Новини | Економіка | Політика | Особистість | Проблема | Суспільство | Культура | Медицина | Істфакт | Правопорядок | Спорт | Таблоїд |
| |||
![]() Істфакт
![]() У 50-70-х рр. ХХ ст. велику роботу з дослідження археологічної спадщини Кам’янця провів Сергій Шкурко. Нині в державному архівів Хмельницької області в особовому фонді Сергія Кириловича зберігається кілька справ, присвячених археології нашого міста. Про них і поговоримо.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ За інформацією Сергія Шкурка, 1955 р. біля Ратуші на глибині 1,5 м краєзнавець Борковський зафіксував нашарування трипільської культури (таку ж знахідку він виявив і наступного року).
![]() Сьогодні ми поговоримо про кераміку Черняхівської культури, яка досить повно представлена в музеї старожитностей музею-заповідника. Тут ми маємо можливість побачити різний керамічний посуд черняхівців: кружальну та ліпну кераміку, яка представлена горщиками, мисками, тривухими вазами, імпортованими амфорами тощо.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Характерною ознакою черняхівської кераміки є кружальний сірий посуд, що виготовлявся кваліфікованими гончарами.
![]() До Кам’янця на VI Міжнародну науково-практичну конференцію «Археологія & Фортифікація» з’їхалися науковці не лише з різних куточків країни – Львова, Одеси, Києва, Вінниці, Красилова, Переяслав-Хмельницького, Хмельницького, Чернівців, Харкова, Ужгорода, Черкас, Хотина, Збаража, Сум, Кропивницького, Дніпра, але й представники різних міжнародних інституцій – Центру археології Інституту культурної спадщини Республіки Молдова, Інституту археології Жешувського університету.
![]() Продовжуючи нашу мандрівку, сьогодні поговоримо про Зарубинецьку культуру ІІ століття до нашої ери – ІІ століття нашої ери.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Зарубинецьку культуру відкрив 1899 року Вікентій Хвойка, виявивши могильник із тілоспаленням на Батуровій Горі поблизу с.Зарубинці Канівського району Черкаської області. Також він виявив ще кілька подібних могильників у Ржищеві, селах Віта, Пищальники, Пухівка, Погреби, Бортничі, Вишеньки.
![]() Сьогодні ми присвятимо увагу скіфським прикрасам. У скіфів була справжня пристрасть до красивих речей. Вони отримували задоволення, прикрашаючи себе, своїх коней і предмети побуту. Їхня любов до ювелірних виробів проявилася у всьому. Найкрасивіші з них були, природно, знайдені в царських могилах, у яких незмінно небіжчики прикрашалися золотими діадемами, головними уборами, поясами, сережками, кільцями, крученими намистом і браслетами, підвісками, амулетами, намистинами, ґудзиками та пряжками і медальйонами.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ
![]() Серед експонатів у вітрині, яка присвячена періоду раннього залізного віку, увагу привертає дуже цікавий експонат – бронзові кінські вудила кіммерійського типу. Знайдено їх було в урочищі Веприк на лівому березі Дністра за два кілометра на південний схід від села Теремці місцевим жителем Крижанівським. Знахідка була вивчена співробітниками Давньоруської Дністровської експедиції, після чого передана до музею в Кам’янці-Подільському.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ
![]() Повертаючись знову до періоду раннього залізного віку, у вітрині ми маємо змогу побачити предмети озброєння, а саме - скіфський кинджал та наконечники списів і стріл. Отже, розберемося із тим, що саме входило до складу озброєння скіфського воїна.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Скіфський меч або ж акінак був завдовжки 40-60 см при ширині в 4,5-6 см. Рукоятка меча складалася із навершшя, власне рукоятки та хрестовини.
![]() Археологи інституту археології НАН України продовжують розкопки на площі Польський ринок.
У процесі розкопок на площі Польський ринок біля будинку №3 археологи інституту археології НАН України, які працюють на території Старого міста, знайшли наземну глинобитну споруду трипільської культури шипенецької групи енеолітичного часу.
![]() Продовжуючи нашу мандрівку музеєм археології, дещо порушимо хронологію і звернемося до найновішої знахідки – Суржинецького ідола.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Протягом 25-27 липня працювала українсько-польська археологічна експедиція, яка займалася дослідженням та перевезенням ідола, що розміщувався поблизу села Суржинці.
![]() Продовжуючи мандрівку музеєм археології, у вітрині, яка присвячена періоду раннього залізного віку, можемо побачити фрагмент скіфського ідола з села Березівка. Отож, якими були вірування в період раннього заліза?
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Для кіммерійського релігійного світогляду характерні віра в душу та життя після смерті. Це підтверджують розкопки курганів, у яких знаходять речі, котрими користувався покійник за життя.
![]() Продовжуючи нашу мандрівку музеєм старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, звернемо нашу увагу на цікавий експонат у вітрині доби бронзи, а саме – сокиру-кельт.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Кельт – це різновид бронзової сокири та мотики зі втулкою на місці обуха, спрямованої перп
![]() Суржинецького ідола, над дослідженням якого нещодавно працювала українсько-польська експедиція, вже розмістили у музеї старожитностей історичного музею-заповідника.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ Нагадаємо, 25 липня над дослідженням ідола, знайденого поблизу с.Суржинці, розпочала роботу спільна українсько-польська археологічна експедиція.
![]() Продовжуючи нашу мандрівку музеєм археології, звернемося сьогодні до кераміки Чорноліської культури та способів її орнаментації. Цим питанням займався наш колега, старший науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ 2011 року він опублікував у «Віснику Кам’янець-Подільського національного університету ім.І.Огієнка.
![]() Сьогодні продовжуються дослідження Кам’янець-Подільської постійно діючої археологічної експедиції НДЦ «Охоронна археологічна служба України» (керівник – кандидат історичних наук Павло Нечитайло), що проводить розкопки об’єкта, який на картах та планах фігурує як «турецька вежа» та людвисарня. Отже, в чому цінність та особливість знахідки, спробуємо розібратися. Звернемося спочатку до картографічних джерел, що дають змогу пролити світло на історію цієї будівлі.
Автор:
Ігор СТАРЕНЬКИЙ
![]() У кав’ярні «Щасливий кіт», що у Старому місті, цілу ніч крутили кіно просто неба. Захід пройшов у рамках щорічного фестивалю «Відкрита ніч», покликаного відкривати нові українські імена у галузі кінематографу та телевізійного виробництва.
Автор:
Наталія ЯЦЕМІРСЬКА Статті 31 — 45 з 184 Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець |
![]() | ||
Наша адреса:
Україна,
м. Кам'янець-Подільський,
вул.Соборна, 27.
|