Перейти на мобільну версію сайту


14.04.2017

ЕКСКЛЮЗИВ ВІДВОЙОВУЄ ЗЕМЛІ: НІШЕВІ КУЛЬТУРИ

нішевіАжіотаж навколо «дерибану» української землі не сходить зі шпальт аграрних видань. Сьогодні лише лінивий не обговорює продаж наших чорноземів та реформу, яка до цього підштовхує. Та, якщо в цій темі остаточна крапка за нардепами, бо лише після їхнього голосування будемо знати, чи маємо право на всі 100% розпоряджатися власними землями, то у «війну» за посівні площі «грають» ще й сільськогосподарські культури. І коли в першому випадку все залежить від людського бажання, то в другому, цей вибір складає 30%, адже саме попит та цінова пропозиція диктують аграріям, що сіяти в прийдешньому році.

Проблема, що склалася в 2015-2016 маркетингових роках на ринку сільськогосподарської продукції та в АПК країни, позначилася й на посівній кампанії – 2017. Агросектор, наче той пацієнт, що вже тривалий час перебуває у комі, характеризується стабільно важким станом. Все, що відбулося з українським фермерством, а це як мінімум щорічні зміни в податковому кодексі, що постійно зменшували «поле гри» ведення агробізнесу, двічі на рік збільшення вартості оборотних коштів, нестабільна позиція гривні та повна відсутність державної підтримки, однозначно негативно вплинули на нього. Позитивним стало лише те, що більшість «виживших» аграріїв почали придивлятися до ЗЕД (зовнішня економічна діяльність), тобто експорту, адже попит на сільгоспкультури диктує світова економіка. Крім того, найбільш позитивною є саме цінова політика на вирощену продукцію.

Традиційно Україна є лідером з експорту зерна, однак не відстає за кількістю проданого соняшника та сої. За результатами аграрного аналізу 2016 року, річна рентабельність зернових становила близько 43%, а рентабельність у галузі рослинництві була на рівні 48,9%, що на 1,7% нижче за показник 2015 р. Найменш рентабельною виявилася кукурудза, хоча не дивно, адже останніми роками вона була «королевою» полів, її тонаж виробництва заповнив усі українські та світові елеватори.

Щодо вирощування нішевих культур, а в останнє десятиліття до цього переліку входять горох, гречка, просо, рис, сорго, то тут стан справ набагато кращий. Протягом багатьох років деякі з них не вирощували, тож їхній запас вичерпався. Уже минулого року аграрії почали детальніше аналізувати ринок та заповнювати його відсутньою продукцією, збільшуючи площі посівів під нішевими культурами. За показниками 2016 р., рис та гречка стали найбільш рентабельними сільгоспкультурами та продемонстрували найбільший приріст, як порівнювати з попереднім роком. До найприбутковіших сезону-2016, згідно з даними вчених Інституту аграрної економіки, ввійшли горох, жито та овес. Найменш вигідними експерти одноголосно назвали просо та сорго. Можливо, причина в тому, що на ці культури українські виробники ще не знайшли іноземних покупців. Попит є на всі сільгоспкультури, але, плануючи виробництво в сезоні-2017, аграрії однозначно враховують ціну, за якою вони зможуть продати свій врожай.

нішеві-2ПРОГНОЗИ ВСІХ ЕКСПЕРТІВ: РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, МАРЖА
За висновками експертів УкрАгроКонсалт, олійні культури демонструють більшу рентабельність, ніж зернові. Минулоріч це показали соняшник, ріпак та соя.

Серед усіх сільгоспкультур протягом тривалого часу лідерство утримує ріпак. Через те, що минулих три роки були для нього неурожайними, а запаси в світі та Європі є найнижчі за останні 10 років, попит на цю культуру дуже великий. Як результат, ми вже зараз можемо констатувати ріст посівних площ під ріпаком. Лише в нашому районі цьогоріч озимим ріпаком було засіяно близько 6 тис. га, у той час, як минулого року – 3 тис. га. У межах країни площі посіву розширилися на 40% (до 900 тис. га). За умови сприятливої для культури погоди Україна може вийти на гарний врожай, орієнтовно 1,9 млн т у 2017 році проти 1,2 млн т у 2016-му.

Завдяки високому попиту з боку олійнопереробних компаній соняшник залишається привабливим для більшості фермерів останні 10 років. Не винятком стала Хмельниччина. Сільгоспвиробники в один голос заявляють, що сіятимуть соняшник, і з кожним роком ці площі збільшуються. До прикладу, в 2007 році на Кам’янеччині соняшником було засіяно близько 1 тис. га, а цьогоріч планується близько 15 тис. га.

Другий рік поспіль розчаровує фермерів соя, не підтверджуючи очікування щодо її рентабельності. Відтак експерти прогнозують цьогрічне скорочення площ. Однак, точно ніхто не відмовиться сіяти культуру, яку купує чи не кожне друге переробне підприємство, використовуючи її в 90% виробництва власної продукції.
Рентабельність та маржа – головні індикатори, як діяти фермерам у прийдешньому році. Ще одним аргументом у виборі культури для посіву є налагоджені ринки збуту, відпрацьовані технології вирощування та відносно стабільний рівень прибутковості.

Останнім часом фермери зацікавилися нішевими культурами, ринок яких в Україні демонструє позитивну динаміку виробництва, споживання та експорту. Серед найбільш затребуваних стали льон, боби (квасоля), горох, просо, овес, сорго, нут, з овочів – часник та капуста, фруктів – ягоди (малина), а в садівництві – горіхи та інші. Якщо раніше така продукція реалізовувалася переважно через посередників, то нині ситуація поступово змінюється. Все більше фермерів-новачків, що вирощують ці культури, здатні самостійно виходити на зовнішні ринки й налагоджувати міжнародні поставки. Ринок нішевих культур стає прибутковішим, а значить, кількість гравців зростатиме.

Зміна кліматичних умов дає змогу вирощувати нетипові не лише для нашого району, а й країни культури. Напевно, не секрет, що цьогоріч аграрії Хмельниччини зацікавилися вирощуванням як нових, так і давно забутих культур. Зокрема, агровиробники Кам’янеччини вже засіяли значні, як для нас, площі під горохом, на черзі - гречка, просо, овес, квасоля. Ще з осені минулого року посіяли озиме жито (вперше за 8 років) на площі 250 га, через те, що ціна на нього дійшла до рівня пшениці.

нішеві-1Новинкою регіону стане амарант – найменша культура, яка може належати як до зернових, так і до олійних, хоча ми всі звикли бачити її, як декоративні квіти на клумбах. Амарант - відмінний харчовий продукт, його масло і пророщене насіння мають цілющі властивості, це комора унікального білка вищої якості, що містить лізин – цінну й незамінну для організму амінокислоту, якої в білку 6-9%, що значно більше ніж у білкові кукурудзи, пшениці, рису. В Японії поживність зелені амаранту порівнюють до м'яса кальмара.

Також по Хмельницькій області зростуть площі посіву під сорго. Підвищена уваги до цієї культури багато в чому обумовлена її стійкістю до посух (важливий фактор за останні роки). Здатність переносити спеку та невелику кількість опадів робить сорго вигідним для вирощування в південно-західних областях України. Наразі ця культура служитиме гарною страховкою для вологолюбивої кукурудзи, яка останнім часом гине від засухи. Сорго використовують у тваринництві, промисловості та харчовій галузі, однак основний обсяг, близько 60-65%, йде на експорт. Планується, що посівні площі сорго по Україні перевищать минулорічні на 20%, разом з тим, цей показник вже на 41% вперевищує посівні площі 2015-го.

Доволі непогано можна заробити на гречці. Минулоріч на 12% збільшилися її посівні площі, відтак зросло виробництво. Більше того, минулого року діяла державна програма підтримки, за якою держадміністрації кредитували виробництво гречки, доплачуючи підприємствам за кожен додатковий гектар.

Вийти з розряду нішевих та скласти значну конкуренцію сої має всі шанси горох, адже площі під ним зросли на 40,5% по країні, а у нашому районі вже посіяно більше 300 га.

Варто очікувати на збільшення площ під органічним землеробством, бо тут ситуація аналогічна до гречки – висока ціна і експортний попит. Тим паче, що для органічної продукції подекуди бувають відкритими ті ринки, на які не може потрапити продукція, вирощена за традиційною технологією. Виробництво органічних культур, під яке відведено лише 1% посівних площ, кволо розвивається через складну процедуру сертифікації. Якщо на традиційних культурах відпрацьовано технологію, є засоби захисту, добрива, посівний матеріал, то для малих культур це велика проблема. З іншого боку, нині маємо перевиробництво і кукурудзи, і пшениці, та й ціна на них постійно падає.

Прогнозується, що площі посівів нішевих бобових до 2020 року збільшаться в 2-3 рази до 75-85 тис. га. У рейтингу цих культур однією з найпопулярніших залишається звичайно квасоля. Вирощують її у нас в основному дрібні або середні фермерські господарства. Попит на неї стабільний, а якість задовольняє замовників, у тому числі з країн ЄС. Протягом двох останніх років Україна різко збільшила експортовані обсяги квасолі, проте в світовому рейтингу постачальників не входить навіть до 50 найбільших. Можливо, найближчими роками ситуація зміниться. На Кам’янеччині нею планують засіяти лише близько 100 га земель. Бобові культури, відомі високим вмістом протеїнів, здатні стати повноцінною заміною тваринного білка, а це актуально, особливо в країнах, де занепадає тваринництво. Тож українські аграрії, відчуваючи вигоду, підключилися до виробництва бобів.

З кожним роком українців все більше приваблює вирощування горіхів. Наразі Україна входить до десятки країн-експортерів волоського горіха і до топ-5 країн за обсягом його валового збору. У масштабах Європи цифри виглядають ще більш вражаючими: по експорту волоського горіха Україна утримує перше місце, збираючи 22,5% всього європейського врожаю. Цікаво, що в нас вирощування і збирання горіхів проводиться в основному силами приватників: 88% врожаю збирається з дерев на сільських присадибних ділянках або вздовж доріг, а решта 12% – у старих садах ще радянської закладки. У відповідь на зростаючий попит у 2017 році заплановано посадити 2,5 тис. га горіхоплідних культур, причому 1,5 тис. га відведено під волоський горіх, ще 890 га - під фундук, а 40 га – під мигдаль. До 2025 року загальна площа промислових горіхових садів збільшиться до 20 тис. га.

нішеві-3Найбільш неочікуваним «проривом» у межах країни може стати конопля, а професія коноплевода – перспективною. Технічна конопля швидко стає трендом в Україні, а кількість гектарів під цією культурою зростає щороку. Коноплі відрізняються біологічною сумісністю зі всіма культурами, вони не бояться шкідників та хвороб, їм не потрібні добрива. Впровадження конопель у сівозміни підвищує продуктивність кормових культур, покращує родючість грунту і допомагає заощадити на кількості добрив. Її компоненти застосовуються в харчовій і текстильній промисловості, фармацевтиці, як корм для риб, птахів і домашніх тварин.

Україна легко могла би спробувати стати в один ряд із головними конопельними виробниками, однак розвитку коноплярства перешкоджає надмірна зарегульованість галузі. Через відсутність законодавчих норм український виробник конопель може працювати тільки з насінням і трестою (соломою). Більша частина насіння йде на експорт або переробляється для отримання харчової олії. Це досить рентабельний бізнес, тому, незважаючи на всі складнощі, він буде розвиватися.

Росте на хвилі світового попиту і ринок ягід (на 4% щороку). Тут лідером залишається полуниця: за обсягами її виробництва Україна займає 7 місце в Європі. Друга за популярністю – малина, під її вирощування задіяно 6 тис. га землі, а урожай 2016 р. склав 69 тис. т. Через надзвичайну рентабельність прогресує виробництво лохини, незважаючи на дорожнечу саджанців і тривалий термін очікування першого плодоношення (інколи до 5 років).

Безперечно, нішеві культури більш вигідні за своєю рентабельністю, але їхнє виробництво має низку факторів, які гальмують розвиток цього напрямку. Крім того, вирощування нішевих культур – в основному прерогатива дрібного і середнього бізнесу, а відсутність великого земельного банку в цьому випадку компенсується вирощуванням більш рентабельних культур. Через те, що основний обсяг кінцевого продукту йде на експорт, необхідно ретельно моніторити ситуацію на світовому ринку. Передбачити попит і конкуренцію нелегко, тому є сенс робити ставку на вирощування кількох видів нішевих культур та шукати постійний канал збуту. Однозначно їх важче продавати, бо це маленькі партії, відтак не всі виробники-імпортери готові до такої «дрібної» роботи. Хоча, аналізуючи стрімкий попит та великий інтерес до нішевих культур, бачимо, що вони, наче те військо, все більше зацікавлюють людей та захоплюють землі.

Світлана АНТОНЕЦЬКА.


Теги: агросектор, нішеві культури

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.