Перейти на мобільну версію сайту


25.11.2016

СЕЛА-МІЛЬЙОНЕРИ

село (1)Сільські ради району «маринують» на своїх рахунках майже 15 млн грн.

Цього року в рамках нового проекту «Сільський контроль» наша команда побувала в багатьох селах району, ми відвідали практично всі сільські ради та мали можливість порівняти не лише як живе місцева громада, а й влада, яку вона обрала.

Хоч фінансовий рік ще незавершено, та вже сьогодні можна частково підводити підсумки, говорити про прорахунки та перспективи розвитку тієї чи іншої сільської ради. Під час колегії райдержадміністрації, що відбулася цього тижня, якраз ці проблеми й обговорювали районні чиновники, підводячи умовну фінансову 9-місячну риску.

З БІДНОСТІ ВИЙШЛИ

Якщо раніше сільські голови оббивали пороги всіх інстанцій, аби випросити трохи грошей та залатати дірки в дірявих бюджетах, то тепер ситуація кардинально змінилася. Чимало податкових зборів тепер не йдуть до районної чи державної казни, а осідають прямісінько у сільських скарбничках.

100% податок на землю потрапляє на рахунок сільської ради. І в цій ситуації виграє та громада, яка має більшу площу. За словами начальника управління фінансів РДА Олександра Федика, цьогоріч збільшилися надходження від орендної плати за землю. Загалом за 9 місяців надійшло податку 10 млн 932,3 тис. грн.

Але це тільки частина зі всіх резервів, які можна мати з землі. На сьогодні лише 64,3% земель здано в оренду в межах населених пунктів та 72,8% - за межами населених пунктів. Решта земель, що стоять пусткою, могли би давати сільським радам щорічний прибуток. Багато сільських голів разом із депутатами місцевих рад встановили мінімальні ставки орендної плати, відповідно і надходження до сільської скарбниці мінімальні. Чомусь серед населення не проводиться роз’яснювальна робота щодо податку за землю, який вони сплачують. Ці гроші 100-відсотково залишаються в сільському бюджеті, й відповідно йдуть на покращення умов проживання в селі.

На сьогодні по шести договорах оренди земель ставки орендної плати нижчі від 3%, тобто не відповідають діючому законодавству. Така ситуація склалася у Староушицької селищної ради (5 дороворів оренди в ТзОВ «Водограй Плюс») та Рудської сільської ради (1 договір із ПП «Надра Поділля»). Від такої безгосподарності вони недоотримали близько 68,6 тис. грн у рік. Низькі ставки орендної плати встановлюють сільські чиновники і за оренду земель комерційного призначення. Нині середня ставка по району складає 90 коп за 1 кв.м, тоді як середня ставка по області коливається в межах 1,3 грн за 1 кв.м.

село (2)Не обходиться й без боржників. Через несплату земельного податку КЕВ м.Чернівці недоотримали 277,6 тис. грн бюджети Слобідко-Кульчієвецької та Рудської сільської ради. У боржниках першої перебуває ще й ПАТ «Кам’янець-Подільське АТП 16808» (має 26,6 тис. грн боргу). До Сокільської сільської ради так і не надійшло 47,8 тис. грн від НПП «Подільські товтри». У Кам’янську сільську раду не сплатили орендну плату ТОВ «Подільська будівельна компанія» – 506,1 тис. грн, та ТОВ «Авітон-3» - 19,6 тис. грн; у Пановецьку - ПП «Подільськенерго» – 604 тис. грн; у Орининську - ПП Українець В.В. – 99,6 тис. грн; у Рихтівську - ТОВ «Матадор» - 26,7 тис. грн.

Мізерні ставки спостерігаються і в укладених договорах оренди на землю. Як повідомляють спеціалісти управління фінансів РДА, на сьогодні зі ставкою до 200 грн за 1 га укладено 62 договори, або 17,2 %. Мізерна ставка - 35-40 грн за 1 га встановлена по 13 договорах. Таку «розкіш» дозволила собі Устянська сільська рада – 8 договорів, Кульчиєвецька – 2 договори, Чабанівська – 2 договори та Рудська – 1 договір. Найбільше договорів по занижених ставках укладено по Староушицькій селищній раді - таких налічується 13.

- Цьогоріч значні додаткові до запланованих на звітний період надходження отримано по податку на нерухоме майно, - зазначив під час засідання колегії Олександр Федик. - Ця сума склала 545,1 тис. грн. По єдиному податку до бюджету надійшло 2009,4 тис. грн, при чому левову частку сплатили сільгоспвиробники - 1069,3 тис. грн. Від реалізації акцизних товарів надійшло податку на суму 338,5 тис. грн.

Щодо акцизного збору, який 100-відсотково надходить до бюджету сільської ради, то очільники громад мають бути в першу чергу зацікавлені, скільки алкогольних напоїв, у тому числі й пива та тютюнових виробів продають на території їхньої громади.

Шокуючими залишаються надходження від туристичного збору – всього 13,2 тис. грн, і це при тому, що місця проживання були заповнені, а влітку потрібно було домовлятися наперед за проживання в готелі чи закладі зеленого туризму.

- Платниками податку є ПП Локай (сплачено 3610 грн), Недзельський А.А. (сплачено 2156,20 грн), Дроф’як Н.В. (2110,55 грн), Арнаут М.Я. (сплачено 16 грн), - каже Олександр Григорович. - Раніше я вже наводив приклад, якщо в готелі «Ксенія», с.Врублівці, 54 місця ночівлі при мінімальній вартості проживання 350 грн за добу при ставці 1% від вартості проживання, то сума збору складе (350*54*1%) 189 грн у день, а за місяць - 5670 грн, за 9 місяців близько 50 тис. грн, а по факту сплачено лише 3610 грн. І такий розрахунок можна провести по кожному з платників. (Дроф’як Н.В. – 54 місця, Недзельський А.А. – 44 місця). ПП Арнаут М.Я., за даними ОДПІ, підприємницької діяльності вже не здійснює. У напряму Устянської сільської ради розміщено низка закладів відпочинку та проживання, які не сплачують до бюджету жодної гривні!

Загалом за 9 місяців поточного року до бюджетів сільських та селищної рад надійшло 20 млн 499,7 тис. грн власних доходів. Нині на рахунках сільських рад є майже 15 млн грн невикористаних коштів. Мільйонерами є Кам’янська, Панівецька, Слобідко-Кульчиєвецка сільські ради та Староушицька селищна рада.

село-1ВИТРАЧАТИ НЕ ПОСПІШАЮТЬ

Замість того, щоб робити щось у селах, більшість сільських голів за старою звичкою сподіваються на дотації від районного бюджету. Та чи виділять народні обранці кошти туди, де вони не використовуються? Навряд чи. Зовсім скоро ми дізнаємося, що зробили сільські голови за рік роботи на посаді, адже чиновники мають звітувати перед громадою.
Відповідні інформаційні запити від газети «КлюЧ» отримали всі сільські голови району, тож чекаємо на результати.

А поки що візьмемося за дороги комунальної власності, які цьогоріч ремонтували чи робили вигляд, що таке проводять.

У Староушицькій селищній раді на поточний ремонт сільських доріг із загального фонду цьогоріч витратили 75795 грн, Гринчуцькій сільській раді - 118552,81 грн, Грушківській - 70206 грн, Довжоцькій - 24968 грн, Зіньківській - 57450 грн, Завальській - 196 тис. грн, Залісько-Першій - 49920 грн, Кадиєвецькій - 12470 грн, Кам’янській - 1 млн 224149,25 грн, Кульчиєвецькій - 105 тис. грн, Ластівецькій - 9914 грн, Орининській - 49860 грн, Панівецькій - 178 тис. грн, Приворотській - 198 тис. грн, Рудській - 96 тис. грн, Слобідко-Кульчиєвецькій - 1 млн 327400 грн, Слобідко-Рихтівській - 90 тис. грн, Сокільській - 87 тис. грн, Устянській - 49937,50 грн, Шустівецьій - 125 тис. грн.

Навіть не бралися за ремонт доріг у Врублівецькій, Княжпільській, Крушанівській, Жванецькій, Нефедівській, Підпилип’янській, Рихтівській та Чабанівській сільських радах, хоч гроші на рахунках у них є.

Цьогоріч окремі сільські ради поповнились на нову комп’ютерну техніку, яку придбала Староушицька селищна рада (9,5 тис. грн), Довжоцька (3000 грн), Підпилип’янська (12,8 тис. грн), Рудська (41 тис. грн), Сокільська (29,8 тис. грн), Устянська (35 тис. грн) та Шустовецька (9,9 тис. грн) сільські ради.

На 77,7 тис. грн було зроблено капітальний ремонт приміщення Завалецької сільської ради.

На більше як півмільйона гривень було придбано побутову, комп’ютерну техніку та підручники для шкіл, інтерактивну дошку для Довжоцької ЗОШ (31,5 тис. грн), котел «Рівнетерм-96 М» для Кульчиєвецької ЗОШ (32,2 тис. грн), два котли «Кулон-100» для Староушицької ЗОШ (41,4 тис. грн). За кошти бюджетів сільських рад закуплено: меблі для Староушицького дитсадка (4,5 тис. грн), побутову техніку для Жванецького дитсадка (8 тис. грн), телевізор (Кам’янська сілська рада - 13 тис. грн), ігровий майданчик для Крушанівського ДНЗ (12,5 тис. грн) та телевізор для цього ж закладу (3,2 тис. грн), побутову техніку для Устянського дитсадочка (59,5 тис. грн).

Також були виділені кошти на капітальни ремонт об’єктів, щоправда, не всі вони зроблені досі. Так, кошти виділено на капітальний ремонт для системи водопостачання Кадиєвецької ЗОШ І-ІІІ ступенів (14,5 тис. грн), перекриття спортивного залу Заліської-1 ЗОШ І-ІІІ ступенів (124,2 тис. грн), коригування ПКД на капітальний ремонт перекриття спортивного залу Заліської-1 ЗОШ І-ІІІ ступенів (5,7 тис. грн), капітальний ремонт даху Довжоцького НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів» колегіум, в тому числі виготовлення ПКД (61,5 тис. грн), капітальний ремонт котельні зі зміною твердопаливного котла в Жванецькій ЗОШ І-ІІІ ступеня (176,2 тис. грн), виготовлення ПКД на капітальний ремонт приміщення харчоблоку ДНЗ смт Стара Ушиця (2,1 тис. грн), капітальний ремонт та утеплення фасадів ДНЗ с.Зіньківці (в т.ч. виготовлення ПКД – 66,5 тис. грн), капітальний ремонт ДНЗ с.Тарасівка (2,7 тис. грн), коригування ПКД на добудову їдальні та внутрішнього туалету в Чабанівській ЗОШ І-ІІІ ступенів; виготовлення ПКД на будівництво теплогенераторної та влаштування системи опалення Панівецької ЗОШ І-ІІ ст. (40,7 тис. грн), добудова їдальні та внутрішнього туалету в Чабанівській ЗОШ І-ІІІ ступенів (774 тис. грн), реконструкція приміщення Гавриловецької ЗОШ І-ІІ ступенів, в тому числі виготовлення ПКД (231,3 тис. грн), реконструкція системи опалення Чабанівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, в тому числі виготовлення ПКД (180,3 тис. грн).

Перепало за 9 місяців і культурі. Зокрема, з бюджету виділено 291,2 тис. грн на капітальний ремонт будинку культури у с.Грушка, 15 тис. грн - на виготовлення ПКД по капітальному ремонту СБК с.Залісся-1; 35,8 тис. грн - на виготовлення ПКД по капітальному ремонту СБК с.Слобідка-Кульчиєвецька та 135,4 тис. грн на капітальний ремонт даху Ластовецького клубу, в т.ч. виготовлення ПКД.

Маючи гроші, сільські ради можуть робити не лише благоустрій прилеглої території та міняти лампочки у ліхтарях, або ж вічно латати ями на дорогах, а ще й покращувати матеріально-технічну базу клубів, дитячих садочків, приміщень сільських рад, у які би не соромно було зайти.

Розвиток села починається з самого населеного пункту. Уже давно не варто чекати на доброго дядечка, який прийде і зробить. Є гроші - працюйте. Про діяльність кожного із сільських голів району читайте вже в наступому числі газети.


Теги: села-мільйонери

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.