Перейти на мобільну версію сайту


03.02.2012

Патрали, патрали — і випатрали... Патринці

Фольклорист Іван Безручко - це подоляк, що став буковинцем. Його серцю однаково близькі обидва придністровські краї - і правобережна Буковина, і лівобережне Поділля.
Bezruchko.jpgНародився Іван Григорович 5 травня 1922 р. в селі Патринці. 1941 р. закінчив середню школу в сусідньому Китайгороді. Учасник бойових дій на фронтах Великої Вітчизняної. Демобілізувавшись з армії, працював учителем молодших класів восьмирічної школи в Китайгороді. У 1950-1956 рр. навчався у Чернівецькому медінституті. Від 1956 р. працював лікарем-терапевтом у центральній районній лікарні в Кельменцях. 1992 р. вийшов на пенсію. Від 1937 р. Іван Безручко друкував у газетах і журналах кореспонденції зі шкільного та сільського життя. 1939 р., навчаючись у дев’ятому класі, опублікував вірш «Могила партизана» в обласній молодіжній газеті «Сталінська молодь», що виходила в Кам’янці-Подільському. А 1940 р. Іванів вірш «Молдавії» вмістила республіканська молодіжна газета.
Ще в юності Іван Григорович захопився збиранням народних пісень, легенд, переказів, прислів’їв, прикмет, рецептів народної медицини, страв, мовного матеріалу з діалектології, топоніміки, краєзнавства. 8-11 січня 1957 р. він брав участь у роботі республіканської наради збирачів фольклору, на яку нашого земляка запросив сам Максим Рильський.
Наприкінці 1996 р. в Чернівцях вийшла книга Безручка «Дністріана діда Йвана». 2010 р. в Городку Хмельницької області видано збірку Безручка «Там, де тече Дністер». У ній, зокрема, вміщено переказ «Чому село називається Патринці», який Іван Безручко записав 1957 р. від своїх земляків - В. Д. Чорного та І.  Т. Берчука:
«Це сталося тоді, коли в Карпатах загинув славний ватажок опришків Олекса Довбуш. Переслідувані шляхтою, опришки змушені були залишити гори і відступити в сусіднє Поділля. Так вони дійшли аж до верхів’я річки Студениця. Просуваючись берегами за течією, щоб прохарчуватися, ловили рибу, полювали на птахів, диких звірів, збирали ягоди, гриби. Нарешті дісталися мальовничої долини, де Студениця впадає в Дністер. Місце їм дуже сподобалося: долиною серед зеленого оксамиту, звиваючись, як срібний ремінець, текла річка, зі сходу і заходу оточена високими розлогими берегами яру. Навколо ліс неначе навмисне відступив від річища, щоб дати місце для хатин, захистити від холодних вітрів.
На цьому місці вони звели собі дерев’яні хатини. Високі береги яру, покриті лісом, захищали опришків від студених вітрів і громовиць протягом майже трьох століть...
Спочатку основним їхнім промислом і засобом існування була риболовля. Оскільки рибу вони швидко й вправно патрали, виймаючи нутрощі, то їх стали називати патринцями, а коли тут заснували село, то від цього й пішла його назва. Мешканці сучасного села Патринці горді своїм походженням. Вони передають з уст в уста і від покоління до покоління цей переказ. У душі кожного з них живуть опришки, зберігається пам’ять про народних месників з Карпат.
1981 року, коли по сусідству на берегах Дністра завершувалося будівництво Дністровської ГЕС і селу загрожувало затоплення, його мешканців переселили з яру на високий берег або, як кажуть, «на гору», де виникло село з такою самою назвою».
А що кажуть науковці? Історик Іван Гарнага вважає, що топонім «Патринці» походить від терміну «патериця» (посох архієрея) або від його усіченої форми «патер», що трапляється в подільських і західноукраїнських говірках. «Патер (чи Патериця), певно, було прізвиськом одного із засновників цього села», - писав 39 років тому Іван Володимирович.

Теги: село, історія, Патринці

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.