Перейти на мобільну версію сайту


12.09.2014

ПЕЛЕТИ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА ГАЗУ

Чим ближче до зими, тим більше уваги звертаємо на той факт, а як обігріватимемось у люті морози. Якщо для мешканців приватного сектора ця проблема не є вкрай гострою, то жителі багатоповерхівок з централізованим опаленням за якийсь місяць-другий заб’ють на сполох.
Залишилось менше місяця до набрання законної чинності Постанови Кабміну «Про стимулювання заміщення природного газу у сфері теплопостачання». Відповідно до нового документу, підприємствам житлово-комунального господарства рекомендують звертати погляди в напрямку використання твердого біологічного палива (деревина, тверді відходи рослинництва, паливні брикети та гранули - пелети).
Встановлені ліміти на використання газу, затяжний конфлікт з Російською Федерацією, яка є основним імпортером блакитного палива, змушують переглянути підходи до роботи в опалювальний період.

ТАК ЯК ЗАВЖДИ ВЖЕ НЕ БУДЕ
- З 1 жовтня для теплокомуненерго почнуть діяти два тарифи на тепло: середньозважений по Україні тариф на тепло з комерційного газу та тариф на тепло з альтернативних джерел енергії, який встановлено в розмірі 90% від середньозваженого, - коментує ситуацію директор КП «Міськтепловоденергія» Валерій Гордійчук. - При цьому в згаданій постанові обумовлений механізм оплати: розраховується собівартість тепла з альтернативного джерела і закладається рентабельність постачальника теплової енергії у розмірі 21%. Якщо отримана сума виявляється меншою, ніж середньозважений з газу мінус 10%, або дорівнює цим показником, регулятор її затверджує.
Тобто тепер виробник тепла з дров, трісок або іншого альтернативного палива отримає тариф на рівні 822 грн за Гкал. З цієї суми 314 грн заплатить населення, а 508 грн компенсує бюджет грошей з тих, що раніше йшли на субсидування ціни газу. Фактично, ця Постанова створила thumb_image.php.jpgекономічну базу для заміщення газу в житлово-комунальному господарстві України.
У 2013 році Україна імпортувала 27,974 млрд куб.м природного газу, в тому числі за рахунок ВАТ «Газпром» - 12,9 млрд куб.м, за рахунок компанії «Ostchem» - 12,922 млрд куб.м. Решта - трохи більше 2 млрд куб.м - було закачано реверсом з ЄС. На потреби власне ТКЕ в 2013 р. було витрачено 10,1 млрд куб.м природного газу, з яких 8 млрд куб.м використані безпосередньо на виробництво теплової енергії для населення (для житлофонду було вироблено 47 млн Гкал теплової енергії). Відповідно до заявлених урядом планами, в 2014 р. цей рівень планується знизити на 30% - до 33 млн Гкал.
Основу теплової генерації України становлять близько 24 тис. невеликих котелень, майже половина з них працюють на природному газові, решта - на вугіллі, мазуті, торфі. І лише незначний відсоток зі всіх котелень працює на біопаливі. Останнє має всі шанси в майбутньому стати одним із перспективних напрямків вироблення теплової енергії.

ЕНЕРГЕТИКИ + АГРАРІЇ - ТЕПЛО
Українська аграрна галузь щорічно «виробляє» близько 60-70 млн т біомаси. Вимоги щодо рекультивації земель дозволяють використовувати, в тому числі й у теплоенергетиці, 30-40 млн т цієї сировини в рік.
За розрахунками фахівців, на сьогоднішній день вся теплова енергія, вироблена з біомаси в Україні, вже еквівалентна обсягом тепла, на виробництво якого щорічно потрібно було б 1,6 млрд куб. м природного газу:.
У Кам’янці деякі підприємства вже перейшли на вироблення теплової енергії з біомаси, зокрема з використанням дерев’яних і солом’яних пелетів.
На пелетах працює і кілька котелень у місті, зокрема на території військового містечка. Котел подає гарячу воду в 11 багатоповерхових будинків, при цьому спалюється 5 кг солом’яних пелетів за годину.
Цьогоріч всі шанси перейти на пелети має і міська лікарня, на території якої завершується реконструкція котельні.
1317371947_1296239081_perladrov.jpgЩодо сировини, то на сьогодні в Україні є близько 300 постачальників і виробників пелет. Вони розташовані, як правило, поблизу джерел сировини (ліс, посіви соняшнику) в Івано-Франківській, Закарпатській, Вінницькій, Житомирській та інших областях. Щоправда, до останнього часу вітчизняне виробництво пелет було орієнтовано на експорт - за кордон відвантажувалося до 90% всієї продукції. Приблизний річний обсяг виробництва пелет становить 1,5-1,6 млн т.
Також виробництво пелет планують збільшити за рахунок вирощування і переробки енергетичних культур (швидкозростаючих верби, тополі, міскантуса). Збір сировини для виробництва палива можна починати вже через 3-4 роки. При цьому, як стверджують фахівці, в Україні нині є близько 4 млн га некультивованих сільгоспземель, придатних для енергетичних культур. Звичайно, ця земля не занедбана, і підштовхнути орендаря до вирощування таких культур може тільки сформований попит на біопаливо.
Те, що ми маємо звикнутися з думкою про альтернативні джерела енергії - факт незаперечний. На сьогоднішній день частка біомаси в тепловій генерації ЄС перевищує 15%. У Швеції, до прикладу, з біомаси виробляється 61% теплової енергії, в Австрії - 37%, Данії - 35%. Європейська рада з поновлюваних джерел енергії вже зробила прогноз, що до 2020 року біомаса стане паливом для виробництва 24% тепла в ЄС.

ПЕЛЕТИ - ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ
Наскільки легко буде модернізувати котельні, що є в нашому місті й переобладнати їх під використання біопалива?
Як зазначають енергетики в КП «Міськтепловоденергія», європейський досвід показує, що у великих містах на котельнях, які перейдуть на альтернативні види палива, можна спалювати паливні гранули (пелети) або паливні брикети, які легко транспортуються й для яких потрібно значно менше складських площ, ніж для тих же дров. До речі, серйозних проблем з модернізацією українських котелень під використання твердого біопалива фахівці не прогнозують. Тим паче, що на багатьох об'єктах вже встановлені по 2-3 котли, що дозволяє використовувати різні види палива, у тому числі і тверде (газ/мазут, газ/вугілля).
Варто зауважити, що використання пелет має низку переваг. Окрім своєї абсолютної екологічної чистоти, паливні пелети мають вищу тепловіддачу, аніж невідновлювальні види палива. Вони в 20-40 разів менше викидають вуглекислого газу, і в 20 разів менше видають золи.
На відміну від вуглеводневих видів палива, таких як мазут або газ, які спалахують легко і мають поганий запах, до того ж забруднюють кисень і грунт при неакуратному використанні, пелети завдяки своїй щільності не самозаймисті, що забезпечує безпеку; вони горять без будь-якого запаху, не стріляють і не іскряться, практично не дають кіптяви, диму й інших шкідливих викидів. Правильний розмір і форма пелет дозволяють зробити процеси навантаження і розвантаження автоматичними; при зберіганні вони займають у кілька разів менше місця на складах, якщо порівнювати з тими ж трісками. Крім того, гранули відштовхують вологу, не розбухають, не гниють, не пліснявіють і зберігати їх можна навіть на відкритому повітрі.
Пелети використовують як паливо з високою теплотворною здатністю 4,3-4,5 кВт/год, що в 1,5 разів більше, ніж у деревини. При спалюванні 1000 кг пелет виділяється стліьки ж теплової енергії, як при спалюванні 1600 кг деревини, 479 куб.м газу, 500 л дизпального, 685 л мазуту.
За останні роки в країнах Європейського Союзу в кілька разів збільшилася кількість виробництв і застосування пелет. Така ж ситуація в Канаді та в США, де цей ринок розвивається також динамічно.
Згідно із відповідним законопроектом Європарламенту, до 2015-го року країни ЄС зобов’язуються значно зменшити шкідливі викиди в атмосферу. У документі зазначено, що допустима концентрація шкідливих мікрочастинок у повітрі не може перевищувати 25 мікрограмів на 1 м3. За словами експертів, такі показники здатне забезпечити лише біологічне паливо. Тому поширення твердого біопалива у вигляді пелет і брикетів стає дедалі популярнішим у всьому світі.

Теги: пелети, альтернативні види палива

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.