Перейти на мобільну версію сайту


13.11.2015

ТРОХИ В КОМОРІ, ТРОХИ В СТОДОЛІ

Цієї неділі аграрії святкують професійне свято. Із яким настроєм вони проводжатимуть рік, що минув, та які плани мають на наступний? Саме з цими питаннями ми звернулися до начальника управління агропромислового розвитку РДА Ігоря Гая.

- Цьогоріч аграрії зустрічають професійне свято не в дуже доброму гуморі, - каже Ігор Віталійович. - Хоч результати не настільки плачевні й засмучуватися не варто, та нині зрозумілим стає одне - потрібно змінювати підхід до ведення сільського господарства.

Цього року як ніколи спрацювало прислів’я, за яким добрий господар не складає яйці в один кошик. Аграрії, які Ігор Гайсподівались зменшити затрати, вклавши в одну культуру навесні, й зібравши її восени, потрапили на гачок, коли прибутки не перекрили витрати.

До прикладу, як порівнювати з минулим роком, майже вдвічі зменшилася урожайність кукурудзи - 48 ц/га проти минулорічних 90 ц/га. Відсутність вологи в літній період практично нанівець скоротила врожайність сої. Якщо минулого року врожайність цієї культури була на рівні 31-35 ц/га, то цей рік за показниками ледве дотягнула до 16-17 ц/га. Крім того, цьогоріч ціна на сою впала майже вдвічі. Такого різкого падіння не спостерігалося за останніх 15 років.

Натомість непогано зарекомендували себе такі культури як ріпак та озима пшениця, трохи кращими були й результати по соняшнику. Це стало чи не однією з причин, що аграрії в 2016 році віддаватимуть перевагу саме цим культурам.

Тож наступного року структура посівних площ збільшиться на посіви соняшнику та озимини, зокрема озимої пшениці, ячменю та жита. Хоч не було достатньої вологи, проте деякі господарства ризикнули і посіяли озимий ріпак, а окремі аграрії вже сьогодні підготували грунт, щоб якомога раніше посіяти ярий ріпак.

- Можна сказати, що галузь рослинництва цьогоріч несподівано підкачала. А як щодо тваринництва, яке, здається, за рік так і не зрушило з мертвої точки? Воно взагалі рухається хоч у якомусь напрямку?

- Якщо не говорити про проблему чи її замовчувати, то вона й не буде вирішуватися. На сьогодні ціна на молоко, м’ясо птиці, яловичину і свинину неадекватна у співвідношенні до затрат на виготовлення цієї продукції. Відповідно маємо результат зі скорочення поголів’я худоби майже на 1000 голів. Дещо кращою є ситуація із поголів’ям ВРХ, скорочення якого в середньому коливається в межах 100 голів. Зі свого боку, як керівника агроуправління намагаюся робити все, аби ця ситуація не виходила з-під контролю.

Альтруїзм - гарна риса для сім’ї, де йдуть на поступки один одному, але не для бізнесу. Ніхто не зможе працювати при нульовій рентабельності. Аби тваринницька галузь розвивалася, потрібні інвестиції, відповідне обладнання та адекватна ціна. Чим дешевше молоко та м’ясо, тим менше людей зацікавлені в розвиткові цієї галузі. Сьогодні українці не впевнені в завтрашньому дні й, відповідно, не хочуть вкладати кошти в довгострокові перспективи.

- Ігоре Віталійовичу, чи вдалося, зважаючи на скрутне становище, покращити матеріально-технічну базу сільськогосподарських підприємств району?

- Загалом вдалося частково оновити парк техніки - хтось придбав розпушувач, хтось трактор чи комбайн, дехто сівалку. За попередніми підрахунками матеріально-технічна база сільськогосподарських підприємств району покращилася на 4,5 млн грн, хоча планувалося придбати вдвічі більше техніки. Ви були свідком як цого року аграрії організували гарне свято врожаю. Містяни мали можливість подивитися не лише на продукцію, вирощену в селі, а й на техніку, якою її обробляють. Вийшов справжнісінький парад сільськогосподарської техніки. Та скажу відверто - це все завдяки не одному року наполегливої праці.

- Нині сільське господарство потребує суттєвих змін. Яким Ви бачите вихід із вкрай нестабільної ситуації, яку ми нині спостерігаємо в аграрному секторі?

- Безумовно, варто шукати інші підходи розвитку сільського господарства. У цьому напрямку на Кам’янеччині й не лише стартував Перший національний аграрний кооператив.
Кооперативний рух - це величезна перспектива, на цьому живе вся Європа. Там дрібні землевласники та фермери об’єднуються в асоціації та кооперативи. Коли люди гуртуються, вони зменшують витрати на реалізації продукції та на інших затратах. Сьогодні не секрет, що більш рентабельним є виробництво, що має земельний банк 1000 і більше гектарів.

Фермер, який працює спільно з іншими в кооперативі, як це парадоксально б не звучало, але перебуває в рівних умовах з великими землевласниками.

Уже цього року на Кам’янеччині 52 фермери, які доєдналися до лав Першого національного аграрного кооперативу, посіяли спельту, яку наступного року без посередників, відповідно до договору, продадуть за ціною у валюті. Так саме підписані договори на вирощування квасолі та часнику. З минулого року за цією схемою працюють деякі райони Хмельниччини і, як показала практика, вона не лише дієва, а й досить успішна.
Кооперативний рух має прийти на заміну нині інсуючим райспоживспілкам, які не виконують своїх функцій. Сьогодні треба стимулювати людей заробляти на місцях, щоб вони не їхали на заробітки за кордон, а в рідному селі чи місті могли отримати достойну зарплату.

Це і є мета кооперативу - відродити українське село, створивши робочі місця, та забезпечити прибутковість ведення сільського господарства.

Днями парламетарі продовжили мораторій на продаж землі до 2017 року. Я, як представник Аграрної партії, розцінюю це не інакше як заграванням з представниками агросектору. Земля має залишатися національним надбанням, і мораторій на її продаж повинен бути продовжений на довший термін.

Сьогодні аграріям потрібна впевненість в тому, що не буде перерозподілу землі, переходу її з одних рук в інші та рейдерських атак. Не буде напруги по селах, яку іноді створюють великі агрохолдинги. Підтримка малого і середнього бізнесу має бути не на словах, а підкріплена конкретними діями на державному рівні. Стабільність в державі породжує стабільність у родині та віру в завтрашній день, якої нам сьогодні не вистачає.

- Щоб Ви побажали колегам напередодні професійного свята?

- Хочеться, щоб ми збирали урожай на власній землі, щоб був мир та спокій. Здоров’я кожному, затишку в домівках, частих дощів та щедрого урожаю. Бажаю з гарним настроєм сіяти майбутнє разом!

Теги: Ігор Гай, агросектор, сільське господарство

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють акції




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.