Перейти на мобільну версію сайту


02.06.2017

СЕЗОННО-ЯГІДНИЙ КЕШ

агро5З настанням перших теплих днів українці масово починають шукати заробітку - і ті, хто цілу зиму відсидів у так званій відпустці, і ті, хто бажає підзаробити аби покращити своє матеріальне становище, мати можливість з’їздити відпочити на більш дорожчі курорти, прикупити нові гаджети, або ж зібрати дітей до нового навчального року та й собі придбати щось елементарне. З кожним роком потреби людей зростають, а з ними й попит на робочі місця. Українські компанії теж не пасуть задніх, а тому, розширивши пропозиції з робочих місць, активно шукають працівників на сезонний підробіток. Цьогоріч кількість вакансій збільшилася на 30%, а от кількість нових резюме, навпаки, скоротилося майже на 10%. У результаті цього конкуренція за робочі місця трохи знизилася. Причиною, як і в останні роки, стала робота за кордоном. Отож, про плюси та мінуси сезонного заробітку українців поговоримо в сьогоднішній статі.

Ще якихось два тижні й Україна стане повноцінним членом Євросоюзу, візи скасують, а маса українського народу рине за кордон в пошуках кращого життя та «грошового щастя». Принаймні, так про це думає більша частина економічних експертів. Традиційно, щороку частина наших співвітчизників вирушає на сезонні роботи до країн Євросоюзу. Цей рік не став винятком, а тому українці ще з нового року почали атакувати візові центри. Допоки одні вистоювали в метрових чергах за шматочком папірця, який дозволить їм заробити лишню копійку в чужій валюті, інші, хто не бажає працювати на закордонного пана, боїться іноземної мови, чи просто не має бажання займатися власною справою, займався пошуком вакантних сезонних робочих місць у нашій країні. 

агроСезонною роботою для українців є «ягідний рай». Поки на грядках достигають різного виду ягоди, потенційні робітники вже підраховують гроші в кишенях. Отже, рідні українські грядки чи іноземні плантації? Як, скільки та за яких умов будуть цього року платити заробітчанам, що під пекучим сонцем збиратимуть для нас з вами фруктовий коктейль? Чому все більше українців обирають сусідні країни для заробітку, хоча ринкові експерти стверджують, що вітчизняні фермери пропонують заробітну плату не гіршу за іноземну? Питань багато, проте ми спробуємо потрохи в них розібратися та підказати тим, хто ще не визначився.

Малина, полуниця, суниця, ожина, смородина... Тільки подумаєш про ці ягоди, як вже тече слина, а в тисячі українців ще й перехоплює подих. І не лише від того, що вони бажають їх з’їсти, а тому, що для більшості з них це важкий заробіток, як кажуть жартома - «агрофітнес із кошиком». За підрахунками кадрових експертів, цьогоріч попит на таку сезону роботу визначається трьома працівниками на одне робоче місце.

агро1Як тільки на полях починає зацвітати ягода, всі доступні ЗМІ кишать різноманітними оголошеннями як з пошуку роботи, так і від самих фермерів, у т.ч. закордонних. За твердженнями тих же експертів, вітчизняні фермери пропонують винагороду за нелегку ягідну працю не гіршу, ніж європейські. Цього року оплата сезонної ягідної роботи стартує від 6-7,5 тис. грн. А плюсом такої праці є те, що вона не вимагає якихось спеціальних навичок чи відповідної освіти. 

З іншої сторони, перш ніж спокушатися на ці гроші, потрібно зважати на своє здоров’я. Те, що болітимуть всі суглоби, - беззаперечний факт. Принаймні, так стверджують збиральники ягід зі стажем. Адже вам доведеться біля кожного кущика по декілька годин проводити навприсядки чи буквою «Г». Крім того, ви будете змушені розпочинати свій робочий день з 4-5 години ранку, а закінчувати його вже у темряві, оскільки збір ягід проводять зазвичай у ранкові та вечірні години, бо протягом дня процес дозрівання ягоди продовжується. Хоча задля збагачення наші сезонники готові і правила порушувати, і під пекучим сонцем горіти. Тим паче, що оплачується робота не погодинно, а за зібрані кілограми. Отже, хто більше принесе в кошику на ваги, той і отримає більше кровних. Таким чином у збиральників також є своя конкуренція. Хто з сезонників дотримується всіх правил та береже здоров’я, може заробити від 100 грн за день, а хто з них спритніший – від 300 грн/день. За нескладними підрахунками маємо такий резулььтат: збиральник із жагою до заробітку але супротивник закордонних мук у середньому за 22-24 робочих дні отримає близько 7-7,5 тис. грн. Непогано, правда?! Тим паче, що ти на рідній українській землі, у себе вдома. Це ще один величезний плюс. Крім того, практика показує, що українські фермери, як і деякі європейські, готові забезпечувати своїх робітників харчуванням та житлом, якщо ті також заїжджі з сусідніх міст та сіл.

агро4Проте є такі, кому цих грошей замало, тож, відкривши сайти з пошуку сезонної роботи за кордоном та спокусившись грошовими пропозиціями у 25-35 тис. грн на місяць у Польщі, Чехії, Португалії та навіть 60 тис. грн – у Швеції, звичайно, їдуть туди. До прикладу, один із збиральників ягід у Швеції стверджує, що минулого року їм з друзями вдалося заробляти по 120 євро в день. Погодьтеся, що такий ягідний кеш доволі пристойний. Хоча й тут є свої ньюанси. Той же збиральник розповів, що такі гроші їм із друзями вдалося заробити через те, що працювали вони у Швеції самі на себе, бо на практиці за збирання ягід у цій країні платять від 50 євро на день, а вони були так званими заготовачами. Отже, секрет такої «золотої жили» в цій роботі полягає в тому, що ти ходиш по лісі, садках, нічийних полях та збираєш ягоди, а потім здаєш у пункти прийому. Щось нагадує наших українців, які обдирають нічийні придорожні горіхи, суниці, яблука, шипшину, бузину, різнотрав’я лікарське та здають оптовикам. Як стверджують ті ж заробітчани, ягід на диких плантаціях й у лісах безліч, бо корінне населення їх не збирає, оскільки і без такого підробітку місцеві там заробляють по 3-7 тис. євро в місяць. Крім того, збір ягід у Швеції не вважають роботою, тому її не обкладають податками. Загалом, будь-хто може приїхати і заробляти. Єдина умова – не можна збирати поблизу житлових будинків, тому й не підходити до них ближче, як на сотню метрів.

агро3Звичайно, працювати постачальником для іноземного заготівельного пункту, справа прибуткова. Хоча не всім так щастить та не у всіх країнах Євросоюзу. Крім того, не потрібно забувати, що, перебуваючи за кордоном, необхідно щось їсти та десь ночувати. А в них це все коштує немало. Отже, якщо ви вирішили працювати на чужині, але не знайшли добросовісного «хазяїна», який забезпечить вас хоч якимось житлом та харчуванням, то приготуйтеся до того, що за це все доведеться віддати щонайменше добрячу половину заробленого (це якщо ще вас не спіймає поліція за нелегальне працевлаштування і в результаті на кордоні влуплять штамп на декілька років про депортацію). Тому добряче подумайте: якщо не задовольняє рідних 7-10 тисяч гривень, а хочеться євро, то, перш за все, зважте всі ризики іноземного заробітку, чи хоча би з совістю поставтеся до документів, що оформляєте на роботу за кордоном. Обов’язково необхідно оформити медичну страховку, бо в разі чого медицина там дуже дорога.

Отже, робота за кордоном - це гарний шанс здобути життєвий досвід, побачити нову країну, а головне для українців сьогодні – заробити гроші. Щоб досвід сезонної роботи за кордоном був позитивним, потрібно, в першу чергу, вивчити правила життя тієї країни, куди плануєте їхати заробляти, також поцікавтеся, ким треба бути та як старанно працювати, щоб сезонна робота на чужоземних полях приносила тисячні кеші у ваші українські кишені.

Допоки одні спокушаються іноземною валютою, заради якої готові терпіти всі чужоземні труднощі, інші вже активно працюють, і що головне, також сезонно, і також на ягодах. Крім того, не на пана, як то кажуть, а самі на себе. Просто вони зуміли правильно використати власну, хоч і невелику земельну ділянку. Спитаєте, чи можна взагалі щось заробити у такий спосіб? І чи не буде це марною тратою сил і часу, оскільки нормальних грошей на маленькій ділянці землі заробити неможливо? Ні, не буде, головне - знати, що вирощувати і як, а також продумати ринок збуту.

До прикладу, у вас є присадибна чи дачна ділянка в 10 соток, і ви хотіли би зайнятися вирощуванням такої сільгоспкультури, яка дала би максимальний прибуток. Але як визначити цю найвигіднішу культуру? Деякі люди при виборі бізнес-культури покладаються на інтуїцію, хтось діє за методом спроб і помилок, а дехто взагалі покладається на «якось воно буде». Але мало хто задумується про те, що все можна прорахувати, адже в будь-якому довіднику з вирощування тієї чи іншої сільгоспкультури є дані про вихід продукції з одиниці площі, а також вибір оптимального агрозаходу, що допоможе вам отримати максимальний вихід сировини.

агро2Сьогодні ми вже обговорювали сезонні ягоди, на яких певна група людей може отримати непоганий заробіток. Отже, візьмемо, наприклад, полуницю, адже багато-хто її вирощує в основному для особистого споживання. Приблизний вихід продукції з однієї сотки – 150-200 кг. Множимо на 10 соток - отримуємо 1,5-2 т. Множимо на 25 грн (цьогорічна ціна полуниці) - отримуємо 37,5-50 тис грн із десяти соток, або ж 1350-1850 доларів. І це за сезон! Погодьтеся, досить непогано, як для бізнесу на селі, ще й сезонного. Звичайно, напрацюватися біля неї треба. Хоча, з іншого боку, невже за кордоном не треба працювати? Крім того, можна ще й додатково заробити на продажі саджанців цієї ж полуниці.

Якщо ж є перспектива заробити таку суму на полуниці одноразового плодоношення, то на полуниці, що дає два, а то й три врожаї на рік, можна, мабуть, заробити ще більше. Але й на розсаді цієї полуниці можна заробити не менше, оскільки вартість саджанця полуниці багаторазового плодоношення в рази вища від вартості саджанця звичайної.

А тепер трохи арифметики. На одному квадратному метрі поміщається приблизно 60 саджанців. На одній сотці з урахуванням доріжок і проходів приблизно 4-4,5 тис. кущиків полуниці. Нехай ціна такого саджанця буде 5 грн. Тоді дохід з однієї сотки складе 20-22,5 тисяч гривень. І це тільки з однієї сотки. А з десяти соток відповідно більше - 200 тис. грн, або ж 7,5 тис. доларів. А це вже зовсім непогано!

Аналогічно можна прорахувати інші бізнес-культури - малину, смородину, аґрус тощо. А якщо вам не хочеться працювати увесь сезон, або ж просто потрібен підзаробіток, то можна скористатися ягодами, які ростуть при дорозі, фруктами із занедбаних садків (сливи, абрикоси, яблука, черешні), наробити з них сухофруктів, або в народі – сушені, та й вивезти все це до оптовиків.

Наприклад, один чоловік розповів, як у минулому році, випасаючи худобу, він не відлежував боки, а збирав ягоди шипшини, а в результаті висушив та здав закупникам більше 300 кг. Ціна минулого року за кілограм сушених ягід стартувала від 45 грн. Отже, в результаті він отримав 13,5 тис. грн за ягоди у вирощування яких не вклав нічого і сушив на печі. Таких прикладів безліч, а бізнес-культур, на яких за сезон можна заробити непогані гроші, ще більше.

Погодьтеся, варіантів сезонного заробітку чимало, і агросектор пропонує вам їх не менше. Можете поїхати за кордон, де крім гарної валюти наберетеся вражень, звичайно, якщо матимете час на відпочинок. Можете підшукати заробіток на вітчизняних фермах, де роботодавці розуміють, що за таку ягідну роботу необхідно не тільки добре платити, а створювати додаткові блага для збиральників. А можете влаштувати власний сезонний бізнес на невеличких плантаціях та бути сам собі господарем.

Винагороду отримаєте точно, а вже в якому розмірі та валюті - залежатиме від вашої наполегливості та працелюбства.

Світлана АНТОНЕЦЬКА.


Теги: ягідний бізнес, агросектор

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.