Перейти на мобільну версію сайту


07.10.2016

ЧЕРНЯХІВСЬКА КЕРАМІКА

Сьогодні ми поговоримо про кераміку Черняхівської культури, яка досить повно представлена в музеї старожитностей музею-заповідника. Тут ми маємо можливість побачити різний керамічний посуд черняхівців: кружальну та ліпну кераміку, яка представлена горщиками, мисками, тривухими вазами, імпортованими амфорами тощо. 

археологХарактерною ознакою черняхівської кераміки є кружальний сірий посуд, що виготовлявся кваліфікованими гончарами. Це, насамперед, високоякісна кухонна, столова і тарна кераміка. Найпоширенішими були кухонні опуклобокі горщики з шорсткою поверхнею і сіролощені миски. Також місцеві майстри виготовляли столові тривухі вази, кухлі, глеки, великі піфоси для зберігання продуктів і води. Самостійну категорію кераміки складають імпортні світло- і червоноглиняні посудини (здебільшого глеки й низькі миски) та амфори. 

Ліпний посуд значно поступається за кількістю кружальному. Лише на пам’ятках типу Черепин у верхів’ях Дністра і Західного Бугу його частка сягає 50%. Ліпна кераміка поділяється на кілька груп, властива тим чи іншим етнічним компонентам у складі черняхівських племен. На пам’ятках типу Черепин та деяких поселеннях Середнього Подніпров'я і Дніпровського Лівобережжя (Журавка, Хлопків, Жуківці, Новолипівське, Великий Бобрик, Краснопілля) трапляються ліпні горщики, що нагадують кераміку київської культури.

Поширеними були також «бомбоподібні» ліпні посудини, аналогічні кераміці вельбарської та пшеворської культур. Найбільше їх зафіксовано на поселеннях Велика Снітинка та Білопілля. Окрім кераміки слов’янського та германського походження, трапляється посуд, характерні ознаки якого засвідчують перебування у складі черняхівської спільноти скіфо-сарматів та фракійців.

Значну частину керамічного посуду черняхівців у музеї становлять знахідки з Бакоти, де археологічні дослідження в 60-80-их роках проводив Іон Винокур. До керамічних комплексів черняхівської культури в Бакоті входять великі піфосовидні посудини-зерновики для зберігання продуктів, горщики, миски, вази, глечики, що були виготовлені на гончарному крузі. Крім того, тут знайдені ліпні горщики (в комплексі їх нараховується до 40%), у формах яких простежуються генетичні зв’язки з керамікою зарубинецької культури, а також керамікою слов’янської культури другої половини І тис. н. е. Важливо, що і в черняхівські, і в післячерняхівські часи продовжувалися традиції ліпної кераміки. Зокрема, крім типових горщиків, тут представлені й сковорідки з глини. Такі вироби поширені головним чином серед старожитностей VI-VII ст. нашої ери, але в Бакоті вони виявлені і в спорудах черняхівського часу. До речі, й на черняхівському поселенні біля села Іванківців Новоушицького району виявлені подібного типу сковорідки під час роботи експедиції Інституту археології АН УРСР.

Доктор історичних наук, професор Іон Винокур, аналізуючи знахідки з Бакоти та деяких інших поселень, розділив ліпний посуд на три типи. Подаємо уривок статті археолога: «За своїми формами й типами горщики можна розподілити на кілька груп. Приведемо тільки цілі форми або такі, які за фрагментами вдалося повністю реставрувати. До першої групи відносяться ліпні горщики з прямим або злегка відігнутим вінцем. Цей посуд сформовано з глини з домішками піску, дресви, а іноді – й шамоту. Поверхня виробів згладжена, іноді підлощена, часто нижня частина горщиків «храповата» з рустом. Форма і техніка виготовлення цих горщиків досить близькі до аналогічної кераміки східнопшеворської групи пам’яток. Вказані форми досить широко представлені у комплексах черняхівської культури Волині та Поділля. Виявлені вони як на поселеннях, так і на могильниках. Вони можуть розглядатися як одна з ведучих форм ліпного керамічного посуду першої половини І тисячоліття нашої ери (Пряжів, Слободище, Лепесівка, Бакота, Лука-Врублівецька, Дерев’яне, Раковець-Чеснівський, Косаново, Кринички та ін.).

Форми, техніку виготовлення і пропорції частин посуду вказаної групи ми розглядаємо у перспективі як прототипи горщиків корчаксько-празької культури V-VII століть нашої ери. Саме ці форми, як показують дослідження, знаходять свій дальший розвиток у горщиках корчакського типу.

До другої групи належать ліпні горщики біконічної форми, з прямим або злегка відігнутим вінцем. Цей посуд сформовано з глини з домішками піску, дресви та шамоту. Поверхня горщиків згладжена, з й примірники з підлощеною поверхнею. Вказані форми наявні в черняхівських старожитностях Волині, Поділля і Правобережного Подніпров’я в цілому. Вони зафіксовані і на поселеннях, і на могильниках (Пряжів, Слободище, Бакота, Лепесівка, Журовка, Лука-Врублівецька, Дерев’яне, Раковець-Чеснівський, Ружичанка, Косаново, Заячівка, Компанійці та ін.). Біконічна форма – одна з важливих серед ліпних керамічних виробів черняхівської культури лісостепового Дністро-Дніпровського межиріччя. За формою, технікою виготовлення, пропорціями частин посуду вказану групу горщиків ми розглядаємо як прототипи кераміки пеньківської культури. Адже горщики цієї групи знаходять своє типологічне продовження у східнослов’янській ранньосередньовічній кераміці пеньківського типу. Що ж до походження цих форм, то коріння їх лежать у пластах зарубинецької та східнопшеворської культур.

До третьої групи належать ліпні опуклобокі горщики з відігнутим вінцем. Цей посуд сформовано з глини, яка має домішки піску, дресви й шамоту. Поверхня деяких із них згладжена, пролощена, але є і досить багато зразків – з шерохатою поверхнею. Опуклобокі горщики репрезентовані в черняхівській культурі досить широко, в тому числі і на землях Волино-Подільського пограниччя. Це матеріали поселень Бакота, Журовка, Слободище, Леськи; могильників – Косаново, Кринички, Компанійці та ін. Опуклобокі горщики є й серед слов’янської кераміки V-VII століть нашої ери. Але їх менше, ніж тих, що відносяться до першої і другої груп ліпного посуду.

Приведені нами три групи ліпного керамічного посуду, як показують результати досліджень, були у першій половині І тисячоліття нової ери досить стійкими у лісостеповому Дністро-Дніпровському межиріччі. При цьому важливо відзначити, що горщики вказаних трьох груп іноді співіснували на одних і тих же черняхівських пам’ятках. У процесі подальшого розвитку дві перші групи ліпного посуду знайшли своє типологічне продовження у ранньосередньовічній кераміці східних слов’ян V-VII століть нашої ери, а форма горщиків третьої групи збереглася в середині І тисячоліття нашої ери лише фрагментарно або частково. Можна припустити, що остання форма втратила своє колишнє значення у Лісостепу разом із завершенням черняхівського гончарного виробництва. А у південних районах, на пограниччі Лісостепу і Степу, ця форма горщика продовжувала існувати. Вона представлена, наприклад, у гончарних виробах пастирського типу».


Теги: археологічна спадщина

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.