Перейти на мобільну версію сайту


09.06.2017

ПРОДАШ ЗЕМЛЮ – ПРОДАШ МАЙБУТНЄ!

земляПройшло трохи більше півроку, як аграрії всієї України в останнє збиралися під стінами Верховної Ради. Цього тижня історія повторилася. І вчергове привід для цього був далеко не святковий, оскільки останнім часом одним із найактуальніших питань для аграріїв залишається запровадження ринку землі сільськогосподарського призначення.

Щороку, або й декілька разів на рік, українські фермери приїздять під стіни ВР мітингувати, щоб хоча у такий спосіб показати свою незгоду з діями народних обранців, оскільки тим, особливо в останні роки, не дає спокою один із найприбутковіших секторів нашої держави, локомотив української економіки, галузь, яка щороку додає до ВВП країни кожен третій долар – агропромисловий комплекс.

Уже ні для кого не секрет, що Уряд, виконуючи так звані вимоги Євросоюзу, вкотре намагається «просунути» законопроект про обіг сільськогосподарських земель. А якщо відверто, то просто їх продати, вчергове нагрівши на цьому руки та поповнивши власні кишені. Хоча кожного разу, говорячи про ринок землі, нардепи гарненько прикриваються благими намірами на користь українського народу. 

Усі чиновники в один голос стверджують, що відкриття ринку землі - це винятково позитивне явище. Очікування від запровадження такого роду законопроекту полягає в зростанні аграрного виробництва, доходів власників паїв, консолідації земель і скорочення невиробничих витрат на формування земельних банків в обробітку, зростання кредитування аграріїв під заставу тих же викуплених земель, а також залучення іноземних інвестицій під купівлю землі, зростання економіки за рахунок збільшення платоспроможного попиту.

Аж хочеться запитати в цих шанованих законотворців, чи хтось із них пояснив селянину, що буде далі після того, як той продасть останнє своє благо, яке щороку, хоча й невеликий, але приносить дохід, що буде з дрібним фермером, який не має змоги купити в того ж селянина земельну ділянку, як далі себе поведуть холдинги, в обороті яких нині тисячі гектарів українських чорноземів, як бути з іноземцями, що забажають придбати шматок української землі? Ці та інші питання хвилюють багатьох, але одиниці наважуються задати їх. Але коли приходить біда, чи чутно що буде сильна злива в плані змін до законодавства щодо земельних питань, українські аграрії, наче той експрес-потяг з переповненими вагонами, мчать до столиці заявляти про свої права, виказувати можливі проблеми, з цим пов’язані, та просити їх помилувати у змінах чи пропонувати свої ідеї, щоб і закон прийняти, і не нашкодити нікому. 

Саме тому, 7 червня, під стіни парламенту прибули звідусіль близько 10 тис. сільгоспвиробників України. Причина чергового протесту - можлива перспектива відкриття ринку землі вже у червні. Приємно, що цей мітинг підтримували як фермери, що обробляють 30-50 га, так і ті, чий земельний банк перевищує тисячі гектарів української землі, бо всі розуміють, що закон, який хоче прийняти влада, не те що наразі нераціональний для аграрного сектору країни, а й узагалі непродуманий на рівні всієї країни.

Як відомо, Меморандумом про економічну і фінансову політику від 27.02. та 21.07.2015 ро., та 01.09.2016 р. передбачено лібералізацію ринку землі, в тому числі продаж земель сільськогосподарського призначення, причому, згідно з Меморандумом, прийняття ВР закону про обіг земель сільгосппризначення очікується до кінця червня 2017 р., що дозволить діючому мараторію на продаж землі втратити силу вже до кінця поточного року, таким чином автоматично відкривши ринок земель державної та приватної власності.

Говорячи точніше, мова йде про нашумівший законопроект Кабміну «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Всі, хто живе сільським господарством, брався його аналізувати. Думки різні – це правда. Хоча очевидно одне – у всіх він викликає велике занепокоєння щодо запропонованої моделі запровадження ринку земель сільгосппризначення.

По-перше, встановлені обмеження щодо суб’єктів права власності на земельні ділянки сільгосппризначення позбавлять переважну більшість сільгосптоваровиробників права на придбання таких земель.

Запропоноване законопроектом є вкрай нелогічним, оскільки ним закладаються привілеї для певних груп суб’єктів права власності, які зможуть купувати земельні ділянки за відсутності конкуренції, бо суб’єкти які за своєю суттю мали б стати його основними учасниками, бо для них земля це основний засів виробництва, залишаються поза ринком земель сільгосппризначення.

По-друге, запровадження ринку земель , логічно, що мало б відбуватися з його одночасним ресурсний наповненням не лише об’єктами купівлі-продажу, а й грошовими ресурсами. Проблема в тому, що на сьогодні сільгосптоваровиробники, а особливо малі фермери, фактично позбавлені можливості купувати земельні паї через брак коштів, зокрема й відмову у їх кредитуванні.

Одним із інструментів вирішення цього мав би стати запуск державної програми кредитування малих фермерських господарств під державні гарантії під заставу сільгоспземлі для купівлі такої землі. А запропонований законопроект, на жаль, не передбачає нічого подібного.

Крім того, більшість лякає можлива швидкість прийняття такого закону, що вже з 1 січня 2018 р. дозволить вільно торгувати землею. Щоб не вийшло як завжди: так спішили щось «добре» прийняти, що вкінці ні скасувати не можуть, ні поправки внести, а що гірше - виправити заподіяну шкоду.

Узагалі, все, що наведено в законопроекті без пропозицій з боку держави щодо шляхів вирішення можливих проблем, може призвести до непоправних наслідків для економічного добробуту громадян та безпеки України.

Отже, проаналізувавши все запропоноване, врахувавши недоліки, можливі проблеми, аграрні асоціації, представники агросектору та звичайні сільгоспвиробники зібрали низку пропозицій щодо запровадження ринку землі в Україні, з ними ж і поїхали під стіни парламенту.
Найголовніше з них це:
- відкриття ринку земель через 5 років після прийняття Закону – з 1 січня 2024 року. Але не раніше: повного наповнення та виправлення даних у базах ДЗК та Реєстру прав на нерухоме майно; запуск програми пільгового кредитування фермерських господарств, особливо малих;
- повного розпаювання земель серед колишніх та нинішніх працівників сільського господарства, що раніше не взяли участі в розпаюванні;
- право на купівлю землі, в першу чергу, надати громадянам України, фермерським господарства та сільгосппідприємства, що мають статус сільгоспвиробника останні три роки, територіальним громадам, державі. Абсолютно виключити право на купівлю сільгоспземель для іноземців - ні як фізичних осіб, ні як юридичних, у т.ч. тим, де засновники іноземці.
- встановити обмеження на володіння купленими землями: для юридичних осіб – 30% сільгоспземель району або 10 тис. га в межах одного району, 2% сільгоспземель області або 40 тис. га в межах однієї, 0,5% земель України; для фізичних осіб – 200 га в одні руки. Хоча вже на сьогодні є дискусія з цього питання і між самими нардепами, оскільки деякі з них, на чолі з Іваном Мірошніченком, вважають що таку «мінімалу» потрібно встановити на рівні 1,5 тис. га;

- інші вимоги, які й раніше озвучувалися теперішніми орендарями, поки що вільних від ринку сільгосземель.

Наразі будемо вважати, що цьоготижневий мітинг аграріїв під стінами ВР та надані ними пропозиції донесуть до народних обранців реальне уявлення про можливий ринок землі в країні. Вони повинні знати, що фермери не проти зняття мораторію, бо правда, що вони, як і більшість цивілізованих країн, йдуть у ногу з часом, розвивають економіку держави, стабілізують гривню своїм валовим виробництвом, отримують більшу довіру іноземних інвесторів, розвиваючи галузь. Але не ціною зради власної батьківшини, а в цілому й Батьківшини, продаючи її по шматках. До такого серйозного питання треба підходити зі всією відповідальністю, а не лише думати про власне збагачення, заробляючи на чужій нужді, бо землю селянин продасть не від прекрасного життя, а вимушено.

Світлана АНТОНЕЦЬКА.

Теги: мітинг, земля

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.