Перейти на мобільну версію сайту


21.04.2017

ОТЦІ-ВАСИЛІЯНИ

церква трійці295 років з часу заснування монастиря в Кам'янці.

Коли Василіянський Чин був сильний,
сильною була й Церква. Треба його уважати
за вікове дерево, корінь якого є святий.
Папа Лев ХІІІ.

При в'їзді у Старе місто Кам'янця на пагорбі велично і водночас скромно стоїть відбудована кам'яна церква Святої Трійці. Називають її серед народу по простому - Троїцька церква. Троїцьким названо і майдан, на якому церква збудована.

Свято-Троїцький храм – один із найдавніших у нашому древньому місті.  

Про історію церкви неодноразово писали на шпальтах місцевої преси. У XVI-XVII ст. церква була кафедральною (соборною). У час турецького панування церква була перетворена на мечеть. На початку XVIII ст. вона стала греко-католицькою (уніатською). З 1722 року при церкві оселилися ченці – базиліани (василіяни), котрих перевів сюди з Перемишльської дієцезії львівський греко-католицький єпископ Атанасій Шептицький. Саме ченці-василіяни розбудували монастир. У 1793 році Поділля, внаслідок другого поділу Польщі, відійшло до складу Російської імперії. Один за одним виходять укази Катерини ІІ про ліквідацію на приєднаних до Росії землях греко-католицької митрополії та всіх єпископатів, а також монастирів. Кам'янець-Подільський василіянський монастир ліквідовано на основі указу від 12 квітня 1795 р., але остаточно він припинив своє існування 27 листопада 1795 р. Василіянську Свято-Троїцьку чернечу обитель у Кам'янці, як і багато інших василіянських монастирів, було перетворено на православну. Після революції 1917 р. монастир закрили, а в 1922 р. нерухоме його майно націоналізували.

У 1929 р. частину приміщень монастиря передали для влаштування студентського гуртожитку, в післявоєнний час головний корпус монастиря використовувався під гуртожиток радгосп-технікуму. 

Свято-Троїцьку церкву було зруйновано шляхом підриву в 1935 році радянською владою: пошкоджену будівлю церкви розібрали до фундаменту. На місці колишнього храму розбили сквер.

Цьогоріч виповнюється 295 років з часу появи ченців-василіян у нашому місті, більше того, в 2017 р. виповнюється 400 років з моменту реорганізації василіянського чернецтва, що увінчало реформу монашества в Київській Митрополії, з'єднаній з Римським Престолом. Василіянський чин в Україні – найдавніший. І до 1906 р. на українських землях був єдиний (крім, звісно, латинських).

Василіянський чин Святого Йосафата, заснований на духовній спадщині святого Василія Великого (в основі Василієвих правил лежала подвійна любов: любов до Господа і любов до людей), своєю організацією, в майже такому вигляді як Чин діє сьогодні, завдячує митрополиту Йосифові Веляминові Рутському і св.Йосафатові Кунцевичу. 

За період існування Василіянського чину було два великі періоди «знищення» чи «забуття» його історії. Перший, це коли російський уряд скасував Унійну Церкву в Білорусі, Литві й на Правобережній Україні. На цих територіях храми і сам Чин були стерті з лиця землі – храми стали або православними, або римо-католицькими, або перетворилися на руїни. Другий період – комуністично-атеїстичний режим, коли здобутки Чину в першій половині ХХ ст. були примусово знищені. Тривалий час Василіянський Чин був «школою єпископів», бо всіх єпископів і митрополитів обирали винятково з його лав. З 1617 р. до 1839 р. із сімнадцяти митрополитів Київської Митрополії п'ятнадцять були василіянами. Серед них представник роду Шептицьких – Лев Шептицький, зрештою і сам Андрій Шептицький – найбільший ієрарх УГКЦ у ХХ сторіччі. Чин дав Церкві і 80 єпископів, серед яких двоє проголошені Блаженними, а також святого священномученика Йосафата Кунцевича.

Ченці-василіяни впродовж чотирьох століть займаються всебічною душпастирською роботою, проповідуванням Слова Божого, шкільництвом, видавничою діяльністю. Свого часу мали василіяни кілька видавничих центрів і друкарень, зокрема у Вільнюсі, Супраслі, Почаєві та Уневі. У наш час діє друкарня у Жовкві та видавництво отців-василіян «Місіонер». 

Наприкінці XVII ст., у період 27-річного панування турків на Поділлі, майже всі монастирі нашого краю припинили свою діяльність. Але вже з початком XVIIIст., як свідчать дослідники церковної і чернечої минувшини М.Ваврик, ЧСВВ, І.Патрило, ЧСВВ, а також Ю.Сіцінський та ін., на Поділлі знову починає процвітати чернече життя. Загалом у XVIII ст. на подільській землі було 56 монастирів, серед них 18 василіянських. Василіяни заново відновлювали знищені чернечі обителі. Деякі василіянські монастирі виникають на новому місці, як от у 1722 р. у Кам'янці-Подільському.

Присутність отців-василіан у нашому місті веде свій відлік від 22 травня 1722 р. Першим настоятелем Кам'янець-Подільського василіянського Свято-Троїцького монастиря був о.Іоан Машкевич, ЧСВВ. Будівля монастиря була збудована за ігумена Йосифа Прутницького в 1746-1747 рр. Протягом XVIII ст. уніатський Свято-Троїцький монастир було розбудовано в межах садиби, що займала майже увесь пагорб між сучасними Зарванською і Троїцькою вулицями. Солідну частину садиби займав розкішний сад.

На Дубенській капітулі (1745 р.) монастир було віднесено до другої категорії монастирів, які були спроможні утримувати численну чернечу братію – вісім і більше ченців. За рішенням сейму, з 1750 р. Кам'янець-Подільському василіянському монастирю підпорядковалися всі монастирі Подільського воєводства. Монастир Св.Трійці був серед «вокальних» монастирів провінції. «Вокальними» називали ті василіянські монастирі, ігумени яких допускалися до участі в Капітулі й мали право голосу в ній.

При монастирі діяло братство Пресвятої Трійці, засноване 19 червня 1735 р. Атанасієм Шептицьким. Перше його засідання у Кам'янці відбулося 15 квітня 1741 р. Першими братчиками стали 12 шляхтичів і міщан міста. 

У 1759 р. при монастирі було засновано василіянську богословську школу-новіціат для 12-15 новаків, хлопців, що бажали вступити до монастиря. Школа знаходилася в одноповерховому кам'яному будинку з 12 келій. Ректором школи був ігумен монастиря, він же був професором богослов'я, інші викладачі називалися лекторами. Першим ректором школи був о.Феофілакт Орищац. За рішенням комісії народної освіти (едукаційної комісії) у Варшаві в 1764 р. було відкрито при монастирі школу за львівським зразком, а ще польський уряд постановив створити тут повітову школу зі шляхетним конвіктом.

1919 р., в часі встановлення української влади в Кам'янці Симоном Петлюрою, василіянин о.Йосафат Жан, який був тоді капеланом української Галицької Армії, виклопотав у міського уряду гектар землі біля університету та 45 млн гривень від уряду Петлюри на будівництво церкви та монастиря. Виготовленням архітектурних планів, документацією та власне будівництвом почали займатися двоє отців з Галицької провінції – о.Анастасій Калиш та о.Онуфрій Бурдяк, але наступ радянських військ знівечив їхні благородні плани. 

Василіяни повернулися до Кам'янця-Подільського знову лише 1995 року. З часу відновлення монастиря в Кам'янці ігуменами були бр.Давид Кулинич, о.Йосиф Будай,ЧСВВ, о.Венедикт Деркач, ЧСВВ, о.Єремія Рибаков, ЧСВВ, з 6 березня 2016р. – о.Макарій Солюк, ЧСВВ.

Сьогодні спільнота монастиря невелика: 3 отці-василіяни і 1 брат. Теперішні отці-василіяни так саме відкриті для спілкування, провадять активну роботу з парафіянами, від найменших до дорослих. Кожного тижня відбувається катехизація для діток, зустрічі молодіжної спільноти «Око Бога» та зібрання молитовної групи «Матері в молитві». Влітку на парафії щорічно проводяться для малечі «Веселі канікули з Богом». Серед молоді є студенти з інших міст, тут у молодіжній спільноті вони, знаходячись далеко від рідної домівки, відчувають духовну опіку отців і дружню підтримку друзів. Кожного разу з нагоди свят проводяться різноманітні заходи з залученням молоді і дітей. У церкві співає чоловічий хор. 

Синод єпископів Української Греко-Католицької Церкви під час останньої сесії, яка відбулася у Львові - Брюховичах 4-11 вересня 2016 р., поблагословив загальноцерковне відзначення в 2017 році потрійного Ювілею: 400-річчя реформування Василіянського Чину Святого Йосафата, 380-ої річниці з дня смерті митрополита Йосифа Велямина Рутського і 150 років канонізації св.Йосафата Кунцевича.

У кожному василіянському монастирі під час цього Ювілейного року відбудуться заходи, пов’язані з його відзначенням, переважно при нагоді храмових празників або інших урочистих подій. У монастирському храмі Пресвятої Трійці в Кам'янець-Подільському таке святкування відбудеться на храмовий празник 5 червня 2017 р.

У храмі кожного дня отці-василіяни відправляють дві Святі Літургії: вранці та ввечері. Також ченці моляться та відправляють інші богослужіння: Утреню та Вечірню, Молебні та Акафісти, молитви за оздоровлення тіла і освячення води, за мир та спокій в Україні, за здоров'я і щасливе повернення до своїх родин воїнів, які перебувають у зоні бойових дій на сході нашої держави.

Основна проблема отців-василіян сьогодні – це відсутність приміщення, де можна було би провадити духовні зустрічі з парафіянами, заняття з дітьми та конференції. Адже ченцям самим доводиться мешкати у двох кімнатах колись свого, василіянського монастиря, а тепер - гуртожитку, що були повернені їм владою. Наразі отці ведуть відбудову приміщення вздовж вул.Зарванської. Є надія, що коштом небайдужих кам'янчан, жертводавців незабаром ці плани здійсняться, і василіянський монастир повстане, отці-василіяни зможуть відновити його колишню велич і значимість.

Людмила ЧАЙКОВСЬКА.


Теги: Свято-Троїцький храм

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.