| Новини | Економіка | Політика | Особистість | Проблема | Суспільство | Культура | Медицина | Істфакт | Правопорядок | Спорт | Таблоїд |
|
| ||
| |||
Істфакт
Сьогодні ми продовжимо нашу віртуальну мандрівку експозицією «Старожитностей Поділля», а саме залом, присвяченим Трипільській культурі. Отож, поговоримо про трипільський скарб.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Виявлено його було 1959 року в урочищі Гряда, поблизу села Цвіклівці на Кам’янеччині. Під час добування каменю в кар’єрі бульдозером біля північно-західного схилу урочища на глибині 1,0-1,2 метра було піднято розбиту посудину та численні прикраси.
Сьогодні поговоримо про трипільську кераміку. Випалена на вогні глина стала першим штучним матеріалом. Кераміка є фактично візитівкою Трипільської культури.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ За формою посуду, сировиною, технологією виготовлення, способами та видами оздоблення вирізняються різні хронологічні періоди та локальні варіанти виготовлення посуду.
Наступним в експозиції археологічного музею йде зал енеоліту або ж мідно-кам’яного віку, який представлений найбільш відомою для нас археологічною культурою – Трипільською. Сьогодні поговоримо про те, що представляє собою Трипільська культура, звідки вона з’явилася та як зникла.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ
Наступна вітрина в експозиції «Старожитностей Поділля» представляє період неоліту або ж нового кам’яного віку.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Найхарактернішою рисою для цього періоду стала неолітична революція – історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, що було пов’язане з виникненням тваринництва, землеробства.
Мандруємо далі першим залом музею «Старожитностей Поділля» і зустрічаємося з епохою мезоліту. Її ще називають середньою кам’яною добою або ж епіпалеолітом. Це була перехідна доба від палеоліту (кам’яного віку) бо неоліту (нового кам’яного віку) і хронологічно цьому періоду відповідає 10.000-8.000 до нашої ери.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ
Продовжуємо нашу віртуальну мандрівку експозицією «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Сьогодні мова піде про необхідне для полювання знаряддя – спис.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Першопочатково списи виготовляли з дерева. Найпростіший спис являв собою пряму обстругану і заточену палицю з твердого дерева завдовжки приблизно в людський зріст.
Народний депутат Володимир Мельниченко та міський голова Михайло Сімашкевич почали втілювати в життя проект з відновлення та благоустрою зони відпочинку з міським пляжем та водною станцією в каньйоні р.Смотрич. Безумовно, раціональне використання природно-рекреаційних ресурсів Смотрицького каньйону та відновлення пляжу стане значимим етапом у розвитку інфраструктури міста.
У першому залі експозиції «Старожитностей Поділля» ми можемо також побачити макет палеолітичного житла. Отож, спробуємо розібратися, в яких будівлях жили наші далекі предки та як вони виглядали.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ У період пізнього палеоліту люди часто селилися неподалік джерел на рівнині або пологих схилах. Оскільки в цей період проходить останнє зледеніння, людині для захисту від холоду потрібне було житло, яке відноситься до типу яранги, тобто мало покрівлю сферичної форми. Крім того, були поширені тимчасові літні житла – чуми.
Продовжуємо далі нашу віртуальну екскурсію відділом «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Сьогодні ми розглянемо фауністичні знахідки, тобто знахідки кісток тварин із археологічних пам’яток Поділля періоду від палеоліту до неоліту.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ У першому залі експозиції у нас знаходяться кістки мамонта, що були знайдені 2007 року поблизу села Гринчук на Кам’янеччині (досліджували музейні співробітники Петро Болтанюк та Руслан Йолтуховський).
Вже в часи палеоліту з’являється первісне мистецтво. Виникло воно близько 30.000 років тому за доби пізнього палеоліту.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ В експозиції відділу «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника в першому залі можна побачити уламок кістки з початком гравірування зображення мамонта.
2016 рік у газеті «КлюЧ» пройде під патронатом головної музи археологів - Археології. Цикл статей буде побудований на основі експозиції відділу «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника (директор Віктор Травінський). Усі експонати, про які ми писатимемо, ви зможете побачити на власні очі, завітавши в музей за адресою: вул.Іоанно-Предтеченська, 2.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ
Сьогодні поговоримо про відомого українського історика-дослідника Середньовіччя, джерелознавця, нумізмата, член-кореспондента НАН України (1995), заслуженого діяча науки і техніки України (1996), лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (2001), лауреата премії ім.М.І.Костомарова НАН України (2003) Миколу Котляра, який є уродженцем Кам’янця-Подільського.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ
Сьогодні поговоримо про філософа Сильвестра Гогоцького, який є уродженцем нашого міста.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Сильвестр Гогоцький народився 17 січня 1813 року в Кам’янці-Подільському. Особливу роль у його духовному становленні відіграв батько – протоієрей, який працював професором словесності в Подільській духовній семінарії. Завдяки батькові майбутній філософ захопився малюванням та грою на скрипці.
Сьогодні поговоримо про представника науки, а саме - археолога, доктора історичних наук Софію Березанську, які народилася в місті над Смотричем.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ З’явилася на світ Софія 15 травня 1924 року в Кам'янці-Подільському в шляхетній родині з глибокими інтелігентними традиціями.
Сьогодні поговоримо про польського письменника, представника «української школи» в польській літературі Мавриція Гославського, життя якого тісно пов’язане з Поділлям.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Народився Маврицій у збіднілій шляхетській родині Гославських гербу Окша 5 жовтня 1802 року в містечку Фрампіль. Батько походив з Чорнивод, а мати, Францішка Попільовна, була з Галичини. Статті 61 — 75 з 184 Початок | Поперед. | 3 4 5 6 7 | Наст. | Кінець |
БУДЬТЕ ЛЮДЬМИ В ПЕРШУ ЧЕРГУ! 
| ||
|
Наша адреса:
Україна,
м. Кам'янець-Подільський,
вул.Соборна, 27.
| |||
