Перейти на мобільну версію сайту


08.05.2015

РАЙОН ПОТЕНЦІАЛ МАЄ, ТА НЕ РОЗВИВАЄ

Зелений туризм без «зеленого» прибутку.

Чим ближче до літа, тим більше тягне до мандрівок. Розуміючи, що закордонні поїзки цьогоріч не всім по кишені, ми спробували проаналізувати, чи реально гарно відпочити, не відїжджаючи далеко від дому, й узагалі, наскільки привабливою є Кам’янеччина для туриста. Спробуємо розібратися, який потенціал має наш регіон і чи надовго ми можемо затримати туристів, запропонувавши їм відпочинок на будь-який смак.
Що можна подивитись, зазнімкувати, де і як розважитись, цього тижня дізнавався «КлюЧ».

НЕ БАКОТОЮ ЄДИНОЮ

Якщо в Кам’янці, особливо в Старому місті, кількість архітектурних пам’яток на квадратний метр зашкалює, то район у цьому плані значно відстає. Проте це не привід впадати у відчай. Не враховуючи кількості давніх церков, які є чи не в кожному селі, Кам’янеччина має чим привабити туриста.

Усього за 7 км від міста, в селі Панівці знаходиться замок Яна Потоцького. Щоправда, назва Недобудований міст у Панівцях«замок» занадто голослівна - від колишньої споруди залишилися хіба що руїни, але вони ще й досі зберігають дух старовини. Замок у Панівцях заснував син потоцького Ян у 1590 році. Він же у свій час дав притулок протестантам-кальвіністам. Останні побудували тут 2-поверховий колегіум, школу та кирху. У Панівцях кальвіністи навіть мали власну типографію. Після смерті Яна протестантів вигнали із села, а будівлями хто тільки не володів: двічі замок намагались захопити турки, але твердиня впала під натиском козаків.

Сьогодні залишки колишнього замку потопають у деревах - тут розкинувся фруктовий сад.
Ще однією не менш цікавою родзинкою Панівців став... недобудований міст. Залізна дорога, яку планували збудувати на початку ХХ століття, мала би з’єднувати Російську та Австро-Угорську імперії, але на заваді стала війна.

На березі річки Жванчик між Кам’янецькою і Хотинською фортецями знаходиться Жванецький замок. У 17 столітті він мав стратегічне значення. Його власником на той час був кам’янецький староста Валентій Калиновський, після Хотинської війни замок реконструював Станіслав Жванецький замокЛянцкоронський, а вже за кілька років його зруйнував Ян Собеський, і споруда втратила своє стратегічне значення. До наших днів збереглися лише північна частина укріплення з північною баштою, а також рештки надбрамної та південно-східної башти.

До речі, на території замку розташований радянський ДОТ 1930-х рр., що належав до Кам'янець-Подільського укріпрайону «Лінії Сталіна». Інший такий ДОТ можна побачити над Дністром, неподалік від мосту.

Окрім замку, має Жванець ще одну пам’ятку архітектури - діючий Вірменський костел Непорочного Зачаття Богоматері, зведений з каменю у 18 столітті.

Олександрівське укріплення знаходиться за кілометр від Жванця, в бік с.Брага. Це була потужна земляна оборонна споруда з чотирма бастіонами та равеліном.

Ще один замок - Рихтецький у однойменному селі - також знаходиться на березі р.Жванчик, заснований він на початку 16 століття. Як і сусідні фортифікаційні споруди, замок потерпав від нападів турків та козаків. Цікаво, що в середині 19 століття палац у Рихті був справжним осередком літературного життя на Поділлі. Його власники Головинський і Подвисоцький були палкими шанувальниками письменства, науки та мистецтва. Хоч до нашого часу частково збереглися всі чотири наріжні башти, та три з них використовують місцеві жителі як нібито свою власність...

У Рихті, як і Панівцях, Лісківцях, Пудлівцях, є руїни старих водяних млинів.
Високу гору над Збручем у Чорнокозинцях віншує Чорнокозинецький замок. Точної дати його заснування немає, але він, як і решта замків, будувався з оборонною метою. За легендою замок належав Коріатовичам. Сьогодні від споруди залишились руїни, частково є брама, залишки кам’яного муру.

Якщо перейти через Збруч на Тернопільщину, можна помилуватися ще одним, не менш вартісним уваги замком - Кудринецким.

Окрім фортифікації, Кам’янеччина багата й на паломницькі місця. Чого лишень вартує Бакотський скельно-печерний чоловічий монастир 10-13 століття. Щороку сюди з’їжджаються звідусіль на свято Маковія. Сьогодні від монастиря залишилася лише задня його частина, видовбана в скелі, решта - похована під водою.

Свого часу Бакота входила до складу Галицького, пізніше - Галицько-Волинського князівства. Її завойовували литовці і поляки, тут проходив кордон із Румунією. 

Перш ніж потрапити до Бакоти, варто повернути дорогою до Китайгорода, аби помилуватися прадавнім Китайгородським відслоненням протерозойської ери - унікальною пам’яткою природи, а звідти мандруйте прямісінько в с.Субіч - до однойменного монастиря 16-18 століття. Як і в Бакоті, в Субічі до сьогодні збереглися декілька печер-келій у скелі, прямісінько над Дністром.

ПРИРОДНІ СКАРБИ

Кам’янеччина приваблива не лише об’єктами, створеними руками людини, а й руками природи, яким тисячі років.
На території нашого району є три пам’ятки природи загальнодержавного значення - Смотрицький Екскурсія в печері Атлантидаканьйон, Китайгородське відслонення та печера «Атлантида».
Смотрицький каньйон, яким можна помилуватися в місті, має 80 га площі й починається біля села Голосків, проходить уздовж Кам’янця й закінчується в селі Цибулівка. У каньйоні росте більше трьох сотень різних рослин, у тому числі й занесених до Червоної книги.
60 га унікальних геологічних відкладень Китайгородського відслонення на лівому березі р.Тернава є єдиним у межах Східно–Європейської платформи міжнародним еталоном вендських відкладень протерозойської ери та одним із найповніших у світі розрізів відкладень силуру та девону палеозойської ери. Тут також ростуть червонокнижники.

А с.Завалля варто відвідати бодай для того, аби помилуватися сталактитами і сталагмітами карстової печери «Атлантида». У печері трапляються рідкісні види кажанів, а якщо пощастить, місцеві спелеологи влаштують вам незабутню екскурсію, враження про яку залишаться на все життя.

Кам’янець-Подільський район багатий і заказниками загальнодержавного значення, зокрема це «Сокільський», «Княжпільський», «Довжоцький», «Кармалюкова гора», «Совиний яр», «Чапля», «Панівецька дача», «Товтра Вербецька» («Чотири кавалери»). Усі вони мають унікальну флору і фауну. Тож це направду чудові місця, аби відпочити на природі.

МОЖУТЬ, ЯКЩО ХОЧУТЬ

Попри унікальність пам’яток історії та архітектури, надзвичайність природних пам’яток людей тягне до цивілізації. Тож, у першу чергу, туристи їдуть туди, де можна відпочити, весело провести час з родиною та друзями.

Першим пріоритетом кам’янецького туриста є наявність водойми - і тут Дністер їм у поміч. Уздовж берега другої за величиною річки в країні можна знайти садиби зеленого туризму. Туристичний притулок, Стара УшицяНайбільше їх у Старій Ушиці, Соколі, Усті та Великій Слобідці.

Наприклад, «Сонячна долина» в Старій Ушиці пропонує для відпочивальників будиночки з номерами для проживання. Ціни помірні, за бажанням - 3-разове харчування. Серед розваг - риболовля, прогулянки на катері, катання на катамаранах, кінні прогулянки.
Номери зі всіма зучностями та майже всі види розваг на воді пропонують і в сусідньому «Туристичному притулку».

Відпочинок на будь-який смак і гаманець пропонують садиби-сусіди в Усті - «Смотрич» та «Тарас Бульба». Остання за кілька років переросла в доволі престижний відпочинковий комплекс на березі річки. Не відстають від неї і «Дві ріки» на сусідньому березі Дністра у Великій Слобідці.
Якщо із водоймою все зрозуміло - купайся та засмагай, то що пропонують садиби, біля яких річкою і не пахне? Чи не яскравим прикладом того, що туриста можна заманити і без моря, є садиба «Сімейний затишок», що знаходиться у с.Фурманівка, неподалік від Кам’янця. Про родину Брилів, власників садиби, ми вже писали минулого року, та із задоволенням повторимось, адже подивитись тут є на шо і розважитись є чим.

У великому затишному будинку є кімнати сімейного типу, є номер для молодят. Піч, мангал, Сімейний затишок, с.Фурманівкаколиба... Любителі активного відпочинку можуть пограти у футбол, волейбол чи баскетбол на спортивному майданчику. Втомилися грати, йдіть по гриби у висаджений господарями сосновий ліс, або ж полежіть на скирті свіжоскошеного сіна.

За 15 км від міста, у с.Руда, на березі ставка можна відпочити у «Хмільній заставі». Садиба вразить вас своїм зовнішнім виглядом, адже споруда нагадує середньовічний замок. Тут туристам запропонують екстремальний та активний відпочинок, як от пейнтбол, байдарки, велосипеди, прогулянки на конях.

Садиби поблизу міста, в Смотричі, Колибаївці, Цвіклівцях, Жовтневому більш орієнтовані на міського туриста, тож швидше стануть своєрідними міні-готелями, аніж повноцінною відпочинковою зоною.

Окрім зелених садиб, є у районі три готелі - «Ксенія» у Врублівцях, «Дністровська рив’єра» у Великій Слобідці та «Дністер» у Жванці. Місцеві локації організовують відповідні розваги на місцях.

Чи приносить прибутки туристична галузь у районі та чи має зелений туризм майбутнє, ми вирішили поцікавитися в начальника відділу інфраструктури та туризму РДА Миколи Чумака.

- Кам’янець-Подільський район досить перспективний в плані туризму, - переконаний Микола Петрович. - Сільський зелений туризм на Кам’янеччині стрімко розвивається з 2010 року. Сьогоднішній міський турист надає перевагу активному відпочинку в місцях з екологічно чистим навколишнім середовищем.

Нині в районі маємо більше двох десятків садиб, декілька готельних комплексів, чимало закладів громадського харчування зі своєрідною відпочинковою зоною.

- Мало це чи багато для одного з найбільших районів України?

- На жаль, туристична галузь розвивається не так швидко й масштабно, як би цього хотілося, хоч і має всі шанси на перспективний розвиток. Основною проблемою такої ситуації є те, що садиб зеленого туризму значно більше, аніж задекларовано на папері, але люди працюють в тіні й не хочуть реєструватися, щоб не сплачувати податки. Хоча це шлях наповнення місцевого бюджету і, відповідно, ремонт доріг, освітлення населених пунктів та зрештою розвиток усе того ж туризму.
Є сподівання, що ситуація дещо зміниться зі втіленням у життя нової адміністративно-територіальної реформи, коли громади будуть зацікавлені в розвитку туристичної і не лише галузі, адже від цих надходжень наповнюватиметься місцева казна.

Сьогодні турист їздить наосліп і переважно за власним маршрутом, та ситуація зміниться, якщо в цьому будуть зацікавлені і представники туристичної галузі й власне держава. У нас не гірша, навіть краща природа, аніж у деяких країн Європи. Ми маємо що показати, потрібно лише навчитись робити це гарно і прибутково.

Теги: зелений туризм, Кам’янеччина, печера "Атлантида", с.Завалля, Китайгородське відслонення, Смотрицький каньйон, Бакота, Хотин, Панівці, Чотири кавалери, Субіч

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.