджень на території Кам’янця по вул.Успенська, 2). Тут же знайшли турецькі люльки з арабською в’яззю та словом «Зічикану». Також зафіксовані заржавілі кайдани, невелику гармату-розтруб XIV ст. (датування Ермітажу). Дном коридору була скеля, на якій видно сліди багаття. На думку дослідника, так обігрівалися захисники замку. За нижніми дверима були сходи, що вели під «нову 3-метрову замкову стіну, а потім під стіною повертали вправо і йшли нижче в підземелля». Дослідник вважає, що це була темниця, про яку писали в описі 1544 р. Перша стіна в коридорному будівництві зведена Іовом Претфусом, щоб відгородити «темницю від проходу в камеру смертників».

1960 р. в західній частині замку біля башти Рожанки знайдено напівзруйнований хід до башти Водної. Вдалося встановити, що він обвалився 1893 р. По вул.Татарська, навпроти Катедрального костелу св.Петра і Павла, виявлено давньоруську кераміку ХІ ст.

Продовження читайте у наступному номері «КлюЧа».


Теги: археологічна спадщина, Сергій Шкурко

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.