| Новини | Економіка | Політика | Особистість | Проблема | Суспільство | Культура | Істфакт | Правопорядок | Спорт | Таблоїд |
|
| ||
| |||
Істфакт
Унікальну колекцію старовинних монет та паперових грошей має кам’янецький колекціонер Павло Риженко. Є в ній і гроші Української народної республіки, Російської імперії, Радянського Союзу.
Автор:
Наталія ЯЦЕМІРСЬКА Надзвичайно цікавою виявилася колекція українських бон (документи, які видає особа або установа на право одержання пред'явником певної суми грошей або ін. цінностей - прим.Авт.), значна частина яких друкувалися після революції 1917 року, та ще й в Кам’янці-Подільському.
Продовжуючи нашу віртуальну екскурсію музеєм археології, ми зупинимося на комарівській культурі доби бронзи.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Речі, які представлені в експозиції та відносяться до цієї культури, походять переважно з курганного могильника біля села Дорогоща на Ізяславщині.
Проект Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника «Майданчик юного археолога» знайшов шанувальників.
17-18 червня в державному історико-культурному заповіднику «Меджибіж» пройшов другий регіональний музейний форум «Музей: храм муз-2016». Цьогоріч на форумі було представлено 12 областей, що вдвічі більше, ніж торік.
Продовжуючи нашу віртуальну екскурсію Музеєм старожитностей, подорожуємо добою бронзи, звернувшись до культури шнурової кераміки, фрагменти посуду якої можна побачити в музеї.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ
Кожен новий археологічний сезон у Кам’янці-Подільському приносить нові цікаві та унікальні знахідки. Однією з таких у 2016 році стало знайдення гончарного горна XV ст. на вулиці Троїцькій, 4А. Зазначимо, що протягом останнього часу це третій цього періоду горн на території нашої держави (два інших були розкопані Сергієм Панишко в Жидачеві на Волині та Сергієм Пивоваровим у Чернівцях).
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ
Продовжуючи нашу мандрівку Музеєм старожитностей, переходимо до наступного третього залу. Одразу нас зустрічає вітрина, у якій представлено добу бронзи. Сьогодні поговоримо про самобутні старожитності культури кулястих амфор. Посудину цієї культури можна побачити в експозиції.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Назву культурі запропонував археолог Густаф Коссинна за її характерними керамічними виробами.
Одним із тих, хто опинився в Черкасах не за своєю волею, був православний священик ієрей Михаїл Надольський. Народився і виріс він у селі Крушанівка Староушицького повіту Кам’янець-Подільської волості, у родині сільського священика. Батько - протоієрей отець Арсентій Надольський - дав йому, як і іншим своїм дітям, певну освіту.
Автор:
Наталія ЯЦЕМІРСЬКА
Продовжуючи мандрівку експозицією «Старожитностей Поділля», сьогодні поговоримо про металообробку в трипільців. Трипільська культура була першою на теренах сучасної України, носії якої почали використовувати метал – мідь.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ
Продовжуючи мандрівку експозицією «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, в залі, що представляє трипільську культуру, ми маємо змогу побачити велику добірку крем’яних знарядь праці. Отже, сьогодні розкажемо про обробку кременю трипільцями.
Сьогодні розглянемо ще одну галузь господарства носіїв трипільської культури – мисливство.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Значення мисливства для раннього етапу трипільської культури в Середньому Подністров’ї було досить істотним. Зокрема, аналізуючи остеологічний матеріал поселення етапу А поблизу села Бернашівка Могилів-Подільського району на Вінниччині, дослідники дійшли висновку, що кістки диких тварин становлять 59% від загальної кількості кісткового матеріалу ссавців.
Кам’янець-Подільський не перестає дивувати тим, що заховано в його глибинах. Відкриття археологічного сезону принесло досить несподівані результати. Нещодавно, а саме на відкриття туристичного сезону, у Старому замку було відкрито експозицію «Кам’янець 100 років тому», присвячу Першій світовій війні та ролі в ній нашого міста.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ
Сьогодні поговоримо про землеробство та скотарство в трипільців. Предмети обробітку землі ми маємо можливість побачити в експозиції «Старожитностей Поділля» Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ На думку деяких дослідників, зокрема Тетяни Пассек, у племен трипільської культури землеробство було мотичним, підтвердженням чому є численні знахідки мотик.
Сьогодні поговоримо про іншу галузь господарства носіїв трипільської культури – скотарство.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Однією з основних тварин у трипільському скотарстві був бик. Ця тварина використовувалася як для сільського господарства, так і для споживання. При чому знахідки остеологічного матеріалу свідчать про те, що свійський бик складав левову частину раціону трипільців.
Продовжимо нашу віртуальну екскурсію експозицією «Старожитностей Поділля». Сьогодні звернемо увагу на антропоморфну та зооморфну пластику Трипільської культури, яку можна побачити в залі, присвяченому енеоліту.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Антропоморфна пластика - це різні за стилем і формою жіночі та чоловічі зображення, в яких втілено образи шанованих божеств, що уособлюють у землеробсько-скотарських племен ідею родючості і загального добробуту.
Сьогодні поговоримо про ткацтво в трипільців. У експозиції «Старожитностей Поділля» можна побачити макет вертикального ткацького верстака, глиняні пряслиці та фрагменти кераміки з відбитками тканин на денцях.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ У період енеоліту населення на території сучасної України вдягнулося в одяг зі тканин. У ході розкопок були знайдені рештки вертикальних ткацьких верстатів а саме - глиняні грузила до них чи, правильніше назвати, відтяжки. Статті 31 — 45 з 169 Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець |
ЗРОБИ ДОБРО, ЩЕ Й ВИННИМ ЗАЛИШИШСЯ 
| ||
|
Наша адреса:
Україна,
м. Кам'янець-Подільський,
вул.Соборна, 27.
| |||
