Перейти на мобільну версію сайту

RSS

Істфакт

ГІСТЬ ІЗ ХРАМУ ПРЕДКІВ - ЛЕВ СИЛЕНКО
Він прийшов до справжніх українців як духовний Богатир, народжений над Дніпром, у колисці індоєвропейських народів в селі Богоявленському – учитель Лев Силенко. Це село так назвали, як йому повідомив покійний прадід – Волхв, що жив більше 100 років. Своєму правнуку Силенку сказав, що в цьому селі було Дажбогове явлення біля гаю і тому це селище назвали Богоявленське. Прадід казав Силенку: «Я тобі цю тайну сказав, а ти вмри з нею, і нікому не кажи, бо наш народ знетямів, осміє тебе».

ЗНАХІДКИ СЕРГІЯ ШКУРКА. ЧАСТИНА ПЕРША
У 50-70-х рр. ХХ ст. велику роботу з дослідження археологічної спадщини Кам’янця провів Сергій Шкурко. Нині в державному архівів Хмельницької області в особовому фонді Сергія Кириловича зберігається кілька справ, присвячених археології нашого міста. Про них і поговоримо.
За інформацією Сергія Шкурка, 1955 р. біля Ратуші на глибині 1,5 м краєзнавець Борковський зафіксував нашарування трипільської культури (таку ж знахідку він виявив і наступного року).
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЧЕРНЯХІВСЬКА КЕРАМІКА
Сьогодні ми поговоримо про кераміку Черняхівської культури, яка досить повно представлена в музеї старожитностей музею-заповідника. Тут ми маємо можливість побачити різний керамічний посуд черняхівців: кружальну та ліпну кераміку, яка представлена горщиками, мисками, тривухими вазами, імпортованими амфорами тощо.
Характерною ознакою черняхівської кераміки є кружальний сірий посуд, що виготовлявся кваліфікованими гончарами.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПРАЦЮЮТЬ НАУКОВЦІ
До Кам’янця на VI Міжнародну науково-практичну конференцію «Археологія & Фортифікація» з’їхалися науковці не лише з різних куточків країни – Львова, Одеси, Києва, Вінниці, Красилова, Переяслав-Хмельницького, Хмельницького, Чернівців, Харкова, Ужгорода, Черкас, Хотина, Збаража, Сум, Кропивницького, Дніпра, але й представники різних міжнародних інституцій – Центру археології Інституту культурної спадщини Республіки Молдова, Інституту археології Жешувського університету.

ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА
Продовжуючи нашу мандрівку, сьогодні поговоримо про Зарубинецьку культуру ІІ століття до нашої ери – ІІ століття нашої ери.
Зарубинецьку культуру відкрив 1899 року Вікентій Хвойка, виявивши могильник із тілоспаленням на Батуровій Горі поблизу с.Зарубинці Канівського району Черкаської області. Також він виявив ще кілька подібних могильників у Ржищеві, селах Віта, Пищальники, Пухівка, Погреби, Бортничі, Вишеньки.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

СКІФСЬКІ ПРИКРАСИ
Сьогодні ми присвятимо увагу скіфським прикрасам. У скіфів була справжня пристрасть до красивих речей. Вони отримували задоволення, прикрашаючи себе, своїх коней і предмети побуту. Їхня любов до ювелірних виробів проявилася у всьому. Найкрасивіші з них були, природно, знайдені в царських могилах, у яких незмінно небіжчики прикрашалися золотими діадемами, головними уборами, поясами, сережками, кільцями, крученими намистом і браслетами, підвісками, амулетами, намистинами, ґудзиками та пряжками і медальйонами.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ТЕРЕМЕЦЬКІ КІНСЬКІ ВУДИЛА
Серед експонатів у вітрині, яка присвячена періоду раннього залізного віку, увагу привертає дуже цікавий експонат – бронзові кінські вудила кіммерійського типу. Знайдено їх було в урочищі Веприк на лівому березі Дністра за два кілометра на південний схід від села Теремці місцевим жителем Крижанівським. Знахідка була вивчена співробітниками Давньоруської Дністровської експедиції, після чого передана до музею в Кам’янці-Подільському.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

СКІФСЬКА ЗБРОЯ
Повертаючись знову до періоду раннього залізного віку, у вітрині ми маємо змогу побачити предмети озброєння, а саме - скіфський кинджал та наконечники списів і стріл. Отже, розберемося із тим, що саме входило до складу озброєння скіфського воїна.
Скіфський меч або ж акінак був завдовжки 40-60 см при ширині в 4,5-6 см. Рукоятка меча складалася із навершшя, власне рукоятки та хрестовини. 
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

НОВІ ЗНАХІДКИ У СТАРОМУ МІСТІ
Археологи інституту археології НАН України продовжують розкопки на площі Польський ринок.
У процесі розкопок на площі Польський ринок біля будинку №3 археологи інституту археології НАН України, які працюють на території Старого міста, знайшли наземну глинобитну споруду трипільської культури шипенецької групи енеолітичного часу.

ТАЄМНИЧИЙ СУРЖИНЕЦЬКИЙ ІДОЛ
Продовжуючи нашу мандрівку музеєм археології, дещо порушимо хронологію і звернемося до найновішої знахідки – Суржинецького ідола.
Протягом 25-27 липня працювала українсько-польська археологічна експедиція, яка займалася дослідженням та перевезенням ідола, що розміщувався поблизу села Суржинці.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

У ЩО ВІРИЛИ ПЛЕМЕНА РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ?
Продовжуючи мандрівку музеєм археології, у вітрині, яка присвячена періоду раннього залізного віку, можемо побачити фрагмент скіфського ідола з села Березівка. Отож, якими були вірування в період раннього заліза?
Для кіммерійського релігійного світогляду характерні віра в душу та життя після смерті. Це підтверджують розкопки курганів, у яких знаходять речі, котрими користувався покійник за життя.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЧОРНОЛІСЬКА КУЛЬТУРА
Продовжуючи нашу мандрівку музеєм старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, звернемо нашу увагу на цікавий експонат у вітрині доби бронзи, а саме – сокиру-кельт.
Кельт – це різновид бронзової сокири та мотики зі втулкою на місці обуха, спрямованої перп
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ДЕВ’ЯТИЙ ІДОЛ НА СВОЄМУ МІСЦІ
Суржинецького ідола, над дослідженням якого нещодавно працювала українсько-польська експедиція, вже розмістили у музеї старожитностей історичного музею-заповідника.
Нагадаємо, 25 липня над дослідженням ідола, знайденого поблизу с.Суржинці, розпочала роботу спільна українсько-польська археологічна експедиція.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЧОРНОЛІСЬКІ ВІЗЕРУНКИ
Продовжуючи нашу мандрівку музеєм археології, звернемося сьогодні до кераміки Чорноліської культури та способів її орнаментації. Цим питанням займався наш колега, старший науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк.
2011 року він опублікував у «Віснику Кам’янець-Подільського національного університету ім.І.Огієнка.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЛЮДВИСАРНЮ ЗНАЙШЛИ. РОЗКОПКИ ТРИВАЮТЬ
Сьогодні продовжуються дослідження Кам’янець-Подільської постійно діючої археологічної експедиції НДЦ «Охоронна археологічна служба України» (керівник – кандидат історичних наук Павло Нечитайло), що проводить розкопки об’єкта, який на картах та планах фігурує як «турецька вежа» та людвисарня. Отже, в чому цінність та особливість знахідки, спробуємо розібратися. Звернемося спочатку до картографічних джерел, що дають змогу пролити світло на історію цієї будівлі.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ


Статті 16 — 30 з 170
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець Всі

Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!


 

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ СВОЇ ЦІННОСТІ
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ СВОЇ ЦІННОСТІ Думала, що з роками не лише приходить життєвий досвід і змінюються цінності, але зі всього набутого формується інший вимір життя. Виявилося, не завжди. Досвід, можливо, так, але про цінності ми чомусь забуваємо. Для мене це літо стало справжнім випробовуванням: важ­ка хвороба найріднішої людини, про яку я до останнього намагалася нічого не говорити; втрата друзів, яких я так називала для себе і могла горло за них перегризати; непростий підлітковий період дитини, до якого, думаю, ні одна мати не ...



Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.