Перейти на мобільну версію сайту

RSS

Істфакт

ІКОНОСТАС КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ В ПЕТРА І ПАВЛА
В українській православні церкві Петра і Павла Київського патріархату вже встановлено новий сакральний іконостас Мазепинської доби. Іконостас ручної різьби, виготовлений з дуба та липи. На його позолоту пішло від 5 до 8 кг золота, завезених з Італії.
Виконавцем робіт виступила кампанія з Самбора, яка понад 40 років займається виготовленням таких шедеврів і витворів мистецтва. Кошторис іконостасу склав понад 1 млн грн. 
Автор:  Тетяна ШУХАНОВА

СМОРТІАК ТВОРИТЬ ЛЕГЕНДУ МІСТА
Для того, щоб наше місто й надалі розвивалося в туристичному напрямку, потрібно його чимось урізноманітнювати, знаходити його особливості, які притаманні саме Кам’янцю. Легенд про місто над Смотричем чимало, але на сьогодні можна його побачити з іншого цікавого ракурсу, який нам подарувала природа. Цим і зайнявся кам’янчанин під творчим псевдонімом Спадра Смортіак. Те, що він пропонує, вражає свідомість.

СЮРПРИЗ ІЗ-ПІД ЗЕМЛІ
У Старому місті під час розкопок виявлено кав’ярню 17 ст. Її знайшли археологи під час розкопок у районі Польсь­кого ринку та вулиці П’ятницької. Дослідники вважають, що вона найстаріша в Європі.
Судячи зі знайденого матеріалу, виявлене приміщення повністю відповідало культурі епохи бароко: було вишуканим, з великою кількістю кухонного начиння, в тому числі й з кольорового скла.

ОТЦІ-ВАСИЛІЯНИ
При в'їзді у Старе місто Кам'янця на пагорбі велично і водночас скромно стоїть відбудована кам'яна церква Святої Трійці. Називають її серед народу по простому - Троїцька церква. Троїцьким названо і майдан, на якому церква збудована.  Свято-Троїцький храм – один із найдавніших у нашому древньому місті.  Про історію церкви неодноразово писали на шпальтах місцевої преси. У XVI-XVII ст. церква була кафедральною (соборною). У час турецького панування церква була перетворена на мечеть. 

У БАКОТІ - СТАРОВИННЕ ПОХОВАННЯ
Наша земля настільки багата, що знахідки, у прямому сенсі цього слова, лежать просто під ногами. У Бакоті на туристичній стежці біля джерела №2 місцевий житель Тарас Горбняк виявив поховання. Він запросив Кам’янець-Подільську архітектурно-археологічну експедицію (участь у дослідженні брали керівник експедиції кандидат історичних наук Павло Нечитайло, співробітники Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк та кандидат історичних наук Ігор Старенький, головний інженер Анатолій Трондюк та художник Сергій Канфорович).
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

БУЛА І ЗАВАЛИЛАСЬ
Безгосподарність та байдужість призвели до руйнування єдиного з кам’янецьких млинів - пам’ятки архітектури на Видрівці. Млин Ірафа, збудований у 19 столітті, більш відомий як сокоморсовий цех винно-сокового заводу, який працював там за часів Радянського Союзу. У переліку пам’яток культурної спадщини Кам’янця-Подільського під охоронним №3-Хм значиться пам’ятка архітектури місцевого значення Млин Ірафа, ХІХ ст., за адресою: вул. Видрівка, 23. 
Автор:  Наталія ЯЦЕМІРСЬКА

ЗНАЙДЕНО ТРИПІЛЬСЬКУ ЛИВАРНЮ
Вперше знайдено трипільську ливарню, вік якої становить 3800-3600 років до нашої ери. Унікальну знахідку виявили в нашому місті учасники архітектурно-археологічної експедиції.
Експедицію організувало ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН.

ПЕРЛИНА МУЗЕЮ: ІКОНА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ КАТЕРИНИ
Практично все православне церковне мистецтво пов’язане з літургією. Літургійні процесії, ще в Римі і Візантії сягали своїм корінням у язичницькі часи та тріумфальні імператорські ходи, були і є важливим елементом церковного життя народу. Узгоджений порядок та мистецьке оформлення церковних процесій (хоругви, процесійні ікони, хрести, святковий одяг священнослужителів, хоровий спів) посилювали їх сприймання віруючими.

КАРАЧКІВЦІ – СПЛАВ ПРИРОДИ ТА ІСТОРІЇ ЧЕМЕРОВЕЦЬКОГО КРАЮ
У південно-східній частині району, в тугій петлі Смотрича, де річка гострим лезом врізалася в Товтровий вал, затиснуте село Карачківці. Не безпідставно його називають столицею Подільських Товтр, адже воно зі всіх боків обрамлене пагорбами, на яких зеленіє ліс. Карачківці підпорядковуються Циківській сільській раді.
Село розташоване на лівому березі Смотрича, на широкому півострові, з вузьким перешийком на сході. Люди часто жартують: «Увійти сюди просто, а втекти – зась...».

ЗНАХІДКИ СЕРГІЯ ШКУРКА. ЧАСТИНА ДРУГА
Початок читайте у газеті «КлюЧ» від 21 жовтня 2016 р. (№245).
1961 р. колекціонер Руцький біля міської лазні на вул.Татарська знайшов «розмальовану кістку і кам’яну сокиру». У жовтні того ж року учень Саша Клейн знайшов римську срібну монету біля міської друкарні (площа Польський ринок). 29 жовтня 1961 р. Сергій Шкурко разом із інженерами Борковським, Романовим та працівником бавовняної фабрики Кареловим провели огляд траншеї у пров.Кузнечний.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ГІСТЬ ІЗ ХРАМУ ПРЕДКІВ - ЛЕВ СИЛЕНКО
Він прийшов до справжніх українців як духовний Богатир, народжений над Дніпром, у колисці індоєвропейських народів в селі Богоявленському – учитель Лев Силенко. Це село так назвали, як йому повідомив покійний прадід – Волхв, що жив більше 100 років. Своєму правнуку Силенку сказав, що в цьому селі було Дажбогове явлення біля гаю і тому це селище назвали Богоявленське. Прадід казав Силенку: «Я тобі цю тайну сказав, а ти вмри з нею, і нікому не кажи, бо наш народ знетямів, осміє тебе».

ЗНАХІДКИ СЕРГІЯ ШКУРКА. ЧАСТИНА ПЕРША
У 50-70-х рр. ХХ ст. велику роботу з дослідження археологічної спадщини Кам’янця провів Сергій Шкурко. Нині в державному архівів Хмельницької області в особовому фонді Сергія Кириловича зберігається кілька справ, присвячених археології нашого міста. Про них і поговоримо.
За інформацією Сергія Шкурка, 1955 р. біля Ратуші на глибині 1,5 м краєзнавець Борковський зафіксував нашарування трипільської культури (таку ж знахідку він виявив і наступного року).
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ЧЕРНЯХІВСЬКА КЕРАМІКА
Сьогодні ми поговоримо про кераміку Черняхівської культури, яка досить повно представлена в музеї старожитностей музею-заповідника. Тут ми маємо можливість побачити різний керамічний посуд черняхівців: кружальну та ліпну кераміку, яка представлена горщиками, мисками, тривухими вазами, імпортованими амфорами тощо.
Характерною ознакою черняхівської кераміки є кружальний сірий посуд, що виготовлявся кваліфікованими гончарами.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ

ПРАЦЮЮТЬ НАУКОВЦІ
До Кам’янця на VI Міжнародну науково-практичну конференцію «Археологія & Фортифікація» з’їхалися науковці не лише з різних куточків країни – Львова, Одеси, Києва, Вінниці, Красилова, Переяслав-Хмельницького, Хмельницького, Чернівців, Харкова, Ужгорода, Черкас, Хотина, Збаража, Сум, Кропивницького, Дніпра, але й представники різних міжнародних інституцій – Центру археології Інституту культурної спадщини Республіки Молдова, Інституту археології Жешувського університету.

ЗАРУБИНЕЦЬКА КУЛЬТУРА
Продовжуючи нашу мандрівку, сьогодні поговоримо про Зарубинецьку культуру ІІ століття до нашої ери – ІІ століття нашої ери.
Зарубинецьку культуру відкрив 1899 року Вікентій Хвойка, виявивши могильник із тілоспаленням на Батуровій Горі поблизу с.Зарубинці Канівського району Черкаської області. Також він виявив ще кілька подібних могильників у Ржищеві, селах Віта, Пищальники, Пухівка, Погреби, Бортничі, Вишеньки.
Автор:  Ігор СТАРЕНЬКИЙ


Статті 1 — 15 з 165
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець Всі

Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:






  1. ВИБОРИ 29 ЖОВТНЯ 2017 РОКУ
    17.10.2017 15:50:00 - 26.10.2017 15:50:00
    Голосів: 3
    1. 29 жовтня відбудуться перші місцеві вибори Слобідко-Кульчиєвецької об’єднаної територіальної громади.
      На посаду сільського голови балотуються п’ятеро кандидатів. За кого б ви віддали голос, якщо би голосували?
      Ігор Гай (Аграрна партія України)
       2 (67%)
       
      Не підтримую жодного з кандидатів.
       1 (33%)
       
      Олег Стебницький (ВО "Свобода).
       0 (0%)
       
      Руслан Нестеров (БПП "Солідарність")
       0 (0%)
       
      Руслан Мельник (ВО "Батьківщина)
       0 (0%)
       
      Михайло Мікшанський (самовисування)
       0 (0%)
       


 

ТАКИ НАС ОБКРАДАЮТЬ
ТАКИ НАС ОБКРАДАЮТЬ Моє покоління прожило щасливе дитинство, юність, становлення на ноги, а от що буде зі старістю?
Ми, діти радянського часу, мали можливість відві­ду­вати дитячі садочки і з наших батьків не здирали гроші на влаштування, на тарілки. Потім йшли до школи й отримували безкоштовні підручники, всі отримували рівні знання і що таке твій учитель – репетитор не знали, бо це було ганебним явищем. Пізніше ми могли вступити до вишу, технікуму, ПТУ – хто на що був гаразд, і отримати безкоштовну освіту. У нас...



Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.