Перейти на мобільну версію сайту


21.11.2014

ЄВРОМАЙДАН. РІК ПО ТОМУ

Формування громадянського суспільства та невимовно високий прояв патріотизму - саме ці дві основні якості дав українцям другий Майдан.
За рік країна настільки кардинально змінилася, що, здається, ніби й не було минулого.

УКРАЇНУ НАРЕШТІ ВИЗНАВ СВІТ
Майдан зібрав величезну кількість людей, які хотіли змін у країні. Люди зневірилися у владі, їм набридли обкрадання держави олігархами й майнова нерівність. Зрештою, на думку політологів, акції протесту в нашій країні були неминучими. Та й сам Євромайдан зародився як акція DSC_0060.JPGпротесту. Хто ж скористався її результатами, це вже наступне питання.
Про Майдан й досі лунають неоднозначні відгуки - це все наслідок різної психології та свідомості людей, що проживають на території України. Євромайдан став лакмусовим папірцем, на фоні якого чітко проявився внутрішній розподіл держави. Сусідня Росія, яка довгий час вважала Україну частиною своєї території, нарешті визнала цей факт, захопивши Крим. Півострів здався без бою, за нього ніхто не воював, навіть не намагався. Ані мобілізації, ані добровольчих корпусів - на кримському референдумі під дулом автоматів усе пройшло спокійно, «законно»...
DSC_0014.JPGКрим втратила влада, яка сьогодні при владі... Парадокс? Та ні, таких парадоксів в країні достатньо. Як поснити той факт, що рівень довіри до нинішнього Президента Петра Порошенка перед початком виборів злетів до неможливих висот, сьогодні ж практично докотився до рівня 2013 року, коли Петра Олексійовича знали як успішного бізнесмена. Але Україна - це не бізнес, країною як бізнесом не покеруєш, хіба що довести до банкрутства і купити за безцінь. Та це лишень припущення.
Як пояснити те, що найвище керівництво у суверенній державі закриває очі на створення ЛНР і ДНР, в той час, коли на цій же території йде повномасштабна війна, на якій, знову ж таки, наживаються одиниці. Решта - гарматне м’ясо, що не в змозі самотужки зупинити протистояння геополітичного масштабу.
Народна довіра перетворилась у змінну величину, вкотре довівши, що український народ любитьDSC_0071.JPG вухами: що у вуха вкладаєш, тому й віритимуть. Народ хотів чути про закінчення війни, про реформи, стабілізацію гривні, курс на євроінтеграцію - про все це говорили.
Від слова до діла - цей крок для українських чиновників дається дуже важко. Це наслідок недосконалого законодавства, повне зубожіння держави, відсутності середнього класу, затягування з проведенням реформ тощо.
Майдан домігся уваги до України з боку всього демократичного світу і знизив політичну легітимність влади.
Про Україну писали всі провідні видання світу, аби висвітлити події Євромайдану, приїздили сотні журналістів з різних країн. Світова спільнота була змушена визнати, що Україна - не придаток Росії, а окрема держава.
Коментар нашого читача Анатолія з цього приводу в одній із соцмереж яскраве тому підтвердження: «Для мене Майдан став символом патріотизму й любові до України! Після нього я значно більше почав любити Батьківщину й навіть трішки пишатися своїм громадянством... А найбільш приємним фактом для мене стало, коли я в червні прилетів до Нью-Йорка, то всіх громадян ЄС на митниці розпитували по півгодини, а, глянувши в мій паспорт, американський прикордонник сказав лише одне - Welсome to USA! СЛАВА УКРАЇНІ, СЛАВА МАЙДАНУ, ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ НЕБЕСНІЙ СОТНІ!»

НАРОД - ЦЕ СИЛА І СЛАБКІСТЬ УКРАЇНИ
За три місяці протестів на Майдані виникли десятки громадських організацій, які заявили про бажання контролювати нову владу.
DSC_0227.JPGНарод навчився самоорганізовуватись. Яскравим свідченням цього стали перші загони Самооборони, створені на Майдані. Сьогодні значна частина із них воює на сході, в зоні проведення АТО. Власне антитерористична операція змінила не одне життя й долю українця.
Про те, що народ готовий подати руку нужденним, яскраво засвідчила поява перших біженців з півострова Крим. Рухаючись за інерцією, українці гуртувалися, надавали безоплатну допомогу, житло, продукти харчування. Пізніше цей досвід згодився, аби рятувати бійців зі сходу.
Волонтерами, або швидше ангелами-охоронцями, ставали не лише жителі Західної України, а й DSC_0311.JPGвласне біженці, котрі першими зрозуміли, що країна рухається шляхом війни і так швидко все не закінчиться. Початкові спроби зібрати необхідну допомогу для добровольців, котрі воювали на сході, у більшості викликали німе здивування й байдужість. Пригадую, як волонтерка Альбіна в інтерв’ю нашій газеті розповідала про те, що коли збирала допомогу біля супермаркету, до неї підійшла жіночка й добряче облаяла, мовляв, до бійців ці пакунки не доходять. Щоправда, вже наступного дня вибачалася... Майдан навчив людей довіряти один одному.
За якийсь місяць-другий, коли з зони АТО почали один за одним привозити «вантаж 200», ситуації різко змінилась. Допомога волонтерам стала нормою життя. Тепер усе було спрямовано для АТО.
Майдан, сам того не усвідомлюючи, сильніше згуртував людей. Українці, перебуваючи в надзвичайно важких умовах, викорінювали роками вживлюваний стереотип «моя хата скраю».
DSC_0195.JPGТа, незважаючи на все це, до подій минулорічної давності досить неоднозначне ставлення. Наша читачка Лілія Гладишева висловлює слушну думку: «Треба працювати, а не майданнити. Майдан вніс хаос та нестабільність у наше життя. Майдан-2004 не дав владу Януковичу, та вніс на плечах Ющенка. Майдан-2014 забрав владу у Януковича та вніс на плечах Порошенка. Народ як не допускали до влади, так і не допустять. На Олімпі постійно йде боротьба за территорії, які їх збагачують. Війна теж їх неймовірно збагачує. Простий народ, як завжди, несе весь тягар бід та податків на собі. Перспектив на покращання немає та їх і ніхто не обіцяє. Кмітливі вже спакували валізи до країн, де є стабільність та мир»...

А В КАМ’ЯНЦІ БЕЗ ЗМІН?
Спостерігаючи за перипетіями столичного Майдану, організатори та учасники кам’янецького також сподівалися на кардинальні зміни в місті. Хто пам’ятає, в окремих ідеалістів було бажання трощити адмінбудівлі, та, певне, від задуму відмовились через відсутність супротиву. Хочете ламати - ламайте. Після такого бажання до вандалізму вмить зникло.
Звичайно були побоювання щодо напливу в місто «тітушок», проте страх розвіяли оперативно DSC_0195.JPGсформовані заноги самооборони.
І якщо в місті депутати збирались і на чергові й на позачергові сесії, як тільки майдан Відродження наповнювався силою-силенною людей, то в районі голос громади практично не чули. Зрештою, активісти спромоглися лише на один похід під будівлю райдержадміністрації. Вимога відставки колишнього голови РДА Михайла Желізника зазнала фіаско. Пізніше Михайло Дмитрович сам складе повноваження голови адміністрації та оголосить про розпуск фракції Партії Регіонів у райраді.
А от з відставкою міського голови Михайла Сімашкевича виявилось не так все просто: мер - посада виборна, тож перебування Михайла Євстафійовича в кріслі очільника міста залежить винятково від кам’янецького волевиявлення.
Завдяки Майдану посаду голови райдержадміністрації отримав опозиційний політик Володимир Барановский. Найближчим часом він має всі шанси покинути це крісло - заяву на звільнення за власним бажанням він та ще кілька колег-однопартійців уже написали, залишилася формальність - підпис Президента Петра Порошенка. Майдан дав дорогу до крісла голови райради ще одному опозиціонеру Миколі Жогану, натомість його попередника Івана Романчука змусили написати заяву про звільнення під тиском.
Після Революції Гідності кам’янчани, певне, сподівались і на зміни в парламенті. Із результатом у понад 33% вдруге у Верховну Раду потрапив діючий нардеп Володимир Мельниченко.
DSC_0095.JPGТа кам’янецьке політичне болото сколихнула поява молодих і амбітних політиків, які мають всі шанси потрапити до місцевого парламенту в наступному році. Тішить те, що нарешті прокинулось громадянське суспільство, яке направду хоче якісних змін в окремо взятій територіальній громаді, так і в країні загалом.
З екранів телевізорів та інтернет-мережі нас ненав’язливо зомбують, «пророкуючи» появу третього Майдану. Чи зможуть українці знову зібратись на настільки масштабну й довготривалу акцію протесту, яка, можливо, не обійдеться без жертв? Опитування, яке провів часопис «КлюЧ» у соцмережі показало, що ми не настільки готові до радикалізму, як рік тому. Переважна більшість із респондентів на запитання: «Як відзначатимете річницю Євромайдану?» відповіла, що буде вдома чи на роботі, але вшанує пам’ять Героїв Небесної сотні. Лише одиниці готові зустріти цей день на місцевому Майдані разом із однодумцями. Кількість тих, хто засуджує Майдан і тих, хто вірить, що Революція Гідності змінила життя на краще, практично однакова.
У нас зникла віра? Ні. Кровоточать рани, нанесені війною, усі надії простого народу на закінчення війни.
І третій Майдан можливий або після її завершення, або ж тоді, коли вже не буде що втрачати...

ЄВРОМАЙДАН. УКРАЇНА
* Слово Євромайдан вперше зазвучало 21 листопада і стало символом Революції Гідності.
* Першим на акцію протесту закликав відомий журналіст Мустафа Найєм (сьогодні - депутат Верховної Ради - прим. «КлюЧ»).
* Кличко, Тягнибок, Яценюк - троє політиків, що «підігрівали» й утримували Майдан.
* 24 листопада під час мітингу на майдані Незалежності оголошено про безстрокову ацію протесту.
* У ніч на 30 листопада відбувся розгін студентів біля стели Незалежності.
* 1 грудня - Народне віче на Михайлівській площі.
* 1 грудня мітингувальники в масках штурмували Київраду і Будинок профспілок.
* 1 грудня розпочав свою діяльність Автомайдан.
* 8 грудня відбувся Марш мільйона, і впав перший пам’ятник Леніну.
* До вечора 8 грудня із протестувальників на Майдані Незалежності було сформовано загони цивільної самооборони, які назвали «сотнями».
* 15 грудня - День гідності на Євромайдані.
* 22 грудня - створення Народного об'єднання «Майдан».
* 29 грудня - акція протесту за участю автомобілістів.
* 5 січня - зібрався перший мітинг у 2014 р.
* 16 січня - ухвалення «диктаторських» законів. Нова хвиля протестів, підігрітих народними депутатами.
* 19-21 січня - постійні сутички між мітингувальниками і спецпризначенцями з «Беркуту».
* 22 січня - перші жерви на Майдані - Сергій Нігоян, Михайло Жизнєвський і Роман Сеник.
* 24 січня - захоплені Львівська, Луцька та Івано-Франківська ОДА.
* 28 січня - прем'єр-міністр України Микола Азаров подав у відставку.
* 9 лютого - в Києві відбулося чергове Народне віче. Олександр Турчинов закликав записуватися в загони самооборони. Юрій Луценко - організувати «Східний Майдан». Акції протесту відбулися в Харкові, Одесі, Сумах, Луцьку, Луганську, Донецьку, Запоріжжі.
* 10-18 лютого - бої у Києві між протестувальниками і силовиками.
* 19 лютого - СБУ оголосила про проведення в Україні антитерористичної операції.
* 18-21 лютого - від рук снайперів у Києві загинуло 87 осіб. Уперше заговорили про Небесну сотню.
* 21 лютого - виступ на Майдані сотника Володимира Парасюка переламав хід історії.
* 22 лютого - державний переворот у країні, Президент Віктор Янукович тікає зі своєї резиденції в Межигір’ї.
* 24 лютого - новопризначений голова МВС Арсен Аваков заявив, що Януковича оголошено в розшук.
* 22 лютого - Тимошенко було звільнено з лікарні у Харкові.
* 27 лютого - сформовано Кабмін «Камікадзе» на чолі з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.


ЄВРОМАЙДАН. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
* 26 листопада - стартував кам’янецький Євромайдан одночасно із позачерговою сесією міськради. Майдан збирався практично щоденно, о 16:00.
* 1 грудня - мітинг на майдані Відродження на підтримку столичного Майдану та Народного Віче.
* 2 грудня - викладач К-ПНУ Василь Товкайло підняв над будівленю міськвиконкому прапор Євросоюзу.
* 2 грудня - студентська хода вулицями міста.
* 3 грудня - відбулась позачергова сесія міськради, на якій депутати підтримали резолюції народного Віче «За європейську Україну».
* 4 грудня на Майдані Незалежності в Києві з’явились міський голова Михайло Сімашкевич та народний депутат Володимир Мельниченко (фото та відео одразу ж потрапило в соцмережі).
* 6 грудня - створено Кам’янець-Подільський комітет національного спротиву.
* 17 грудня народний депутат Володимир Мельниченко заявив про вихід з фракції Партії Регіонів у Верховній Раді.
* 12 січня - відбулось Віче громади селища Стара Ушиця «За європейську Україну».
* 21 січня сесія міськради негативно висловилась щодо прийнятих 16 січня диктаторських законів, надіславши відповідне звернення голові Верховної Ради.
* 22-23 січня - група активістів чатувала під міськвідділом міліції з наміром заблокувати виїзд правоохоронців на Майдан.
* 25-26 січня - кам’янецькі автомайданівці доєдналися до Всеукраїнської акції бойкотування автозаправок.
* 26 січня - відбулось Віче громади с.Оринин «За європейську Україну».
* 27 січня - голова фракції партії Регіонів у міськраді Валерій Слободян заявив про ропуск фракції та вихід депутатів з лав партії. Колишні регіонали створили нову групу в раді «Кам’янець єдиний».
* 27 січня - майданівці вимагали відставки голови РДА Михайла Желізника.
* 28 січня - сесія районної ради, на якій би розглядалось питання «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні» не відбулась через відсутність кворуму (не з’явились депутати від партії Регіонів). Сесія міської ради того ж дня й з аналогічного питання успішно відбулася. На ній було підтримано всі вимоги кам’янецького Майдану.
* 6 лютого - хоч і відбулась позачергова сесія районної ради, проте питання суспільно-політичної ситуації в криїні так і не знайшло підтримки серед депутатської більшості.
* 9 лютого - відбулось Віче громади с.Гуменці «За європейську Україну».
* 11 лютого Валентина Волошина очолила новостворену групу «Народна рада» в міськраді.
* 19 лютого на Майдані загинув перший кам’янчанин Віталій Васільцов, родом з с.Гаврилівці.
* 20 лютого - звістка про ще одну смерть кам’янчанина, Рудського сільського голову Анатолія Корнєєва.
* 21-23 лютого - у вихідні активно працюють громадські формування, загони місцевої самооборони.
* 21 лютого - Михайло Желізник складає повноваження голови РДА та розпускає фракцію Партії Регіонів у райраді.
* 21 лютого - онлайн-трансляція сесії міськради, на якій депутати засудили режим президента Януковича.
* У ніч на 22 лютого - було скинуто найбільше пам’ятників Леніну в селах району.
* 23 лютого - в Кам’янці з’являються бійці Самооборони та Правого сектору з київського Майдану.
* 24 лютого - заяву на звільнення написав заступник голови РДА Павло Довгопол.
* 25 лютого - під тиском активістів голова райради Іван Романчук та його заступник Остап Колотило написали заяви на звільнення.
* 27 лютого -  головою райради обрали Миколу Жогана, за якого проголосували 46 депутатів із 70. За його опонента Віктора Худняка віддали голоси 21 народний обранець.

Теги: річниця євромайдану, євромайдан

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють акції




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.