Перейти на мобільну версію сайту


17.05.2013

МАЛЕНЬКЕ ЯБЛУКО РОЗБРАТУ

13 травня у Дунаєвецькому районному суді розпочалося судове засідання за позовом Юрія Кучерявого про визнання його батьківства щодо малолітнього Олексія (про цю історію ми писали в минулих номерах нашої газети). Суд мав намір заслухати свідків з боку позивача. Але на засідання вчасно не з’явилася представник Дунаєвецького відділу опіки та піклування, тож довелося очікувати, доки вона прибуде. Для цього в суді була зроблена перерва. Зрештою, до опитування свідків справа так і не дійшла, даремно вони їхали з Кам’янця, відволікаючись від своїх справ.

ВІЙНА ЖУРНАЛІСТАМ?

Натомість, каменем спотикання того дня стало клопотання відповідачки у справі Слави Муляр. Вона звернулася до суду з проханням заборонити бути присутнім журналістам під час судового слухання. Відповідачка та представник відділу опіки вважають, що від оприлюднення у ЗМІ перебігу судового засідання страждають малолітні діти її покійної доньки: 9-річна дівчинка і 4-річний хлопчик, жителі села Чечельник Дунаєвецького району. Ці страждання пояснюються тим, що дітлахам цілком випадково (!) потрапляють до рук номери газети «КлюЧ» зі статтями про судові засідання у цій справі.
Та цікаво те, що в жодному редакційному матеріалі жодного разу не згадуються імена дітей та їхнього опікуна - бабусі.
Редакція не має на меті встрягати в інтимно-сімейні суперечки. Мова ж йде, як зазначається в суд.jpgпозовній заяві, «про визнання батьківства».
Факту, що Юрій Кучерявий є батьком маленького Олексія, не заперечує й бабуся-опікун дитини. Тож незрозумілою є позиція Дунаєвецього правосуддя. Чому викликають свідків, які факт батьківства встановити не в змозі? Чому з розгляду справи по суті, суд переключається на журналістів та обмежує їх доступу до судової зали?
З цієї справи поки що напрошується один висновок: усі сторони в справі спекулюють любов’ю та піклуванням про найголовнішу діючу особу - маленького Олексійка. Але чомусь «монстром» того дня призначили газетярів, які розповідають про перебіг подій цієї справи, при цьому нікого не ображаючи і не вказуючи імен. Тож, напевне, є що приховувати відповідачу, представнику опіки та Дунаєвецької Феміди?..
Отож, на наступне, вже закрите судове засідання, відповідно до рішення судді, журналістів не допустять.

ПЛЮСИ Й МІНУСИ ДЛЯ БАБУСІ Й ТАТА
У цій цивільній справі багато дивного й незрозумілого. Є батько, який бажає дбати про свою дитину і любить її. Є бабуся, яка теж дбає про онука, любить його, а також сумує за своєю покійною донькою. Є орган опіки і піклування, який також зобов’язаний дбати про дітей. І дуже похвально, що в Дунаївцях це роблять вельми оперативно. 19 червня мати загинула, а вже 8 липня, відповідно до розпорядження Дунаєвецької РДА, було призначено опікуна дітям загиблої. При цьому варто зауважити, що ніхто з чиновників не поцікавився, де батько цих дітей. А те, що він дійсно існує, в селі добре знали і знають...
До 26 липня Юрій Кучерявий перебував у важкому стані в лікарні, й просто-на-просто фізично не мав змоги подати заяву на встановлення батьківства чи призначення опіки. Коли ж чоловік вийшов з лікарні, то було пізно: його рідний син уже мав опікуна. Батько вирішив просто так допомагати синові та при нагоді спілкуватися з ним. Але не так сталося. Відділ опіки чесно поставив крапку в цій справі.
Що ж отримали від долі батько й бабуся-опікун?
Остання, втративши доньку, опинилася з двома сиротами на руках і почала чесно отримувати державну допомогу на двох дітей. А сума немала - приблизно 4 тисячі гривень щомісяця. Якщо врахувати, якими є зарплати пересічних українців, то виходить цифра досить ласа, особливо для сільських людей. Звичайно, чужі гроші, тим паче дитячі, рахувати не годиться, але давайте дивитися правді у вічі - це не той випадок. Також не зрозумілою є позиція опікунської ради: чому при живих батьках держава має брати на себе зобов’язання утримувати їхніх дітей?
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Отже, нехай батьки обох дітей і платять аліменти, або самі утримують своїх дітей. І не потрібно ці обов’язки перекидати на бабусю чи державу.
Що ж до плюсів і мінусів Юрія. Він втратив дружину і поки що не має можливості опікуватися рідним, повторюємося, рідним сином!
Які він матиме вигоди з того, що суд визнає його батьківство? А жодних! Що втратить опікун? Державну допомогу.
То, можливо, саме за це йде війна між бабусею і батьком?
У цьому випадку суд повинен, у першу чергу, діяти в інтересах держави й дитини. Якщо є батько, то нехай він і забезпечує потреби дитини. Якщо батько поганий, веде антигромадський спосіб життя, тоді позбавляйте його батьківських прав і призначайте опікуна. А не навпаки...
Хто виграє у цій справі? Ніхто. Вже назавжди зіпсовані стосунки між обома сторонами. Усі озлоблені, вороже налаштовані один проти іншого. Дитину розривають між собою. І жодна із сторін не хоче визнати своєї неправоти...

Теги: Дунаєвецький суд, Юрій Кучерявий

Дивіться також:





Повернення до списку





Реєстрація
Забули пароль?
 
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:








Меблі

Ексклюзивні вироби з акрилового та кварцового каменю Staron®, Radianz®:
кухонні стільниці, барні стійки, рецепції;
сходи, підвіконня, басейни
Та багато інших елементів інтер’єру за вашими побажаннями
Діють індивідуальні знижки та на кварц - розпродаж!




Наша адреса: 
Україна,
м. Кам'янець-Подільський, 
вул.Соборна, 27.