Перейти на мобільну версію сайту


27.07.2012

МАНІЯК ГУЛЯЄ НА СВОБОДІ ЧОМУ ПРАВООХОРОНЦІ КВАЛІФІКУВАЛИ ЙОГО ДІЇ ЯК ХУЛІГАНСТВО?

Навесні містом поповзли численні чутки про появу сексуального маніяка. Чи не щодня то від однієї, то від іншої людини доводилося чути, що котрась з кам’янчанок стала його черговою жертвою. Як з’ясувалося, чутки виявилися правдою.
19 березня правоохоронці міськвідділу затримали маніяка. Ця звістка дещо розрядила напругу серед жителів міста. Та, напевне, спокій виявився не лише короткотривалим, а й марним. Правоохоронці дії 26-річного маніяка-стоматолога кваліфікували яке хуліганство.
Зазвичай факт зґвалтування дуже важко довести, адже жінкам легше забрати заяву з міліції і не ходити по різних інстанціях та щораз переживати пережите. Принизливо розповідати, як це відбувалося, доводити слідчим і судді, що жінка добровільно не погоджувалася на статевий акт, ніяк не провокувала чоловіка. Замість того, щоб порушника покарали за всією суворістю закону, його жертва змушена доводити на кожному кроці, що вона потерпіла, а не провокатор.

ЖЕРТВА НЕ ЛИШЕ МАНІЯКА
Цього тижня до редакції «КлюЧа» завітала молода, вродлива жертва маніяка-стоматолога, а тепер уже й судово-правової системи. Вона розповіла свою далеко не радісну історію.
Як же важко їй було вкотре розповідати про те, що пережила. Тетяна (ім’я з етичних міркувань змінено), говорячи про невже Феміда настільки сліпа?маніяка, мимоволі здригалася. Каже, хоч пройшло вже кілька місяців, але вона й досі не може оговтатися від пережитого.
- Мені так соромно говорити про це. Я, доросла жінка, маю дітей і втрапила у таку ситуацію, - бідкається пані Тетяна. – Вірите, як бачу силует чоловіка, схожого до маніяка, мене одразу починає трусити, не можу місця собі знайти…
Чому вродлива, молода жінка, яка й досі не може оговтатися від пережитого, йде до кінця, аби довести, що маніяк – не звичайнісінький вуличний хуліган? Свої дії вона пояснює дуже просто – вона виховує двох малолітніх дітей, з яких одна дівчинка.
За словами Тетяни, вона не хоче ходити з маніяками однією вулицею, і щоб її діти та й взагалі кам’янчани зустрічали їх на своєму шляху. Таких людей, переконана жінка, потрібно ізолювати, або лікувати...
- Я не розумію, - продовжує пані Тетяна, - чому, хоча є достатньо свідчень про намагання зґвалтувати, слідчі, прокуратура та суддя кваліфікують цей факт як звичайнісіньке дрібне хуліганство? Я обурена діями наших суддів і правоохоронців, які розслідували мою справу! У них також є мами, дружини, доньки. Якби за кордоном сталося щось подібне, то, напевне, вся громада піднялася б на захист людини. Та й в судах ніхто би з ним не панькався, а обмежив його спілкування з нормальними людьми.
А тут - повно свідчень на підтвердження його злочинних дій, а негідника чомусь звільнили з-під варти. Напевне, сподіваються на його виправлення, або він має достатньо грошей, аби «довести» свою непричетність та безневинність.

ШТАНИ СТЯГНУВ РАЗОМ З ТРУСИКАМИ
Черемушки. 19 березня, 16.00. (Від ред..: до речі всі жертви маніяка з цього району міста).
Тетяна поверталася додому з магазину. Біля під’їзду власного будинку відчула на собі чийсь погляд. Боковим зором запримітила постать чоловіка.
- Тоді на вулиці було тепло, але він був дивно одягнений, - пригадує Тетяна. – Увесь час кутався у куртку. Я поспіхом забігла у власний під’їзд і вирішила, що вже в безпеці. Та, напевне, двері, які були з кодовим замком, поспішаючи погано зачинила: невідомий зайшов у під’їзд.
1277107.jpgМене він наздогнав між сходовим майданчиком другого та третього поверхів. Чоловік миттєво наблизив впритул та раптово стягнув з мене штани разом з трусиками. Від такого зухвальства я на мить отетеріла, й слова не могла вимовити. Він же, довго не думаючи, з силою притис мене до стіни так, що я й порухатись не змогла, й засунув свої пальці мені у піхву...
У мене на мить зник голос – замість крику якесь незрозуміле шипіння. Я спробувала закричати ще раз, і у мене вийшло. Я кричала так, що, напевне, мене чув весь будинок! Намагалася відбиватися від нього, але він лише сильніше стискав і продовжував свою гидку справу. Після кількох хвилин боротьби мені вдалося видертися з його цупких обіймів, і маніяк кинувся навтьоки.
Ледве діставшись на тремтячих ногах до дверей своєї квартири, викликала міліцію.
Щоправда, правоохоронці зреагували оперативно: поки один складав протокол, в якому я повідомляла про обставини події та прикмети кривдника, інший вже за кілька хвилин зателефонував і сповістив, що кривдника затримано. Одразу ж провели впізнання. Затриманий правоохоронцями чоловік і виявився тим маніяком, який на мене напав.
За цим випадком було порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.296 ККУ (хуліганство), хоча дії маніяка, на мою думку, слід кваліфікувати, як замах на зґвалтування, - а це ст.152 ККУ.
Окрім мене, ще три жінки написали заяви про такі ж протизаконні дії проти них і всі наші справи об’єднали в одне провадження.
Після проведеної судово-медичної експертизи, відповідача у справі було визнано осудним. Отже, він повністю може відповідати за свої дії!

ДАВАЙТЕ БУДЕМО ПРОБАЧАТИ, А ВОНИ БУДУТЬ ГВАЛТУВАТИ…
Притягнутий до відповідальності та допитаний 26-річний лікар-стоматолог не заперечує власних дій стосовно жінок, які написали на нього заяву.
Дружина теж знаходить виправдання вчинкам свого благовірного. На моє запитання до дружини підсудного: «А якби з вашою донькою таке зробили?» остання відповіла: «А у мене - син!».
Чи усвідомлює вона, що нинішні маніяки не гребують і хлопчиками і що виправдання її чоловікові НЕМАЄ!
Правоохоронці, прокурори, судді у таких випадках теж, напевне, не мають ні мами, ні дружини, ні доньки! Феміда точно сліпа, а люди у нас байдужі і черстві!
Коли маніяк напав на Тетяну, вона, як і решта потерпілих, кликала на допомогу. Того дня біля під’їзду чоловіки грали в доміно, але жоден не спромігся зважити на крики і побігти на допомогу. Як і решта жертв маніяка, жінка змушена була захищати себе сама. Бо її ніхто не чув: ні тоді, ні тепер, у суді.

РОЗУМІЮ ЗГВАЛТОВАНИХ ДІВЧАТОК, ЯКІ ЗАМИКАЮТЬСЯ У СОБІ
- Я отримала глибоку психологічну травму на все життя від спроби мене зґвалтувати і від того приниження, яке мені доводиться переживати вже кілька місяців, - каже пані Тетяна. - Тому розумію отих зґвалтованих дівчаток, які замикаються у собі, мовчать, аби відмовляються писати заяву в міліцію. Мені не один раз доводилося розповідати, що зі мною сталося. Уявіть собі, наше містечко невелике: з лікарем сидить медсестра, постійно ходять туди-сюди люди, дільничний інспектор теж у курсі справи. Про це знає слідчий, декілька людей у суді. А ще свідки у справі, адвокати кожної із сторін. Список прямо чи опосередковано причетних до справи осіб зрештою стає чималим. Як це пережити?! Як вийти на вулицю? Про таке навіть мамі соромно розповісти, а тут, здається, що весь світ знає.
Можливо, і я б цього не змогла витримати, але тут мова не лише про мене, а й про власну доньку і ще багато дівчаток, на шляху яких одного дня може зустрітись такий покидьок.
Уявіть собі, який це стрес може бути для дитини, якщо я, доросла жінка, яка, здавалося б, може за себе постояти, й досі не можу оговтатися від пережитого.
Кожної ночі ця потвора приходила до мене у вісні. Від безпорадності я змушена була звертатися до лікарів. Мені призначили снодійні, але це мало допомагало. Згодом додали ще й заспокійливі препарати. Але, як відомо, прийом ліків безслідно не проходить. Інколи здається, що цю душевну травму ніяким часом не загоїти…
Крім того, дуже принизливо постійно розповідати лікарям, що з тобою сталося, від чого в тебе скаче тиск, болить голова, безсоння. У мене, у дорослої людини, залишився жах. Куди б не йшла, постійно озираюся, боюсь, щоб знову зі мною такого не сталося…
Я хвилююся за своїх дітей і, взагалі, за все жінок Кам’янця, адже те, що я пережила за ті п’ять хвилин, коли на мене напав нелюд, не зітреться з пам’яті.
ЛИШЕ  ШТРАФ У 850 ГРН
Цій жінці важко було переступити поріг редакції. Вона довго вагалася, йти чи не йти, говорити на весь світ чи й далі продовжувати мовчати. Але, зрештою, материнський інстинкт переміг: що не зробить мати заради безпеки власних дітей.
За інкримінованою йому статтею злочинцю світить лише штраф до 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 850 грн), або обмеження волі до 3-х років.
А це означає, що він продовжуватиме ходитиме одними з нами вулицями. І не відомо, стане на шлях виправлення, чи йому знову захочеться «торкнутися» чиїхось статевих органів…
Не можна мовчати і погоджуватися з судовими вироками, які дають дозвіл на те, щоб глумилися над нашими рідними та найдорожчим – дітьми.
Здається, що навіть гучні й показові судові справи не навчать ґвалтівників нічому, бо вони впевнені у безкарності, а їхні адвокати, як справжні професіонали, роблять усе можливе, аби їх підопічні отримали якомога менше покарання.
Чи, можливо, настав час одягати на наших жінок і дівчаток паранджу й бронежилет перед виходом на вулицю. Чи у разі чого наші чоловіки мають братися за зброю, чи чекати коли закон захистить нормальну людину? А коли він (закон) це зможе вчинити?!.
Ні, чекати не варто! Гайда, усі жінки до спортзали вивчати прийоми самозахисту. Про маніяків знаю з власного досвіду. 10 років тому на мене також намагався напасти такий, але я боєць, зуміла постояти за себе.
Напевне, «мій» маніяк вже більше ніколи не зможе лякати жінок. Тоді вночі перехожі чоловіки ледве вивільнили його з моїх рук… Та не кожна людина може опанувати себе в екстремальній ситуації.
Зрештою, лякає, що будь-яку кримінальну справу можна «залагодити».
Нас обурив цей факт. Дії правоохоронців, прокуратури і суддів. Обурив, ще й тому, що незабаром ми станемо свідками іншого судового процесу над вбивцею 19-річного Павла Теплюка. Адже там теж є правоохоронці, прокурори й судді. А чи є у них власні діти та бажання встановити справедливість і законність?..

Теги: маніяк, хуліганство

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:










Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.